Рішення № 74285295, 22.05.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/831/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Безеги А.А.

представника позивача - Кішко Д.О.

представника відповідача - Гаспаряна С.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавське хлібоприймальне підприємство" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу.

В С Т А Н О В И В:

13 березня 2018 року позивач ПрАТ "Полтавське ХПП" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги № 1411-17 від 23 січня 2018 року та рішення про опис майна у податкову заставу № 32/16-01 від 23 січня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у ПрАТ "Полтавське ХПП" відсутній узгоджений податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у зв'язку зі сплатою зазначеного податку у встановленому Податковим кодексом України розмірі та без порушення термінів його внесення. Винесення спірних рішень зумовлено неврахуванням контролюючим органом зазначених обставин, а також судових рішень, якими цей факт доведено.

У відзиві на позов від 23 квітня 2018 року /а.с. 125-126/ відповідач зазначив про те, що податковий борг, що став підставою для винесення податкової вимоги № 1729-25 від 06 квітня 2015 року та рішення про опис майна у податкову заставу № 5697/10/16-01-25-02-30 (в подальшому скасованих на підставі рішення суду) зберігається в інтегрованій картці позивача з орендної плати за землю з юридичних осіб через відсутність факту його погашення у встановленому порядку. Зважаючи на відсутність в інтегрованій картці позивача відомостей про зарахування сум грошових зобов'язань позивача на підставі платіжних доручень ПАТ Банк "Фінанси та кредит" Головним управлінням ДФС у Полтавській області сформовано податкову вимоги № 1411-17 від 23 січня 2018 року та винесено рішення про опис майна у податкову заставу № 32/16-01 від 23 січня 2018 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали позовної заяви, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Станом на 30 грудня 2017 року в інтегрованій картці ПрАТ "Полтавське ХПП" відображено як несплачену суму зобов'язань з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 12579,08 грн.

У зв'язку з наявністю в інформаційній системі фіскальних органів відомостей про виникнення у позивача податкового боргу, контролюючим органом 23 січня 2018 року сформовано податкову вимогу № 1411-17 та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 32/16-01.

Не погоджуючись з наявністю податкового боргу та правомірністю прийняття Головним управлінням ДФС у Полтавській області спірних рішень, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам сторін, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що 18 лютого 2015 року позивачем подано до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2015 рік, у якій самостійно нараховано до сплати суму орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2015 рік, у тому числі за січень-листопад у розмірі 122469,53 грн. щомісячно, грудень - 122469,46 грн. /а.с. 48-49/.

Посилаючись на несвоєчасну сплату позивачем орендної плати з юридичних осіб, відповідач 06 квітня 2015 року сформував податкову вимогу № 1729-23, відповідно до якої ПАТ "Полтавське ХПП" повідомлено про наявність податкового боргу в сумі 156906,15 грн. та прийняв рішення про опис майна позивача у податкову заставу № 5697/10/16-01-25-02-30.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року у справі № 816/1370/15, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2015 року, податкову вимогу № 1729-23 від 06 квітня 2015 року та рішення про опис майна у податкову заставу № 5697/10/16-01-25-02-30 від 06 квітня 2015 року скасовано /а.с. 24-29/.

Відповідачем не враховано висновки суду та сформовано нову податкову вимогу № 2247-23 від 23 вересня 2015 року відповідно до якої сума податкового боргу ПрАТ "Полтавське ХПП№ за узгодженими грошовими зобов'язаннями з орендної плати з юридичних осіб станом на 22 вересня 2015 року становить 156906,15 грн. 28 вересня 2015 року контролюючим органом прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 6102/10/16-01-23-02-11.

Вищевказані податкова вимога № 2247-23 від 23 вересня 2015 року та рішення про опис майна у податкову заставу № 6102/10/16-01-23-02-11 від 28 вересня 2015 року скасовані постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року у справі № 816/4424/15, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року.

Зазначеними судовими рішеннями встановлено факт повного та своєчасного виконання позивачем обов'язку щодо сплати до бюджету орендної плати з юридичних осіб за період з січня 2015 року по жовтень 2015 року.

За правилами частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Наявними в матеріалах справи платіжними дорученням підтверджено повноту та своєчасність сплати позивачем зобов'язань з орендної плати з юридичних осіб за листопад - грудень 2015 року /а.с. 74, 75/.

Суми орендної плати з юридичних осіб, визначені позивачем у податкових деклараціях з плати за землю за 2016 та 2017 роки /а.с. 57-59, 61-63/ сплачені до бюджету своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями /а.с. 76, 78-100/. Крім того, з аналізу наявних в матеріалах справи платіжних доручень судом підтверджено наявність у ПрАТ "Полтавське ХПП" з лютого 2015 року переплати в розмірі 47530,47 грн. за платежем "орендна плата з юридичних осіб".

