Рішення № 74287247, 24.05.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/726/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

05 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області ( наділі - відповідач, Лубенське ОУПФ) про визнання неправомірним та скасування рішення № 522 від 29.12.2017 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов'язання здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію по інвалідності у розмірі фактичної заробітної плати у розмірі 2317,38 крб. за період роботи за 1 неповний місяць (червень) з 08.06.1986 по 30.06.1986 по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на підставі довідки за № 15 від 18.12.2017, виданою Товариством з додатковою відповідальністю "Агропромтранс", починаючи з 21 грудня 2017 року із врахуванням виплачених сум.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що відповідачем прийнято спірне рішення з надуманих мотивів, оскільки ТДВ "Агропромтранс" є правонаступником Лубенського РТП, що також підтверджується самою довідкою про заробітну плату.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за даним позовом, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) учасників справи.

13.04.2018 відповідач надав відзив на позов, в якому вказував, що подана позивачем для перерахунку пенсії довідка про заробітну плату видана ТДВ "Агропромтранс",однак документів на підтвердження того, що ТДВ "Агропромтранс" є правонаступником підприємства, у якому працював позивач на час участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, не надано. Також зазначав, що перерахунок пенсії не може проводитись на припущеннях чи даних, які не відповідають первинним бухгалтерським документам. Зауважував, що у довідку, видану ТДВ "Агропромтранс" позивачеві, включено премію у розмірі 400 крб безпідставно, оскільки вказана премія не була нарахована та виплачена. Крім того звертав увагу на те, що в силу вимог підпункту 3 пункту 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210, пенсія позивача повинна обчислюватися виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження, тобто за липень - серпень 1986 року, натомість підприємством у довідці розраховано заробітну плату за 23 дні червня 1986 року. За наведених обставин вважає, що рішення від 29.12.2017 № 522 про відмову у перерахунку пенсії на підставі довідки ТдВ «Агропромтранс» прийнято правомірно, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволені позовних вимог/а.с. 79-80/.

17.04.2018 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив про незгоду із доводами відповідача, викладеними у відзиві. Вказував, що довідка, видана ТДВ "Агропромтранс", складена вірно, а одноразова премія у розмірі 400 крб хоч і не виплачувалася, однак підлягала врахуванню при призначенні пенсії. Також наголошував, що факт правонаступництва Лубенського РТП Товариством з додатковою відповідальністю "Агропромтранс" підтверджується як довідкою про заробітну плату від 18.12.2017 № 15 за роботу в зоні відчуження, виданою ТДВ "Агропромтранс", а також відповідно до наявних в матеріалах доказів стосовно реорганізації та перетворень /а.с 86/.

Правом подати заперечення на відповідь на відзив відповідач не скористався.

У судове засідання 21 травня 2018 року сторони не з'явились, явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності /а.с. 92, 94/.

За приписами частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В силу положень частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 -ї категорії, має ІІ групу інвалідності, отримує пенсію по інвалідності та перебуває на обліку в Лубенському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області /а.с. 13 - 16, 56/.

Згідно архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 24.06.2014 № 179/1/8472 позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 01 червня 1986 року по 04 вересня 1986 року /а.с. 19/.

18.12.2017 Товариством з додатковою відповідальністю "Агропромтранс" ОСОБА_1 видано довідку № 15 про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у якій зазначено, що заробітна плата за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, із якої визначається пенсія, складає 1740, 34 крб (грн) (розрахунок здійснено за 23 дні червня 1986 року), а також довідку № 15 від 18 грудня 2017 року про заробітну плату для обчислення пенсії, у якій визначено, що заробітна плата ОСОБА_1 за червень 1986 року, яка враховується при обчисленні пенсії, складає 0,00666 грн /а.с. 68-69/.

21 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою про перерахунок пенсії з більшого заробітку /а.с. 67/, до якої додав довідки про заробітну плату від 18.12.2017 № 15, видані Товариством з додатковою відповідальністю "Агропромтранс".

Рішенням Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 29.12.2017 № 522 відмовлено в проведенні перерахунку пенсії згідно заяви від 21.12.2017 та довідки про заробітну плату від 18.12.2017 № 15, виданої Товариством з додатковою відповідальністю "Агропромтранс", з огляду на те, що довідка не відповідає чинному законодавству, а також не надано підтверджуючих документів про те, що ТДВ "Агропромтранс" являється правонаступником Лубенського РТП /а.с. 78/.

Позивач не погодився із вказаним рішенням та оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню та обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно із положеннями статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (надалі - Порядок № 1210).

У відповідності до пункту 1 Порядку № 1210 цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - пенсії). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи /п.2 Порядку № 1210/.

Згідно з пп.3 п.3 Порядку № 1210 у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.

За змістом пп. 4 п. 3 Порядку № 1210 у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження: менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

Відповідно до п. 7 Порядку № 1210 пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Відповідно до частини 4 статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військоматами).

Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 /надалі - Порядок № 22-1/, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Таким чином підприємство має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у розрахунковому листі позивача за відповідний період.

Із змісту рішення Лубенського ОУПФ від 29.12.2017 № 522 вбачається, що з 01.01.2012 нарахування та виплата пенсії позивачу проводиться з врахуванням фактично отриманої заробітної плати за виконання робіт в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, визначеної на підставі архівної довідки про заробітну плату від 24.01.2012 № 68, виданої архівним відділом виконавчого комітету Лубенської міської ради. Копія зазначеної архівної довідки наявна у матеріалах справи /а.с. 62/.

Наказом Товариства з додатковою відповідальністю «Агропромтранс» № 4 від 15.11.2017 вирішено провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_1, призваного на військові збори на ЛНА на ЧАЕС за час роботи у зоні відчуження з 01.06.1986 по 30.09.1986 згідно постанови КМУ № 1210 від 23.11.2011; розраховану таким чином заробітну плату не індексувати та не виплачувати, а лише видати довідку для обчислення пенсії по інвалідності /а.с. 70/.

18.12.2017 Товариством з додатковою відповідальністю "Агропромтранс" видано ОСОБА_1 дві довідки за № 15:

- про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у якій зазначено, що заробітна плата за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, із якої визначається пенсія, складає 1740, 34 крб (грн) (розрахунок здійснено за 23 дні червня 1986 року) /а.с. 69/;

- про заробітну плату для обчислення пенсії, у якій визначено, що заробітна плата ОСОБА_1 за червень 1986 року, яка враховується при обчисленні пенсії, складає 0,00666 грн /а.с. 68/.

Суд звертає увагу на те, що вказані довідки не узгоджуються за змістом та відображеними у них показниками заробітної плати.

У рішенні Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 29.12.2017 № 522, яким відмовлено в проведенні перерахунку пенсії згідно заяви позивача від 21.12.2017 та довідки про заробітну плату від 18.12.2017 № 15, виданої Товариством з додатковою відповідальністю "Агропромтранс", зазначено, що довідка від 18.12.2017 №15 не відповідає чинному законодавству, оскільки розрахунок заробітної плати зроблено за 23 дні червня 1986 року, тоді як згідно архівної довідки Галузевого архіву МОУ від 24.06.2014 № 179/1/8472 ОСОБА_1 знаходився у зоні відчуження повні місяці липень - серпень 1986 року, при цьому тим же підприємством видано довідку за тим самим номером і датою, де зазначено фактично отриману позивачем суму заробітної плати за червень 1986 року - 666 крб. Крім того , відповідачем взято до уваги, що факт виплати одноразової премії у розмірі 400 крб документально не підтверджено, що ставить під сумнів обґрунтованість її включення до складу заробітної плати ОСОБА_1 За таких обставин відповідач дійшов висновків, що довідка про заробітну плату від 18.12.2017 № 15 видана безпідставно, в порушення норм чинного пенсійного законодавства.

Суд вважає обґрунтованими наведені доводи відповідача, покладені в основу спірного рішення, виходячи з наступного.

