Рішення № 74285321, 24.05.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року м. Кропивницький Справа № 811/1299/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., секретарь судового засідання Побочій О.В., за участі

позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

представника відповідача Костюкова О.В., Сабліна Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Бобринецької районної ради Кіровоградської області (вул.Незалежності, 80, м.Бобринець, Кіровоградська область, 27200, код ЄДРПОУ 24713868) про визнання незаконною та скасування статті 8 Регламенту районної ради,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про: визнання незаконною та скасування статті 8 Регламенту Бобринецької районної ради сьомого скликання, затвердженого рішенням шістнадцятої сесії Бобринецької районної ради сьомого скликання від 30 березня 2018р. №282 "Про внесення змін до Регламенту Бобринецької районної ради сьомого скликання".

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем 30.03.2018р. прийнято рішення №282 "Про внесення змін до Регламенту Бобринецької районної ради сьомого скликання", яким до діючого Регламенту ради внесено зміни, шляхом викладення його у новій редакції. Нова редакція Регламенту містить статтю 8, якою передбачено можливість проведення закритих пленарних засідань ради.

Позивач зазначає, що наявність статті 8 регламенту порушує його право та право необмеженої кількості осіб, на доступ до публічної інформації оскільки, відповідно до ч. 17 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Вказане положення Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" кореспондує статті 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації", відповідно до п. 4 частини 1 якої право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.

Відповідачем 08.05.2018р. надано відзив на позовну заяву, вимоги позивача не визнаються з тих підстав, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктами правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. В даному випадку, на думку відповідача, регламент ради визначає порядок проведення сесій ради, їх скликання, обрання голови ради та його заступника, та інші питання, які стосуються порядку роботи ради і жодним чином не застосовуються до позивача та у свою чергу не може порушити його права (а.с.48-50).

Дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Статтею 264 КАС України встановлено особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 264 КАС України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.

Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

В даному випадку позивачем оскаржується стаття Регламенту органу місцевого самоврядування - Бобринецької районної ради на предмет відповідності положенням Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Обґрунтовуючи право на звернення до суду з вказаним позовом, позивач зазначає, що застосування оскаржуваної статті Регламенту порушує його право та право необмеженої кількості осіб, на доступ до публічної інформації щодо рішень прийнятих відповідачем.

Регламент - (від фр. regle - правило) - нормативно-правовий акт, який визначає внутрішню організацію і порядок діяльності органу державної влади чи місцевого самоврядування. Регламент, як правило, приймається самим органом на основі і відповідно до Конституції і законів України, що визначають статус даного органу влади. Регламент не володіє силою закону, але визнається джерелом конституційного права (Арутюнян Т.Т., Баглай М.В. Конституционное право: Энциклопедический словар. - М., 2006. - С. 393).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльність.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішується питання затвердження регламенту ради.

Згідно ч. 1 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Частиною 17 ст. 46 вказаного Закону передбачено, що сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

З матеріалів справи вбачається, що на шістнадцятій сесії сьомого скликання Бобринецької районної ради Кіровоградської області прийнято рішення №286 від 30.03.2018р. "Про внесення змін до Регламенту Бобринецької районної ради сьомого скликання " (а.с.12).

За прийняття вказаного рішення проголосувало більшість депутатів районної ради присутніх на засіданні (а.с. 57).

Зміни до Регламенту ради внесено шляхом його викладення в новій редакції, в т.ч. до Регламенту ради включено статтю 8, якою передбачена можливість, у разі необхідності, проведення закритих пленарних засідань ради для розгляду конкретно визначених питань. При цьому п. 8.2. ст. 8 Регламенту передбачає, що на закритому пленарному засіданні ради мають право бути присутніми голова районної державної адміністрації, за запрошенням ради - прокурор Бобринецького району, а також особи, присутність яких необхідна для розгляду відповідного питання (а.с.15).

Суд зазначає, що внесення змін до Регламенту здійснено в межах повноважень та у спосіб визначені п.5 ч.1 ст.43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а тому доводи позивача щодо того, що відповідач ухвалюючи статтю 8 Регламенту вийшов за межі власних повноважень є безпідставними.

Крім того, суд зазначає, що сам лише факт декларування в Регламенті ради можливості проведення закритих пленарних засідань жодним чином не свідчить про порушення права позивача на доступ до публічної інформації, оскільки відсутні будь-які докази фактичного проведення закритих пленарних засідань та відповідно неможливості отримання позивачем інформації про вказані засідання.

Більше того, п. 1.7. ст. 1 Регламенту прямо передбачає (а.с.14), що у разі наявності розбіжностей норм Регламенту з нормами чинного законодавства України, діють норми чинного законодавства України, Тобто, в разі виникнення суперечностей між Регламентом ради та, в контексті доводів позивача, Законом України "Про доступ до публічної інформації" пріоритет будуть мати норми саме вказаного Закону.

Таким чином, доводи позивача про можливе порушення його права та прав необмеженої кількості осіб, на доступ до публічної інформації, носять лише характер припущень та не можуть бути підставою для задоволення позову оскільки, за змістом ч. 1 ст. 5 КАС України захисту підлягає лише порушене право, а не припущення про можливе порушення права у майбутньому.

Також суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вже зазначалось судом відповідно до п.5 ч.1 ст.43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішується питання затвердження регламенту ради.

Отже, як затвердження регламенту, так і прийняття рішення про внесення змін до нього, віднесено саме до повноважень відповідача, які в розумінні Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року є дискреційними повноваженнями.

Відповідно до названих Рекомендацій суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Іншими словами, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Таким чином, при прийнятті рішення про наявність підстав для внесення змін до Регламенту ради, відповідач діє відповідно до покладених на нього функцій і завдань, у межах власної дискреції, що визначається завданнями та функціями, покладеними на даний орган місцевого самоврядування.

За таких обставин суд, дотримуючись принципів законності, поділу влади, а також компетенції, визначеної Конституцією та законами України, не має права перебирати на себе повноваження органу місцевого самоврядування щодо вирішення питання про необхідність внесення змін до Регламенту ради.

Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Бобринецької районної ради Кіровоградської області (27200, вул.Незалежності, 80, м. Бобринець, Кіровоградська область, код ЄДРПОУ 24713868) про визнання незаконною та скасування статті 8 Регламенту районної ради залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 29.05.2018 року

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник