Рішення № 74283812, 15.05.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 травня 2018 р. Справа № 802/1030/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Томчука А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Кушніренко О.В.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_2

до: Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області

про: визнання дій протиправними та зобов'язання надати дозвіл

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_3, позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (далі - управління, відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання надати дозвіл.

В обґрунтування заявленої правової позиції позивач зазначає, щ0 17.01.2018р. звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області із клопотанням про надання дозволу на розробку документації щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Ладижинської міської ради Тростянецького району Вінницької області. В березні 2018р. отримав відповідь від 27.02.2018р. №1018/0-824/0/95-187, якою відмовлено у наданні відповідного дозволу, у зв'язку з обмеженою кількістю земель, які можливо надати учасникам АТО на території Тростянецького району. Вважаючи дану відмову неправомірною та такою, що суперечить нормам чинного законодавства. позивач звернувся до суду з вимогами:

- визнати протиправними дії щодо відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної форми власності сільськогосподарського призначення землі запасу, що розташована на території Ладижинської міської ради Тростянецького району Вінницької області за межами населеного пункту для ведення особистого селянського господарства;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області надати ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної форми власності сільськогосподарського призначення землі запасу, що розташована на території Ладижинської міської ради Тростянецького району Вінницької області за межами населеного пункту для ведення особистого селянського господарства.

Ухвалою суду від 05.04.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

18.04.2018р. до суду подано відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що розпорядженням КМУ від 19.08.2015р. №898-р "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками" доручено Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру і обласним та Київській міській державним адміністраціям за участю органів місцевого самоврядування визначити протягом місяця на території відповідної області т м.Києва земельні ділянки для відведення учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції. Також вказаним розпорядженням доручено забезпечувати: розгляд у першочерговому порядку звернень учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм земельних ділянок; розміщення на власних офіційних веб-сайтах інформації про місце розташування, цільове призначення та площу земельних ділянок, які можуть бути відведені учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції.

З посиланням на наведене, представник відповідача вказав, що вважає, що оскаржувана позивачем відмова відповідає вимогам законів та відповідних підзаконних актів.

Ухвалою суду від 25.04.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місцерозгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд, за відсутності заперечень з боку представника позивача, керуючись нормами статті 205 КАС України ухвалив розгляд справи провести за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення. що відтворюють зміст позовної заяви, позовні вимоги просив задовольнити повністю.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3, громадянин України, 17.01.2018 року звернувся до відповідача, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Ладижинської міської ради Тростянецького району Вінницької області. додавши до заяви: клопотання про дозвіл на розробку, викопіювання з кадастрової карти, копію паспорту, копію ідентифікаційного номера.

Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області розглянуто заяву та листом від 27.02.2018р. № 1018/0-824/0/95-18 повідомлено заявникові, що законодавством України передбачено систему пільг для учасників бойових дій та осіб. прирівняних до них, зокрема, це стосується і надання земельних ділянок. Відповідно до ст.12 (пункт 14) Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій надаються, сере інших, такі пільги: першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва. За ініціативою Держгеокадастру підтриманою Урядом України територіальні органи Держгеокадастру, по мірі наявності вільних земель в першу чергу задовольняють потребу цієї категорії громадян у отриманні земельних ділянок. Враховуючи наведене та у зв'язку із обмеженою кількістю земель, які можливо надати учасникам АТО на території Тростянецького району Головне управління відмовило в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Суд зазначає, що правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель вирішуються Земельним кодексом України.

Відповідно до ч. ч. 6-7 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Отже, законодавством встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У такому випадку відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб'єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об'єкта вимогам зазначеним у ЗК України, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, лист-відповідь відповідача від 27.02.2018р. № 1018/0-824/0/95-18 щодо розгляду заяви ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки і викладене в ньому обґрунтування прийнятого рішення по заяві не містить визначених ч. 7 ст. 118 ЗК України підстав для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та вмотивованої відмови у його наданні, що є порушенням вказаної норми ЗК України.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17.

Посилання відповідача у оскаржуваному рішенні на обмежену кількість земель, які можливо надати учасникам АТО на території Тростянецького району, є безпідставними і не містять належного фактичного і юридичного обґрунтування для відмови у задоволенні заяви (клопотання) про надання запитуваного дозволу.

Суд відхиляє доводи відповідача та посилання на розпорядженням КМУ від 19.08.2015р. №898-р "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками", оскільки відповідачем не надано доказів розгляду у першочерговому порядку звернень учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм вказаної земельної ділянки; розміщення на власних офіційних веб-сайтах інформації про місце розташування, цільове призначення та площу земельних ділянок, які можуть бути відведені учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції.

Таким чином, аналізуючи фактичні обставини справи та наведені вище норми, суд вважає, що в даному випадку дії відповідача, який своїм рішенням, ухваленим за наслідками розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки у формі листа - відповіді від 27.02.2018р. № 1018/0-824/0/95-18, є протиправними та такими, що порушують законні права та інтереси позивача.

Разом з тим, лист Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 27.02.2018р. № 1018/0-824/0/95-18 не є рішенням органу виконавчої влади, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності в розумінні статті 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96.

Суд зазначає, що з метою повного захисту прав та інтересів позивача, необхідно вийти за межі позовних вимог шляхом визнання протиправною та скасування відмови Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області за №1018/0-824/0/95-18 від 27.02.2018р.

Оцінюючи вимоги позивача про покладення на Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області обов'язку надати ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної форми власності сільськогосподарського призначення землі запасу, що розташована на території Ладижинської міської ради Тростянецького району Вінницької області за межами населеного пункту для ведення особистого селянського господарства., то суд вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

У випадку, коли поданих доказів достатньо для того, щоб зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти те чи інше рішення чи утриматись від вчинення певних дій, суд вправі обрати такий спосіб захисту порушеного права.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду України викладеною в рішення від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15.

Також, згідно позиції Верховного суду у справах №21-358а13, №806/3787/13-а висвітлено, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. Відтак, формальні підстави в не наданні дозволу свідчать про зловживання своїм обов'язком відповідача надати такий дозвіл у відповідності до вимог закону, чим порушуються права позивача, гарантовані Конституцією України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Дослідивши усі обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

За відсутності судових витрат понесених позивачем, останні відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо відмови у наданні ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної форми власності сільськогосподарського призначення землі запасу, що розташована на території Ладижинської міської ради Тростянецького району Вінницької області за межами населеного пункту для ведення особистого селянського господарства.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області надати ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,75 га, яка знаходиться на території Ладижинської міської ради Вінницької області (за межами населеного пункту).

Вийти за межі позовних вимог.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області за №1018/0-824/0/95-18 від 27.02.2018.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 24321, РНОКПП НОМЕР_1)

Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул.Келецька, 63, м.Вінниця, 21027, код ЄДРПОУ 39767547)

Повний текст рішення суду складено 29.05.18

Суддя Томчук Андрій Валерійович