Ухвала суду № 74284238, 22.05.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

22 травня 2018 року м. Житомир справа № 806/127/18

категорія 6.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черноліхова С.В.,

секретар судового засідання Матвеєва В.К.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідачів Гербеди В.Ю. та Стражник Т.О.,

представника третіх осіб ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Житомирської міської ради Гербеди Віталія Юрійовича, державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Стражник Тетяни Олексіївни, треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 про визнання протиправними та скасування рішень,

встановив:

ОСОБА_5 звернулася до суду із позовом, в якому, просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Житомирської міської ради Гербеди Віталія Юрійовича, індексний номер 37056191 від 13.09.2017 про внесення змін до запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо виправлення загальної площі приміщення магазину по АДРЕСА_1 з 389,1 кв.м. до 431,1 кв.м. запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, проведений на підставі цього рішення;

- визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Стражник Тетяни Олексіївни, індексний номер НОМЕР_1 від 06.10.2017 про реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на 95/100 приміщення магазину по АДРЕСА_1 об'єкт нежитлової нерухомості загальною площею 431,1 кв.м., запис про право власності номер НОМЕР_2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є мешканцем та співвласником багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 а оспорюваними рішеннями відповідачів порушується її та інших мешканців право на нежитлове приміщення, будівлю сараю, яка є спільним майном багатоквартирного будинку співвласники якого мають законні очікування на володіння та користування ним.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 17.01.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 13.02.2018.

Підготовче засідання відкладалося 13.02.2018, 01.03.2018, 13.03.2018, 27.03.2018, 03.04.2018, 10.04.2018 у зв'язку з витребування доказів.

Відповідно до ухвали суду від 13.02.2018 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14.

13.03.2018 ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17.

20.04.2018 відповідно до ухвали суду закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 22 травня 2018 року.

В судове засідання, призначене на 22.05.2018 прибули представник позивача, відповідачі та представник третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та з підстав, викладених у позовній заяві ( том 1 а.с.7-10) та відповіді на відзив (том 1 а.с.75-76).

Відповідач - державний реєстратор прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Житомирської міської ради Гербеда Віталій Юрійович щодо задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов (том 1 а.с.71-73).

Відповідач - державний реєстратор прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Стражник Тетяни Олексіївни, заперечувала щодо вимог та просила відмовити у задоволенні адміністративного позову, у зв'язку із відсутністю підстав для його задоволення викладених у відзиві на адміністративний позов (том.1 а.с.220).

Представник третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача просив відмовити у задоволенні адміністративного позову з підстав викладених у поясненнях щодо позовної заяви (том.1 а.с.35-40). Окрім того, просив закрити провадження у справі у зв'язку з непідсудністю її адміністративному суду. Вказав, що з предмету даного позову об'єктивно вбачається наявність приватно-правового спору щодо права власності на нерухоме майно, здійснення цього права та спору щодо володіння і користування таким майном, що є виключно цивільно-правовими відносинами, які регулюються Цивільним кодексом України.

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Встановлено, що рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Житомирської міської ради Гербеди Віталія Юрійовича, індексний номер 37056191 від 13.09.2017 внесено зміни до площі приміщення магазину по АДРЕСА_1, а саме: з 389,1 кв.м. до 431,1 кв.м. На підставі вказаного рішення, державним реєстратором прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Стражник Тетяною Олексіївною було зареєстровано право власності за ОСОБА_6 на 95/100 приміщення магазину, об'єкт нежитлової нерухомості загальною площею 431,1 кв.м.

Відповідно до змісту позовної заяви, позивачем наголошено, що збільшення площі відбулося за рахунок незаконного включення до магазину, площі приміщення сараю "В" (площею 42,3 кв.м.), розташованого на земельній ділянці біля багатоквартирного будинку. Крім того вказано, що із копії інвентаризаційної справи вбачається, що приміщення сараю існувало як окреме приміщення.

Отже, в межах спірних правовідносин між позивачем та третьою особою ОСОБА_6 наявний спір про право власності на об'єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Аналіз зазначених фактичних обставин справи дає підстави вважати, що оскаржуваним реєстраційним діям передує невирішений спір між його учасниками про право цивільне, зокрема, про право власності на нерухоме майно.

Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень ( ч. 1 ст. 2 КАС України ).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах (ч.1 ст. 19 КАС України).

Проаналізувавши вищевказані норми, суд наголошує, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відтак, публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Натомість сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Частиною 1 статті 19 Цивільно-процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, а також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Зі змісту ст. 6 КАС України випливає, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відтак, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція).

У п. 24 рішення в справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Отже, судом встановлено, що в межах даного спору можуть бути вирішені питання, пов'язані із реєстрацією права власності на будівлю, а тому цей спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічну правову позицію щодо застосування зазначених норм процесуального права висловлено Верховним Судом України, у постанові від 24 січня 2017 року ( справа №815/6165/14) та Верховним Судом у постанові від 14.03.2018 (справа №396/2550/17).

Аналіз вищевикладених правових норм дає підстави вважати, що обраний позивачем спосіб захисту порушених прав у сфері публічно-правових відносин шляхом визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Житомирської міської ради Гербеди Віталія Юрійовича, індексний номер 37056191 від 13.09.2017 про внесення змін до запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо виправлення загальної площі приміщення магазину по АДРЕСА_1 з 389,1 кв.м. до 431,1 кв.м. та рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Стражник Тетяни Олексіївни, індексний номер НОМЕР_1 від 06.10.2017 про реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на 95/100 приміщення магазину по АДРЕСА_1 об'єкт нежитлової нерухомості загальною площею 431,1 кв.м., суперечить зазначеним вище положенням КАС та ЦК, оскільки даний спір стосується права власності на нерухоме майно.

Пунктом першим частини першої статті 239 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з ч.2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Частиною другою статті 239 КАС України визначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, оскільки не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції загального суду у порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями 19, п.1 ч.1 238, 239, 243, 248, 256 КАС України,

ухвалив:

Клопотання представника третьої особи задовольнити.

Закрити провадження в адміністративній справі №806/127/18 за позовом ОСОБА_5 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Житомирської міської ради Гербеди Віталія Юрійовича, державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Стражник Тетяни Олексіївни, про визнання протиправними та скасування рішень.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Черноліхов