Так, враховуючи те, що позивач знаходився у зоні відчуження повні місяці липень - серпень 1986 року, в силу вимог пп. 3 п. 3 Порядку № 1210 його пенсія має обчислюватися виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.

Пп. 4 п. 3 Порядку № 1210, який передбачає можливість обчислення пенсії виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи, стосується випадку, коли особа пропрацювала у зоні відчуження: менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках.

За таких обставин у Лубенського ОУПФУ були відсутні правові підстави для перерахунку пенсії на підставі довідки Товариства з додатковою відповідальністю "Агропромтранс" від 18.12.2017 № 15, в якій розрахунок заробітної плати здійснено за неповний місяць - 23 дні червня 1986 року.

Відносно включення до вказаної довідки суми премії у розмірі 400 крб, то суд бере до уваги, що у наказі Товариства з додатковою відповідальністю «Агропромтранс» № 4 від 15.11.2017, яким вирішено провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_1, не визначено, які саме суми підлягають донарахуванню.

Перевіркою, проведеною Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, оформленою актом № 66 від 11.01.2018, встановлено, що одноразова премія, передбачена пп. 3 п. 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпофради від 10.06.1986 № 207-7 в розмірі 400 крб в книзі нарахування заробітної плати за 1986 р позивачу не нарахована та не виплачена /а.с. 76/.

Доказів нарахування премії в розмірі 400 крб позивачем до суду також не надано.

Суд зазначає, що після аварії на ЧАЕС 26.04.1986 Уряд колишнього СРСР та Української РСР ухвалили рішення із грифом «таємно» щодо оплати праці осіб-ліквідаторів. Після зняття грифа «таємно» та для «службового користування» стало відомо, що при нарахуванні заробітної плати не були враховані вимоги нормативних матеріалів: розпорядження РМ СРСР від 17.05.1986 № 964; постанова РМ СРСР від 07.05.1986 № 524-156; розпорядження РМ СРСР від 23.05.1986 № 1031; постанова РМ СРСР від 05.06.1986 № 655-195; постанова РМ УРСР від 10.06.1986 № 207-7 та ін.

У вищеназваних нормативно-правових актах йдеться про умови оплати праці і матеріального забезпечення робітників підприємств, організацій і закладів, які брали участь на роботах пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, дія яких поширюється як на військовослужбовців та військовозобов'язаних запасу, яких було призвано на військові збори та які в 1986-1990 роках виконували роботи в зоні відчуження, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Постановою Ради Міністрів СРСР, Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 5 червня 1986 року № 665-195 «Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і попередженням забруднення навколишнього середовища», надано право керівникам міністерств і відомств та їх заступникам проводити оплату праці працівників, зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії у відповідних зонах небезпеки, в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року № 964.

Оплата праці робітників і службовців, відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори, за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно абзацу 4 пункту 1 Постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195 (абз.4 п.п.1 п.1 Постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року №207/7), провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Якщо відрядженим особам за основним місцем роботи зберігали грошове забезпечення, то показник кратності для розрахунку оплати праці за роботу в зоні відчуження зменшувався на одиницю.

Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 % тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7).

Проте докази преміювання позивача, який виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у розмірі 60% відсутні.

Отже, суд приходить до висновку, що підстави для перерахунку пенсії позивача на підставі довідок № 15 від 18.12.2017 року, виданої ТДВ «Агропромтранс» у відповідача були відсутні, оскільки не всі зазначені в цій довідці дані (зокрема, премія) є підтвердженими розрахунковими документами (відомостями) та фактично отримані позивачем.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 539/1721/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 72028948).

Згідно із частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Водночас суд вважає за необхідне зауважити, що висновки у спірному рішенні відповідача відносно не підтвердження факту правонаступництва Лубенського РТП ґрунтуються лише на відомостях архівної довідки архівного відділу виконавчого комітету Лубенської міської ради та є передчасними.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі-Закон) виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Суд акцентує увагу на тому, що в довідці від 18.12.2017 № 15 про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках указано, що Товариство з додатковою відповідальністю "Агропромтранс" - правонаступник.

Із записів 10-11 у трудовій книжці вбачається, що на час призову на військові збори по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 працював з 03.02.1986 по 08.12.1992 в АТП Лубенського ремонтно-транспортного підприємства /а.с. 10/.

Згідно архівної копії від 15.02.2016 № 07-01/К-8 із розпорядження представника президента України у Лубенському районі Полтавської області від 08.12.1992 № 232 А "Про державну реєстрацію організації орендарів" у відповідності до Закону України "Про оренду майна державних підприємств та організацій" зареєстровано шість організацій орендарів із створенням юридичної особи, зокрема "Агропромтранс", створеної трудовим колективом автопарку Лубенського ремонтно-транспортного підприємства /а.с. 26/.

Відповідно до архівної копії від 28.05.2014 № 07-01/К-45 наказу № 16-з від 14.10.1993 ліквідовано Лубенське ремонтно-транспортне підприємство з розподілом його майна між орендними підприємствами /а.с. 25/.

За приписами статті 17 Закону України "Про оренду майна державних підприємств та організацій" від 10.04.1992 № 2269-XII (в редакції на час прийняття відповідних рішень) створене орендарем підприємство, господарське товариство тощо стає правонаступником прав та обов'язків державного підприємства, організації відповідно до договору оренди. Якщо об'єктом оренди є цілісний майновий комплекс структурного підрозділу, створене орендарем підприємство, господарське товариство тощо стає правонаступником прав та обов'язків державного підприємства, організації, пов'язаних з діяльністю цього структурного підрозділу.

Таким чином, організація орендарів юридична особа "Агропромтранс" є правонаступником прав та обов'язків Лубенського ремонтно-транспортного підприємства в силу Закону.

Суд зважає на записи у трудовій книжці позивача: запис 11 від 08.12.1992 - звільнити по переведенню по п. 5 ст. 36 КЗпП України в Лубенське орендне підприємство "Агропромтранс" у зв'язку з реорганізацією РТП; запис 12 від 08.12.1992 - прийняти на роботу по переведенню водієм в АТП "Автопромтранс"; запис 13 від 29.12.1995 - згідно з свідоцтвом про право власності від 29.12.1995 № 21040469 АТП "Автопромтранс" реорганізовано в ВАТ "Агропромтранс" /а.с. 10/.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.06.2017 Товариство з додатковою відповідальністю "Агропромтранс" є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Агропромтранс" /а.с. 28-32/.

У спірному рішенні Лубенським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області вказано на те, що ОСОБА_1 не надано підтверджуючих документів про те, що ТДВ "Агропромтранс" являється правонаступником Лубенського РТП /а.с. 78/.

Однак, територіальні органи Пенсійного фонду мають право отримувати безоплатно відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України, вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідачем наведені повноваження з метою з'ясування обставин правонаступництва Лубенського РТП не реалізовано.

Водночас, враховуючи встановлені вище обставини відносно відсутності підстав для перерахунку пенсії на підставі довідок ТДВ «Агропромтранс» від 18.12.2017 № 15 внаслідок їх неналежного оформлення, суд приходить до висновку, що рішення відповідача від 29.12.2017 № 522 про відмову у перерахунку пенсії є правомірним.

При цьому суд зауважує, що позивач не позбавлений можливості звернутися до ТДВ «Агропромтранс» із заявою про видачу довідки про заробітну плату, оформленої у відповідності до вимог чинного законодавства, яка буде підставою для перерахунку його пенсії.

Отже, позовні вимоги про визнання неправомірним та скасування рішення Лубенського ОУПФУ від 29.12.2017 № 522, а також похідні вимоги про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки від 18.12.2017 № 15 задоволенню не підлягають.

Позивач від сплати судового збору звільнений, підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області ( вул. Шевченка, 8, м.Лубни, Полтавська область,37500, ідентифікаційний код 37710525) про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя М.В. Довгопол