Рішення № 74285633, 25.04.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 квітня 2018 року Справа № 808/780/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Стрельнікової Н.В. за участю секретаря судового засідання Фесик А.В., розглянув у порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя

про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач) в якому позивач просить:

-згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 виданого позивачу на підставі підприємницької діяльності з 22.08.1994 по 08.02.2010 зобов'язати відповідача зарахувати позивачу додатковий пенсійний стаж з 22.08.1994 по 08.02.2010 в розмірі 15 років 5 місяців;

- зобов'язати відповідача у зв'язку з несвоєчасним зарахуванням додаткового страхового пенсійного стажу позивачу перерахувати та виплатити різницю пенсійних коштів позивачці за період з 08.02.2010 по дату зарахування додаткового страхового пенсійного стажу в розмірі 15 років 5 місяців.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.08.2017 позивачка звернулась до відповідача з проханням зарахувати до її пенсійного стажу додатковий стаж за період з 22.08.1994 по 08.02.2010 під час якого позивачка здійснювала підприємницьку діяльність. Вважає відмову відповідача у зарахуванні такого стажу незаконною, стверджує, що Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та довідка про відсутність боргу по страховим внескам на обов'язкове державне пенсійне страхування перед УПФУ свідчать про те, що позивачка у вказаний період сплачувала податки і пенсійні внески у повному обсязі. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 26.03.2018 відкрито спрощене провадження у справі та призначено перше судове засідання без виклику сторін на 27.04.2018.

18.04.2018 від представника відповідача надійшов відзив на позов (вх. №12205), в якому зазначає, що дійсно позивачка згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців була зареєстрована як приватний підприємець з 22.08.1994 по 08.02.2010. Однак, згідно довідки відділення у Дніпровському районі м.Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 01.08.2017 №801/10/28-08-00 ОСОБА_1 з 22.08.1994 по 08.02.2010 здійснювала підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування. До страхового стажу позивача було включено лише періоди за які було сплачено збір до Пенсійного фонду України: з 01.01.1995 по 31.12.1995, з 01.03.1998 по 30.04.1998, з 01.10.1998 по 31.12.1998, а також період за який сплачено страхові внески з 01.01.2004 по 31.03.2004. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позову.

Суд, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Як свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 №913905 ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3, зареєстрована 22.08.1994 року як фізична особа- підприємець.

08.02.2010 проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 за власним рішенням.

02.08.2017 позивачка звернулась до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя з проханням зарахувати до її пенсійного стажу додатковий стаж з 22.08.1994 по 08.02.2010 час здійснення підприємницької діяльності, а саме 15 років 5 місяців 18 днів.

16.08.2017 №237/Д-9 відповідачем надано відповідь, якою роз'яснено позивачу положення ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», постанови Правління пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 та постанови Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 та запропоновано звернутися до управління з відповідною заявою (встановленого зразка) про перерахунок пенсії.

16.08.2017 ОСОБА_1 звернулась до об'єднаного управління з заявою про перерахунок пенсії по стажу.

16.08.2017 Правобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м.Запоріжжя здійснено перерахунок стажу ОСОБА_1 Зараховано 1 рік 8 місяців на підставі довідки Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України №05/31 від 03.08.2017 про сплату збору до УПФУ за період з 01.01.1995 по 31.12.1995, з 01.03.1998 по 30.04.1998, з 01.10.1998 по 31.12.1998, а також на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу з бази даних реєстру застрахованих осіб, за даними якої, наявна сплата страхових внесків за період з 01.01.2004 по 31.03.2004.

В подальшому позивач неодноразово зверталася із листами до відповідача з проханням зарахувати до стажу весь період здійснення підприємницької діяльності з 22.08.1994 по 08.02.2010, а саме 15 років 5 місяців 18 днів.

Серед іншого, Листом Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя від 01.03.2018 №68/Д-9 відмовлено позивачці у задоволенні її заяви.

Не погоджуючись із такими діями відповідача позивачка звернулась до суду із цим позовом.

За визначенням статті 1 Закону України від 1 березня 1991 року № 803-XII "Про зайнятість населення" (далі - Закон № 803-XII, в редакції, чинній у 1995-1998 роках) зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Згідно з положеннями пункту "б" частини 3 цієї ж правової норми Закону № 803-XII в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

У спірні періоди здійснення позивачем підприємницької діяльності діяла Інструкція про порядок сплати і обліку страхових та інших внесків підприємств, установ, організацій і громадян до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 26 березня 1992 року № 2-1 (далі - Інструкція № 2-1) згідно якої, обов'язкові страхові внески працюючих громадян до ПФУ встановлені в розмірі 1% заробітної плати. За громадян, працюючих у окремих осіб за угоди, наймач сплачує внески за тими ж нормами, як і підприємства. Всі підприємства, а також громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, і особи, що наймають окремих громадян за угодами, зобов'язані зареєструватись як платники внесків в органах ПФУ у містах і районах.

Окрім цього, за правилами частини 1, пункту "а" частини 2 статті 56, частини 1 статті 66 Закону № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) (який діяв у спірні періоди трудової діяльності позивача) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів за умови сплати страхових внесків. У заробіток для обчислення пенсій включається всі види оплати праці, на які за діючими правилами нараховуються страхові внески, крім виплат одноразового характеру, не обумовлених діючою системою оплати праці (компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога та інші), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Аналогічне визначення поняття "страховий стаж" міститься і в абз.1 ч.1 ст.24 Закону №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), а саме: страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

З вказаного вбачається, що для зарахування періоду роботи до страхового стажу необхідною та обов'язковою умовою є сплата страхових внесків за вказаний період.

Наведене кореспондується положенням ч.2 ст.24 Закону №1058-IV, за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

У відповідності до пункту "б" частини 1 статті 3 Закону № 1788-XII, право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом: особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (далі - Порядок №22-1), період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Аналізуючи наведені норми законодавства, суд вважає, що чинним законодавством чітко визначено умови зарахування при обрахунку пенсії періодів трудової діяльності підприємця, а саме: сплата страхових внесків, що підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків. При цьому, до страхового стажу включаються тільки ті місяці, за які сплачені страхові внески, надання спеціальних торгових патентів, свідоцтв про сплату єдиного податку, патентів про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, довідок про сплату страхових внесків на підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності передбачено лише для фізичних осіб, які перебували на спрощеній системі оподаткування.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В 02 №913905, позивач була зареєстрована 22.08.1994, як фізична особа-підприємець. На цьому є свідоцтві є відмітка державного реєстратора про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, номер запису 21030060002054847 від 08.02.2010 (а.с.20).

У відповідності до довідки Головного управління ДФС у Запорізькій області від 01.08.2017 №801/10/28-08-00 ОСОБА_1 знаходилась на обліку в Запорізькій ОДПІ з 22.08.1994 по 08.02.2010, підприємницьку діяльність здійснювала на загальній системі оподаткування.

За даними довідки Управління Пенсійного фонду України у Правобережному об'єднаному управлінні від 03.08.2017 №05/31, позивач, за період з 01.01.1995 по 31.12.1995, з 01.03.1998 по 30.04.1998, з 01.10.1998 по 31.12.1998 сплачувала збір до Пенсійного фонду України. (а.с.24).

Згідно інформації Пенсійного фонду України за формою ОК-5 про індивідуальні відомості про застраховану особу, ОСОБА_1 у звітному 2004 році сплатила страхові внески за січень, лютий, березень 2004 року (а.с. 25).

Суд зазначає, що оскільки вказаними довідками підтверджено сплату позивачем, як суб'єктом підприємницької діяльності, збору до Пенсійного фонду та страхових внесків в період з 01.01.1995 по 31.12.1995, з 01.03.1998 по 30.04.1998, з 01.10.1998 по 31.12.1998, з 01.01.2004 по 31.03.2004, зазначений період підлягає зарахуванню до страхового стажу (1 рік 8 місяців), що і було зараховано відповідачем, про що свідчить розпорядження Правобережного УПФУ м.Запоріжжя від 21.08.2017 та розрахунок стажу (а.с.78 та зворотній бік).

Разом з цим, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази, які б підтверджували, що позивач весь період з 22.08.1994 по 08.02.2010 (15 років 5 місяців 18 днів), будучи приватним підприємцем, сплачувала страхові внески.

Позивачем не надано будь якого документального підтвердження сплати таких внесків.

Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що довідка про відсутність боргу по страховим внескам на обов'язкове державне пенсійне страхування перед УПФУ, на яку посилається позивач, є доказом сплати страхових внесків у спірний період, оскільки як вбачається з наведеного вище, доказом такої сплати є квитанції або довідка про сплату внесків затвердженого зразка.

Також, твердження позивача про те, що наявність Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця свідчить про те, що позивачка у вказаний період сплачувала податки і пенсійні внески у повному обсязі, є хибними, оскільки свідоцтво про державну реєстрацію - це документ встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.

Таким чином, твердження позивача про необхідність зарахування до страхового стажу зазначених періодів не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки на даний час відсутні відомості про сплату страхових внесків у спірний період.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач відмовляючи позивачці у зарахуванні додаткового стажу діяв у порядку та у спосіб, визначений Законом, а отже суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки такі витрати відповідачем не підтверджені, вони на позивача не покладаються.

Окрім того, згідно ст.139 КАС України, сплачений при зверненні до суду з даним позовом судовий збір не підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3) до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (місцезнаходження: 69076, м.Запоріжжя, вул. Запорізького козацтва, 25-а, ідентифікаційний код НОМЕР_3) про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, в 10-денний строк з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В.Стрельнікова