Рішення № 74284210, 25.05.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2018 року м. Житомир справа № 806/1254/18

категорія 8.3.11

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 4267-51 від 05.12.2017,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області № 4267-51 від 05.12.2017 про визначення ОСОБА_1 за 2016 рік суми податкового зобов'язання в розмірі 11524,21 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості.

В обґрунтування позову позивач вказує, що вона ще у 2008 році придбала у власність на підставі цивільно-правового договору будівлю телятника площею 836,3 кв.м. по АДРЕСА_2 На момент придбання будівля знаходилась у задовільному стані.

02 квітня 2008 року Малинським районним державним комунальним підприємством по технічній інвентаризації був виданий витяг № НОМЕР_2 про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на вказану нежитлову будівлю телятника.

08 грудня 2017 року вона одержала податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Житомирській області від 05.12.2017 № 4267-51 на суму 11524,21 грн., визначену як її податкові зобов'язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, нараховані за 2016 рік. Податковий орган здійснив нарахування вказаного податку на об'єкт нерухомості - будівлю телятника по АДРЕСА_2

Однак, позивач зазначає, що вказаний об'єкт нерухомості на час оформлення податкового повідомлення-рішення від 05.12.2017 № 4267-51 фактично був відсутній як будівля, оскільки був протиправно знищений у 2015-2016 роках не встановленими під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016060080000789 особами, а тому з огляду на відсутність у платника податку об'єкта оподаткування, передбаченого ст.266 Податкового кодексу України, позивач вважає податкове повідомлення Головного управління ДФС у Житомирській області № 4267-51 від 05.12.2017 протиправним.

Більш того, позивач наголошує, що база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, натомість вона жодних оригіналів документів, які підтверджують її право власності на будівлю телятника до Головного управління ДФС у Житомирській області не надавала, а у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, який підлягає застосуванню податковим органом, відомості про належність позивачці на праві власності будівлі телятника по вул. Древлянська, 5-а в с.Писарівка - відсутні.

Вважаючи податкове повідомлення ГУ ДФС у Житомирській області №4267-51 від 05.12.2017 протиправним, а свої права порушеними, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання на 10 квітня 2018 року.

30 березня 2018 року представником відповідача до канцелярії суду було подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю. В підтвердження такої позиції зазначено, що база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Також представник відповідача звертає увагу суду не те, що викладені у позовній заяві обставини про те, що жодних оригіналів документів, які підтверджують право власності на будівлю телятника позивач до ГУ ДФС у Житомирській області не надавала, та про те, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про належність позивачу на праві власності будівлі телятника по АДРЕСА_2 - не відповідають дійсності. В підтвердження цього до відзиву на позовну заяву додано копію відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно з якими власником будівлі телятника по АДРЕСА_2. на сьогоднішній день є ОСОБА_1.

10 квітня 2018 року в підготовче судове засідання з'явились представник позивача та представник відповідача, однак у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів у судовому засіданні було оголошено перерву до 13 квітня 2018 року.

13 квітня 2018 року представником позивача до суду було надано відповідь на відзив, в якому зазначено, що відповідач, який є органом державної влади абсолютно безпідставно у своєму відзиві вказав неправдиву інформацію про те, що обставини викладені у позовній заяві не відповідають дійсності.

Представник відповідача відмічає, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, який підлягає застосуванню податковим органом, відомості про належність позивачу на праві власності будівлі телятника по АДРЕСА_2 - відсутні. Натомість вказана інформація наявна лише у Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Тому надаючи суду, при зверненні з позовом, повний текст вказаної Інформації з Державного реєстру, позивач прямо звертала увагу суду на те, що відомості про належність їй на праві власності вказаної будівлі наявні лише у Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Представником відповідача 13 квітня 2018 року до канцелярії суду були подані додаткові пояснення по справі, в яких стосовно твердження позивача про відсутність обов'язку зі сплати податку на нерухоме майно через відсутність самого об'єкта оподаткування зазначено, що обставини, викладені в кримінальному провадженні не є юридичним фактом, що породжує, змінює або припиняє права володіння позивачем будівлею телятника, таким юридичним фактом можуть бути лише відповідні реєстраційні дії щодо припинення права власності на нерухоме майно.

13 квітня 2018 року під час підготовчого судового засідання представником позивача було заявлено клопотання про призначення у справі №806/1254/18 судової будівельно-технічної експертизи з метою встановлення факту відсутності об'єкта нежитлової нерухомості. Розглянувши вищезазначене клопотання, суд прийшов до висновку, про відсутність передбачених п.1 ч.1 ст.102 КАС України умов для призначення експертизи, а тому ухвалою від 13.04.2018 представнику відповідача було відмовлено в задоволенні клопотання про призначення експертизи.

Під час підготовчого судового засідання 13 квітня 2018 року суд протокольною ухвалою прийняв рішення закінчити підготовче провадження у справі та перейти до розгляду справи по суті. Разом з тим, представником позивача було заявлено клопотання, в якому останній просив суд оголосити перерву до отримання повного тексту ухвали про відмову в призначенні експертизи. Представник відповідача проти оголошення перерви не заперечувала. У зв'язку з цим в судовому засіданні була оголошена перерва до 08 травня 2018 року.

08 травня 2018 року позивач та його представник, які були належним чином повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання, в судове засідання не з'явились, представник відповідача до суду прибула, однак подала до канцелярії заяву про розгляд справи без її участі в порядку письмового провадження.

На підставі зазначеного та керуючись ст. 205 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

27 лютого 2008 року ОСОБА_1 уклала договір купівлі продажу нежитлової будівлі телятника загальною площею 836,3 кв.м., яка знаходиться по вул.Древлянській, 5-а, в с. Писарівка, Малинського р-ну, Житомирської області, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Державного реєстру правочинів № 5510042 від 27.02.2018. (а.с.34)

02 квітня 2008 року Малинським районним державним комунальним підприємством по технічній інвентаризації був виданий витяг № НОМЕР_2 та здійснено реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю телятника, яка знаходиться по АДРЕСА_2 (а.с.35)

05 грудня 2017 року Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області винесло до ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення № 4267-51 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік на суму 11524,21 гривень.

На вищезазначене податкове повідомлення-рішення від 05.12.2017 № 4267-51 позивачем 18 грудня 2017 було подано скаргу до Державної фіскальної служби України, в якій зазначено, що на час оформлення податкового повідомлення-рішення від 05.12.2017 № 4267-51 нежитлова будівля телятника, яка знаходиться по АДРЕСА_2 фактично була відсутня як будівля, оскільки була протиправно знищена у 2015-2016 роках не встановленими під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016060080000789 особами, а тому з огляду на відсутність об'єкта оподаткування, передбаченого ст. 266 Податкового кодексу України, позивач просила скасувати податкове повідомлення (а.с.25-28).

Державна фіскальна служба України в рішенні про результати розгляду скарги від 01.03.2018 № 2987/У/99-99-11-02-01-14 залишила без змін повідомлення-рішення ГУ ДФС у Житомирській області від 05.12.2017 № 4267-51, а скаргу ОСОБА_1 - без задоволення(а.с.21).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з частиною 4 статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Статтею 5 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон України № 1952-IV) визначено види нерухомого майна, щодо яких проводиться державна реєстрація прав. Так згідно з частинами 1 та 3 статті 5 Закону України № 1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до вищезазначених нормативно-правових актів, право власності на нежитлову будівлю телятника по АДРЕСА_2, яка є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, підлягає державній реєстрації.

Позивачем 02.04.2008 була здійснена така реєстрація права власності на нежитлову будівлю телятника по АДРЕСА_2, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № НОМЕР_2 (а.с.35).

Підпунктом 266.7.4. пункту 266.7 статті 266 ПК України передбачено, що органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов'язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об'єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 Порядку подання органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та органами, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, відомостей, необхідних для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 476 Мін"юст подає ДФС інформацію про об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, у тому числі нерезидентів, із зазначенням прізвища, імені та по батькові фізичної особи, реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку у паспорті), найменування юридичної особи та її податкового номера, адреси і типу нерухомого майна, його реєстраційного номера, загальної та житлової площі нерухомого майна, виду спільної власності (у разі, коли таке майно належить на праві спільної власності), розміру частки у праві спільної власності (у разі, коли таке майно належить на праві спільної часткової власності), підстави виникнення права власності і дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Таким чином, розрахунок податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки здійснюється органами Державної фіскальної служби на підставі інформації про перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у власності фізичних та юридичних осіб, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Твердження позивача про те, що податкове повідомлення-рішення від 05.12.2017 №4267-51 є протиправним, оскільки на час його оформлення будівля телятника фактично була знищена, а отже у неї, як у платника податку був відсутній об'єкт оподаткування, передбачений ст. 266 Податкового кодексу України, суд вважає таким, що суперечить чинному законодавству з огляду на таке.

Як вже зазначалось вище, органи Державної фіскальної служби здійснюють розрахунок податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на підставі інформації про перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у власності фізичних та юридичних осіб, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини 2 статті 349 ЦК України у разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

Оскільки, позивач відповідних зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не вносила і на час складання відповідачем податкового повідомлення-рішення від 05.12.2017 №4267-51 нежитлова будівля телятника, яка знаходиться по АДРЕСА_3 області перебувала у власності ОСОБА_1, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.32-33), суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним та прийнятим відповідно до чинного законодавства.

Суд також не приймає до уваги аргументів позивача про те, що податкове повідомлення-рішення від 05.12.2017 № 4267-51 прийняте з порушенням законодавства, тому що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, який підлягає застосуванню податковим органом, відомості про належність позивачу на праві власності будівлі телятника по АДРЕСА_2 - відсутні, натомість вказана інформація наявна лише у Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 2 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) державний реєстр речових прав на нерухоме майно - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.

Згідно з ч.1 с. 13 Закону № 1952-IV державний реєстр прав складається з розділів, спеціального розділу, бази даних заяв та реєстраційних справ в електронній формі. Невід'ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав є Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек.

З наведеного вбачається, що Реєстр прав власності на нерухоме майно є складовою частиною Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а тому Головне управління ДФС у Житомирській області здійснюючи розрахунок податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на підставі інформації про перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у власності фізичних та юридичних осіб, яка містилася в Реєстр прав власності на нерухоме майно, діяло відповідно до норм пункту 266.3 статті 266 ПК України.

На підставі вищевказаного суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 05.12.2017 № 4267-51 є законним, а позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 77, 90, 193, 205, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (10004, АДРЕСА_1. РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника,7. Код ЄДРПОУ 39459195) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 4267-51 від 05.12.2017- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя І.Е.Черняхович