Рішення № 74284762, 16.05.2018, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/4841/16-а

Провадження №2-а/265/1/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2018 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Міхєєвої І. М.,

за участю секретаря судового засідання - Розсоха І. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, посилаючись на такі обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_4 вона народила дитину ОСОБА_2, після чого у місячний термін, а саме 03.07.2017р. звернулася із заявою до УПСЗН Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської ради, про призначення і виплату допомоги сім'ям з дітьми. На підставі її заяви були нараховані виплати - допомога при народженні дитини з 01.06.2014р. по 30.06.2014р. в сумі 10320,00 грн. і допомога при народженні дитини щомісячно - 860,00 грн. Після нарахування виплати було видано довідку-атестат від УПСЗН Червоногвардійського району м Макіївка про те, що виплати не проводилися у зв'язку з відсутністю фінансування. Після початку активних бойові дії, ОСОБА_1 виїхала разом із дитиною в Одеську область, де була зареєстрована як особа-переселенець. З метою отримання нарахованої виплати, нею було подано запит на передачу електронної справи та 30.09.2014 р. електронна справа була надіслана до в УПСЗН м. Б.Дністровськ, але її з дитиною перевезли в м.Бердянськ, з цієї причини вона не встигла подати заяву на виплату допомоги за місцем тимчасової реєстрації. З 15.10.2014р. зареєстрована як особа-переселенець в м.Маріуполі за адресою: АДРЕСА_1, після чого звернулася до УПСЗН Жовтневого району м. Маріуполя з заявою на виплату допомоги при народженні дитини, але отримала відмову з підстави несвоєчасного звернення. З 23.12.2015р. зареєструвалась як тимчасовий переселенець у Орджонікідзевському (нині Лівобережному) районі м. Маріуполя, а саме за адресою: АДРЕСА_2. Оскільки жодної виплати допомоги сім'ям з дітьми вона так і не отримала, вона звернулася до УПСЗН в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, проте також отримала відмову з причини несвоєчасного звернення. Вважала вказані рішення неправомірними та такими, що порушують її право на отримання державної допомоги, посилаючись на норми ЗУ «Про державну допомогу сім'ям із дітьми». За її підрахунками, на момент подання позовної заяви, загальна заборгованість становить 30960,00 грн. Просила визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати здійснити виплату допомоги по народженню дитини в зазначеній сумі.

В судове засідання позивачка та її представник ОСОБА_3 не з'явилися, у справі наявні заяви про розгляд справи за її відсутності, де вони наполягали на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача Васілів О.С. заперечувала проти задоволення позову, у письмових запереченнях зазначила, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини, що встановлено п. 6 ст. 11 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям із дітьми». ОСОБА_1 04.05.2016р. звернулась до Управління з питання призначення допомоги при народженні дитини. Син позивачки, ОСОБА_2, народився ІНФОРМАЦІЯ_4, тобто звернення щодо призначення допомоги до управління соціального захисту населення Лівобережного району надійшло після сплину 12-місячного терміну з моменту народження дитини, що передбачено Законом, у зв'язку з чим, у призначенні допомоги було відмовлено. Окрім того, чинним законодавством України не передбачено відновлення строку звернення за призначенням допомоги при народженні дитини. На підставі викладеного просила відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії І-НО № 589301, виданого Червоногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області 02.07.2014р., ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у місті Макіївка Донецької області. (а.с.6)

03.07.2014р. ОСОБА_1 звернулася до УПСЗН Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської ради із заявою про призначення державної допомоги при народження дитини, яка була прийнята до виконання, про що свідчить резолюція на ній. (а.с.7).

Рішенням Червоногвардійського УПСЗН м.Макіївки від 07.07.2014р. ОСОБА_1 була призначена допомога сім'ям з дітьми на період з 01.07.2014р. по 30.06.2016р. (а.с.8).

Проте, в подальшому ОСОБА_1 отримала довідку-атестат УПСЗН Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської ради, в якій зазначено, що виплата допомоги не проводилась у зв'язку з відсутністю фінансування. , особовий рахунок з обліку фінансування знятий з 01.06.2014 року. (а.с.9).

Згідно витягу із журналу про реєстрацію осіб переселенців, від 30.09.2014 року та від 02.09.2014 року ОСОБА_5 разом із своєю сім'єю була зареєстрована у реєстраційному журналі Департаменту соціального захисту населення Одеської облдержадміністрації, як особа, що у зв'язку з загостренням ситуації виїхала з Донецької області на тимчасове проживання в Одеську область.(а.с.17)

Згідно з довідкою від 26.08.2015 №1411026980, ОСОБА_1, структурним підрозділом соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради взято на облік, як внутрішньо переміщену особу. (а.с.13).

Цією ж довідкою взято на облік і малолітню дитину позивачки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

За відомостями зазначеної довідки, зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 та її дитини: АДРЕСА_3, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1.

26.08.2015 року ОСОБА_1 звернулася до Управління праці та соціального захисту населення (Центрального) Жовтневого району Маріупольської міської ради із заявою, в якій просила призначити їй допомогу при народженні дитини.(а.с.12)

Рішенням Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради за № 3416 від 18.09.2015 року ОСОБА_1 у призначенні допомоги при народженні дитини було відмовлено, у зв'язку зі зверненням з зазначеною заявою після спливу 12 календарних місяців після народження дитини. (а.с.10, 12)

Згідно з довідкою від 21.06.2016 № 1413030766, ОСОБА_1 та її малолітня дитина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, взято на облік, як внутрішньо переміщену особу структурним підрозділом соціального захисту населення в Лівобережному (Орлджонікідзевському) районі Маріупольської міської ради (а.с.11).

За відомостями зазначеної довідки, зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 та її дитини ОСОБА_2: АДРЕСА_3, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2.

20.04.2016 року ОСОБА_1 звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради із заявою, в якій просила призначити їй допомогу при народженні дитини.

04.05.2016 року УСЗН Орджонікідзевського району м.Маріуполя було прийняте рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні допомоги при народженні дитини, у зв'язку зі зверненням з зазначеною заявою після спливу 12 календарних місяців після народження дитини. (а.с.14).

Згідно інформації ДП «Інформаційно-обчислювальний центр Мінсоцполітики України, ОСОБА_1, станом на 01.07.2015 року на обліку в Міністерстві Соціальній політики не перебуває.

Статтею 3 Конституції України закріплене визнання найвищою соціальною цінністю в України людини, її життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканності і безпеки, відповідальність держави перед людиною за свою діяльність та головний обов'язок держави щодо утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.

В силу вимог ч.1 ст.13 Закону України «Про охорону дитинства», з метою створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім'ях, держава надає батькам або особам, які їх замінюють, соціальну допомогу, передбачену Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та іншими законами України. Зокрема, допомога при народженні дитини є видом державної допомоги сім'ям з дітьми, закріпленим у ст. 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Як визначено ст.ст. 6,10,11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно, вказана допомога надається одному з батьків дитини, який постійно проживає разом з дитиною, для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини, подається одним з батьків, з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. Вказані норми Закону корелюються з положеннями Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1751 від 27.12.2001 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №59 від 04.02.2009).

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1, як мати дитини ОСОБА_2, звернулася із заявою про призначення і виплату їй допомоги при народженні дитини до УПСЗН Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської ради, надала повний перелік необхідних документів для призначення такої допомоги, звернення відбулося протягом 12 місяців з дня народження дитини. Таким чином, позивач повною мірою виконала вимоги, встановлені Законом для ініціювання розгляду питання про призначення допомоги. Жодних повідомлень про невідповідність або неповноту поданого пакету документів відповідачем позивачеві не спрямовувалось.

Судом також встановлено, що виплата допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 - ОСОБА_6 не проводилась, у зв'язку з відсутністю фінансування, про що свідчить довідка УПСЗН Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської ради, та інформація ДП «Інформаційно-обчислювальний центр Мінсоцполітики України.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачкою заявлений позов фактично в інтересах дитини для її належного матеріального забезпечення, а відповідно до ч.7 ст.7 Сімейного Кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з урахуванням інтересів дитини та обставин, встановлених судом, позивачка має право на отримання допомоги при народженні дитини.

Разом з тим, з огляду на принцип законності, закріплений у частині 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналізуючи вищевикладені норми закону та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині визнання неправомірними дій посадових осіб Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради задоволенню не підлягають, оскільки, як встановлено судом ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою, в якій просила призначити їй допомогу при народженні дитини лише 20.04.2016 року, тобто понад 12 календарних місяців після народження дитини, а тому відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на наведене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в частині скасування рішення відповідача про відмову ОСОБА_1 у призначенні допомоги при народженні дитини та зобов'язання виплатити їй таку допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5,9,19,122,242-246,371,372 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради виплатити ОСОБА_1 допомогу по народженню дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення подається до Донецького Апеляційного суду адміністративного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його оголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, в порядку передбаченому ч.2 та ч.3. ст. 295 КАС України.

Позивач: ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_2; ІПН: НОМЕР_3.

Відповідач: Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради, адреса м. Маріуполь, 87500, пр. Миру, 70 тел: (0629) 47-43-94.

Повний текс рішення буде складено 25 травня 2018 року.

Суддя: І.М. Міхєєва