
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 607/1749/18
22 травня 2018 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
за участю:
секретаря судового засідання Заблоцька І.І.
позивач ОСОБА_1
представник позивача ОСОБА_1
представник відповідача Іваненко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області про скасування рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області №2 від 23 січня 2018 року про накладення штрафу у сумі 1700,00 грн. на ФОП ОСОБА_1 за порушення законодавства про рекламу,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі позивач, ФОП ОСОБА_1) звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області (надалі відповідач, Держпродспоживслужба), в якому просить скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області №2 від 23 січня 2018 року про накладення штрафу у сумі 1700 грн. на ФОП ОСОБА_1 за порушення законодавства про рекламу.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 06 лютого 2018 року дану справу передано на розгляд Тернопільського окружного адміністративного суду. 01 березня 2018 року справу отримано Тернопільським окружним адміністративним судом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 березня 2018 року справу передано на розгляд судді Тернопільського окружного адміністративного суду Дерех Н.В. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року позовну заяву ФОП ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до 16 березня 2018 року. Оскільки позивачем у вказаний судом строк усунено недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року справу №607/1749/18 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 12 квітня 2018 року о 11:00 год. 12 квітня 2018 року у судовому засіданні оголошено перерву до 15 травня 2018 року о 10:00 год.15 травня 2018 року у судовому засіданні оголошено перерву до 22 травня 2018 року о 14.30 год. для подання позивачем та відповідачем додаткових доказів у справі.
Позивач та представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримали, просили задовольнити їх у повному обсязі. Зазначили, що ні з спірного рішення №2 від 23 січня 2018 року, ні з протоколу №2 від 23 січня 2018 року неможливо встановити, за яке порушення позивача притягнено до відповідальності. Вказали, що мотивом накладення штрафу спірному рішенні є порушення ч.2 ст.26 Закону України «Про рекламу», однак в описовій частині протоколу вказується ч.5 ст.8 вказаного Закону. До того ж, позивач не була повідомлена про дату та час засідання комісії, через що засідання комісії проходило без участі позивача чи її представника, чим порушено її право на захист. Додатково пояснили, що оскільки позивач жодної рекламної продукції не має та не використовує, відповідачем протиправно притягнено її до відповідальності за порушення законодавства про рекламу. Просять врахувати, що відповідачем пропущені строки притягнення позивача до відповідальності, оскільки як факт правопорушення відповідач зазначає фотофіксацію реклами від 14.08.2017 року, а рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу винесене 16.01.2018 року за № 2.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовним вимог заперечив, просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. Зазначив, що позивачем не надавалася будь-яка інформація чи пояснення щодо виявленого факту розміщення реклами з ознаками порушення законодавства про рекламу, хоча такий обов'язок передбачений ч.2 ст.26 Закону України «Про рекламу». При цьому вказав, що відповідач звертався до позивача з листами та листами-вимогами від 06.09.2017 року №1935, 20.10.2017 року №2333, 31.10.2017 року №2416, 16.11.2017 року №2564, 14.12.2017 року №2857 щодо витребування необхідних документів по виявлених фактах порушення законодавства про рекламу та для дачі пояснень, однак позивач не прибула до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області та жодних пояснень та документів не надала. Пояснив, що посилання позивача про недотримання відповідачем під час складання протоколів про адміністративні правопорушення норм Кодексу України про адміністративні правопорушення є безпідставним, оскільки дана санкція є не адміністративною, а фінансово-господарською, і застосовується на підставі Закону України «Про рекламу» та «Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу». Додатково звернув увагу суду, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Тернопільській області прийнято два рішення за порушення законодавства про рекламу №20 від 16 січня 2018 року та №2 від 23 січня 2018 року, за різні порушення, а не за одне, як про це стверджує позивач.
Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає засади рекламної діяльності в Україні та регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами в Україні є Закон України «Про рекламу» від 03 липня 1996 року №270/96 - ВР (надалі Закон №270/96),
Реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. При цьому, у розумінні Закону України «Про рекламу», зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
У відповідності до ч.1 ст.16 Закону №270/96, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. Згідно ч.5 ст.8 Закону №270/96, реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону №270/96, контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою 04 лютого 1999 року, про що зроблено запис 03 лютого 1999 року у журналі обліку реєстраційних справ №25349301Ф0010540. У відповідності договору оренди №1 від 01 липня 2017 року, долученому до матеріалів справи, позивачем використовується приміщення у АДРЕСА_1 як промтоварний магазин.
Протоколом №20 від 06 вересня 2017 року службовою особою Управління захисту прав споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області за адресою: м.Тернопіль, вул.Листопадова, 1, біля входу у магазин «Фелічіта» виявлено рекламу наступного змісту: знижки до -50%, без відомостей про дату початку і закінчення знижки. До протоколу додано фотофіксацію реклами від 14 серпня 2017 року.
Листом від 06 вересня 2017 року №1935 Головного управління Держпродспоживслужби повідомлено ФОП ОСОБА_1 про необхідність в 5-денний термін з дня отримання листа прибути до Управління захисту прав споживачів та надати копії установчих документів, договір про виготовлення даної реклами та її вартості. Даний лист отриманий продавцем магазину «Фелічіта» 13 вересня 2017 року.
В подальшому, повторними вимогами Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області від 20.10.2017 року №2333, від 31 жовтня 2017 року №2416, відповідачем вимагалося прибути уповноваженого представника позивача в Управління захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області та надати копії свідоцтва про державну реєстрацію (витягу), договір щодо виготовлення даної реклами та її вартості. Зазначені повторні вимоги були надіслані позивачеві, що підтверджується квитанціями про надіслання поштового відправлення від 23.10.2017 року та від 02.11.2017 року.
07 листопада 2017 року ФОП ОСОБА_1 звернулася з листом до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області для отримання роз'яснень та документів щодо правових підстав надання ФОП ОСОБА_1 переліку документів, зазначених у вимозі та пояснити мотиви щодо безпідставного втручання в господарську діяльність, правових підстав фіксації порушень без участі позивача та складання відповідних документів.
У листі Головного управління Держпродспоживслужби від 16 листопада 2017 року №2564 відповідачем вимагалося прибути до Управління захисту споживачів ФОП ОСОБА_1 або її уповноваженого представника та надати документи: письмові пояснення, затверджений макет реклами, документальне підтвердження вартості виготовлення реклами (акти виготовлених робіт, квитанції про сплату тощо), правила та умови проведення знижки, а також іншу інформацію, що може мати істотне значення для прийняття Головним управлінням рішення. Даним листом також повідомлялося про проведення розгляду справи відносно ФОП ОСОБА_1 05 грудня 2017 року о 09:15 год. в приміщенні Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області. Даний лист направлений позивачу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення та квитанцію про надіслання поштового відправлення від 18 листопада 2017 року.
18 листопада 2017 року ФОП ОСОБА_1 звернулася з листом до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області, в якому просила перенести дату для прибуття на інший час, у зв'язку із перебуванням за межами України в період з 19 листопада 2017 року по 15 грудня 2017 року.
Листом Головного управління Держпродспоживслужби від 14 грудня 2017 року №2857 позивача повідомлено про розгляд справи 16 січня 2018 року о 09:15 год.
При цьому, суд не приймає до уваги долучені до матеріалів справи протокол Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області від 16 січня 2018 року засідання справи про порушення законодавства про рекламу та прийняте на підставі вказаного протоколу рішення №20 Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області від 16 січня 2018 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, оскільки вказані документи не впливають на винесення відповідачем спірного рішення № 2 від 23 січня 2018 року,так як ними встановлено порушення ч.5 ст.8 Закону України «Про рекламу», в той час як в даній адміністративній справі позивач просить скасувати рішення відповідача №2 від 23 січня 2018 року, яким встановлено порушення ч.2 ст.26 Закону України "Про рекламу". З цих же мотивів, судом також не береться до уваги рішення Головного управління Держпродспоживслужби №20 від 06 жовтня 2017 року про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.
Протоколом №2 порушення законодавства про рекламу від 15 січня 2018 року, службовою особою Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області виявлено порушення ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу», а саме: ненадання необхідних для розгляду справи (здійснення повноважень щодо контролю) документів.
16 січня 2018 року відповідачем ФОП ОСОБА_1 направлено лист № 159 (квитанція про відправлення рекомендованого листа від 16.01.2018 року без зазначення конкретної адреси позивачки, а саме вулиці та номеру будинку), в якому повідомлено, що розгляд справи стосовно порушення законодавства про рекламу відбудеться 23 січня 2018 року о 09:20 год.
У відповідності до Протоколу №2 від 23 січня 2018 року засідання справи про порушення законодавства про рекламу, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Тернопільській області вирішено накласти штраф на розповсюджувача реклами згідно ст.27 Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 року.
