Ухвала суду № 74284076, 25.05.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 травня 2018 р. Справа №805/3065/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: 87557, АДРЕСА_1) до Секретаріату Кабінету Міністрів України (адреса місцезнаходження: 01008, м.Київ, вул.Грушевського, 12/2) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Секретаріату Кабінету Міністрів України, в якій просить:

- визнати протиправними дії Секретаріату Кабінету Міністрів України щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 22.03.2018;

- зобов'язати Секретаріат Кабінету Міністрів України повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 22.03.2018 та письмово повідомити про результати перевірки і суть прийнятого рішення;

- у разі задоволення позовних вимог зобов'язати Секретаріат Кабінету Міністрів України подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення;

- справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року у зазначеній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Вивчивши подані матеріали, суд приходить до висновку, що дана позовна заява не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з адміністративним позовом позивачем було заявлено клопотання про звільнення від сплати судових витрат.

В обґрунтування зазначеного клопотання позивач посилається на те, що має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, що підтверджується посвідченням багатодітної сім'ї, а також дружину, що знаходиться в декретній відпустці. Позивач зазначає, що згідно довідки Головного територіального управління юстиції у Донецькій області позивачу за 2017 рік виплачено 100258,81 грн. заробітної плати. Позивач звертає увагу суду, що на його утриманні знаходиться п'ять членів сім'ї, сума на кожного складає 1670 грн. на місяць (100258,81 грн. заробітної плати за 2017 рік : 12 місяців : 5 членів сім'ї). В зв'язку з чим, позивач зазначає про відсутність можливості сплатити судовий збір.

А тому, позивач просив суд звільнити його від сплати судового збору на підставі статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 8 липня 2011 року, судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

За приписами ст. 2 вищевказаного Закону, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Суд зазначає, що статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначено вичерпний перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною 2 цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. За приписами частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Суд зазначає, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму від ВССУ 17.10.2014 року № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи. Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Суд зазначає, що відповідно до положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд враховуючи майновий стан позивача, який є членом багатодітної сім'ї, може звільнити його від сплати судового збору.

Разом з цим, судом встановлено, що з електронної декларації ОСОБА_1 поданої за 2017 рік, розмішеної на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 у 2017 році отримав наступні види доходів, у тому числі подарунки: 131263 грн. - виплати військовослужбовцям; 119813 грн. - заробітна плата отримана за основним місцем роботи; 1200 грн. - державна та соціальна матеріальна допомога. Також, з декларації встановлено, що дружина позивача - ОСОБА_2 у 2017 році отримала наступні види доходів: 757 грн. - заробітна плата за основним місцем роботи, 10320 грн. - державна та соціальна матеріальна допомога. Крім того, з декларації встановлено про наявність у ОСОБА_1 грошових активів (готівкові кошти) у розмірі 126000 грн.

З огляду на викладене, суд зазначає, що позивач посилаючись на те, що у 2017 року отримав лише заробітну плату в розмірі 100258,81 грн., вводить суд в оману та надає неправдиву (недостовірну або невірну) інформацію, зазначаючи про відсутність інших доходів, крім заробітної плати в розмірі 100258,81 грн. отриманої у Головному територіальному управлінні юстиції у Донецькій області.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Зазначений недолік позовної заяви судом встановлено після відкриття провадження в адміністративній справі, а саме 25 травня 2018 року.

Пунктом 1 частини 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Згідно ч. 1 ст. 4 Законом України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено у розмірі 1762 грн.

З позовної заяви вбачається, що позивач просив суд:

- визнати протиправними дії Секретаріату Кабінету Міністрів України щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 22.03.2018;

- зобов'язати Секретаріат Кабінету Міністрів України повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 22.03.2018 та письмово повідомити про результати перевірки і суть прийнятого рішення. Таким чином, суд зазначає, що позивачем до суду заявлені дві вимоги немайнового характеру.

Згідно ч. 1 ст. 4 Законом України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано: фізичною особою ставка судового збору встановлена - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" позивача не звільнено від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову.

Отже, за подання даного адміністративного позову з двома вимогами немайнового характеру позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто на загальну суму 1409,60 грн. (2 немайнові вимоги*704,80 грн.) за наступними реквізитами: Отримувач: УК/м.Слов'янськ/22030101, Р/р 31214206784075, Банк отримувача: ГУДКСУ у Донецькій області, МФО банку: 834016, Код ЄДРПОУ отримувача: 37803368, Призначення платежу - *;101; реквізити позивача, Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

В контексті викладеного, суд вважає, що позивачем не дотримані вимоги ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 161, 169, 171, 205 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Секретаріату Кабінету Міністрів України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання суду платіжного документу про сплату судового збору належного зразка та у належному розмірі, роз'яснивши при цьому позивачеві, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатись неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Кочанова П.В.