Вирок № 74285273, 25.05.2018, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/318/17

Провадження № 1-кп/0158/5/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2018 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області

В складі: головуючого судді Корецької В.В.

при секретарі Процик Л.В.

з участю прокурора Бондар О.В.

представника потерпілого ОСОБА_1

захисника-адвоката Гнатіва Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці кримінальне провадження № 12016030100000664 про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 01.02.2016 року за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 307, ст. 70 КК України до 4 років 8 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбуття покарання з іспитовим терміном 3 роки, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в:

Згідно обвинувального акту 16.07.2016 року близько 02 год. 00 хв., ОСОБА_3 та ОСОБА_4, знаходячись у АДРЕСА_2, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, з умислом спрямованим на таємне викрадення чужого майна, діючи згідно розподілу ролей спів виконавства, шляхом розбиття віконної рами проник до приміщення АТС, що знаходиться за вказаною адресою, в той час коли ОСОБА_4 знаходячись біля вищевказаного приміщення для створення безперешкодної можливості здійснення крадіжки спостерігав за навколишньою обстановкою з метою попередження про можливу появу сторонніх осіб.

Так, ОСОБА_3 знаходячись в згаданому приміщенні умисно, таємно викрав системний блок комп'ютера вартістю 2514 грн., джерело безперебійного живлення Back-UPS-500APC вартістю 629,16 грн., модем Huawei HG 532e-S/HT9E7S-14415020107 вартістю 248,71 грн., модем W5 NTU вартістю 4755,87 грн., вогнегасник ВВК-3 вартістю 88,33 грн., пристрій MKE LAN вартістю 2500 грн., дві станційні плати Telplus вартістю 4184,88 грн., обладнання ІКМ 30 С-4 вартістю 12480 грн., апаратуру ОСА-13-плати СН-13-25 штук, ДС - штук вартістю 1250 грн., кігті монтерські КЛМ-2 вартістю 165 грн., лази монтерські ЛМ-ЗУ вартістю 198,24 грн., пояс запобіжний безлямковий вартістю 127,87 грн., бокорізи 160 мм. вартістю 59,79 грн., бокорізи 115мм. вартістю 63,08 грн., викрутку діалектричну 3*100 вартістю 43,28 грн., викрутку хрестову РН 1*100 вартістю 29,77 грн., викрутка-індикатор ІНН вартістю 31,11 грн., систему ущільнення ОТГ-35 вартістю 38683,27 грн., батарею акумуляторну герметичну з вісьмома блоками вартістю 23215 грн. та станційний блок Telplus вартістю 420,12 грн., чим спричинив майнової шкоди Волинській філії ПАТ «Укртелеком» на загальну суму 92527,92 грн.

Органом досудового розслідування вищевказані дії обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, як умисні дії, що виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаним з проникненням у приміщення.

Матеріали відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України виділено із даної кримінальної справи в окреме провадження та оголошено його розшук.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав, давати покази в судовому засіданні на підставі ст. 63 Конституції України - відмовився.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 12.02.2018 року видалено обвинуваченого ОСОБА_3 із зали судового засідання на весь час судового розгляду кримінального провадження №12016030100000664 від 30.01.2017 року у зв'язку з навмисним вчиненням обвинуваченим перешкод для ведення головуючим судового засідання, що передбаченою КПК України підставою для видалення обвинуваченого із зали засідання як тимчасово, так і на весь час судового розгляду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат Гнатів Т.М. у судовому засіданні зазначив, що доказів, які б доводили, що дане кримінальне правопорушення вчинено ОСОБА_3 стороною обвинувачення подано не було. Крім того, у судовому засіданні прокурором недоведено участі ОСОБА_3 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, а тому просив виправдати його підзахисного - обвинуваченого ОСОБА_3 у зв'язку із недоведеністю його участі у вчиненні даного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України

Представник потерпілого ПАТ «Укртелеком» - ОСОБА_1 в судовому засіданні просила задовольнити цивільний позов ПАТ «Укртелеком» в особі Волинської філії до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків, нанесених в результаті злочину повністю, щодо міри покарання поклалася на розсуд суду.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали кримінального провадження, які представлені стороною обвинувачення, оцінивши їх, вислухавши пояснення представника потерпілого та цивільного позивача, свідків та захисника обвинуваченого, суд прийшов до наступного висновку.