Рішенням №2 від 23 січня 2018 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Тернопільській області на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених законом України «Про рекламу» повноважень, на розповсюджувача реклами накладено штраф у розмірі 1700,00 грн.
Згідно ч.2 ст.26 Закону №270/96, на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулюється Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року №693 (надалі Порядок №693).
У відповідності до п.п 9 п.2 Порядку №693, штрафи відповідно до статті 27 Закону України «Про рекламу» накладаються у таких розмірах: сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за неподання або подання свідомо неправдивої інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, її виготовлення та/або розповсюдження. Вказана норма корепондується також ч.6 ст.27 Закону №270/96.
Пунктом 8 Порядку №693 передбачено, що накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники.
Згідно п.9 Порядку №693, підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.
У відповідності до п.10 Порядку №693, протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк.
Згідно п.11, 12 Прядку №693, за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи. Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи.
Як вбачається з матеріалів справи, протокол про порушення законодавства про рекламу №20 винесений відповідачем 06.09.2017 року. При цьому, листами та повторними вимогами відповідача 06.09.2017 року №1935, 20.10.2017 року №2333, 31.10.2017 року №2416, 16.11.2017 року №2564 попереджено ФОП ОСОБА_1 про відповідальність за неподання або подання свідомо неправдивої інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, її виготовлення та/або розповсюдження, однак порушень жодного разу відповідачем не було зафіксовано відповідними протоколами, та не прийнято відповідного рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, як це передбачено Порядком №693.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст. 32 Конвенції) неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів: (п.45 Рішення ЄСПЛ у справі «Бочаров проти України» від 17.06.2011 р., заява №21037/05;п.53 Рішення ЄСПЛ у справі «ОСОБА_3 проти України» від 15.10.2010 р., заява №38683/06; п.75 Рішення ЄСПЛ у справі «Огороднік проти України» від 05.05.2015 р., заява № 29644/10; п.52 Рішення ЄСПЛ у справі «Єрохіна проти України» від 15.02.2013 р., заява №12167/04).
Оскільки відповідачем не зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_1 відповідними протоколами ненадання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, тому суд вважає, що відповідач не довів порушення позивачем " поза розумним сумнівом" законодавства про рекламу.
У відповідності до ч. ч. 1,2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства України, суд вважає, що відповідачем порушений порядок накладення штрафу на позивача за порушення законодавства про рекламу, оскільки Головним управлінням Держпродспоживслужби в Тернопільській області не дотриманий місячний строк розгляду справи про порушення законодавства про рекламу. Натомість, протокол про порушення законодавства про рекламу винесений 05.09.2017 року з доданою до нього фотофіксацією реклами від 14.08.2017 року. Слід зазначити, що форма протоколу про порушення законодавства про рекламу не затверджена жодним нормативно-правовим актом.
Разом з тим, п.12 Порядку №693 передбачено, що строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці, однак судом не здобуто, а відповідачем не подано до суду належних та допустимих доказів про продовження розгляду справи.
При цьому, суд не приймає до уваги твердження позивача та представника позивача про те, що відповідчаем прийнято два різних рішення про накладення штрафу за одне і те саме правопорушення, оскільки рішенням №20 від 16 січня 2018 року встановлено порушення ч.5 ст.8 Закону України «Про рекламу», а спірним рішенням №2 від 23 січня 2018 року встановлено порушення ч.2 ст.26 Закону України «Про рекламу».
Судом також не беруться до уваги доводи позивача та представника позивача щодо застосування до них адміністративних санкцій, оскільки до вказаних правовідносин застосовується Закон України «Про рекламу» та прийняті на підставі нього спеціальні нормативно-правові акти, а не Кодекс України про адміністративні правопорушення.
За таким обставин, повно та всебічно дослідивши обставини справи, враховуючи те, що відповідачем порушена процедура розгляду справи про порушення законодавства України про рекламу та притягнення до відповідальності, не зафіксовано порушення норм законодавства про рекламу відповідними документами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 підлягають до задоволення в повному обсязі.
Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1.Позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Микулинецька, 20, м. Тернопіль, 46008, код ЄДРПОУ 40310895) про скасування рішення, - задовольнити в повному обсязі.
2.Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Микулинецька, 20, м. Тернопіль, 46008, код ЄДРПОУ 40310895) №2 від 23 січня 2018 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп. на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29 травня 2018 року.
Головуючий суддя Дерех Н.В.
копія вірна
Суддя Дерех Н.В.
Судове рішення № 74286884, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 22.05.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 607/1749/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: