Постанова № 74281629, 21.05.2018, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2018 р. Справа № 909/423/17

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача): Якімець Г.Г.,

Суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,

при секретарі судового засідання Коростенській О.І.,

за участю представників:

від позивача - Сушко В.М.

від відповідача-1 - не з'явився

від відповідача-2 - не з'явився

від відповідача-3 - Макогон Ю.І., Хамець Л.М.

від третьої особи (Державної судової адміністрації України) - Чернега М.Т.

від третьої особи (Верховинського районного суду Івано-Франківської області) - Білак В.Д.

від третьої особи (ОКП «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації») - не з'явився

від третьої особи (Кабінету Міністрів України) - Заник М.Ф.

розглянувши апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Івано-Франківської області, вих.№05-1074вих-17 від 04 серпня 2017 року

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24 липня 2017 року (підписане 26.07.2017 року), суддя Деделюк Б.В.

у справі №909/423/17

за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ

до відповідача Верховинської селищної ради, смт. Верховина Івано-Франківської області

до відповідача Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ

до відповідача Прокуратури Івано-Франківської області, м. Івано-Франківськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна судова адміністрація України, м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Верховинський районний суд Івано-Франківської області, смт. Верховина Івано-Франківської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (Прокуратури Івано-Франківської області) Обласне комунальне підприємство «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», м. Коломия

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (Прокуратури Івано-Франківської області) Кабінет Міністрів України, м. Київ

про визнання недійсним і скасування рішення, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, зобов`язання звільнити частину приміщення шляхом виселення

в с т а н о в и в :

03 травня 2017 року Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідачів: Верховинської селищної ради, Реєстраційної служби Верховинського районного управління юстиції Івано-Франківської області та Прокуратури Івано-Франківської області про визнання недійсним і скасування рішення виконавчого комітету Верховинської селищної ради №140 від 09 жовтня 2013 року, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане реєстраційною службою Верховинського районного управління юстиції Івано-Франківської області від 11 жовтня 2013 року серії НОМЕР_1 та зобов`язання Верховинського відділу Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області звільнити частину першого поверху приміщення суду за адресою: АДРЕСА_1, шляхом виселення.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 30 травня 2017 року у справі №909/423/17 залучено: третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державну судову адміністрацію України; третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Верховинський районний суд Івано-Франківської області та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (Прокуратури Івано-Франківської області) - Обласне комунальне підприємство «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації».

Ухвалою суду від 13 червня 2017 року замінено неналежного відповідача у справі - Реєстраційну службу Верховинського районного управління юстиції Івано-Франківської області на Головне територіальне управління юстиції в Івано-Франківській області.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 24 липня 2017 року у справі №909/423/17 позов задоволено частково. Суд визнав недійсним та скасував рішення виконавчого комітету Верховинської селищної ради №140 від 09 жовтня 2013 року. Визнав недійсним та скасував свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане реєстраційною службою Верховинського районного управління юстиції Івано-Франківської області серії НОМЕР_1 від 11 жовтня 2013 року. Позовну вимогу щодо зобов'язання Верховинського відділу Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області звільнити частину першого поверху приміщення суду за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виселення, суд залишив без розгляду.

Рішення суду мотивоване тим, що власником спірного приміщення є держава в особі Кабінету Міністрів України в оперативному управлінні територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.07.2008 року серія НОМЕР_2, виданого виконавчим комітетом Верховинської селищної ради. Поряд з тим, суд встановив, що технічний паспорт від 20.06.2013 року на замовлення прокуратури Івано-Франківської області виготовлений з порушенням норм законодавства, з огляду на що, визнав позовні вимоги в частині визнання недійсними та скасування рішення селищної ради та свідоцтва про право власності такими, що підлягають задоволенню. Щодо вимоги про зобов'язання Верховинського відділу Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області звільнити частину приміщення першого поверху шляхом виселення, суд на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України, залишив таку без розгляду, з огляду на невиконання позивачем вимог ухвали суду щодо надання точних відомостей про місцезнаходження приміщення, яке підлягає звільненню шляхом виселення.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Перший заступник прокурора Івано-Франківської області звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24 липня 2017 року у справі №909/423/17 та прийняти нове рішення про відмову в позові. Зокрема, зазначає, що рішенням виконавчого комітету Верховинської селищної ради №29 від 26.04.1976 року виділено земельну ділянку площею 0,18 га для будівництва будинку правосуддя, враховуючи клопотання прокуратури і народного суду та наголошує, що з моменту побудови спірного будинку на АДРЕСА_2 у спірних приміщеннях 1 поверху постійно перебувала прокуратура. Крім того, зазначає, що згідно з актом приймання-передачі, затвердженим 06.01.2004 року головою ДСА України, до сфери управління позивача Івано-Франківським обласним управлінням юстиції передано лише частину будівлі.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09 жовтня 2017 року у справі №909/423/17 залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (Прокуратури Івано-Франківської області) - Кабінет Міністрів України.

За результатами розгляду апеляційної скарги Першого заступника прокурора Івано-Франківської області постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06 листопада 2017 року рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24 липня 2017 року скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачем не доведено те, що спірне рішення і свідоцтво про право власності на нерухоме майно порушують права та законні інтереси позивача. Разом з тим, суд зазначив, що районна прокуратура смт. Верховина Івано-Франківської області з часу побудови у 1979 році на законних підставах займала спірну частину приміщень першого поверху будівлі, з огляду на що, суд не знайшов підстав для задоволення похідної вимоги про зобов'язання Верховинського відділу Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області звільнити частину першого поверху спірного приміщення суду.

Постановою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 березня 2018 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06 листопада 2017 року скасовано, а справу №909/423/17 передано на новий розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.

Верховний Суд у постанові зазначає, що ухвалюючи постанову у справі суд апеляційної інстанції не з'ясував усіх необхідних для вирішення спору обставин, не надав оцінки усім доказам зібраним у справі, обмежившись посиланням на недоведеність порушення прав позивача оспорюваним рішенням виконавчого комітету Верховинської селищної ради та оформленням спірного свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Поряд з тим, вказав, що суд апеляційної інстанції не дослідив істотних обставин справи щодо змісту речових прав позивача на спірне майно; не встановив цивільно-правових підстав набуття як позивачем, так і відповідачем права власності на приміщення у будівлі, яка є предметом спору у цій справі; належним чином не дослідив та не надав оцінки змісту оспорюваного рішення виконавчого комітету Верховинської селищної ради від 09.10.2013 року №140 «Про присвоєння адресного номера», що свідчить про не з'ясування питань, з якими пов'язане законне вирішення спору по суті, зважаючи на предмет і підстави позову. Також Верховний Суд наголошує, що для правильного вирішення даного спору необхідно урахувати наведене, встановити усі обставини, що входять до предмета доведення цього позову, та виходячи з установленого, застосувати ті норми права, якими вони регулюються, та, відповідно, вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для застосування строку позовної давності у цих спірних правовідносинах.

Прокурори в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, просили задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24 липня 2017 року у справі №909/423/17 та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Представники позивача та третіх осіб (Державної судової адміністрації України та Верховинського районного суду Івано-Франківської області) в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечували, з підстав, наведених у відзивах на апеляційну скаргу (вих№06-03/359/18 від 19 квітня 2018 року; вих.№01-99/ЕП-79/18-вих від 21 квітня 2018 року) та просили суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24 липня 2017 року у справі №909/423/17 змінити, задоволивши позовні вимоги в повному обсязі.

Представник третьої особи (Кабінету Міністрів України) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги Першого заступника прокурора Івано-Франківської області підтримав, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представники відповідачів (Верховинської селищної ради та Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області) в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які знаходяться у матеріалах справи.

Представник третьої особи (ОКП «Коломийське міжрайонне БТІ») в судове засідання не з'явився, однак, у відзиві на апеляційну скаргу (вих.№54 від 18 квітня 2018 року) просить суд розглядати справу за його відсутності. По суті спору покликається на розсуд суду.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки явка представників Верховинської селищної ради, Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області та ОКП «Коломийське міжрайонне БТІ» не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Суд, заслухавши пояснення прокурорів, представників позивача та третіх осіб, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, двоповерхова будівля суду у смт. Верховина була зведена у 1979 році. Верховинський районний суд Івано-Франківської області розташований у будівлі за адресою: вул. Жаб?євська, 76, смт. Верховина, Івано-Франківська область. Протягом 2009-2011 років судом проведено реконструкцію із добудовою мансардного приміщення та збільшено загальну і корисну площу зазначеного приміщення суду.

Спірне приміщення будівлі суду за адресою: смт Верховина, вул. Жаб?євська, 76 перебуває у власності держави в особі Кабінету Міністрів України в оперативному управлінні ТУ ДСА України в Івано-Франківській області відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.07.2008 року серії НОМЕР_2, виданого виконавчим комітетом Верховинської селищної ради (опис об'єкта - нежитлова будівля суду, А, площа - 414 м2; гараж, Б, 34,8 м2; частка власності 1/1).

Вказане свідоцтво видано на підставі рішення Верховинської селищної ради від 31.07.2007 року №20 «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна»; право власності зареєстровано Обласним комунальним підприємством «Коломийське МБТІ» 30.07.2008 року згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 30.07.2008 року.

Поряд з тим, судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Верховинської селищної ради №140 від 09 жовтня 2013 року присвоєно будівлі прокуратури Верховинського району адресний номер - смт. Верховина, вул. Жабєвська, 76/1 Верховинського району Івано-Франківської області; Прокуратурі Верховинського району керуватись присвоєним адресним номером на даний об'єкт нерухомості при оформленні подальших документів.

11 жовтня 2013 року Реєстраційною службою Верховинського районного управління юстиції Івано-Франківської області видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1, а саме: будівля (адміністративна будівля), загальною площею 100,5 м2; адреса об'єкта - смт Верховина, вул. Жаб?євська, 76/1; власник майна: держава в особі Кабінету Міністрів України; орган, уповноважений здійснювати управління майном - Генеральна прокуратура України; право оперативного управління - Прокуратура Івано-Франківської області.

У травні 2017 року Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області звернулось до суду з цим позовом до відповідачів: Верховинської селищної ради, Реєстраційної служби Верховинського районного управління юстиції Івано-Франківської області (в подальшому замінено на належного відповідача - Головне територіальне управління юстиції в Івано-Франківській області) та Прокуратури Івано-Франківської області про визнання недійсним і скасування рішення виконавчого комітету Верховинської селищної ради №140 від 09 жовтня 2013 року, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане реєстраційною службою Верховинського районного управління юстиції Івано-Франківської області від 11 жовтня 2013 року серії НОМЕР_1 та зобов`язання Верховинського відділу Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області звільнити частину першого поверху приміщення суду за адресою: АДРЕСА_1, шляхом виселення.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Акти органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції України або законам України визнаються незаконними у судовому порядку (ст.59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Тобто підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства і визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, а також порушення у зв'язку з цим прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Разом із тим за змістом статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення Верховинської селищної ради №140 від 09 жовтня 2013 року слугувало відношення прокуратури Верховинського району від 02 жовтня 2013 року та згідно технічного паспорта на нежитлове приміщення інвентарний номер 1226 від 20 червня 2013 року, складеного МБТІ.

З листа МБТІ №173 від 22 липня 2015 року вбачається, що останнім виготовлено технічний паспорт на частину першого поверху на підставі звернення прокуратури Івано-Франківської області від 12..06.2013 року №13/2-32 вих.13 та згоди Верховинського районного суду в особі голови суду від 30.05.2013 року №1.1/2125/13.

