Рішення № 74285573, 21.05.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1080/14-a

21 травня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. за участю секретаря судового засідання Гавіловської Х.М., представників позивача - Голованова С.А., Морозько М.О., представника відповідача - Ковальової Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополіс" до Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання податкових повідомлень-рішень нечинними,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрополіс" звернулося у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.12.2013 №0001832200, №0001892200 та №0001802200.

Ухвалою суду від 02.06.2014 провадження у справі відкрито.

Ухвалою суду 08.07.2014 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судового рішення у справі №819/2323/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрополіс» до Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Тернопільській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 17.07.2013 №0000182200 та №0000102200.

Ухвалою суду від 30.12.2015 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 24.02.2016 провадження у справі повторно зупинено до прийняття судового рішення Вищим адміністративним судом України по справі №К/800/39192/15 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрополіс» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.12.2013 по справі №819/2323/13-а та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2015 у справі 819/2323/13-а.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначеного головуючого суддю: Осташа Андрія Васильовича.

Ухвалою суду від 02.03.2018 провадження у справі поновлено.

Справа слухалася за правилами загального позовного провадження.

На виконання вимог ст.ст.159-165 КАС представник відповідача подав - відзив (том 2, аркуш справи 22-26).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що працівником відповідача проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Агрополіс" з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, за період травень, червень та липень 2013 року. За результатами перевірки складено акт від 08.10.2013 №264/22-30834410, на підставі якого відповідач виніс оскаржувані податкові повідомлення - рішення, які позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві та просили позов задовольнити.

Представник відповідача заперечувала проти позову, суду пояснила, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які винесення на підставі акту перевірки від 08.10.2013 №264/22-30834410 прийнятті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та посилаючись на пояснення викладені у письмовому запереченні та відзиві, просила у задоволені позову відмовити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача, представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити в повному обсязі, з наступних підстав та мотивів.

Суд встановив, що Чортківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - Чортківська ОДПІ) було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрополіс» з питань правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок зменшення податкових зобов'язань за травень, червень та липень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 08.10.2013 р. №264/22-30834410 том 1, аркуш справи 13-28), у якому встановлено порушення:

- вимоги п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України, п.п 2.4 розділу IV Наказу Міністерства фінансів України №1340 від 17.12.2012 року «Про затвердження форми Реєстру і виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення», Порядку заповнення і - подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 №1492 (в редакції наказу від 17.12.2012 №1342), а саме: ТОВ «Агрополіс» по операціях із постачання цукру та патоки у митному режимі експорту, в графу 5 - реєстру виданих та отриманих податкових накладних за травень-липень 2013 року не проставлено відмітку (БОПНП, або БОРКП) - бухгалтерська довідка, яка складається у випадку коригування податкової накладної паперової чи коригування розрахунку кількісних і вартісних показників до податкової накладної, в результаті чого встановлено:

- заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 28243 грн в тому числі за травень 2013 року на суму 11124 грн за червень 2013 року на суму 17119 грн;

- завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 1 684 513 грн. в тому числі за травень 2013 року на 885 546 грн. у червні 2013 року на 634 229 грн. та у липні 2013 року на 164 738 грн;

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень 2013 року з податку на додану вартість на суму 2 255 729 грн.

Не погоджуючись із висновками, які викладені в акті перевірки від 08.10.2013 №264/22-30834410, позивач подав до Чортківської ОДПІ заперечення до акта перевірки.

Згідно листа від 02.12.2013, постійною комісією Чортківської ОДПІ прийнято рішення, що висновки викладені у зазначеному акті перевірки ґрунтуються на вимогам чинного законодавства України (том 1, аркуш справи 29).

