Постанова № 74281454, 22.05.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2018 р. Справа№ 927/230/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Власова Ю.Л.

секретар судового засідання: Добрицька В.С.

за участю учасників справи:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва

на ухвалу Господарського суду Чернігівської області

від 28.03.2018

у справі № 927/230/18 (суддя Шморгун В.В.)

за позовом Житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва,

до Чернігівської міської ради,

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Житлово-комунальним підприємством Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва подано позов до Чернігівської міської ради, у якому позивач просив суд визнати недійсним рішення Чернігівської міської ради тринадцятої сесії четвертого скликання від 28.09.2004 про надання згоди на безоплатну передачу у комунальну власність територіальної громади м. Чернігова житлового фонду разом із вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями, зовнішніми мережами електро-, тепло-, водопостачання та водовідведення, а також будівлями, призначеними для обслуговування цього фонду, в частині п. 7-11, 13 Додатку до рішення Чернігівської міської ради від 28.09.2004 - Переліку житлового фонду, який передається у комунальну власність територіальної громади м. Чернігова.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28.03.2018 позовну заяву та додані до неї документи повернуто позивачу.

Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що звернувшись до суду, позивачем фактично заявлено декілька позовних вимог щодо оскарження рішення Чернігівської міської ради в кожній із його частин, що окремо стосується кожного із зазначених об'єктів нерухомості. При цьому, вирішення спору щодо тієї частини рішення, яка стосується окремого об'єкту, не залежить від вирішення інших.

Не погодившись з винесеною ухвалою суду, Житлово-комунальне підприємство Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва подало апеляційну скаргу, в якій просило суд прийняти апеляційну скаргу та відкрити провадження у справі, ухвалити рішення, яким скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 28.03.2018 у справі №927/230/18 та направити справу №927/230/18 до Господарського суду Чернігівської області для розгляду справи по сутті.

Зокрема, скаржник зазначав, що суддя Господарського суду Чернігівської області Шморгун В.В вийшов за межі своїх повноважень виносячи оскаржувану ухвалу, оскільки на даній стадії судового процесу, суддя не має повноважень робити оцінку доказів по справі. В оскаржуваній ухвалі, суд першої інстанції фактично приступив до розгляду справи по сутті надавши правову оцінку доказам, що є порушенням норм процесуального права.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2018 апеляційну скаргу Житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 28.03.2018 у справі №927/230/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Андрієнка В.В., судді Власов Ю.Л., Буравльов С.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 у справі №927/230/18 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 22.05.2018.

04.05.2018 на адресу суду повернулись повернення про вручення поштових відправлень (ухвали суду від 24.04.2018) від позивача та відповідача.

В судове засідання, яке відбулось 22.05.2018 не з'явились представники позивача та відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Також, п. 1 ч. 3 вказаної статті передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Частиною 6 зазначеної статті визначено, що у разі розгляду справи за відсутності позивача або відповідача суддя-доповідач оголошує стислий зміст позовної заяви або відзиву відповідно.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів перевіривши належність повідомлення скаржника та позивача про час та дату судового засідання, суд дійшов висновку про дотримання норм процесуального права пов'язаних з повідомленням всіх учасників про день судового засідання.

Враховуючи вищенаведене, головуючим суддею було оголошено стислий зміст позовної заяви та апеляційної скарги.

Пунктом 1 частиною 1 статті 232 ГПК України визначено, що судовими рішеннями є, зокрема, ухвали.

Відповідно до статті 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, беручи до уваги вищенаведене, після проведення колегією суддів наради головуючим суддею було оголошено вступну та резолютивну частину постанови, якою апеляційну скаргу Житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 28.03.2018 у справі №927/230/18 без змін, з наступних підстав.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Чернігівської міської ради від 28.09.2004 надано згоду на безоплатну передачу у комунальну власність територіальної громади м. Чернігова житлового фонду, який знаходиться у статутному капіталі та на балансі ЖКП корпорації "Чернігівоблагропромбуд", а саме:

- житловий будинок, вул. Борисенка, 19 (п. 7 Додатку);

- житловий будинок, проспект Перемоги, 21 (п. 8 Додатку);

- житловий будинок, вул. Богунського, 54 (п. 9 Додатку);

- житловий будинок, вул. Богунського, 58 (п. 10 Додатку);

- житловий будинок, вул. Любецька, 21 (п. 11 Додатку);

- гуртожиток, вул. Смирнова, 34 (п. 13 Додатку).

Позивач вважає, що зазначене рішення суперечить вимогам Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності".

Як було зазначено судом першої інстанції, що позивач вже звертався до Господарського суду Чернігівської області із відповідним позовом до Чернігівської міської ради про визнання недійсним вказаного рішення Чернігівської міської ради від 28.09.2004 в частині п. 7- 13 Додатку до рішення Чернігівської міської ради від 28.09.2004 - Переліку житлового фонду, який передається у комунальну власність територіальної громади м. Чернігова. Ухвалою суду від 15.03.2018 у справі №927/146/18 позовну заяву повернуто позивачу, однією з підстав повернення якої було порушення правил об'єднання позовних вимог.

