Постанова № 74281459, 24.05.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2018 р. Справа№ 910/6968/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Мартюк А.І.

Власова Ю.Л.

за участю секретаря судового засідання Чміль Я.Є.

та представників учасників провадження у даній справі у відповідності до протоколу судового засідання від 24.05.2018

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Укрветсанзавод"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 09.10.2017

у справі № 910/6968/16 (Суддя Яковенко А.В. )

за заявою ОСОБА_2

до Державного підприємства "Укрветсанзавод"

про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди

за заявою Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Державного підприємства "Укрветсанзавод" (ідентифікаційний код 38519326)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.10.2017 у справі №910/6968/16 заяву ОСОБА_2 задоволено частково; визнано звільнення з роботи ОСОБА_2 на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України незаконним та поновлено на роботі у Державному підприємстві "Укрветсанзавод" на посаді першого заступника генерального директора; стягнуто з Державного підприємства "Укрветсанзавод" на користь ОСОБА_2 компенсацію, у зв'язку з порушенням термінів виплати зарплати, в розмірі 42,12 грн.; стягнуто з Державного підприємства "Укрветсанзавод" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за весь час затримки з 20 листопада 2015 по день фактичного розрахунку 16 грудня 2015, який становить 12 620,37 грн.; стягнуто з Державного підприємства "Укрветсанзавод" на користь ОСОБА_2 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 20 листопада 2015 до 06 вересня 2017, яка становить 286 283,13 грн.; зобов'язано Державне підприємство "Укрветсанзавод" повернути оригінал трудової книжки ОСОБА_2; у задоволенні решти вимог відмовлено; вирішено інші процесуальні питання.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Державне підприємство "Укрветсанзавод" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 09.10.2017 у справі № 910/6968/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 апеляційну скаргу Державного підприємства "Укрветсанзавод" прийнято до провадження та призначено її розгляд на 20.12.2017.

18.12.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від ОСОБА_2 надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, оскільки представник (адвокат) ОСОБА_2 перебуває у відрядженні з 18.12.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2017 у даній справі розгляд апеляційної скарги було відкладено на 24.01.2018.

У зв'язку з перебуванням судді Сотнікова С.В. у відпустці, відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2018, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі № 910/6968/16 у наступному складі: головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Пантелієнко В.О., Верховець А.А. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2018 справу прийнято до провадження у новому складі суду.

24.01.2018 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу ДП "Укрветсанзавод", в якому останній просить суд залишити ухвалу господарського суду м. Києва від 09.10.2017 у справі № 910/6968/16 без змін, а апеляційну скаргу ДП "Укрветсанзавод" без задоволення.

Суддею Верховцем А.А. було заявлено самовідвід у справі № 910/6968/16, який було задоволено ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 у даній справі.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2018, у зв'язку з самовідводом судді Верховця А.А., апеляційну скаргу Державного підприємства "Укрветсанзавод" передано колегії суддів у складі головуючого судді: Доманської М.Л., суддів: Пантелієнко В.О., Остапенко О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2018 у даній справі апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі суду.

Суддею Остапенко О.М. було заявлено самовідвід у справі № 910/6968/16, який було задоволено ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2018 у даній справі.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2018, у зв'язку з самовідводом судді Остапенко О.М., апеляційну скаргу Державного підприємства "Укрветсанзавод" передано колегії суддів у складі головуючого судді: Доманської М.Л., суддів: Пантелієнко В.О., Сотніков О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 у даній справі апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі суду.

На підставі протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 26.03.2018, у зв'язку з перебуванням у відпустці суддів Сотнікова С.В. та Пантелієнка В.О, апеляційну Державного підприємства "Укрветсанзавод" на ухвалу господарського суду міста Києва від 09.10.2017 у справі № 910/6968/16 передано колегії суддів у складі головуючого судді: Доманської М.Л., суддів: Скрипка І.М., Кропивна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2018 у даній справі апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі суду.

У зв'язку з перебуванням судді Кропивної Л.В. у відпустці, відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2018, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі № 910/6968/16 у наступному складі: головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Мартюк А.І., Скрипка І.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2018 у даній справі апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі суду.

У зв'язку з перебуванням судді Скрипки І.М, у відпустці, відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2018, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі № 910/6968/16 у наступному складі: головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Мартюк А.І., Власов Ю.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2018 у даній справі апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі суду.