На підставі акта перевірки відповідач виніс наступні податкові повідомлення - рішення від 02.12.2013:

- № 0001832200, яким зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 1684523,00 грн., за травень 2013 року в сумі 885546,00 грн, за червень 2013 року в сумі 634229,00 грн, за липень 2013 року в сумі 164738,00 грн та штрафні санкції в сумі 842257 грн. (том 1, аркуш справи 10);

- № 0001892200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 28243,00 грн. та 14122,00 грн. штрафних санкцій, загальна суму 42365,00 грн (том 1, аркуш справи 11);

- № 0001802200, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2255729,00 грн (том 1, аркуш справи 12);

Не погодившись із винесеними податковими - повідомленнями рішеннями позивач звернувся у відповідності до ст. 56 ПК України до контролюючого органу вищого рівня зі скаргою про перегляд зазначених податкових повідомлень - рішень.

Згідно рішення від 08.02.2014 №1605/10/19-00-10.02-06/32 Головного управління Міндоходів у Тернопільській області скарга позивача залишена без задоволення, а зазначені податкові повідомлення - рішення залишені без змін (том 1, аркуш справи 31-36).

Позивач 24.02.2014 подав повторну скаргу на податкові повідомлення-рішення.

Згідно рішення від 03.04.2014 №6334/6/99-99-10-01-15 про результати повторної скарги Головного управління Міндоходів у Тернопільській області скарга позивача залишена без задоволення, а зазначені податкові повідомлення - рішення залишені без змін (том 1, аркуш справи 38-42).

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями відповідача позивач звернувся з позовом у суд.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.11 ст.201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної також є: а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Порядок створення, прийняття і відображення в бухгалтерському обліку первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704.

Згідно з п.2.1 та п.2.2 вказаного Положення, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996 від 16.07.1999, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У розумінні пункту 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

При цьому, суд вважає за необхідне вказати, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю, мали місце.

Як випливає із матеріалів справи, в тому числі з акта перевірки від 08.10.2013 №264/22-30834410, що позивачем здійснювалися господарські операції з відповідними контрагентами щодо поставки відповідної продукції.

Так, відповідно до п.209.4 ст.209 ПК України при вивезенні сільськогосподарських товарів у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство - виробник таких товарів/послуг має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку.

Пунктом 201.14 статті 201 ПК України платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Згідно з п.201.15 ст.201 ПК України зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних (далі - Реєстр) в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення Реєстру встановлюються відповідно до вимог р. II ПКУ.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають контролюючому органу копії записів у Реєстрах за такий період в електронному вигляді.

Форма та Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 №1340, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.02.2013 за №201/22733 (далі - Порядок №1340), чинний на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.2.4 Порядку №1340 бухгалтерська довідка має бути складена згідно із податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу, які є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, з урахуванням норм пункту 198.6 статті 196 Кодексу, та містити вичерпний їх перелік.

У Реєстрі бухгалтерська довідка записується таким чином: у графі 2 - дата складання бухгалтерської довідки, у графах 3, 4, 6, 7 - відповідно дата складання, порядковий номер податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної), найменування та індивідуальний податковий номер постачальника, який її склав, у графі 5 - зазначається вид документа БО, до якого додаються позначення виду документа, яким підтверджується операція з постачання (БОПНП - у разі віднесення до податкового кредиту сум податку на підставі паперової податкової накладної, БОПНЕ - на підставі електронної податкової накладної тощо). При цьому суми у графах 9, 10 зазначаються із знаком "+", а в графах 11, 12, 13, 14, 15, 16 - із знаком "-".

Як вбачається із матеріалів справи, перевіркою встановлено порушення, а саме: позивач по операціях із постачання цукру та патоки у митному режимі експорту, в графу 5 - реєстру виданих та отриманих податкових накладних за травень-липень 2013 року не проставлено відмітку (БОПНП, або БОРКП) - бухгалтерська довідка, яка складається у випадку коригування податкової накладної паперової чи коригування розрахунку кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

Суд встановив, що підприємством було проведено уточнення до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за червень та липень, про що свідчить копія Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за січень 2014 року, в якому документально підтверджуються вказані уточнення.

Уточнення Реєстру за травень було проведено у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2014 року, при цьому уточнення до декларації не подавалось.

Крім того, суд зазначає, що допущені технічні помилки під час заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, жодним чином не впливають на суми, які заявлені, згідно декларації до бюджетного відшкодування.

