Постанова № 74281621, 24.05.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2018 р. Справа № 922/1362/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В. О. , суддя Шевель О. В.

за участю секретаря судового засідання Курченко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вх. № 589 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 05.03.2018 (постановлену суддею Яризко В.О. у приміщенні господарського суду Харківської області, повний текст ухвали складено 12.03.2018) у справі №922/1362/17

за заявою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.03.2018 у справі №922/1362/17 заяву КП "Обласний інформаційно-технічний центр" про визнання недійсними договорів задоволено. Визнано недійсними договори про переведення боргу від 13.10.2017 №35/10/17, №36/10/17, №37/10/17, №38/10/17, №39/10/17, №40/10/17, №41/10/17, №42/10/17, №43/10/17, №44/10/17, №45/10/17, №46/10/17, №47/10/17, які були укладені між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", Харківським обласним комунальним підприємством "Дирекція розвитку інфраструктури території" та Комунальним підприємством "Обласний інформаційно-технічний центр".

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що в даному випадку мало місце порушення ст. 22 Закону України «Про теплопостачання», що є підставою для визнання недійсними договорів переведення боргу.

Також, місцевий господарський суд зазначив, що в даному випадку неможливо визначити, по якому саме із спірних правочинів на КП "Обласний інформаційно-технічний центр" переведено заборгованість, яка виникла у зв'язку із використанням боржником 28 об'єктів та якими заявник не користується. А, оскільки договори купівлі-продажу природного газу не передбачали визначення конкретних об'єктів у сфері теплопостачання (котельні та майно), розташованих в межах певних територіальних громад Харківської області, на які здійснювалося газопостачання, а договори переведення боргу не містять розподілу заборгованості по таким об'єктам, суд позбавлений можливості встановити їх невідповідність вказаним вимогам закону у певній частині.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що погодження порядку погашення заборгованості з оплати спожитих енергоносіїв за попередній період є обов'язковим при укладенні договорів про постачання та транспортування енергоносіїв з правонаступниками реорганізованої теплопостачальної та/або теплогенеруючої організації, проте, ХОКП "Дирекція розвитку інфраструктури території" не є таким, що припиняється в формі реорганізації, а заявник не є правонаступником такої реорганізованої організації. У зв'язку з чим, реалізація приписів ч. 3 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" не вимагає обов'язкового оформлення правонаступництва шляхом укладення з постачальником природного газу, на якого покладені спеціальні обов'язки, договору переведення боргу, і таке оформлення в силу постанови Кабінету Міністрів України № 187 від 22.03.2017 р. не є умовою виникнення у НАК "Нафтогаз України" спеціальних обов'язків. Таким чином, укладення спірних правочинів переведення боргу дійсно призвело до юридичного та фактичного обсягу обов'язків позивача, який є відмінним від обсягу прав та обов'язків інших осіб у подібних ситуаціях, і така відмінність не є необхідною для задоволення загальносуспільного інтересу.

ПАТ НАК "Нафтогаз України" з вказаною ухвалою не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 05.03.2018 у справі №922/1362/17 і ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові КП "Обласний інформаційно-технічний центр" про визнання недійсними договорів переведення боргу від 13.10.2017 №35/10/17, №36/10/17, №37/10/17, №38/10/17, №39/10/17, №40/10/17, №41/10/17, №42/10/17, №43/10/17, №44/10/17, №45/10/17, №46/10/17, №47/10/17, відшкодувати за рахунок відповідача понесені ПАТ НАК "Нафтогаз України" судові витрати.

03.04.2018 від ПАТ НАК "Нафтогаз України" надійшли доповнення до апеляційної скарги №14/7-810В від 29.03.2018 з клопотанням про поновлення строку на їх подання (вх.№2629).

В обґрунтування апеляційної скарги, з урахуванням доповнень, ПАТ НАК "Нафтогаз України" зазначило, зокрема, таке:

- КП «Обласний інформаційно-технічний центр» звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсними договорів переведення боргу, укладених на загальних підставах, що виключає застосування до спірних правовідносин положень ст. 22 Закону України «Про теплопостачання»;

- розпорядник майна в інтересах боржника та інших кредиторів надав згоду на укладання відповідних договорів. Інших вимог до договорів переведення боргу Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не встановлює, а тому обставини, які б могли перешкоджати укладенню договорів переведення боргу або порушувати акти цивільного законодавства, відсутні;

- ч. 3 ст. 22 Закону України «Про теплопостачання» не містить положень, які визначають, що правонаступництво залежить від об'єкта майна, який передається та внаслідок використання якого виникла заборгованість;