Прокурор, як на докази вини обвинуваченого, посилається на покази свідків, допитаних в судовому засіданні, а саме свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5, який працює на АТС «Укртелеком» показав суду, що, 16.07.2016 року близько 07 год. ранку до нього на телефон подзвонив начальник АТС, яка знаходиться у с. Дерно, вул. Жовтнева, 71В, Ківерцівського району Волинської області та попросив відкрити АТС, оскільки пішов збій системи. Виконуючи вищезазначене він підійшов до АТС, через короткий проміжок часу, оскільки проживає поряд станції, відкривши АТС побачив безлад: скрізь були відкриті двері, розбите скло у вікні, зняті з вікна грати. Разом з тим, побачив відсутність плат, за допомогою яких забезпечується робота даної АТС. Після побаченого зателефонував до начальника і повідомив йому даний факт. Пізніше дочекавшись працівників поліції допомагав останнім робити ОМП. Крім того зазначив, що поряд з АТС були наявні сліди від протектора шин.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав суду, що знайомий з обвинуваченим ОСОБА_3 приблизно 2 роки, оскільки він неодноразово продавав йому електро-запчастини (різного роду схеми, транзистори тощо). Орієнтовно у 2016 році до нього зателефонував останній та запропонував купити деякі деталі, а саме транзистори та мікросхеми. Зустрівшись з ОСОБА_3, який особисто приїжджав до нього автомобілем марки «Опель-Рекорд», останній продав йому роз'єми, декілька мікросхем та плати. Вартість оплати точно не пам'ятає, однак орієнтовано зазначає 200-300 грн. Крім того, вказав, що дізнався про те, що вказані речі, які придбав у обвинуваченого ОСОБА_3 були крадені, лише від працівників поліції під час обшуку у його житловому будинку. Разом з тим, вказує, що подібні деталі він скуповлював у різних осіб і ніколи їхнім походженням не цікавився.

Крім того, в судовому засіданні оглянуті та дослідженні наступні письмові докази, надані стороною обвинувачення.

Із заяви про вчинення кримінального правопорушення від 16.07.2016 року від ОСОБА_5 вбачається вчинення в ніч 16.07.2016 року невідомими особами в АДРЕСА_2 крадіжки з приміщення АТС.

Згідно дозволу ОСОБА_5 від 16.07.2016 року працівниками Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області проведено огляд приміщення АТС у АДРЕСА_2.

З протоколу огляду місця події від 16.07.2016 року та відповідної фототаблиці доданої до нього, вбачається, що об'єктом огляду являється приміщення АТС в с. Дерно, по вул. Жовтневій, 71В. При огляді даного приміщенні з тильної сторони виявлено сліди автомобіля, які знаходяться на траві. З правової сторони приміщення пошкоджена віконна рама, а саме з неї зірвані металеві грати, які знаходились на землі під стіною.

Актом застосування службового собаки від 16.07.2016 року встановлено, що собака взяла слід від розбитого вікна у с. Дерно по вул. Жовтнева, 71В, Ківерцівського району Волинської області та пройшовши близько 20 м. вийшла на вулицю Жовтнева, де припинила свою роботу. Також у вищевказаному акті зазначено, що на тому місці де зупинилася собака, було виявлено свіжі сліди протекторів від автомобіля.

Згідно відповіді з Управління патрульної поліції у м. Луцьку від 07.10.2016 року, встановлено, що автомобіль марки «Опель Рекорд» в період часу з 21 год. 15.07.2016 року по 09 год. 16.07.2016 року перетинав комплекс «Відеоконтроль-Рубіж» стаціонарного посту №1 для обслуговування доріг державного значення на ділянці автодороги Н22 Устилуг-Луцьк-Рівне.

З дослідженого в судовому засіданні протоколу слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 (особою, матеріали кримінального провадження відносно якого виділені в окреме провадження у зв'язку із його розшуком) від 03.11.2016 року вбачається, що ОСОБА_4 повідомив та показав, як він разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_7 16.07.2016 року, близько 02 год. на автомобілі марки «Опель Рекорд», зеленого кольору приїхали в с. Дерно Ківерцівського району Волинської області до приміщення АТС та зупинилися через дорогу від нього. Зазначив, що під'їхавши автомобілем до вікна, грати з якого зірвали ОСОБА_3 з ОСОБА_7, та йому подавали плати, схеми, системний блок від комп'ютера, акумулятори та інші інструменти, які він складав на землю. Після чого усі разом погрузили дане майно у автомобіль та поїхали в м. Здолбунів, Рівненської області.

Відповідно до повідомлень Волинської філії ПАТ «Укртелеком» від 18.07.2016 року вбачається, що невідомими особами, які у проникли у приміщення АТС с. Дерно, Ківерцівського району, розбили скло вікна, пошкодили решітку та викрали майно, завдали матеріальну шкоду ПАТ «Укртелеком» у розмірі 92525,38 грн.

Карткою обліку адміністративного правопорушення від 06.05.2016 року, яка складена на ОСОБА_3 підтверджено факт використання обвинуваченим автомобіля марки «Опель Рекорд», д.н.з. «НОМЕР_1»

З протоколу огляду місця події від 19.12.2016 року вбачається, що об'єктом огляду являється чорний поліетиленовий пакет у якому знаходились речі, частина яких були викрадені з відділення АТС в с. Дерно Ківерцівського району. Дані речі виявлені та вилучені на підставі ухвали слідчого судді Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23.09.2016 року у будинку та підсобних приміщеннях за місцем проживання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, за адресою: АДРЕСА_3 та підтверджується копією протоколу обшуку від 26.09.2016 року.

Постановою про визнання та приєднання до справи речових доказів від 17.01.2017 року до матеріалів кримінального провадження № 12016030100000664 в якості речового доказу долучено станційну плату марки «Телплюс», яка поломана на дві частини, лінійний блок марки Telplus, якій поломаний на дві частини,станційний блок Telplus, якій поломаний на дві частини, три лінійних блоки марки Telplus, котрі поломані на дві частини, вогнегасник ВКК-3, викрутку-індикатор ІНН та бокоріз 160 мм., синього кольору.

Згідно висновку товарознавчої експертизи №43 від 26.01.2017 року вартість бувших у використанні викрутки-індикатора, бокорізів синього кольору та вогнегасник «ВВК-3», станом на 16.07.2016 року могла складати: 31,11 грн. - викрутка-індикатор, 59,79 грн. - бокоріз синього кольору, 88,53 грн. - вогнегасник.

Крім того, з дослідженого протоколу пред'явлення речей для впізнання від 28.01.2017 року та доданої до нього фототаблиці вбачається, що свідок ОСОБА_8 впізнала пред'явлені для впізнання речі, які були викрадені з приміщення АТС, що в с. Дерно, по вул. Жовтнева, 71В, Ківерцівського району Волинської області.

Суд, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом, оцінивши дослідженні докази з точки зору незалежності, допустимості, достовірності та взаємозв'язку дійшов висновку, що пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення не знайшло свого підтвердження у зв'язку із недоведеністю вини останнього.

Відповідно ст. 129 Конституції України, ст. 7 КПК України, основними засадами судочинства в Україні - є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом; повага до людської гідності.

Згідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України, та аналогічна позиція держави закріплена й у ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Коробов проти України» зазначив, що стандартом у кримінальному провадженні має бути доведення винуватості «поза всяким сумнівом», чого у даному кримінальному провадженні прокурором стосовно ОСОБА_3 не здійснено.

Отже, обвинувачення повинно довести «кожний факт», пов'язаний із злочином, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів». Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.

Таким чином, правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого виступає гарантією не тільки для обвинуваченого воно служить також гарантією досягнення мети правосуддя. Завдяки даному правилу досягається об'єктивна істина, так як обвинувачення ґрунтується тільки на безсумнівних доказах і безспірних фактах.

Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Про це також йдеться у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 року (п.146), де Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Зі змісту ч. 2 ст. 17 КПК України вбачається, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Оцінюючи наданих стороною обвинувачення письмових доказів, а саме: заяву про вчинення кримінального правопорушення від 16.07.2016 року, дозвіл від ОСОБА_5 на проведення огляду приміщення АТС, протокол огляду місця події від 16.07.2016 року, акт застосування службового собаки, повідомлень Волинської філії ПАТ «Укртелеком» від 18.07.2016 року, протоколу огляду місця події від 19.12.2016 року, копія протоколу обшуку від 26.09.2016 року, постанови про визнання та приєднання до справи речових доказів та пояснень представника потерпілого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_5 де вказані докази лише доводять те, що в ніч 16.07.2016 року невідомими особами в АДРЕСА_2 було здійснено крадіжку з приміщення АТС.

Окрім того, посилання державного обвинувачення на висновок товарознавчої експертизи №43 від 26.01.2017 року, як на доказ вини ОСОБА_3, суд не може взяти до уваги, оскільки висновок даної експертизи підтверджує лише розмір матеріальної шкоди, завданої потерпілому внаслідок вчинення протиправних дій.

Також у суду не викликають сумніви пояснення свідка ОСОБА_6, що обвинувачений ОСОБА_3 неодноразово продавав йому мікросхеми, плати та резистори різного роду, при цьому, беручи до уваги те, що згідно проведено обшуку в нього у домоволодінні виявлено викрадені речі з АТС с. Дерно, Ківерцівського району Волинської області.

