Рішення № 74286913, 23.05.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року м. Кропивницький Справа № 811/1137/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Сагуна А.В.;

за участю секретаря судового засідання - Гуріної І.С.;

представника позивача - Сиромасі М.А.;

представника відповідача 1- не з'явився;

представника відповідача 2-не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні традиції СВ" до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Закарпатській області (відповідач -1), Державної фіскальної служби України (відповідач -2) про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрні традиції СВ" звернулося до суду з позовною заявою про:

- зобов'язання Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області визнати податкову накладну ТОВ "Аграрні традиції СВ" №1 від 15.02.2018 року такою, що подана вчасно, тобто 23.02.2018 року в день фактичного відправлення її до органів державної податкової служби засобами електронного зв'язку та розрахунок коригування кількісних та якісних показників №1 від 14.03.2018 р. до податкової накладної №7 від 10.08.2017 року визнати таким, що поданий вчасно, тобто 14.03.2018 року в день фактичного відправлення його до органів державної податкової служби засобами електронного зв'язку;

- зобов'язання Державної фіскальної служби України включити відомості з поданих ТОВ "Аграрні традиції СВ" податкової накладної №1 від 15.02.2018 р. та розрахунку коригування кількісних та якісних показників №1 від 14.03.2018 р. до податкової накладної №7 від 10.08.2017 р. до облікових даних Інформаційної бази даних Державної фіскальної служби України.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що між товариством та відповідачем було укладено Договір про визнання електронних документів № 71401 від 14.02.2018, шляхом приєднання платника до Договору на підставі заяви про приєднання №1 від 14.02.2018. Підтвердженням укладання договору про визнання електронних документів є квитанція №2 (а.с.14).

Позивач вказав, що 23.02.2018 ним до відповідача направлено, в електронному вигляді на реєстрацію, на підставі вказаного Договору, податкову накладну №1 від 15.02.2018, яка не була прийнята з підстав «Відсутній укладений з платником договір приєднання».

В зв'язку з цим позивачем повторно направлена Заява про приєднання до Договору №1 від 23.02.2018 та отримана квитанція №1, відповідно до якої «Документ не прийнято. Діючий Договір присутній від 14.02.2018 №1»

Тому позивачем 14.03.2018 надіслано до відповідача 1 розрахунок коригування кількісних та якісних показників №1 від 14.03.2018 до податкової накладної №7 від 10.08.2017. Однак, відповідно до квитанції №1 від 14.03.2018 вказаний розрахунок не прийнято з позначкою податкового органу «Відсутній укладений з платником договір приєднання».

Представником відповідача 1 Савицьким С.І. подано відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити в задоволенні вимог зазначивши, що позивачем було допущено порушення положень порядку укладання Договору про визнання електронних документів, передбачених Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №577 від 06.06.2017( які саме положення Порядку №577 порушено позивачем відповідачем 1 не зазначено). Щодо вимоги позивача про зобов'язання визнати податкову накладну та розрахунок коригування поданими, відповідач 1 вважає, що це є дискреційними повноваженнями суб'єкта владних повноважень (а.с.62-65).

Представником відповідача 2 Даніловим С.О. подано відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити в задоволенні вимог. Однак, в описовій частині представник описує обставини подання до податкового органу податкової накладної та розрахунку коригування ФГ «Агрошанс плюс», тобто особою, яка не є стороною у справі. Крім того, представником відповідача вказано що реєстрація поданих документів була зупинена в зв'язку з виявленням невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товару відповідного класифікаційного коду (а.с 85-87).

Однак, суд звертає увагу, що обставинами, які встановлюються при розгляді даної справи є не прийняття електронних податкових документів контролюючим органом з підстав відсутності укладеного з платником договору приєднання.

Ухвалою суду від 10.04.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.1).

Ухвалою суду від 19.04.2018 задоволено клопотання представника позивача надійшло про розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін (а.с.29).

Представник позивача Сіромаха М.А. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у заяві.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились. Від представника відповідача 2 Данілова С.О. надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження ( а.с.90).

Судом встановлено, що ТОВ "Аграрні традиції СВ" має статус юридичної особи, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.17-18).

Відповідно до п. 49.1. ст. 49 Податкового кодексу України ( надалі - ПКУ) податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті.

Контролюючим органам забороняється в односторонньому порядку розривати договір про визнання електронних документів.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту.

На час виникнення спору, правовідносини сторін, щодо подання звітності з податку на додану вартість в електронній формі були врегульовані Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженої Наказом Мінфіну, від 06.06.2017, № 557 (надалі - Порядок № 557 ).

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку № 557 електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі Договору, що визначає взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Судом встановлено, що 29.11.2017 між Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області та ТОВ "Аграрні традиції СВ" укладено Договір про визнання електронних документів №71401 (а.с.8-11).

14.02.2018 позивачем подано заяву про приєднання до зазначеного договору (а.с.12).

Підтвердженням прийняття вказаного договору Інформаційним порталом ДПС України є квитанція №2 від 15.02.2017 (а.с. 14).

23.02.2018 року позивачем до відповідача направлено, в електронному вигляді на реєстрацію, на підставі вказаного Договору, податкову накладну №1 від 15.02.2018 (а.с.7), яка не була прийнята з підстав «Відсутній укладений з платником договір приєднання» (а.с.15).

Позивачем повторно направлена Заява про приєднання до Договору №1 від 23.02.2018 та отримана квитанція №1, відповідно до якої «Документ не прийнято. Діючий Договір присутній від 14.02.2018 №1» (а.с.13,16).

Позивачем 14.03.2018 надіслано до відповідача 1 розрахунок коригування кількісних та якісних показників №1 від 14.03.2018 до податкової накладної №7 від 10.08.2017 (а.с.19).

Однак, відповідно до квитанції №1 від 14.03.2018 вказаний розрахунок не прийнято з позначкою податкового органу «Відсутній укладений з платником договір приєднання» (а.с.20).

Умовами договору, а саме п. 3 розділу 2, передбачено , що контролюючий орган зобов'язаний:

забезпечувати приймання електронних документів Автора у строки, визначені законодавством, та їх обробку;

забезпечувати відправлення квитанцій на електронну адресу Автора;

забезпечувати зберігання і конфіденційність отриманих в електронному вигляді документів.

Судом встановлено, що відповідачем 1 на виконання умов Договору забезпечено приймання електронних документів позивача, їх обробку та передачу відповідачу 2.

Саме відповідачем 2 не прийнято подані позивачем електроні документи з підстав зазначених у квітанціях (а.с.15, 16, 20).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що ані чинним законодавством України, ані Договором про визнання електронних документів №71401 29.11.2017 не передбачено, обов'язок відповідача 1вчиняти дії щодо визнання податкових накладних та розрахунку коригування кількісних та якісних показників такими, що подані вчасно, в день фактичного відправлення його до органів державної податкової служби засобами електронного зв'язку, а тому в задоволенні зазначеної позовної вимоги належить відмовити.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної фіскальної служби України включити відомості з поданих ТОВ "Аграрні традиції СВ" податкової накладної №1 від 15.02.2018 р. та розрахунку коригування кількісних та якісних показників №1 від 14.03.2018 р. до податкової накладної №7 від 10.08.2017 р. до облікових даних Інформаційної бази даних Державної фіскальної служби України то суд зазначає наступне.

Правовідносини щодо реєстрації податкових накладних врегульовані нормами Податкового кодексу України та Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (в подальшому - Порядок N 1246) (в редакції чинні на час подання позивачем податкової накладної та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників).

Згідно з п. 4 Порядку N 1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких комісією, визначеною пунктом 201.16 статті 201 Кодексу (далі - комісія), прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Відповідно до п. 12 Порядку N 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно 13 Порядку N 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції статті на час подачі позивачем накладної та розрахунку) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно пп.22 п. 201.10 ст. 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

З аналізу зазначених вище норм законодавства, суд приходить до висновку, що підставою внесення облікових даних до Інформаційної бази даних Державної фіскальної служби є саме реєстрація податкової накладної та розрахунку коригування кількісних та якісних показників відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, суд вважає що позивачем обрано невірний захист порушеного права - саме зобов'язання ДФС України включити відомості з поданих позивачем податкової накладної та розрахунку коригування кількісних та якісних показників до податкової накладної до облікових даних Інформаційної бази даних Державної фіскальної служби України, а не зобов'язання відповідача 2 зареєструвати податкову накладну та розрахунок.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, враховуючи предмет заявленого адміністративного позову та обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, суд вважає, що зазначена вище позовна вимога задоволенню не підлягає.

Судових витрат, які б підлягали відшкодуванню на користь відповідача з позивача, судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 139, 243 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні традиції СВ" (вул. Ювілейна, 1-Д, кім.109, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500, адреса для листування - вул. Горького, 17, оф. 1, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Закарпатській області (вул. Загорська, 10 А, м. Ужгород, Закарпатська область, 88017), Державної фіскальної служби України ( пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053) про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 та пунктом 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.

Дата складання рішення в повному обсязі - 29.05.2018.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун