Постанова № 74286970, 22.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/5950/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Шинкар Т.І.,

з участю секретаря судового засідання Копанишин Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Долинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Долинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснення перерахунку пенсії,-

суддя (судді) в суді першої інстанції - Монташевич С.М.,

час ухвалення рішення - 14:22:39,

місце ухвалення рішення - м. Долина,

дата складання повного тексту рішення - 18.04.2017 р.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії Долинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо розрахунку йому пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік, скасувати розпорядження № 8 від 15 лютого 2017 року, зобов'язати відповідача з 10 січня 2017 року здійснити йому перерахунок та виплату пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2014-2015 роки, з врахуванням раніше виплачених сум.

Постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13 квітня 2017 року позов задоволено.

Постанова мотивована тим, що розпорядженням № 8 від 15 лютого 2017 року позивача з 10.01.2017 р. переведено з одного виду пенсій на інший, а не призначено новий вид пенсії. При цьому відповідачем застосований показник середньої заробітної плати за 2007 рік, що суперечить вимогам законодавства, тому видане розпорядження № 8 від 15 лютого 2017 року є незаконним та підлягає скасуванню.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту населення» від 23.04.2012 р. №327 передбачено, зокрема, що пенсії призначені (перераховані) до 2008 року відповідно до Закону перераховуються із застосуванням показників середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік.

Позивач подав до суду заперечення на апеляційну скаргу, в якому покликається на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін.

Разом з тим, у своєму запереченні позивач просить замінити відповідача Долинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на його правонаступника Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (підстава реорганізації шляхом приєднання - постанова Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 року №988)

По причині реорганізації Долинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області шляхом приєднання до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 року №988 судом апеляційної інстанції в порядку ч.1 ст.52 КАС України допущено заміну відповідача його правонаступником - Калуським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачу 25 вересня 2000 року було призначено пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Після досягнення пенсійного віку, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальонообов'язкове державне пенсійне страхування". Згідно розпорядження № 8 від 15 лютого 2017 року ОСОБА_1 був переведений з пенсії за вислугою років на пенсію за віком з 10 січня 2017 року. 16 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Долинського ОУПФ України з заявою, в якій просив вказати, який розмір середньої заробітної плати по Україні був використаний при призначенні йому пенсії.

Відповіддю № 1543/03-01 від 27 лютого 2017 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що оскільки йому призначалася пенсія за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", то будь-яке звернення за іншим видом пенсії, в тому числі за віком, розглядається як переведення на інший вид пенсії. При переведенні було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) за 2007 рік в розмірі 1197,91 грн. Підтвердженням застосування при розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 показника середнього заробітку за 2007 рік є відповідний розрахунок відповідача.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що враховуючи той факт, що позивач звернувся з заявою про призначення йому пенсії за віком 10 січня 2017 року, досягнувши пенсійоного віку, існують усі законодавчо передбачені підстави для нарахування позивачу пенсії із застосуванням середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2014-2016 роки, так як пенсія позивачу призначена вперше, а тому виникає право на застосування формул визначення розміру пенсії, які використовуються при призначенні пенсії вперше, а не тих формул та граничних розмірів коштів, які використовуються при переході із одного виду пенсії на інший.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором.

Згідно ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

За змістом ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 цього Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Тобто даною нормою чітко визначено перелік пенсій, на які поширюється правове регулювання Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо вибору одного із видів пенсії при наявності права на різні види пенсії, відповідно виплата пенсії за вислугою років не входять до правового регулювання даного Закону, а регулюється виключно Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб», тобто така пенсія є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.

Виходячи з вищенаведеного, переходу в межах дії Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не відбувалося, і пенсія із застосуванням норм цього Закону була призначена позивачу вперше.

Згідно ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", при обчисленні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

При постановленні рішення судом першої інстанції було доцільно, на думку суду апеляційної інстанції, враховано правову позицію Верховного суду України щодо застосування ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зокрема, у справі № 21-612а14, постанова в якій ухвалена 31 березня 2015 року, Верховний суд України дійшов висновку, що у випадку, коли особі було призначено пенсію за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом № 1058-ІV такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що дії відповідача щодо розрахунку ОСОБА_1 пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік слід визнати незаконними, розпорядження № 8 від 15 лютого 2017 року скасувати та зобов'язати відповідача здійснити позивачу з 10 січня 2017 року перерахунок та виплату пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2014-2016 роки, з врахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 139, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Долинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (правонаступником якого є Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області) залишити без задоволення.

Постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13 квітня 2017 року у справі № 343/444/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Долинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання неправомірною відмову виплатити грошову допомогу - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 29.05.2018 р.