Як зазначалось вище, відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.07.2008 року серії НОМЕР_2 власником приміщення суду є держава в особі Кабінету Міністрів України, а право оперативного управління належить ТУ ДСА, відтак, вчинення будь-яких дій щодо розпорядження майном, є можливим лише за погодженням Кабінету Міністрів України та ТУ ДСА.

Зважаючи на наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо перевищення повноважень голови суду при наданні погодження на виготовлення технічної документації на будівлю, зважаючи на відсутність такого погодження як зі сторони Кабінету Міністрів України так і з боку Державної судової адміністрації України (в тому числі і Територіального управління ДСА України в Івано-Франківській області), відтак, колегія суддів погоджується, що технічний паспорт від 20.06.2013 року на замовлення прокуратури Івано-Франківської області виготовлений з порушенням норм законодавства.

Більше того, приймаючи рішення про присвоєння будівлі адресного номеру - смт. Верховина, вул. Жаб'євська, 76/1 Верховинського району Івано-Франківської області, Верховинська селищна рада не врахувала, що право власності на вказану будівлю (з адресним номером 76) у 2008 році зареєстровано за державою в особі Кабінету Міністрів України та така перебуває в оперативному управлінні Територіального управління Державної судової адміністрації в Івано-Франківській області відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.07.2008 року серії НОМЕР_2, виданого виконавчим комітетом Верховинської селищної ради (опис об'єкта - нежитлова будівля суду, А, площа - 414 м2; гараж, Б, 34,8 м2; частка власності 1/1); це свідоцтво видано на підставі рішення Верховинської селищної ради від 31.07.2007 року №20; право власності зареєстровано Обласним комунальним підприємством «Коломийське МБТІ» 30.07.2008 року згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 30.07.2008 року.

Разом з тим, у спірному свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 11.10.2013 року серії НОМЕР_1, виданому Реєстраційною службою Верховинського районного управління юстиції Івано-Франківської області, зазначено об'єкт нерухомого майна - будівля (адміністративна будівля); загальна площа - 100,5 м2; адреса об'єкта - смт Верховина, вул. Жаб?євська, 76/1. Тобто спірне рішення виконкому стосується одного і того ж самого приміщення, яке має різні адреси.

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів вважає, що спірне рішення виконавчого комітету Верховинської селищної ради №140 від 09 жовтня 2013 року прийнято всупереч вимогам чинного законодавства, та таке підлягає визнанню недійсним та скасуванню.

При цьому, колегія суддів не бере до уваги посилання прокурора Львівської області на непідвідомчість господарському суду цієї справи в частині визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Верховинської селищної ради №140 від 09 жовтня 2013 року, оскільки вказане рішення слугувало підставою для реєстрації права власності згідно з свідоцтвом про право власності від 11 жовтня 2013 року, індексний номер 10718837, а відтак, заявлений Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області позов є спором про право, а саме: право власності на будівлю, відтак, і підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а доводи прокурора з цього приводу є необґрунтованими та безпідставними.

За наведених вище обставин, з огляду на належність спірної будівлі (в тому числі і спірної частини будівлі площею 100,5 кв. м) на праві власності державі в особі Кабінету Міністрів України в оперативному управлінні Територіального управління Державної судової адміністрації в Івано-Франківській області з 2008 року, спірне свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 11.10.2013 року серії НОМЕР_1, що стосується частини тієї ж будівлі підлягає визнанню недійсним та скасуванню.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про підставність та обґрунтованість вимог позивача про визнання недійсними та скасування: рішення виконавчого комітету Верховинської селищної ради №140 від 09 жовтня 2013 року та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане реєстраційною службою Верховинського районного управління юстиції Івано-Франківської області серії НОМЕР_1 від 11 жовтня 2013 року.