- суд дійшов хибного висновку з приводу того, що було відсутнє вільне волевиявлення КП «Обласний інформаційно-технічний центр» при укладанні договорів, оскільки підприємство у своєму листі від 11.10.2017 само зазначає про необхідність укладання договорів переведення боргу;

- пославшись на недодержання вимог ст. 203 ЦК України як на підставу визнання недійсними договорів, суд не конкретизував, яким саме актам цивільного законодавства суперечать договори переведення боргу.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2018 апеляційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Харківської області від 05.03.2018 у справі №922/1362/17 залишено без руху. Встановлено ПАТ "НАК "Нафтогаз України" десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання доказів надсилання (з описом вкладення) копії апеляційної скарги кредиторам.

18.04.2018 від ПАТ "НАК "Нафтогаз України" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги з доказами направлення копії апеляційної скарги та копії доповнень до апеляційної скарги кредиторам у справі (вх.№2998).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Харківської області від 05.03.2018 у справі №922/1362/17. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - 5 днів з дня вручення даної ухвали викликів або повідомлень. Повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" відбудеться 10.05.2018. Витребувано у господарського суду Харківської області усі матеріали справи №922/1362/17.

26.04.2018 від господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи №922/1362/17.

02.05.2018 від КП "Обласний інформаційно-технічний центр" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому підприємство просить ухвалу господарського суду Харківської області від 05.03.2018 у справі №922/1362/17 залишити без змін, апеляційну скаргу №14/7-674В від 22.03.2018, з урахуванням доповнень №14/7-810В від 29.03.2018 - залишити без задоволення (вх. №3288).

У відзиві КП "Обласний інформаційно-технічний центр" зазначає, зокрема, таке:

- правонаступництво боргових зобов'язань з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб'єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно, має виникати в силу закону у зв'язку з самим фактом надання відповідного майна у користування, що не потребує укладання окремих правочинів стосовно заборгованості;

- переведення боргу за спірними правочинами передбачає прийняття КП "Обласний інформаційно-технічний центр" на себе зобов'язань боржника, що виникли внаслідок, в тому числі, використання майна, яке не передавалось КП "Обласний інформаційно-технічний центр";

- розпорядником майна було попередньо погоджено лише загальну суму переведення боргу, без належного погодження умов, які становлять зміст правочину, а тому КП "Обласний інформаційно-технічний центр" не погоджується з позицією ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про дотримання при погодженні укладання спірних правочинів розпорядником майна вимог ч. 8 ст. 22 Закону України «Про теплопостачання».

У судовому засіданні 10.05.2018 оголошено перерву до 24.05.2018.

22.05.2018 від КП "Обласний інформаційно-технічний центр" надійшли пояснення по справі (вх.№3841).

23.05.2018 від Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" надійшло клопотання, в якому боржник просить відкласти розгляд справи на більш тривалий строк для підготовки та надання витребуваних документів та інформації (вх.№3871).

У судовому засіданні представник ПАТ "НАК "Нафтогаз України" підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги (з урахуванням доповнень до апеляційної скарги), та просив апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу господарського суду Харківської області від 05.03.2018 у справі №922/1362/17 - скасувати. Проти клопотання боржника про відкладення розгляду справи заперечував.

Представник ПАТ «Укртрансгаз» підтримав апеляційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та просив її задовольнити. Проти клопотання боржника про відкладення розгляду справи заперечував.

Представник КП "Обласний інформаційно-технічний центр" проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 05.03.2018 у справі №922/1362/17 залишити без змін. Проти клопотання боржника про відкладення розгляду справи заперечував.

Інші учасники справи у судове засідання не з'явились.

Розглянувши клопотання боржника про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів зауважує, що судом апеляційної інстанції у судовому засіданні 10.05.2018 оголошено перерву, про що ухвалою повідомлено учасників справи. Згідно постановленої Харківським апеляційним господарським судом ухвали від 10.05.2018 будь яких документів від КП "Дирекція розвитку інфраструктури території" та інших учасників справи судом не витребувалось.

Відповідно до ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Згідно ч.2. ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Відповідно до положень ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення сторін про час та місце розгляду апеляційної скарги, а безпідставне відкладення розгляду справи може мати наслідком затягування судового процесу та призводити до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила таке.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.05.2017 порушено провадження у справі про банкрутство Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території", визнано розмір безспірних вимог ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в сумі 4209398,88 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а також процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Драліна А.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.09.2017 визнано вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" в загальній сумі 342165421,29 грн., в тому числі: перша черга - 3200,00 грн., четверта черга - 312030078,83 грн., шоста черга - 30132142,46 грн.

