Постанова № 74287423, 22.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/11329/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Пліша М.А.,

з участю секретаря судового засідання Копанишин Х.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Світлика О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-

суддя (судді) в суді першої інстанції - Сливка Л.М.,

час ухвалення рішення не вказано,

місце ухвалення рішення - м. Тернопіль,

дата складання повного тексту рішення не зазначена,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним, скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 17.01.2017 року №4 про утримання з позивачки надміру виплачених сум пенсії в сумі 13 717,31 грн. та просила зобов'язати відповідача повернути на її рахунок всі фактично утримані на підставі даного рішення кошти.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 жовтня 2017 року позов задоволено.

Постанова мотивована тим, що на час прийняття ГУ ПФУ в Тернопільській області рішення від 17 січня 2017 року № 4 про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсії в розмірі 13 717, 31 грн. норми, на які покликається суб'єкт владних повноважень, було визнано неконституційними, а тому відповідач не може застосовувати до виниклих між сторонами правовідносин неконституційний закон.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсіонери зобов'язані повідомляти органам пенсійного забезпечення про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. В разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодовувати органу пенсійного забезпечення заподіяну шкоду. Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера (подання документів із завідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім'ї тощо), можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень органу, який призначає пенсію, чи суду.

Позивач подав до суду заперечення на апеляційну скаргу, в якому покликається на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін. Вказує, що відповідно до пенсійного законодавства, підставою для стягнення сум надміру виплачених пенсій з пенсіонера є встановлений факт зловживання з боку цього пенсіонера, а не встановлення певних даних щодо правонаступництва, набрання чинності Законів України, відповідність чи невідповідність посад державного службовця та інше.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ, у зв'язку з чим перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Тернопільській області. З 2014 року їй призначено пенсію за вислугу років в розмірі 5 074,42 грн. згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

07 травня 2014 року ОСОБА_1, як особа, якій призначено пенсію за віком, отримала пенсійне посвідчення НОМЕР_2, серія НОМЕР_3, видане Пенсійним фондом України.

11 січня 2016 року відповідач звернувся до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (Вих.№110/10) з листом щодо надання інформації про перелік громадян, які перебувають на посадах в Національній поліції, але яким призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та час, з якого вони працевлаштовані.

На вказаний запит 21 січня 2016 року (Вих.№77/24/2/2016) Головне управління Національної поліції в Тернопільській області направило ГУ ПФУ в Тернопільській області список державних службовців, які працюють станом на 20 січня 2016 року. ОСОБА_1 вказана у списку під №63, як завідувач сектору юридичного забезпечення ГУ НП в Тернопільській області, яка працює на посаді державного службовця з 30 липня 2014 року.

Листом від 01 лютого 2016 року №192 відповідач інформував позивача про те, що Законом України № 213-VIIІ від 02 березня 2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» передбачено, що тимчасово при працевлаштуванні на державній службі у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року виплата пенсій призупиняється. Проте відповідно до Закону України № 911- VIIІ від 24 грудня 2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» продовжено особливий період невиплати пенсій, а саме з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, але в прикінцевих положеннях не зазначено, що дане обмеження не стосується Національної поліції. Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_1 з 01 лютого 2016 року призупинено виплату пенсії та повідомлено про необхідність повернути переплату пенсії в сумі 13 717,31 грн.

17 січня 2017 року ГУ ПФУ в Тернопільській області прийнято рішення №4 про утримання надміру виплачених сум пенсій. Зі змісту цього рішення слідує, що розглянувши пенсійну справу і особовий рахунок МВС НОМЕР_1 ОСОБА_1, яка одержує пенсію за вислугу років в розмірі 5 074,42 грн. на місяць, встановлено, що сума переплати 13 717,31 грн. утворилася за період з 07 листопада 2015 року по 31 січня 2016 року, крім періоду з 29 грудня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у зв'язку з перебуванням позивача на державній службі у Національній поліції. Відповідно до ч.1 ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно. У разі ненадходження від пенсіонера коштів протягом місяця з дня його повідомлення про прийняття цього рішення утримувати переплату в розмірі 20% пенсії щомісячно, починаючи з 01 січня 2017 року до повного погашення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст.59 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відрахування з пенсій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей провадиться в порядку, встановленому ч.2 ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Згідно зі ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім'ї тощо), можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень органу, який призначає пенсію, чи суду.

Відповідно до п.3 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року №6-4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 року за №374/7695, суми пенсій виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів робить висновок про вичерпність законних підстав для утримання надміру виплаченої пенсії. Тому, враховуючи той факт, що відповідачем не було доведено факту зловживань з боку позивачки, які б призвели до виплати пенсій в більшому розмірі, правові підстави для прийняття рішення відповідачем щодо стягнення з позивача сум надмірно виплаченої пенсії у суб'єкта владних повноважень відсутні.

Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 у справі № 1-38/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ зі змінами, а саме: - першого речення частини першої статті 54, відповідно до яких тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Пpo судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

Відповідно до ст.152 Конституції України закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Враховуючи той факт, що відповідач при прийнятті рішення від 17 січня 2017 року № 4 про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсії в розмірі 13 717, 31 грн., керувався нормами, які було визнано неконституційним, колегія суддів вважає таке рішення незаконним, таким, що порушує право позивача на отримання пенсійного забезпечення та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 139, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 жовтня 2017 року у справі № 607/2140/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим М. А. Пліш Повне судове рішення складено 29.05.2018 р.