Крім того, Прокуратурою Івано-Франківської області заявлено про сплив позовної давності щодо вимог позивача. При цьому, прокурор посилається на лист Прокуратури Івано-Франківської області (вих.№13/2-27вих.13 від 20 травня 2013 року), адресований начальнику ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, однак, колегія суддів вважає помилковими доводи прокурора, оскільки спірне рішення виконкому Верховинської селищної ради та спірне свідоцтво про право власності видані пізніше, ніж датований вказаний лист, а саме: рішення - 09 жовтня 2013 року та свідоцтво - 11 жовтня 2013 року, відтак, лише після прийняття рішення та видачі свідоцтва, позивач міг дізнатись про своє порушене право.

Разом з тим, колегія суддів вважає доведеним твердження позивача щодо дізнання про його порушене право з моменту отримання листа Прокуратури Івано-Франківської області (вих.№05-118вих.-16 від 10 травня 2016 року), надісланого позивачу у відповідь на лист останнього щодо звільнення прокуратурою приміщення Верховинського районного суду зважаючи на відсутність правовстановлюючих документів. У вказаному листі прокурор повідомив позивача про законне перебування у спірній будівлі, посилаючись на спірне свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 11.10.2013 року (арк. арк. справи 49-50 том І).

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України).

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст.260 ЦК України передбачено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Положеннями статей 253-255 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Згідно з ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Беручи до уваги наведені вище положення, з огляду на звернення позивача до суду 03 травня 2017 року (згідно з відміткою суду першої інстанції на позовній заяві), тобто в межах позовної давності, колегія суддів вважає безпідставною заяву прокурора про сплив строку на звернення до суду за захистом порушеного права ТУ ДСА України в Івано-Франківській області у цій справі, з огляду на що, наслідки пропуску позовної давності не підлягають застосуванню, а порушене право підлягає захисту судом.

Одночасно, щодо вимоги позивача про зобов`язання Верховинського відділу Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області звільнити частину першого поверху приміщення суду за адресою: АДРЕСА_1, шляхом виселення, колегія суддів зазначає, що в апеляційній скарзі апелянт не оскаржив результат розгляду такої вимоги (залишення судом без розгляду), при цьому, позивачем чи іншими учасниками справи до апеляційного суду не подавались апеляційні скарги з вимогами перегляду рішення місцевого господарського суду в цій частині, в той час як зазначення заперечень щодо розгляду вказаної вимоги у відзивах на апеляційну скаргу, не відповідає вимогам процесуального законодавства та не є достатнім для перегляду рішення в цій частині.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Вимоги щодо перегляду рішення суду першої інстанції в частині залишення без розгляду однієї з вимог позивача апеляційна скарга не містить та апелянтом в апеляційному суді не заявлялась.

При цьому, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, що у відповідності до ч.4 ст.269 ГПК України, дало б право суду апеляційної інстанції вийти за межі вимог апеляційної скарги.

Беручи до уваги наведені вище обставини, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24 липня 2017 року у справі №909/423/17 без змін, а апеляційної скарги Першого заступника прокурора Івано-Франківської області - без задоволення.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Поряд з тим, враховуючи, що Касаційний Суд за результатами розгляду касаційної скарги передав справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, останній здійснює розподіл судового збору за подання та розгляд касаційної скарги, у зв'язку з чим, з відповідачів (Верховинської селищної ради та Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області) на користь Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області по 1 920 грн. - у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання та розгляд касаційної скарги.

Керуючись ст.ст.129, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24 липня 2017 року у справі №909/423/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Івано-Франківської області - без задоволення.

Стягнути з Верховинської селищної ради (78700, Івано-Франківська область, Верховинський район, смт. Верховина, вул. Івана Франка, 3, код ЄДРПОУ 04357294) на користь Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11, код ЄДРПОУ 26289647) 1 920 грн. - у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання та розгляд касаційної скарги.

Стягнути з Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11, код ЄДРПОУ 34844679) на користь Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11, код ЄДРПОУ 26289647) 1 920 грн. - у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання та розгляд касаційної скарги.

На виконання постанови місцевому господарському суду видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Матеріали справи №909/423/17 повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.

Повну постанову складено 29.05.2018 року

Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

Суддя Бонк Т.Б.