28.12.2017 КП «ОІТЦ» звернулося до господарського суду з позовною заявою в межах даної справи про банкрутство, в якій просило визнати недійсними договори: №35/10/17 переведення 7583273,02 грн. боргу за договором постачання природного газу №2577/1617-БО-32 від 31.10.2016; №36/10/17 переведення 23628202,19 грн. боргу за договором постачання природного газу №2087/16-БО-32 від 15.12.2015; №37/10/17 переведення 44820890,43 грн. боргу за договором купівлі - продажу природного газу №3223/15-БО-32 від 18.12.2014; №38/10/17 переведення 3021655,22 грн. боргу за договором купівлі - продажу природного газу №3224/15-КП-32 від 18.12.2014; №39/10/17 переведення 3417179,85 грн. боргу за договором купівлі - продажу природного газу №2195/14-КП-32 від 31.01.2014; №40/10/17 переведення 26987963,39 грн. боргу за договором купівлі - продажу природного газу №1672/14-БО-32 від 25.11.2013; №41/10/17 переведення 141128553,76 грн. боргу за договорами купівлі - продажу природного газу №13/2717-БО-32 від 28.12.2012, №1671/14-ТЕ-32 від 25.11.2013, №1672/14-БО-32 від 25.11.2013, №2086/16-ТЕ-32 від 21.12.2015, №2087/16-БО-32 від 15.12.2015, №2195/14-КП-32 від 31.01.2014, №2577/1617-БО-32 від 31.10.2016, №3222/15 -ТЕ-32 від 18.12.2014, №3223/15-БО-32 від 18.12.2014, №3224/15-БО-32 від 18.12.2014, №030112-БО-32 від 23.01.2012, №010712-БО-32 від 02.07.2012, з судового збору за подання до господарського суду заяви про визнання грошових вимог до боржника у справі про банкрутство №922/1362/17; №42/10/17 переведення 88887,77 грн. боргу за договором купівлі - продажу природного газу №13/2716-ТЕ -32 від 28.12.2012; №43/10/17 переведення 42066956,82 грн. боргу за договором купівлі - продажу природного газу №13/2717-БО-32 від 28.12.2012; №44/10/17 переведення 10718784,46 грн. боргу за договором купівлі - продажу природного газу №010712-БО-32 від 02.07.2012; №45/10/17 переведення 37098516,93 грн. боргу за договором про закупівлю природного газу №030112/БО-32 від 23.01.2012; №46/10/17 переведення 1149506,44 грн. боргу за договором купівлі - продажу природного газу №14/2453/11 від 30.09.2011; №47/10/17 переведення 361711,58 грн. боргу за договором №14/2336/11 від 30.09.2011, укладені 13.10.2017 між Харківським обласним комунальним підприємством "Дирекція розвитку інфраструктури території", КП "Обласний інформаційно-технічний центр" та ПАТ НАК "Нафтогаз України".

В обгрунтування заявлених вимог КП "Обласний інформаційно-технічний центр" зазначало таке:

- враховуючи положення ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 180 Господарського кодексу України, ст. 638 Цивільного кодексу України погодженню керівником або органом управління боржника з розпорядником майна підлягає не тільки сам факт укладання договору переведення боргу, але і всі істотні умови договору, які становлять його зміст. Однак, розпорядником майна було попередньо погоджено лише загальну суму переведення боргу без належного погодження умов, які становлять зміст правочину;

- спірні правочини всупереч ч.3 ст. 22 Закону України «Про теплопостачання» фіксують переведення обов'язків з оплати спожитих енергоносіїв, яке на момент їх вчинення сторонами, за певних умов, вже мало відбутися в силу прямого припису законодавства про теплопостачання. При цьому, положення договорів передбачають не тільки переведення боргу, але і заміну особи у зобов'язаннях з ХОКП «ДРІТ» на заявника, в тому числі, сплати нарахувань на грошові зобов'язання, здійснені кредитором після дати отримання цілісного майнового комплексу (індивідуально визначеного майна) з вироблення теплової енергії, що суперечить ч.3 ст. 22 Закону України «Про теплопостачання», яка обмежує правонаступництво виключно борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв, що виникли у суб'єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно;