Оскаржуване рішення Чернігівської міської ради розповсюджує свою дію на певне коло суб'єктів та стосується значної кількості об'єктів нерухомості (житлового фонду), що належать цим суб'єктам. Отже, рішення поділяється на декілька складових, що у відповідній його частині стосуються окремого індивідуально визначеного майна, яке є самостійним об'єктом цивільних прав і відносин.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що звернувшись з позовом, де фактично було заявлено декілька позовних вимог щодо оскарження рішення Чернігівської міської ради в кожній із його частин, що окремо стосується кожного із зазначених об'єктів нерухомості. Тому, при вирішенні спору підлягають окремому дослідженню відносини, пов'язані з кожним з таких об'єктів, а саме щодо визначення статусу житлового фонду по кожному з них, обставини і правові підстави набуття права власності на це майно як на об'єкти нерухомості та як на житловий (або чиї кошти були витрачені на його створення), належать вказані ним об'єкти нерухомості до державного чи до іншого житлового фонду, у тому числі, внаслідок приватизації приміщень у них (квартир, кімнат), наявність приватизованого майна, як спірне рішення може вплинути на права та інтереси стосовно предмету спору у інших осіб - власників (співвласників) такого майна, з'ясування обґрунтованості заявлених позовних вимог по кожному з цих об'єктів тощо.

При цьому, вирішення спору щодо тієї частини рішення, яка стосується окремого об'єкту, не залежить від вирішення інших.

Прийняття в один день та оформлення одним документом певного рішення щодо низки окремих об'єктів (так зване "пакетне рішення"), ще не свідчить, що усі ці об'єкти та обставини, що передували виникненню відповідних відносин стосовно таких об'єктів, є пов'язаними між собою. Такі обставини можуть бути дещо схожими між собою (хоча позивач належних обґрунтувань і доказів щодо власності такого житлового фонду не надав), але не є пов'язаними, не залежать одні від одних і не підтверджуються однаковими доказами.

Враховуючи вищевикладене, об'єднання цих позовних вимог та їх одночасний розгляд суттєво ускладнить своєчасне виконання завдання господарського судочинства та вирішення спору у встановлений Господарським процесуальним кодексом строк, а відтак суд дійшов висновку, що у даному випадку має місце порушення правил об'єднання позовних вимог.

За приписами ст. 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Крім того, колегія суддів зазначає, що ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.03.2018 у справі 927/146/18 позовну заяву Житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва було залишено без руху, та вказано надати позивачу протягом 5 днів з дня вручення ухвали суду:

- письмові пояснення із зазначенням і наданням доказів на підтвердження наявного права позивача щодо житлових будинків по проспекту Перемоги, 21 та по вул. Любецькій, 60-б;

- письмові пояснення із зазначенням обставин і наданням доказів щодо наявності саме права власності та реєстрації відповідного права на об'єкти нерухомого майна у розумінні ст. 182 Цивільного кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

- обґрунтування правових підстав пред'явлення позову як власником майна, чи як іншим титульним володільцем;

- письмових пояснень із зазначенням обставин і наданням доказів щодо прав та інтересів стосовно предмету спору у інших осіб - власників (співвласників) такого майна;

- попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи

- у разі необхідності, заяви та відповідні обґрунтування щодо залучення третіх осіб з доказами направлення їм позовної заяви та доданих до неї документів у встановленому порядку.

В подальшому, ухвалою суду від 15.03.2018 позовну заяву та додані до неї документи повернуто позивачу. Судом було зазначено, що зокрема, доказів на підтвердження наявного права позивача щодо житлового будинку по вул. Любецькій, 60-б не надано, натомість, позивач у своїй заяві про усунення недоліків зменшує позовні вимоги, а саме просить суд визнати недійсним рішення Чернігівської міської ради від 28.09.2004 у частині п. 7-11, 13 Додатку до цього рішення, тобто позивачем фактично виключено з позовних вимог п. 12 Додатку стосовно житлового будинку по вул. Любецькій, 60-б. Отже, суд дійшов висновку, що позивачем заявлено позов немайнового характеру, а тому зменшення позовних вимог, яке заявляє позивач, фактично є зміною предмету позову. Також, судом було зазначено, що об'єднання цих позовних вимог та їх одночасний розгляд суттєво ускладнить своєчасне виконання завдання господарського судочинства та вирішення спору у встановлений Господарським процесуальним кодексом строк, а відтак суд доходить висновку, що у даному випадку має місце порушення правил об'єднання позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач мав подати позов про скасування рішення Чернігівської міської ради від 28.09.2004 в частині одного окремого об'єкту нерухомості, однак, позивачем подано позов одночасно щодо декількох об'єктів нерухомості, чим порушено правила об'єднання позовних вимог, за наведених підстав об'єднання цих позовних вимог та їх одночасний розгляд є неможливим.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Враховуючи вищенаведене та вказані норми процесуального закону, судом суд не вбачає підстав для застосування положень статті 173 Господарського процесуального кодексу України щодо самостійного роз'єднання позовних вимог.

Крім того, як було встановлено судом та вказано вище, позивачем вдруге було подано позовну заяву без усунення недоліків, які було зазначено в ухвалах суду від 03.03.2018 та від 15.03.2018, з посиланням на ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає завдання підготовчого провадження.

Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, в розумінні статті 86 ГПК України, не можуть бути підставою для скасування ухвали Господарського суду Чернігівської області від 28.03.2018 у справі №927/230/18.

Судові витрати, згідно до ст. 129 ГПК України покласти на Житлово-комунальне підприємство Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 28.03.2018 у справі №927/230/18 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Повернути до Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/230/18.

Повний текст постанови складено та підписано 29.05.2018.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

Ю.Л. Власов