Постанова № 74287324, 21.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/3053/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,

за участі секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.03.2018 року (головуючий суддя Кухар Н.А.) ухвалене у відкритому судовому засіданні в м. Львів о 14 год. 45 хв. повний текст складено 19.03.2018 року у справі №813/211/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОККО-Рітейл» до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «ОККО-Рітейл» 15.01.2018 року звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 0004734004 та № 0004744004 від 11.09.2017 року.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.03.2018 року позов задоволено повністю.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Головне управління ДФС у Харківській області подало апеляційну скаргу. В якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити, апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального права, а саме зазначаємо, що у постанові Верховного Суду України від 16.06.15 по справі №21-377а15, на яку посилається суд першої інстанції визначено, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. В той же час для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 ПК, платник податків не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було направлено лист (вих. № 14 від 05.01.2017) Керівнику Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області у якому повідомляється про виправлення платіжних доручень у яких було вказано неправильне призначення платежу, та зарахування цих коштів. В той же час зазначений лист було направлено 05.01.2017, тобто майже через півроку після проведення платіжних доручень, а тому хоча ТОВ «ОККО-Рітейл» було виправлено помилки у платіжних дорученнях, але це відбулося вже після граничних строків визначених у ст. 57 ПКУ, а тому посилання на постанову Верховного суду України, яку зробив суд першої інстанції некоректне.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому викладено заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоча належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В порядку статті 230 КАС України секретарем судового засідання забезпечено ведення протоколу судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ТзОВ «ОККО-Рітейл» в період з травня по жовтень 2016 року подав до Київської ОДПІ м. Харкова податкові декларації акцизного податку, а саме: за травень 2016 року, в якій задекларував суму 86050 грн.; за червень 2016 року, в якій задекларував суму 502848 грн.; за липень 2016 року, в якій задекларував суму 528800 грн.; за серпень 2016 року, в якій задекларував суму 598840 грн.; за вересень 2016 року, в якій задекларував суму 756022 грн.; за жовтень 2016 року, в якій задекларував 807746, 00 грн.

Суми податкового зобов'язання, визначені у податкових деклараціях, були сплачені позивачем до наступних платіжних доручень: від 30.06.2016 року № 0001371701, оплачена позивачем у розмірі 86050, 00 грн., 29.07.2016 року № 0001390896 оплачена позивачем у розмірі 215740, 00 грн., 29.07.2016 року № 0001390895 оплачена позивачем у розмірі 287108, 00 грн.; 29.07.2016 року № 0001408683 оплачена позивачем у розмірі 195311, 85 грн., 29.08.2016 року № 0001408684 оплачена позивачем у розмірі 296283, 15 грн., 29.08.2016 року № 0001408685 оплачена позивачем у розмірі 37205, 00 грн., 29.09.2016 року № 0001427083 оплачена позивачем у розмірі 186732, 03 грн., 28.09.2016 року № 0001427084 оплачена позивачем у розмірі 39104, 27 грн., 28.09.2016 року № 0001427085 оплачена позивачем у розмірі 74211, 61 грн., 28.09.2016 року № 0001427086 оплачена позивачем у розмірі 298792, 09 грн., 27.10.2016 року № 0001444015 оплачена позивачем у розмірі 188921, 68 грн., 27.10.2016 року № 0001444016 оплачена позивачем у розмірі 45593, 10 грн., 27.10.2016 року № 0001444017 оплачена позивачем у розмірі 241704, 32 грн., 27.10.2016 року № 0001444018 оплачена позивачем у розмірі 279802, 90 грн., 28.11.2016 року № 0001461434 оплачена позивачем у розмірі 203981, 85 грн., 28.11.2016 року № 0001461435 оплачена позивачем у розмірі 42295, 65 грн., 28.11.2016 року № 0001461436 оплачена позивачем у розмірі 269450, 56 грн., 28.11.2016 року № 0001461437 оплачена позивачем у розмірі 292017, 94 грн.

Як вказано позивачем у трьох платіжних дорученнях № 0001371701 від 30 червня 2016 року на загальну суму 86 050, 00 грн., № 0001390896 від 29 липня 2016 року на загальну суму 215 740, 00 грн. та № 0001390895 від 29 липня 2016 року на загальну суму 287 108, 00 грн., допущено технічну описку - невірно вказано ЄДРПОУ ТзОВ «ОККО-Рітейл».

01.08.2016 року № 85, 29.12.2016 року №299 та 05.01.2017 року № 14 позивач звертався до В.о. начальника Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області з листами у яких просив зарахувати кошти по вірному коду ЄДРПОУ.

ГУ ДФС у Харківській області було проведено камеральну перевірку позивача, за наслідками якої було складено акт перевірки №9380/20-40-40-04-05/30841082 від 09.08.2017 року. На підставі якого винесено: - податкове повідомлення-рішення від 11.09.2017 року № 0004734004 за платежем акцизний податок у розмірі 117799, 60 грн.; - податкове повідомлення-рішення від 11.09.2017 року 0004744004 за платежем акцизний податок у розмірі 341 319, 20 грн.

Рішенням Державної фіскальної служби України № 30944/6/99-99-11-03-01-25 від 21.12.2017 року залишено без змін податкові повідомлення-рішення 11.09.2017 року № 0004734004 та від 11.09.2017 року 0004744004, а скаргу - без задоволення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (в редакції, чинній на момент проведення камеральної перевірки) визначає, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пункт 54.1 статті 54 ПК України встановлює, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно підпункту 222.1.1 пункту 222.1 статті 222 ПК України суми податку перераховуються до бюджету платниками акцизного податку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Суд вважає, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК України.

Підставою застосування даного виду санкцій є винне, протиправне невиконання чи неналежне виконання суб'єктом господарювання своїх зобов'язань, передбачених чинним законодавством.

Крім того, для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 ПК України, платник податків не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. А оскільки позивачем фактично було здійснено всі необхідні дії для повного та своєчасного виконання свого податкового обов'язку, то помилка,

Колегія суддів вважає, що помилка у трьох платіжних дорученнях на сплату акцизного збору, а саме № 0001371701 від 30 червня 2016 року на загальну суму 86 050, 00 грн., № 0001390896 від 29 липня 2016 року на загальну суму 215 740, 00 грн., та № 0001390895 від 29 липня 2016 року на загальну суму 287 108, 00 грн., в частині невірного зазначення коду ЄДРПОУ ТзОВ «ОККО-Рітейл», не вплинула на своєчасність сплати акцизного податку до державного бюджету, оскільки пункту 38.1 статті 38 ПК України пов'язує виконання податкового обов'язку з фактом сплати у повному обсязі відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена і колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 16.06.2015 у справі №21-377а15, що також спростовує доводи скаржника, оскільки допущена описка не призвела до порушень термінів сплати податкових зобов'язань, усі узгоджені податкові зобов'язання були своєчасно сплачені ТзОВ «ОККО-Рітейл» та надійшли до бюджету.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Колегія суддів дійшла висновку, що зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.03.2018 року у справі №813/211/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

Т.І. Шинкар

Повний текст постанови складено 24.05.2018 року