Судом також встановлено, що ПрАТ "Полтавське ХПП" 23 березня 2016 року подано до ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9276554730, якою платником відкориговано показники податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік № 9017686598, нараховано штрафні санкції та пеню /а.с. 53-55/. Суми податкових зобов'язань, штрафу та пені, визначені уточнюючою податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9276554730 від 23 березня 2016 року внесені позивачем до бюджету 02 березня 2016 року, що підтверджується платіжним дорученням на суму 408303,54 грн. № 1350 /а.с. 77/.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобовязання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

За змістом пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Таким чином, судом підтверджено факт повного та своєчасного виконання позивачем обов'язку щодо сплати до бюджету орендної плати з юридичних осіб за період з жовтня 2015 року по грудень 2017 року.

Разом із тим, сплачені позивачем упродовж 2015-2017 років суми поточних податкових зобов'язань з орендної плати з юридичних осіб відповідачем зараховувались в рахунок погашення податкового боргу ПрАТ "Полтавське ХПП", що виник у зв'язку з невиконанням Філією "Полтавське регіональне управління" АТ "Банк" Фінанси та Кредит" м. Полтава платіжних доручень позивача, та наявність якого спростована судовими рішеннями у справах № 816/1370/15 та № 816/4424/15.

Вищевказані обставини зумовили наявність у системі електронного адміністрування орендної плати за землю за рахунком позивача податкового боргу в 12579,08 грн.

Відхиляючи доводи представника відповідача щодо правомірності відображення в інтегрованій картці позивача вищевказаної суми податкового боргу, мотивовані фактичним ненадходженням платежів, ініційованих платіжними дорученнями № 1 від 24 лютого 2015 року та № 11 від 04 березня 2015 року, суд зазначає таке.

Дослідивши наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень № 1 від 24 лютого 2015 року на суму 122469,53 грн. з призначенням платежу "орендна плата за січень 2015 року" /а.с. 21/ та № 11 від 04 березня 2015 року на суму 170000,00 грн. з призначенням платежу "орендна плата за лютий, березень 2015 року" /а.с. 23/, суд встановив, що зазначені документи містять відмітку фінансової установи "одержано банком" 25 лютого 2015 року, 04 березня 2015 року відповідно. Відтак, досліджені судом платіжні документи свідчать про прийняття останніх банком до виконання.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що позивачем не було допущено жодних порушень під час сплати до бюджету податкових зобов'язань з орендної плати з юридичних осіб.

Пунктом 129.6 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Таким чином, для визначення суб'єкта, який має нести відповідальність за неповне або несвоєчасне перерахування платежів до бюджету, визначальним є встановлення вини такого суб'єкта щодо несвоєчасного або неповного перерахування податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Якщо неперерахування податку, збору не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку, крім випадку, передбаченого підпунктом 129.7 статті 129 Податкового кодексу України, яким встановлено, що не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

Тобто відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) після відновлення платоспроможності банку розпочинається також саме для банку, а не для платника податків.

Таким чином, направлення позивачем до обслуговуючого банку належним чином оформлених платіжних доручень на оплату податкових платежів (при наявності необхідної кількості коштів на рахунку) є належними, необхідними та достатніми діями, які платник податків має вчинити для сплати податкових зобов'язань до бюджету.

Як встановлено судом та підтверджено довідкою банка "Фінанси та кредит" № 9-312110/50 від 27 квітня 2015 року станом на 25 лютого 2015 року залишок коштів на рахунку позивача № 260049204201 складає 150000,00 грн.; станом на 04 березня 2015 року залишок коштів складає 320000,00 грн. Протягом дня залишок не змінювався /а.с. 40/.

За таких обставин позивачем не допускалось порушень щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань у строк, встановлений законом, та у сумах, самостійно узгоджених у відповідній податковій звітності.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, належним чином підтверджені судові витрати позивача, які складаються з витрат на сплату судового збору в розмірі 1762,00 грн., підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 11, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Полтавське хлібоприймальне підприємство" (площа Павленківська, 24, м. Полтава, Полтавська область, 36009, код ЄДРПОУ 05581898) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області № 1411-17 від 23 січня 2018 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Полтавській області про опис майна у податкову заставу № 32/16-01 від 23 січня 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) на користь Приватного акціонерного товариства "Полтавське хлібоприймальне підприємство" (площа Павленківська, 24, м. Полтава, Полтавська область, 36009, код ЄДРПОУ 05581898) судові витрати у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29 травня 2018 року.

Суддя А.О. Чеснокова