У судовому засіданні 24.05.2018 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд її задовольнити. Інші учасники судового процесу не з'явились у судове засідання, хоча були повідомлені належним чином про день, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Стаття 43 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Частиною 11 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судова колегія, обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності учасників провадження у справі, які не з'явилися у судове засідання, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, ГПК України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 255 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон), застосовуються норми Закону в редакції, що діє з 19.01.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 8 статті 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 15.04.2016 у справі № 910/6968/16 заяву ПАТ НАК "Нафтогаз України" прийнято до розгляду, визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого Талана Л.Г. зобов'язано подати заяву про участь у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.06.2016 у справі № 910/6968/16 (суддя Яковенко А.В.) за заявою ПАТ НАК "Нафтогаз України" порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Укрветсанзавод", на підставі ст.ст. 1, 10, 16, 114 Закону; визнано грошові вимоги ПАТ НАК "Нафтогаз України" до ДП "Укрветсанзавод" в розмірі 4 478 872,95 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном ДП "Укрветсанзавод"; розпорядником майна ДП "Укрветсанзавод" призначено арбітражного керуючого Талана Леоніда Григоровича.

До господарського суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_2 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди .

У відповідності до ч. 4 ст. 10 Закону суд, у провадженні якого перебуває справи про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про стягнення заробітної плати.

Оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції задовольнив частково вказані позовні вимоги.

З даним судовим рішенням апелянт не погодився.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції винесена з неповним дослідженням матеріалів справи та є такою, що не відповідає вимогам законодавства з наступних підстав.

ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції із позовною заявою до боржника з вимогами: визнати звільнення з роботи позивача незаконним, поновити на роботі у Державному підприємстві "Укрветсанзавод" на посаді першого заступника генерального директора, стягнути з Державного підприємства "Укрветсанзавод" заробіток за час вимушеного прогулу, компенсацію за заподіяну моральну шкоду в розмірі 20 000 грн., зобов'язати Відповідача повернути оригінал трудової книжки ОСОБА_2

Заяву було подано з підстав незаконного звільнення з роботи.

30.08.2017 до початку розгляду спору по суті, заявником подано доповнення до позовної заяви про уточнення заявлених вимог, згідно з якою Позивач просив визнати звільнення його з роботи незаконним, поновити його на роботі у Державному підприємстві "Укрветсанзавод" на посаді першого заступника генерального директора, стягнути з Державного підприємства "Укрветсанзавод" компенсацію, у зв'язку з порушенням термінів виплати зарплати, в розмірі 42,12 грн., середній заробіток у сумі 12 620 грн. 37 коп., середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу у сумі 286 283,13 грн., компенсацію за заподіяну моральну шкоду в розмірі 30 000 грн., зобов'язати відповідача повернути йому оригінал трудової книжки.

Відповідно до ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Згідно зі ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

В матеріалах справи наявний акт ДП "Укрветсанзавод" від 19.11.2015 про ненадання ОСОБА_2 письмового пояснення з приводу відсутності на роботі (прогулу), в якому зазначено, що 19.11.2015 о 12:15, ОСОБА_2 було зобов'язано надати письмове пояснення про причини його відсутності на роботі за період з 08.06.2015 по 18.11.2015 (прогул без поважних причин), але ОСОБА_2 такого пояснення не надав. Також у вказаному акті зазначено, що ОСОБА_2 під час обідньої перерви залишив територію підприємства боржника та до закінчення робочого дня (18:00) на роботі не з'являвся.

20.11.2015 Державним підприємством "Укрветсанзавод" було винесено акт про відсутність працівника на робочому місці, в якому зазначено, що ОСОБА_2. який обіймав посаду першого заступника генерального директора, був відсутній на робочому місці 20.11.2015 з 09:00 по 14:26.

Прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого

дня без поважних причин.

Так, відповідно до вимог ст. 40 ч. 1 п. 4 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2015 на підставі наказу № 275-к/15 від 20.11.2015, у відповідності до п. 4 ст. 40 КЗпП України, позивача було звільнено за прогул без поважних причин (Акти про відсутність на роботі ОСОБА_2 від 08.06.2015, 09.06.2015, 10.06.2015, 01.07.2015, 03.08.2015, 01.09.2015, 01.10.2015, 02.11.2015, 19.11.2015). Також, в матеріалах справи наявна копія табелю обліку використання робочого часу за період з 01.11.2015 по 30.11.2015, з якого вбачається, що ОСОБА_2 був відсутній на роботі у вказаний період.

Суд першої інстанції, зазначив, що під відсутністю на роботі більш як три години необхідно розуміти відсутність працівника на території підприємства, де він виконує трудову функцію. Якщо працівник знаходиться не на своєму робочому місці, то це є лише порушенням трудової дисципліни, а не прогул.

С такими твердженнями суду першої інстанції не можна погодитись, враховуючи вищевикладене.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт відсутності ОСОБА_2 на роботі в день звільнення, а тому листом від 20.11.2015 № 86-1/15-554 позивача було повідомлено про звільнення, та запропоновано забрати трудову книжку (а.с. 59, т. 1).

17.12.2015, на наступний день після пред'явлення заяви позивача від 16.12.2015, йому було видано дублікат трудової книжки і проведено розрахунок, що ніким із сторін не заперечено, та підтверджено представником боржника в суді апеляційної інстанції.

Докази на спростування того, що позивач був відсутній на роботі 20.11.2015 в матеріалах справи відсутні.

Відсутність на роботі ОСОБА_2 в цей день, крім іншого, підтверджується тим, що лише 16.12.2015 останнім була подана до ДП "Укрветсанзавод" заява про видачу йому трудової книжки та здійснення остаточного розрахунку, як зазначено вище.

Підставою для задоволення позову судом першої інстанції в частині поновлення на роботі позивача стало те, що на думку суду відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що позивач був відсутній на роботі та не виконував трудові обов'язки у відповідний час.

Проте, вказане спростовується матеріалами справи, про що судовою колегією зазначено вище.

Так, в даному випадку, позивачем не надано належних та допустимих доказів незаконності його звільнення. Обставини, на які посилається відповідач, підтверджені вищевказаними доказами, позивачем не спростовані. Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Звільнення позивача з роботи 20.11.2015 було проведено відповідачем відповідно до вимог діючого законодавства України.

Оскільки звільнення позивача було законно, то він не має правових підстав на стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, які являються похідними вимогами від вимог про поновлення на роботі.

Щодо вимоги позивача про повернення йому оригіналу трудової книжки, то судова колегія зазначає наступне.

За положеннями ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Відповідно до ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації.

Як вбачається з матеріалів справи та як заявив представник боржника в суді апеляційної інстанції позивачу 17.12.2015 було видано дублікат трудової книжки, що позивачем не заперечувалось.

Згідно з пунктом 5.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 N 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за N 110 (далі - Інструкція), передбачено обов'язок власника або уповноваженого ним органу у разі втрати трудової книжки, видачі її дубліката.

Згідно з п. 5.2. Інструкції дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. У розділі «відомості про роботу», «відомості про нагородження» і «відомості про заохочення» при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження і заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень).

Пунктом 5.3 вищевказаної Інструкції визначено, що якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділі «відомості про роботу» у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами.

З позовної заяви позивача не вбачається заперечень щодо невідповідності інформації, зазначеної в дублікаті трудової книжки, а тому вимога про зобов'язання відповідача повернути саме оригінал трудової книжки є необґрунтованою, враховуючи ту обставину, що оригінал трудової книжки було втрачено, про що було зазначено апелянтом у суді апеляційної інстанції та не спростовано в суді.

Відтак, позовні вимоги в даному випадку не підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, апеляційна скарга Державного підприємства "Укрветсанзавод" підлягає задоволенню, ухвала господарського суду міста Києва від 09.10.2017 у даній справі, відповідно до ст. 277 ГПК України, підлягає скасуванню, як така, що прийнята при неповному з'ясуванні обставин справи та при неправильному застосуванні норм матеріального права із прийняттям нового судового рішення, яким слід відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 269, 271, 275, 276, 282 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Укрветсанзавод" задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 09.10.2017 у справі № 910/6968/16 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким:

«Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог».

4. Матеріали справи № 910/6968/16 направити до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови підписаний 24.05.2018.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді А.І. Мартюк

Ю.Л. Власов