- за відсутністю тяжкої обставини у вигляді обов'язку захисту прав та інтересів споживачів теплової енергії, забезпечення початку опалювального сезону 2017/2018 в умовах дискримінації з боку постачальника ПАТ НАК "Нафтогаз України" заявником спірні правочини переведення 342165421,29 грн. боргу без будь-яких компенсацій не було б вчинено або вчинено на інших умовах;

- правонаступництво в силу ч.3 ст. 22 Закону України «Про теплопостачання» має бути пропорційним обсягу майна, наданого у користування (цілісний майновий комплекс, індивідуально визначене майно) та обмежено борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв, що виникли у іншого суб'єкта господарювання у зв'язку з використанням зазначеного майна. На момент укладання спірних договорів переведення боргу КП "Обласний інформаційно-технічний центр" отримав у господарське відання 44 котельні з 72, які раніше використовувались ХОКП "Дирекція розвитку інфраструктури території", проте заборгованість передана правонаступнику у повному обсязі.

05.03.2018 прийнято оскаржувану ухвалу, якою визнано недійсними договори переведення боргу.

Згідно положень ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.10.2017 між ПАТ НАК "Нафтогаз України" (кредитор), ХОКП "Дирекція розвитку інфраструктури території" (первісний боржник) та КП "Обласний інформаційно-технічний центр" (новий боржник) укладено такі договори:

- №35/10/17 переведення 7583273,02 грн. боргу за договором постачання природного газу № 2577/1617-БО-32 від 31.10.2016,

- № 36/10/17 переведення 23628202,19 грн. боргу за договором постачання природного газу № 2087/16-БО-32 від 15.12.2015,

- № 37/10/17 переведення 44820890,43 грн. боргу за договором купівлі-продажу природного газу № 3223/15-БО-32 від 18.12.2014,

- № 38/10/17 переведення 3021655,22 грн. боргу за договором купівлі-продажу природного газу № 3224/15-КП-32 від 18.12.2014,

- № 39/10/17 переведення 3417179,85 грн. боргу за договором купівлі-продажу природного газу № 2195/14-КП-32 від 31.01.2014,

- № 40/10/17 переведення 26987963,39 грн. боргу за договором купівлі-продажу природного газу №1672/14-БО-32 від 25.11.2013,

- № 41/10/17 переведення 141128553,76 грн. боргу за договорами купівлі-продажу природного газу № 13/2717-БО-32 від 28.12.2012, № 1671/14-ТЕ-32 від 25.11.2013, № 1672/14-БО-32 від 25.11.2013, № 2086/16-ТЕ-32 від 21.12.2015, № 2087/16-БО-32 від 15.12.2015, № 2195/14-КП-32 від 31.01., № 2577/1617-БО-32 від 31.10.2016, № 3222/15-ТЕ-32 від 18.12.2014, № 3223/15-БО-32 від 18.12.2014, № 3224/15-БО-32 від 18.12.2014, № 030112-БО-32 від 23.01.2012, № 010712-БО-32 від 02.07.2012, а також судового збору за подання до господарського суду заяви про визнання грошових вимог до боржника у справі про банкрутство № 922/1362/17,

- № 42/10/17 переведення 88887,77 грн. боргу за договором купівлі-продажу природного газу № 13/2716-ТЕ-32 від 28.12.2012,

- № 43/10/17 переведення 42066956,82 грн. боргу за договором купівлі-продажу природного газу №13/2717-БО-32 від 28.12.2012,

- № 44/10/17 переведення 10718784,46 грн. боргу за договором купівлі-продажу природного газу №010712-БО-32 від 02.07.2012,

- № 45/10/17 переведення 37098516,93 грн. боргу за договором про закупівлю природного газу № 030112/БО-32 від 23.01.2012,

- № 46/10/17 переведення 1149506,44 грн. боргу за договором купівлі-продажу природного газу №14/2453/11 від 30.09.2011,

- № 47/10/17 переведення 361711,58 грн. боргу за договором № 14/2336/11 від 30.09.2011.

За умовами вказаних договорів заборгованість ХОКП "Дирекція розвитку інфраструктури території" перед НАК "Нафтогаз України" в загальній сумі 342072081,86 грн. була переведена на нового боржника - КП "Обласний інформаційно-технічний центр". Необхідно звернути увагу, що ухвалою господарського суду Харківської області від 28.09.2017 визнано вимоги ПАТ НАК "Нафтогаз України" в сумі 342165421,29 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання йог банкрутом» керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна вчиняють правочини (укладають договори), зокрема, щодо переведення боргу.

11.10.2017 в.о. генерального директора ХОКП "Дирекція розвитку інфраструктури території" Бахтир О.П. звернувся до розпорядника майна Драліна О.В. про надання згоди на укладання договорів про переведення боргів з ХОКП "Дирекція розвитку інфраструктури території" на КП "Обласний інформаційно-технічний центр" в сумі 342165421,29 грн.

У відповідь на вказаний лист розпорядник майна Дралін О.В. повідомив, що не заперечує на укладання договорів переведення боргу.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що розпорядник майна заперечував щодо погодження умов укладених договорів та вживав заходів щодо їх оспорювання. Також, у судовому засіданні 05.03.2018, в якому було прийнято оскаржувану ухвалу, розпорядник майна не висловив своє ставлення до заяви КП "Обласний інформаційно-технічний центр", а лише зазначив, що не був ознайомлений з усіма умовами договорів. Крім того, згідно оскаржуваної ухвали надання відповідної згоди на укладання договорів було підтверджено розпорядником майна у судовому засіданні.

За таких обставин, колегія суддів не може прийняти до уваги доводи щодо відсутності згоди розпорядника майна на укладення спірних угод переводу боргу.

Також, колегія суддів погоджується з заявником апеляційної скарги щодо недоведеності заявником обставин дискримінації з боку ПАТ НАК "Нафтогаз України" по відношенню до КП "Обласний інформаційно-технічний центр", оскільки матеріали справи не містять доказів, що до інших контрагентів були застосовані інші умови.

Крім того, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували наявність тяжких обставин та одночасно вкрай невигідних умов, на які посилається заявник, а тому слушним є зауваження ПАТ НАК "Нафтогаз України" щодо безпідставного посилання на ст. 233 ЦК України.

Разом з цим, колегія суддів зазначає таке.

Закон України «Про теплопостачання» визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно положень ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватись суб'єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності, зокрема, на основі договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про теплопостачання» якщо при централізованому теплопостачанні технологічні витрати теплової енергії або витрати палива теплогенеруючих, теплотранспортних, теплопостачальних організацій перевищують нормативний рівень, то це може стати підставою для розірвання існуючих договірних відносин з ними.

Зміна форми власності або перехід права власності на відповідні об'єкти з виробництва, постачання та транспортування теплової енергії, яка здійснюється в порядку, передбаченому законами України, не повинна призводити до погіршення умов та якості теплопостачання споживачам.

У разі якщо суб'єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, такий суб'єкт стає правонаступником за борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб'єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним).

Договори про постачання та транспортування енергоносіїв укладаються з правонаступниками реорганізованої теплопостачальної та/або теплогенеруючої організації виключно за умови погодження порядку погашення заборгованості з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання за попередній період.

Учасник (засновник) теплопостачальної або теплогенеруючої організації у разі прийняття рішення про її ліквідацію забезпечує погашення боргу такої організації перед постачальниками енергоносіїв.

Як вбачається з матеріалів справи, за рішеннями сесій територіальних громад Харківської області:

- Чкалівської селищної ради від 28.08.2017, ХVІІ сесії VIIІ скликання;

- Кочетоцької селищної ради від 22.09.2017, ХХVІІ сесії VII скликання;

- Дергачівської райради від 30.08.2017 №479-13, ХХІ сесії VII скликання;

- Барвінківської міськрада від 30.06.2017 №584, ХХІІ сесії VII скликання;

- Курилівської сільради від 30.05.2017 №262, ХІХ сесії V скликання;

- Куп'янської райради від 31.05.2017 №340- VII, ХХ сесії VII скликання, №386- VII, ХХIV (позачергова) сесії VII скликання;

- Куп'янської міськради від 26.05.2017 №511- VII, ХХVІІІ сесії VII скликання;

- Грушівської сільради від 23.05.2017 №179- VII, ХХ сесії VII скликання;

- Петропавлівської сільради від 26.05.2017, ХХ сесії VII скликання,

КП "Обласний інформаційно-технічний центр" в господарське відання передано 44 об'єкти у сфері теплопостачання (котельні та майно), які раніше використовувалися ХОКП "Дирекція розвитку інфраструктури території", що підтверджується відповідними рішеннями, договорами укладеними на їх виконання, актами приймання передачі з відповідними додатками щодо переліку об'єктів.

Разом з цим, судом першої інстанції вірно встановлено, що загальна сума заборгованості ХОКП "Дирекція розвитку інфраструктури території" перед НАК "Нафтогаз України" у розмірі 342072081,86 грн. виникла за спожитий на 72 об'єктах теплопостачання районів Харківської області (закріплених на праві господарського відання за боржником).

Згідно матеріалів справи, а саме: з реєстрів розподілу заборгованості, рішень райрад та міськрад про повернення з господарського відання боржника об'єктів, додаткових угод до договорів про закріплення майна на праві господарського відання, відповідних актів приймання - передачі з додатками, з 72 об'єктів - 28 (що розташовані в межах Дергачівського, Солоницівського, Куп'янського, Шевченківського районів Харківської області) не передавалися в господарське відання КП "Обласний інформаційно-технічний центр" та не експлуатувалися ним.

Зазначена інформація не спростована ПАТ НАК "Нафтогаз України", яке зазначає, що ч. 3 ст. 22 Закону України «Про теплопостачання» не містить положень, які визначають, що має бути конкретна залежність від об'єкта майна, внаслідок використання якого виникла заборгованість.

Проте, колегія суддів зауважує, що вказана норма Закону визначає правонаступництво користувача цілісного майнового комплексу з вироблення теплової енергії за борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування, що виникли у суб'єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним), тобто на підставі факту передання в користування такого майна.

Враховуючи, що КП "Обласний інформаційно-технічний центр" передано не всі об'єкти (цілісний майновий комплекс, індивідуально визначене майно з вироблення теплової енергії), які використовувались ХОКП "Дирекція розвитку інфраструктури території" та за якими обліковувалась заборгованість, то, відповідно, до КП "Обласний інформаційно-технічний центр" не може перейти заборгованість, яка виникла у зв'язку з експлуатацією непереданих об'єктів.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що переведення боргу за спірними правочинами передбачає прийняття КП "Обласний інформаційно-технічний центр" на себе зобов'язань боржника, що виникли, в тому числі, внаслідок використання майна, яке не передавалося позивачу, що не відповідає положенням ст. 22 Закону України "Про теплопостачання".

Крім того, колегія суддів, зазначає, що сума заборгованості ХОКП "Дирекція розвитку інфраструктури території" за 28 об'єктами, які не передавалась у користування КП "Обласний інформаційно-технічний центр", згідно реєстру розподілу заборгованості боржника, складає 65648088,69 грн., що також не спростовано НАК "Нафтогаз України". Однак, в даному випадку неможливо визначити, по якому саме із спірних правочинів переведено вищевказану суму заборгованості.

Оскільки, як вірно зазначив місцевий господарський суд, укладені сторонами договори купівлі-продажу природного газу не передбачали визначення конкретних об'єктів у сфері теплопостачання (котельні та майно), на які здійснювалося газопостачання, а спірні договори переведення боргу не містять інформації щодо розподілу заборгованості по таким об'єктам, суд не має можливості встановити за якими саме із них було переведено заборгованість (65648088,69 грн.) щодо не переданих у користування КП "Обласний інформаційно-технічний центр" об'єктів.

Окрім того, ч. 3 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" передбачає правонаступництво за борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання. Проте, предметом спірних угод переводу боргу є також вимоги, які не пов'язані безпосередньо із вказаними зобов'язаннями, зокрема, щодо сплати судового збору.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Таким чином, враховуючи, що зміст спірних договорів переведення боргу суперечить вимогам ст. 22 Закону України "Про теплопостачання", суд першої інстанції правомірно визнав їх недійсними.

Колегія суддів також погоджується з доводами КП "Обласний інформаційно-технічний центр", що передбачене ч. 3 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" правонаступництво відбувається в силу прямої вимоги закону та не потребує обов'язкового укладення відповідних угод або прийняття будь-яких додаткових рішень.

Аналогічну правову позицію висловив, зокрема, Вищий господарський суд України в постанові від 14.03.2017 у справі №33/139-07.

А тому, відсутність відповідних письмових угод з цього приводу між сторонами не звільняє суб'єкта господарювання, що отримав в користування цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, від прийняття на себе зобов'язань з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб'єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним).

Колегія суддів також зазначає, що статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Однак, як було встановлено судом, спірні договори було укладено без урахування вимог Закону України "Про теплопостачання", а тому посилання заявника апеляційної скарги на необхідність застосування до відносин сторін принципу свободи договору (ст. 627 ЦК України) є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За положеннями статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали господарського суду Харківської області від 05.03.2018 у справі №922/1362/17 - без змін.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 05.03.2018 у справі №922/1362/17 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 29.05.18

Головуючий суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Фоміна В. О.

Суддя Шевель О. В.