Постанова № 74281603, 22.05.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2018 р. Справа № 920/278/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі - Кохан Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Петренко О.М., ордер ЗР№50903 від 22.05.2018 (у справі), Шкриль Л.Г., ордер ЗР№50901 від 10.05.2018 (у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК Суми" (вх. №819С/3-9) на ухвалу господарського суду Сумської області від 19.04.2018 у справі №920/278/18 (суддя Котельницька В.Л., повний текст ухвали підписано 19.04.2018)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК Суми", м. Суми

до Фізичної особи підприємця Жиліна Сергія Івановича, м. Суми

про стягнення 4326061,41 грн, -

ВСТАНОВИЛА:

19.04.2018 господарським судом Сумської області у справі №920/278/18 винесено ухвалу, якою відмовлено позивачу ТОВ "КСК Суми" в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову у справі.

Вищенаведена ухвала суду від 19.04.2018 мотивована тим, що заява про забезпечення позову позивачем жодним чином не обґрунтована, у чому саме полягає утруднення чи неможливість виконання рішення у разі задоволення позовних вимог. Позивачем до заяви про забезпечення позову не подано доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів до забезпечення позову.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КСК Суми» - подав апеляційну скаргу до Харківського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу господарського суду Сумської області від 19.04.2018 у справі №920/278/18 скасувати та прийняти нову, якою заяву про забезпечення позову задовольнити повністю.

Підставами для скасування оскаржуваної ухвали суду заявник апеляційної скарги вважає те, що суд першої інстанції неповно встановив обставини (внаслідок невірного дослідження та оцінки доказів, доданих ТОВ «КСК Суми» до позовної заяви та заяви вжиття заходів забезпечення позову), які мають значення для справи. Так, позивач зазначає, що відповідач обізнаний про факт настання строку виконання зобов'язань, оскільки 06.02.2017 отримав відповідну вимогу від кредитора (претензія №112 від 19.01.2017). При цьому, відповідач витрачає кошти не на розрахунки із кредитором, а на фінансування послуг третіх осіб на представництво його інтересів в суді, з метою ухилення від виконання прийнятих на себе зобов'язань. Відповідач обізнаний стосовно того, що новим кредитором є ТОВ «КСК Суми», і він ухиляється від отримання поштової кореспонденції від ТОВ «КСК Суми». На думку позивача, відповідач вживає дії, які наглядно свідчать про намагання ухилитися від виконання зобов'язань за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «КСК Суми». Крім того, скаржник зазначає, що відповідач через своїх представників фактично вимагає вчинити правочин по передачі прав вимоги та сплати на його користь грошових коштів та вчиняє дії, які перешкоджають ТОВ «КСК Суми» в реалізації законних прав кредитора. В даному випадку, як зазначає позивач, арешт лише обмежує суб'єктивне право власника на здійснення розпорядження майном шляхом його відчуження і не позбавляє права володіння та використання арештованого майна, в тому числі у підприємницькій діяльності, тобто навіть теоретично не може завдати жодних збитків відповідачу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.05.2018 року справу №920/278/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Істоміна О.А.; суддя Барбашова С.В.; суддя Пелипенко Н.М.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.05.2018 у справі №920/278/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «КСК Суми» та надано учасникам провадження строк до 21.05.2018 для надання відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) копії цього відзиву та доданих до нього документів заявнику апеляційної скарги, або письмові пояснення, заперечення по справі. Призначено справу №920/278/18 до розгляду на 22.05.2018.

Позивач не скористався наданим йому правом на участь в судовому засіданні і про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, про що свідчить відповідне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №400403746023 отримане представником позивача 15.05.2018.

У відповідності до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка в судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням частини першої та пункту 1 частини третьої статті 202 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки позивач був належним чином повідомлений про дату та місце розгляду справи, явка у судове засідання 22.05.2018 не визнавалася обов'язковою, а в матеріалах справи міститься достатньо доказів для прийняття рішення.

Присутні в судовому засіданні представники відповідача зазначили, що на їхню думку ухвала суду першої інстанції є цілком законна та обґрунтована, просили залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, заслухавши в судовому засіданні представників присутньої сторони, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як правильно встановив суд першої інстанції, ТОВ "КСК Суми" звернувся із позовом до ФОП Жиліна С.І. про стягнення 4 326 061,41 грн заборгованості по договірним кредитним зобов'язанням.

17.04.2018 позивачем подано заяву за вх.№850к про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить на праві приватної власності Жиліну Сергію Івановичу (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1), а саме:

- житловий будинок під літ. А-І з мансардою, літ. м/с та терасою, літ. а, загальною площею 248,7 кв.м., житловою площею 136,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1008785359101;

- земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер НОМЕР_3, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1008696559101;

- нежитлові приміщення: майстерні - літ Ю-ІІ, гараж - літ. Ц-І - загальною площею 734,2 кв.м. (технічний опис майна: навіс Я - тимчасова споруда), реєстраційний номер майна: 7593219, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3;

- автомобіль марки: Land Rover, модель: Diskovery 2.70, номер шасі: НОМЕР_4, чорного кольору, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_2, зареєстрований Сумським ОРЕВ, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5;

- автомобіль марки: ТОУОТА, модель: Саmгу 2.2 і LЕ, номер кузова: НОМЕР_6, сірого кольору, 2001 року випуску, державний номер НОМЕР_7, зареєстрований Сумським ОРЕВ, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_8;

- автомобіль марки: УАЗ, модель: 469Б, номер шасі: НОМЕР_9, зеленого кольору, 1983 року випуску, державний номер НОМЕР_10, зареєстрований Сумським ОРЕВ, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_11.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивач зазначає, що такий спосіб забезпечення позову як накладання арешту на майно боржника є в даному випадку розумним, обґрунтованим та адекватним, оскільки арешт лише обмежує суб'єктивне право власника на здійснення розпорядження майном шляхом його відчуження, і не позбавляє права володіння та використання майна, в тому числі у підприємницькій діяльності. Крім того, такий захід є співрозмірним розміру заборгованості відповідача перед позивачем, а також враховує інтереси третіх осіб (зокрема іпотекодержателя - ПАТ «ОТП Банк»), тобто забезпечить збалансованість інтересів не тільки сторін у справі, а й третіх осіб.

При розгляді заяви суд першої інстанції підставно виходив з того, що згідно із ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, виходячи з наведеного, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, наведеною у пункті першому постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову".

Проте, заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову наведеним вимогам не відповідає з огляду на те, що вона не містить мотивів щодо наявності правового зв'язку між заявленими позовними вимогами та заходами до забезпечення позову.

У спірних відносинах предметом позову є вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором. Відтак, вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить відповідачу на праві приватної власності, не перебуває у зв'язку з предметом заявленої позовної вимоги.

З матеріалів справи не вбачається жодних обґрунтованих причин, у зв'язку з якими необхідно забезпечувати позов та будь-яких належних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у зв'язку із чим суд першої інстанції підставно відмовив у задоволенні заява про забезпечення позову.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що на позивача покладено вимогами процесуального закону довести належними та допустимими доказами неможливість в подальшому виконання рішення суду саме внаслідок дій або бездіяльності відповідача, тобто наявності у нього наміру ухилитися від виконання рішення суду.

При цьому, позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставин ймовірності того, що майно відповідача зникне, а також не надано будь-яких відомостей стосовно наміру відповідача відчужити майно, зазначене позивачем в своїй заяві про вжиття заходів по забезпеченню позову (як-то, пошук покупців нерухомості, землі або авто, розміщення об'яв стосовно продажу майна) - матеріали оскарження не містять і позивачем до заяви про вжиття заходів до забезпечення позову - не додані.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

У відповідності до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі відхиляються судовою колегією за необґрунтованістю, оскільки не спростовують обставин, які на підставі належних та допустимих доказів встановлені у даній справі судом першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування ухвали господарського суду Сумської області від 19.04.2018 у справі №920/278/18. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у даній справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 255, 269, 276, 282 ГПК України, Харківський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК Суми» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Сумської області від 19.04.2018 у справі №920/278/18 - без змін.

2. Матеріали оскарження ухвали господарського суду Сумської області від 19.04.2018 у справі № 920/278/18 направити до господарського суду Сумської.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Строк і порядок оскарження даної постанови визначено у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписаний 29.05.2018.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Гребенюк Н. В.