Щодо завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень 2013 року з податку на додану вартість на суму 2255729 грн, Товариством «Агрополіс» при коригуванні податкового кредиту за липень 2013 помилково із суми ПДВ виділена сума ПДВ, на що подано уточнюючий розрахунок до Чортківської ОДПІ відповідно до декларацій 0110 та 0121 і дані уточнюючі розрахунки були враховані в Акті перевірки. До уточнюючих розрахунків додавались бухгалтерські довідки.

За даними декларації 0121 за липень 2013 року залишок від'ємного значення 20 799 248 грн, в зв'язку з цим товариство не перераховує гроші на спецрахунок по ПДВ. З урахуванням поданих уточнень від'ємне значення зменшено за червень на суму 1 792 596,00 грн, за липень на суму 1 879 774,00 грн.

З врахуванням викладеного та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, суд приходить до висновку, що з наданих Товариством первинних документів по зазначених контрагентах встановлено, що такі оформлено відповідно до законодавчо встановлених вимог, складені в момент проведення кожної господарської операції або безпосередньо після її завершення та підтверджують підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентам. Зазначені документи в силу приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, є первинними документами та містять необхідні реквізити та інформацію, а відтак є підставою для включення даних за такими господарськими операціями до податкового обліку платника податків.

Також, суд звертає увагу на те, що дана адміністративна справа була зупинена до вирішення адміністративної справи №819/2323/13-а. Предметом оскарження якої були податкові повідомлення-рішення від 17.07.2013 №0000182200 форми «В4» та від 17.07.2013 №0000192200 форми «Р», які винесенні на підставі акта перевірки №385/22-30834410 від 17.06.2013. Перевірка проводилась з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за період з 01.03.2013 по 30.04.2013.

Тернопільським окружним адміністративним судом по адміністративній справі №819/2323/13-а прийнято постанову, якою податкові повідомлення-рішення Чортківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області від 17.07.2013 №0000182200 форми «В4» та від 17.07.2013 №0000192200 форми «Р» скасовано.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2018 по адміністративній справі №819/2323/13-а апеляційну скаргу Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області залишено без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.09.2017 - без змін.

Судове рішення по адміністративній справі №819/2323/13-а набрало законної сили.

Згідно із ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, не підлягають доказуванню в даній адміністративній справі реальність здійснення позивачем господарських операцій позивача з відповідними контрагентами щодо поставки відповідної продукції, оскільки вони були предметом дослідження у справі № №819/2323/13-а, проте в різні періоди.

Таким чином, враховуючи те, що в результаті дослідження представлених документів висновки відповідача, які викладені у акті перевірки, щодо заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 28243 грн. в тому числі за травень 2013 року на суму 11124 грн. за червень 2013 року на суму 17119 грн., завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 1 684 513 грн. в тому числі за травень 2013 року на 885 546 грн. у червні 2013 року на 634 229 грн. та у липні 2013 року на 164 738 грн. та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень 2013 року з податку на додану вартість на суму 2 255 729 грн. документально та нормативно не підтверджуються, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно виніс оскаржувані податкові повідомлення - рішення, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області, правонаступником якої є Чортківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області (48500, Тернопільська область, м.Чортків. вул.Шевченка, 23, код ЄДРПОУ 39550702), №0001832200 форми "В1" від 02.12.2013, №0001892200 форми "Р" від 02.12.2013, №0001802200 форми "В4" від 02.12.2013.

3. Стягнути з державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (48500, Тернопільська область, м.Чортків. вул.Шевченка, 23, код ЄДРПОУ 39550702) в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополіс" (48523, Тернопільська область, Чортківський район, смт.Заводське. вул.І.Франка, 1, код ЄДРПОУ 30834410) судовий збір в розмірі 487 грн 20 коп, сплачений згідно платіжного доручення №9421 від 22.04.2014.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 травня 2018 року.

Головуючий суддя Осташ А.В.

копія вірна

Суддя Осташ А.В.