Вирок № 74285426, 22.05.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/3469/18

Провадження № 1-кп/161/523/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 22 травня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді - Покидюка В.М.,

за участю секретаря - Остимчук О.М.,

прокурора - Урин С.З.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - Жуковського В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018030010000479, що надійшов з Луцької місцевої прокуратури 07.03.2018 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, гр. України, з середньою-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_1 25.01.2018 року близько 23.00 год., перебуваючи поблизу будинку №3, що по пр. Молоді м. Луцька Волинської області, з корисливих мотивів, з метою заволодіння майном, вчинив напад на потерпілого ОСОБА_3, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я, що виразилось у нанесенні потерпілому кількох ударів кулаком правої руки по обличчю, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, рани на лобній ділянці голови справа, які згідно висновку судово-медичної експертизи №180 від 22.02.2018 відносяться до категорія легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, оскільки для їх загоєння та лікування необхідний час більше 6 діб, а також синців в ділянці обличчя, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Після цього, внаслідок застосуванням насильства, шляхом ривка, заволодів належним потерпілому мобільним телефоном марки "Huawei", ІМЕІ 1: НОМЕР_1, ІМЕІ 2: НОМЕР_2 вартістю 1491,67 /згідно висновку експертизи №33 від 07.02.2018/, з сім-картками операторів мобільного зв'язку "Київстар" та "Водафон", які матеріальної цінності не становлять, карткою пам'яті об'ємом 8 Гб вартістю 150 грн. та бампером вартістю 400 грн., спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальних збитків на загальну суму 2041,67 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.187 КК України, тобто вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого злочину та не оспорює фактичні обставини, пояснивши при цьому, що правильно розуміє зміст пред'явленого йому обвинувачення та не заперечує проти визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того, у суду не має сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а тому суд, роз'яснивши обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суду дав показання, що дійсно 25.01.2018 року близько 23.00 год., перебуваючи поблизу будинку №3, що по пр. Молоді м. Луцька Волинської області, вчинив напад на потерпілого ОСОБА_3, застосувавши насильство, що виразилось у нанесенні кількох ударів кулаком по його обличчю. Після цього, шляхом ривка, заволодів належним останньому мобільним телефоном марки "Huawei", з сім-картками операторів мобільного зв'язку, карткою пам'яті та бампером.

Збитки потерпілому повністю відшкодовані. У вчиненому розкаявся та просив суворо його не карати.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Збитки йому відшкодовані, будь-яких претензій до обвинуваченого він не має. Щодо міри покарання - покладається на розсуд суду.

Крім повного визнання своєї вини самим обвинуваченим його винність у вчиненні нападу з метою заволодіння майном потерпілого ОСОБА_3, поєднаного з насильством небезпечним для його життя та здоров'я, підтверджується зібраними під час досудового провадження доказами, фактичні обставини яких ніким не оспорюються, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, не проводиться їх дослідження.

При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень і дані про особу винного.

До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відносить щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання суд не вбачає.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину визнав та щиро розкаявся у вчиненому, має постійне місце проживання, збитки потерпілому відшкодовані, останній будь-яких претензій до нього не має, на суворому покаранні не наполягає, однак враховуючи, що обвинувачений вироком Луцького міськрайонного суду від 04.01.2018 засуджений за ст.ст.190 ч.1, 186 ч.2,185 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі, із застосування ст.75 КК України (хоча вирок на даний час не набрав законної сили), вчинив тяжкий злочин виключно для задоволення своїх соціально-побутовий потреб, хоча має можливість займатись суспільно-корисною працею, так як є фізично здоровою особою молодого віку, а тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання в межах санкції ст.187 ч.1 КК України, у виді позбавлення волі.

На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Речові докази, згідно ст.100 КПК України, повернути за належністю законному володільцеві.

Арешт майна - зняти.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.187 КК України, призначивши покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 залишити попереднім - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту затримання, тобто з 03.02.2018.

Речові докази - мобільний телефон марки "Huawei", ІМЕІ 1: НОМЕР_1, ІМЕІ 2: НОМЕР_2, що знаходиться в камері схову речових доказів Луцького ВП ГУНП у Волинській області - повернути за належністю законному володільцеві - ОСОБА_3

Арешт, накладений на мобільний телефон марки "Huawei", ІМЕІ 1: НОМЕР_1, ІМЕІ 2: НОМЕР_2 - зняти.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії даного вироку.

Суддя Луцького міськрайонного суду В.М. Покидюк