Однак, як зазначив свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні дані запчастини (плати, схеми, резистори) він скуповлював не тільки в обвинуваченого ОСОБА_3, а і в інших осіб, оскільки велика кількість людей до нього звертається для продажу даних деталей. В свою чергу слід також зазначити, що при скупці даних деталей, що у ОСОБА_3, що у інших осіб, свідок ОСОБА_6 ніколи не цікавився їхнім походженням.

Разом з тим, слідчий експеримент був проведений лише за участю ОСОБА_4 (особи, матеріали кримінального провадження відносно якого виділені в окреме провадження у зв'язку із його розшуком) від 03.11.2016 року, місцезнаходження якого на даний час невідоме, доказова база у даному кримінальному провадженні ґрунтується лише на його письмових поясненнях, що викликають сумнів у суду щодо їх правдивості, оскільки зазначена особа на даний час переховується від органів слідства та суду.

Також , як вбачається, а саме із показів ОСОБА_4, останній вказує ще наявність однієї особи - ОСОБА_7, що підтверджується матеріалами справи і свідчить про відсутність належного процесуального керівництва прокурором в цьому кримінальному провадженню як при розслідуванні так і при розгляді його в суді.

Варто також зазначити, що згідно ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Тобто, засада безпосередності є додатковою гарантією для вирішення завдань кримінального провадження, особливо для захисту обвинуваченого, оскільки виключає можливість використання доказів, які безпосередньо не досліджені під час судового розгляду матеріалів провадження. Лише в результаті безпосереднього дослідження доказів з'ясовується їх джерело, перевіряється їх належність, допустимість, достовірність і достатність для сформування внутрішнього переконання суддів у наявності чи відсутності обставин, що охоплюються предметом доказування.

Згідно з ч. 4 ст. 95 КПК суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо приймав під час судового засідання. Винятком можуть бути випадки, коли під час досудового розслідування через існування небезпеки для життя, здоров'я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, а також інших обставин, які можуть унеможливити їх допит у суді або вплинути на повноту чи достовірність показань.

Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Також, до закінчення судового слідства клопотань від учасників процесу, у тому числі і від державного обвинувача, про збір, перевірку чи витребування додаткових доказів, не надійшло.

Суд обмежений у праві збору доказів вини обвинуваченого за власною ініціативою та, залишаючись об'єктивним і неупередженим, має створити необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов'язків та здійснення наданих їм прав, розглянути кримінальну справу і постановити відповідне рішення. Суди при розгляді кримінальних справ не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту.

Диспозиція ч. 3 ст. 185 КК України передбачає, відповідальність за вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжки) поєднаної з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдало значної шкоди потерпілому, однак як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні не здобуто «поза розумним сумнівом» доказів того, що саме ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна, повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаним з проникненням у приміщення.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Виходячи із положень презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, зокрема, в силу ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України, за якими ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, та положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за якою кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не зібрано достатньо доказів, які б доводили, що дане кримінальне правопорушення вчинено саме ОСОБА_3, можливість для збору додаткових доказів вичерпано, а тому суд вважає за можливе та необхідне виправдати ОСОБА_3 за недоведеністю у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України

Беручи до уваги вимоги ч. 1 ст. 128 КПК України, а також вимоги ч. 3 ст. 129 КПК України, суд приходить до висновку, що цивільний позов ПАТ «Укртелеком» в особі Волинської філії до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків, нанесених в результаті злочину слід залишити без розгляду.

Суд позбавлений можливості прийняти рішення щодо процесуальних витрат, згідно п. 1 ч. 4 ст. 374 КПК України, оскільки ст. 124 КПК України не визначений порядок вирішення даного питання у разі ухвалення виправдувального вироку.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судової товарознавчої експертизи №43 від 26.01.2017 року у розмірі 439,80 гривень компенсувати за рахунок держави.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_3 в даному кримінальному провадженні не обирався.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

у х в а л и в:

Виправдати ОСОБА_3 за недоведеністю у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Цивільний позов Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Волинської філії до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків, нанесених в результаті злочину - залишити без розгляду.

Процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судової товарознавчої експертизи №43 від 26.01.2017 року у розмірі 439,80 гривень компенсувати за рахунок держави.

Речові докази по справі:

- станційну плату марки Telplus, яка поломана на дві частини, лінійний блок марки Telplus, якій поломаний на дві частини,станційний блок Telplus, якій поломаний на дві частини, три лінійних блоки марки Telplus, котрі поломані на дві частини, вогнегасник ВКК-3, викрутку-індикатор ІНН - повернути власнику Волинській філії ПАТ «Укртелеком».

- бокоріз 160 мм., синього кольору - знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Ківерцівський районний суд Волинської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька