Постанова № 74281549, 21.05.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2018 р. Справа № 922/3551/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Барбашова С.В. , суддя Істоміна О.А.

Секретар судового засідання Казакова О.В.

За участю представників учасників:

стягувача-не з'явився;

боржника - Філь М.О. ордер від 18.05.2018 р. № 000026 ;

приватного виконавця - Близнюков Ю.В., посвідчення від 30.05.2017 р. № 0007;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу боржника -Товариства з обмеженою відповідальністю "Склоцентр Харків" вх. №836 Х/3 на ухвалу господарського суду Харківської області від 12.03.2018 р. у справі № 922/3551/17

за позовом Державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Склоцентр Харків", м. Харків,

про виконання обов'язку в натурі

за участю Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство "Харківський завод транспортного устаткування" звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Склоцентр Харків" про зобов'язання останнього виконати обов'язок за договором зберігання майна від 28.12.2016 р. № 5/49-16 в натурі, а саме: забрати майно (скло листове та дзеркало) у кількості 148724,254 кв. м. з виробничого будинку літ. "О-1" інв. № 109-Г, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 3.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.11.2017 р., у справі № 922/3551/17, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.01.2018 р. та постановою Верховного суду україни від 21.02.2018 р. у справі № 922/3551/17, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Склоцентр Харків" виконати обов'язок в натурі, а саме забрати від Державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування" майно (скло листове та дзеркало) у кількості 148724,254 кв.м. у дерев'яній тарі з виробничого будинку (естакади критої) літ. "О-1", інв.. №109-Г, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 3.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Склоцентр Харків" на користь Державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування" витрати зі сплати судового збору в сумі 1600,00 грн.

29.01.2018 р. на примусове виконання рішення суду у даній справі видано відповідні судові накази (про зобов'язання скаржника виконати обов'язок в натурі та забрати майно; та про стягнення зі скаржника на користь стягувача судового збору).

Зазначені судові накази пред'явлено стягувачем для примусового виконання приватному виконавцю Близнюкову Юрію Володимировичу.

Приватним виконавцем було відкрито два виконавчих провадження з примусового виконання рішення суду у даній справі:

1) № 55828034 - про примусове виконання рішення у даній справі в частині зобов'язання боржника виконати обов'язок в натурі та забрати від стягувача майно (скло листове та дзеркало) у кількості 148724,254 кв.м. у дерев'яній тарі з виробничого будинку (естакади критої) літ. "О-1", інв. №109-Г, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 3.

2) №55828509 - про стягнення з боржника на користь стягувача судового збору. У зв'язку з виконанням рішення суду у даній справі в цій частині, ВП №55828509 було закінчено згідно постанови приватного виконавця від 28.02.2018р.

16.02.2018 р. про відкриття зазначених виконавчих проваджень приватним виконавцем було винесено постанови ВП № 55828034 від 16.02.2018 р. про відкриття виконавчого провадження та ВП № 55828509 від 16.02.2018 р. про стягнення судового збору в сумі 1600 грн..

В межах виконавчого провадження №55828509 приватним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, про що було винесено постанови ВП № 55828509 від 16.02.2018 р. про накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Склоцентр Харків"; ВП № 55828509 від 21.02.2018 р. про накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Склоцентр Харків".

Постановою приватного виконавця Близнюкова Ю.В. від 28.02.2018 р. ВП № 55828509 припинено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 18.01.2018 р. у справі № 922/3551/17 на підставі п. 9 ч. 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку із виконанням рішення суду згідно з виконавчим документом в повному обсязі та припинено чинність арешту майна, накладеного на майно боржника постановою від № 55828509 16.02.2018 р. , а також арешту коштів боржника, накладеного постановою № 55828509 від 21.02.2018 р.

26.02.2018 р. боржник -Товариство з обмеженою відповідальністю "Склоцентр Харків" звернувся до господарського суду Харківської області зі скаргою на дії приватного виконавця Близнюкова Юрія Володимировича (посвідчення № 0007 від 30.05.2017 р.), в якій просив: 1) визнати постанови приватного виконавця Близнюкова Юрія Володимировича: ВП № 55828034 від 16.02.2018 р. про відкриття виконавчого провадження; ВП № 55828509 від 16.02.2018 р. про відкриття виконавчого провадження; ВП № 55828509 від 16.02.2018 р. про накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Склоцентр Харків"; ВП № 55828509 від 21.02.2018 р. про накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Склоцентр Харків" неправомірними; 2) зобов'язати приватного виконавця Близнюкова Юрія Володимировича усунути порушення та скасувати постанови: ВП № 55828034 від 16.02.2018 р. про відкриття виконавчого провадження; ВП № 55828509 від 16.02.2018 р. про відкриття виконавчого провадження; ВП № 55828509 від 16.02.2018 р. про накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Склоцентр Харків"; ВП № 55828509 від 21.02.2018 р. про накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Склоцентр Харків".

Скарга обґрунтована тим, що на порушення встановлених п. 4,6 ч. 2 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» обмежень щодо виконання приватним виконавцем рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи та рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної власності, постановами приватного виконавця Близнюкова Юрія Володимировича від 16.02.2018 р. ВП № 55828034 та ВП № 55828509 відкрито виконавче провадження з виконання рішення, за яким стягувачем є держава та яке передбачає вчинення дії щодо майна державної власності -звільнення виробничого будинку літ. "О-1" інв. № 109-Г, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 3, який належить на праві власності Державі Україна відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.02.2018 р., виданого ВК Харківської міської ради та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27.02.2004 р. № 2944397. Також боржник зазначив, що оскільки постанова приватного виконавця Близнюкова Юрія Володимировича ВП № 55828509 від 16.02.2018 р. про відкриття виконавчого провадження є незаконною, то незаконними є прийняті в подальшому в межах цього виконавчого провадження постанови ВП № 55828509 від 16.02.2018 р. про накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Склоцентр Харків"; ВП № 55828509 від 21.02.2018 р. про накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Склоцентр Харків" і т. ін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.03.2018 р. у справі № 922/3551/17 (суддя Суярко Т.Д.) відмовлено в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Склоцентр Харків" на дії приватного виконавця Близнюкова Юрія Володимировича (посвідчення № 0007 від 30.05.2017 р.) (вх.№ 5352 від 26.02.2018 р.).

Ухвала мотивована, зокрема з тих підстав, що на примусове виконання рішення суду у даній справі приватним виконавцем не розповсюджуються обмеження, встановлені п. 4, 6 ч. 2 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", а тому приватний виконавець є повноважним на виконання рішення суду у даній справі.

При цьому суд зазначив про безпідставність посилання скаржника на те, що спірне майно (скло листове та дзеркало) зберігається в приміщенні, що належить державі і відповідно це унеможливлює виконання рішення суду у даній справі за положеннями п. 6 ч. 2 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки, за приписами даної норми приватний виконавець не може приймати до виконання рішення, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності, в той час як рішення суду у даній справі не стосується вчинення виконавчих дій щодо відповідного приміщення, яке знаходиться у власності держави, оскільки виконавчі дії вчиняються щодо майна -скла листового та дзеркала, яке (з огляду на відсутність доказів протилежного) не належить до державної чи комунальної власності.Також судом зазначено, що скаржником не наведено та не обґрунтовано інших підстав щодо неправомірності відкриття приватним виконавцем ВП №№ 55828034 та №55828509, а також накладення арешту на майно та кошти скаржника у виконавчому провадженні №55828509 і т. ін.

Боржник -Товариство з обмеженою відповідальністю "Склоцентр Харків" подав на зазначену ухвалу до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції при її винесенні норм процесуального права, просить цю ухвалу скасувати та задовольнити скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Склоцентр Харків" на дії приватного виконавця Близнюкова Юрія Володимировича.

В обґрунтування апеляційної скарги боржник зазначає, зокрема про те, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не прийняв до уваги та не надав належної оцінки тому факту, що постановами приватного виконавця Близнюкова Юрія Володимировича відкрито виконавче провадження по виконанню рішення, за яким стягувачем є держава та виконується рішення яке передбачає вчинення дій щодо майна державної власності, чим порушено норми ст. ст. 5, 74 Закону України

"Про виконавче провадження" і т. ін.

Представник боржника в судовому засіданні підтримує апеляційну скаргу.

Стягувач, який належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, представника для участі в ньому не направив, про причини неявки суд не повідомив, при цьому його неявка відповідно до ч. 1 , п. 1 ч. 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає розгляду справи.

Приватний виконавець Близнюков Ю.В. в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 3782 від 21.05.2018 р.), просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу -без змін.

Заслухавши пояснення представника боржника та приватного виконавця, перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу україни передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Як зазначено вище, скарга боржника на дії приватного виконавця мотивована порушенням встановлених пунктами 4,6 ч. 2 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» обмежень щодо здійснення виконання приватним виконавцем рішень , за якими стягувачами є держава, державні органи та рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної власності.

Згідно з п. 2, 4, 6 ч. 2 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету; рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи; рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності.

Проте, як правомірно зазначив господарський суд першої інстанції, на примусове виконання рішення суду у даній справі приватним виконавцем не розповсюджуються обмеження, встановлені пунктами 2, 4, 6 ч. 2 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки за рішенням суду у даній справі відкрито два виконавчих провадження, в яких:

- за ВП № 55828034:

1) боржником є скаржник, який належить до приватного сектору економіки;

2) стягувачем є державне підприємство, а не державний орган чи держава;

3) об'єктом виконавчих дій у ВП № 55828034 є майно (скло листове та дзеркало). В матеріалах справи відсутні докази того, що зазначене майно є майном державної чи комунальної власності.

- за ВП №55828509:

1) боржником є скаржник, який належить до приватного сектору економіки;

2) стягувачем є державне підприємство, а не державний орган чи держава;

3) об'єкт виконавчих дій є грошові кошти (судовий збір), який належить сплатити скаржнику на користь стягувача.

При цьому доводи боржника, що рішення суду у даній справі передбачає вчинення дій щодо майна державної власності -звільнення виробничого будинку літ. "О-1" інв. № 109-Г, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 3, який належить на праві власності Державі Україна, є безпідставними, оскільки предметом позову у даній справі є вчинення дій щодо певного спірного рухомого майна-скла листового та дзеркала(зобов'язання забрати це майно), яке знаходиться у зазначеному приміщенні, а не вчинення дій щодо цього приміщення.Відповідно, виконавчі дії з виконання рішення суду, яким цей позов задоволено вчиняються щодо зазначеного рухомого майна, яке (з огляду на відсутність доказів протилежного) не належить до державної чи комунальної власності та відповдіно до ч. 2 статті 328 Цивільного кодексу України презюмується правомірність набуття права власності стягувача на це майно.

Інших підстав щодо визнання неправомірними дій приватного виконавця скаржником не заявлено.

Таким чином, господарський суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали дійшов правомірного висновку про необґрунтованість скарги боржника на дії приватного виконавця щодо виконання рішення суду у даній справі та правомірно відмовив в її задоволенні, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюється, не можуть бути підставою для скасування ухвали.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. 271, п. 1 ч. 1 статті 275, статтею 276, статтями 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу господарського суду Харківської області від 12.03.2018 р. по справі № 922/3551/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Пушай В.І.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Істоміна О.А.