Рішення № 74284116, 21.05.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/284/18

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 року м.Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

у складі:

головуючої судді Бєлостоцької О.В.,

при секретарі Теліціній О.О.,

за участю

представника позивача -,

відповідачів -,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Костянтинівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_1” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ “ОСОБА_1” звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № Д002/АА-014.08.2 від 23 січня 2008 року, в якому з урахуванням поданих уточнень зазначив, що відповідно до вказаного кредитного договору між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є позивач по справі та ОСОБА_3, останній отримав від позивача кредит в розмірі 8683,17 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,5% річних на строк по 23 січня 2015 року включно. ОСОБА_3 неналежним чином виконував взяті на себе зобов*язання з повернення кредиту, у зв*язку з чим виникла заборгованість. Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № Д002/АА-014.08.2 від 23 січня 2008 року, яка станом на 07 грудня 2017 року складає 9960,49 доларів США та 41784,09 гривень і складається з наступного:

- простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 6243,32 доларів США;

- простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 3717,17 доларів США;

-3% річних від суми простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 26784,03 гривень;

3% річних від суми простроченої заборгованості по процентам в розмірі 15000,05 гривень.

В судове засідання представник позивача не з*явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій підтримав заявлені позовні вимоги та не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з*явився, про час і місце його проведення був належним чином повідомлений, відзив на позовну заяву не подав. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст.280, 281 ЦПК України.

З*ясувавши позицію позивача, дослідивши докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є позивач по справі та відповідачем ОСОБА_3 23 січня 2008 року був укладений кредитний договір № Д002/АА-014.08.2 (а.с.7-9), відповідно п.1.1, 1.5 якого банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 8683,17 доларів США зі строком повернення по 23 січня 2015 року включно зі сплатою процентів в розмірі 12,5% річних.

Згідно п.3.1 кредитного договору позичальник зобов*язався починаючи з місяця, наступного за звітним, щомісяця до десятого числа (включно) кожного календарного місяця частково погашати заборгованість за кредитом у сумі 104 долари шляхом внесення готівкою чи шляхом перерахування зі свого поточного рахунку.

Відповідно до п.3.2 кредитного договору позичальник зобов*язався повернути одержаний кредит згідно з умовами цього договору не пізніше 23 січня 2015 року.

Пунктом 3.3 кредитного договору передбачено обов*язок позичальника сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитом щомісяця до десятого числа (включно) кожного календарного місяця, наступного за звітним, а також 23 січня 2015 року або в де

Додатком № 1 до кредитного договору № Д002/АА-014.08.2 від 23 січня 2008 року є графік погашення заборгованості (а.с.11 на звороті).

07 жовтня 2008 року між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду до кредитного договору № Д002/АА-014.08.2 від 23 січня 2008 року, відповідно до якої, в тому числі, внесено зміни до п.1.5 та встановлено процентну ставку за кредитом за даним договором в розмірі 14,5 процентів річних (а.с.10).

10 лютого 2009 року ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_3 уклали додатковий договір до кредитного договору № Д002/АА-014.08.2 від 23 січня 2008 року, відповідно до якого дійшли згоди викласти п.3.1 кредитного договору в наступній редакції:

«Починаючи з місяця, наступного з а звітним, щомісяця до десятого числа (включно) кожного календарного місяця, частково погашати заборгованість за кредитами згідно з графіком платежів (додаток № 1), який є невід*ємною частиною договору, на рахунок, вказаний в п.1.3 договору шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку. Датою сплати заборгованості за кредитом та процентами є день зарахування коштів на рахунки, вказані в пунктах 1.3, 1.6 цього договору» (а.с.11).

З розрахунку позивача (а.с.16-17, 18-28) та заяви про уточнення позовних вимог (а.с.64-67) вбачається, що заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором № Д002/АА-014.08.2 від 23 січня 2008 року станом на 07 грудня 2017 року становить 9960,49 доларів США та 41784,09 гривень і складається з наступного:

- простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 6243,32 доларів США;

- простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 3717,17 доларів США;

-3% річних від суми простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 26784,03 гривень;

-3% річних від суми простроченої заборгованості по процентам в розмірі 15000,05 гривень.

З виписок по особовому рахунку за період часу з 30 жовтня 2009 року по 07 грудня 2017 року вбачається, що ОСОБА_3 здійснював часткове погашення заборгованості за кредитним договором від 23 січня 2008 року (а.с.18-28).

ВАТ «ОСОБА_1 банк» Національним Банком України видано банківську ліцензію № 27 (а.с.34) та дозвіл № 27-4 від 14 липня 2009 року з додатком (а.с.35, 36-37), якими передбачено право позивача на виконання банківських операцій, визначених у ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» в тому числі і розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик та право на здійснення валютних операцій в тому числі і операцій щодо залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

В силу ст.ст. 526, 527 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов*язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодовець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов*язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак у той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

При цьому згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам статті 533 ЦК України.

Приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_3 не виконав зобов*язань по поверненню кредитних коштів, передбачених договором, суд вважає за необхідне задовольнити позов і стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № Д002/АА-014.08.2 від 23 січня 2008 року, яка станом на 07 грудня 2017 року становить 9960,49 доларів США та 41784,09 гривень і складається з наступного:

- простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 6243,32 доларів США;

- простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 3717,17 доларів США;

-3% річних від суми простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 26784,03 гривень;

-3% річних від суми простроченої заборгованості по процентам в розмірі 15000,05 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати, пов*язані із сплатою судового збору.

Керуючись ст.ст. 192, 526, 527, 599, 625, 1048, 1054 ЦК України, ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ст.ст. . 4,19,259,263, 264, 265, 280-282 ЦПК України , -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_1” (місцезнаходження: м.Київ, вул.Північно-Сірецька, 1-3, ідентифікаційний код 14349442) в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_2 до ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_1 ” заборгованість за кредитним договором № Д002/АА-014.08.2 від 23 січня 2008 року, яка станом на 07 грудня 2017 року становить 9960,49 (дев*ять тисяч дев*ятсот шістдесят) доларів 49 центів США та 41784 (сорок одну тисячу сімсот вісімдесят чотири) гривні 09 копійок і складається з наступного:

- простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 6243,32 доларів США;

- простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 3717,17 доларів США;

-3% річних від суми простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 26784,03 гривень;

-3% річних від суми простроченої заборгованості по процентам в розмірі 15000,05 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_1” витрати, пов*язані зі сплатою судового збору у розмірі 4050 (чотири тисячі п*ятдесят) гривень 31 копійку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення по справі виготовлений 29 травня 2018 року.

Суддя: