Рішення № 74287103, 24.05.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2018 р. № 814/634/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянув в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача:Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправною дії, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся із адміністративним позовом до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправною дію відповідача, щодо найменування вулиці Паркової - іменем Олійника у листі направленому позивачу від 09.02.2018 № 1-730/інг-угл.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що у листі від 09.02.2018 № 1-730/інг-угл відповідач направивши відповідь ОСОБА_1 назвав вулицю Паркову, вулицею Олійника, чим порушив його права, і гармонію, що в свою чергу, нервує позивача та позбавляє сну.

Відповідач відзиву суду не надав, але надав клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 04.05.2018 за результатами розгляду клопотання, відповідачу відмовлено у зупиненні провадження у справі.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив таке.

Відповідно до листа першого заступника міського голови виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 09.02.2018, позивачу надано відповідь в якій значиться адреса вул. Олійника (замість вул. Паркової).

21.12.2000 було прийняте рішення Миколаївської міської ради за № 26/1, яким перейменовано вулицю Паркову у вулицю Анатолія Олійника.

Як вбачається з матеріалів справи, інформація щодо зміни назви вулиці Паркової була оприлюднена у вигляді повідомлення у газеті «Вечірній Миколаїв» від 23.12.2000 року, яка була на той час офіційним друкованим органом Миколаївської міської ради,в контексті інформації про XXVI сесію міської ради 23 скликання. Крім того, зазначена інформація опублікована у газеті "Вечірній Миколаїв" від 06.03.2001 року.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав листи від відповідача датовані 09.02.2018 №І-730/інг-угл від 16.02.2018 року№І-1464-1/інг, з інформацією, яка в них викладена ознайомлений, не зважаючи на допущення відповідачем помилки в назві вулиці, № квартири та вулиці зазначені вірно.

Доводи позову щодо правомірності назви вулиці були розглянуті судом, як вбачається з матеріалів справи на момент підписання листів 09.02.2018. №І-730/інг-угл від 16.02.2018 року №І-1464-1/інг., діяло рішення Миколаївської міської ради від 21.12.2000 року за № 26/1, яким перейменовано вулицю Паркову у вулицю Анатолія Олійника.

За таких обставин відповідач довів правомірність своїх дій, тому позов не підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач на підставі ст. 5 ч. 1 п. 9 Закону України "Про судовий збір" звільнений від його сплати, а доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подали.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 139, 241-243, 246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ) до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 ідентифікаційний код 04056612) відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник