Рішення № 74281058, 25.05.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2018 р.Справа № 922/981/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеленбуд - сервіс", м. Харків про стягнення 467 632,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада (надалі - Позивач) 13 квітня 2018 року звернулася до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеленбуд - сервіс" (надалі - Відповідач) безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 467 632,32 грн., а також суми судового збору у розмірі 7 014,48 грн.

Свої вимоги, Позивач, обґрунтовує неналежною сплатою у період з 01.02.2015 по 30.12.2017 за користування земельною ділянкою плати за землю у встановленому законодавчими актами розміру, внаслідок чого Відповідач зберіг у себе майно - грошові кошти. де останній є власником нежитлової будівлі літ. «А-1» загальною площею 6,2 м.кв. та літ. «АБ-1» площею 17,0 м.кв. по вул. Сумській, 35 у м. Харкові з 13.04.2006 на підставі договору купівлі-продажу від 10.04.2006 № 940.

Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Вказана ухвала суду Позивачем була отримана 20.04.2018 р., про що свідчить поштове повідомлення, яке повернулось до суду.

Також сторони були повідомлені про можливість надання додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотання, заяви та пояснення до суду у строк до 15.05.2018 р.

Відповідно до поштового повідомлення, ухвала про відкриття провадження по справі отримана Відповідачем 25.04.2018 р., а 25.05.2018р. надано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, яке було здійснено уповноваженим представником 25.05.2018р., що підтверджується відповідною відміткою. Відзив на позовну заяву, клопотання, заяви, пояснення до суду надані не були.

Згідно ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 27.12.2017 року здійснено обстеження земельної ділянки та встановлено, що ТОВ «ЗЕЛЕНБУД-СЕРВІС» використовує земельну ділянку площею 0,0437 га по вул. Сумській, 35 у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. «А-1» та літ. «АБ-1» та літнього майданчику біля них, право власності на які зареєстровано за Відповідачем, про що складено акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 35 (на території саду ім. Т.Г. Шевченка). Вказаний акт обстеження містить додатки із планом меж фактичного користування земельною ділянкою, ситуаційною схемою розміщення земельної ділянки, а також фото земельної ділянки та розташованих на ній будівель. Межі земельної ділянки визначено відповідно до зовнішніх меж літнього майданчику, огородженого парканом.

З матеріалів справи вбачається, що координати точок знімальної основи визначались супутниковим методом з прив'язкою до сертифікованої мережі в системі СК - 63 ХАРКІВ (КНВА) із застосуванням GPS приймача GNSS S86S № S86367102013814. Вся апаратура супутникових радіонавігаційних систем, що використовувалася для виконання топографо-геодезичних робіт, зареєстрована та обліковується у Держгеокадастрі України (Реєстр апаратури супутникових радіонавігаційних систем геодезичного коду 9015. Реєстраційний номер 1012 (S86S № S86367102013814).

Акт обстеження складени за участі інженера-геодезиста Рябової А.В. (кваліфікаційний сертифікат від 05.10.2015 № 012901) та інженера-землевпорядника Кательницького С.Г. (кваліфікаційний сертифікат від 24.12.2012 № 000084). Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.12.2017 № 109217020 право власності на нежитлові будівлі літ. «А-1» загальною площею 6,2 м.кв. та літ. «АБ-1» площею 17,0 м.кв. по вул. Сумській, 35 у м. Харкові з 13.04.2006 зареєстровано за ТОВ «ЗЕЛЕНБУД-СЕРВІС» на підставі договору купівлі-продажу від 10.04.2006 № 940.

Відповідно до вказаної інформаційної довідки речові права на земельну ділянку під вищевказаними будівлями по вул. Сумській, 35 у м. Харкові за ТОВ «ЗЕЛЕНБУД-СЕРВІС» не зареєстровані.

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав та з урахуванням ст.ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 0,0437 га перебуває у власності територіальної громади міста Харкова.

Також відповідно до листа ЦОДПІ м. Харкова ГУДФС у Харківській області від 16.05.2017 № 1259/9/20-30-12-04-20 ТОВ «ЗЕЛЕНБУД-СЕРВІС» нараховувало та сплачувало орендну плату за земельну ділянку по вул. Сумській, 35 у м. Харкові площею 0,0255 га з 01.01.2015 по 31.12.2015 - у сумі 81 506,31 грн., з 01.01.2016

по 31.12.2016 - 109 534,33 грн., з 01.01.2017 по 31.03.2017 - 29 214,56 грн.

Станом на 01.05.2017 року у ТОВ «ЗЕЛЕНБУД-СЕРВІС» по орендній платі за землю податковий борг відсутній.

Позивач, у своєму позові, посилаючись на те, що Відповідач так і не набув належних прав власності або користування на земельну ділянку площею 0,0437 га по вул. Сумській, 35, а тому використовує земельну ділянку без достатніх правових підстав і не сплачує орендної плати, здійснив розрахунок безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати за землю за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 року (без урахування сплаченої орендної плати) та звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом, в якому на підставі статей 1212-1214 ЦК України просив стягнути з Відповідача безпідставно збережені кошти в сумі 467 632,32 грн.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи суд зазначає, що правовий механізм переходу прав на землю, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як вбачається із положень ст. 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач володіє нежитловою будівлею, розташованою на земельній ділянці по вул. Сумській, 35 у м. Харкові, проте відповідне право користування щодо вказаної земельної ділянки за ним не до суду не надано, а вимоги ухвали суду щодо надання відзиву не виконані.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У зобов'язанні з безпідставного набуття, збереження майна підлягають доведенню: а) факт набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, б) відсутність для цього підстав, встановлених договором, законом або іншими правовими актами, в) вартість безпідставного збагачення.

Тягар доказування відсутності підстав для збереження майна лежить на власнику майна. При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Таким чином, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшує вартість власного майна, а позивач (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, обов'язок сплатити суму безпідставного збагачення виникає в силу самого факту такого збагачення і не залежить від того чи стало воно результатом поведінки набувача чи потерпілого або третіх осіб, або сталось поза волею останніх. При цьому має значення лише сам об'єктивний результат: наявність безпідставного збагачення.

Відповідно до ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідачем не доведено, що він є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Як вже зазначалося судом, Відповідач правомірно володіє лише нежитловою будівлею, розташованою на земельній ділянці по вул. Сумській, 35 у м. Харкові, що підтверджується матеріалами справи, саме нежитловою будівлею літ. «А-1» загальною площею 6,2 м.кв. та літ. «АБ-1» площею 17,0 м.кв. по вул. Сумській, 35 у м. Харкові з 13.04.2006, власність виникла на підставі договору купівлі-продажу від 10.04.2006 № 940.

Разом з тим, жодних дій щодо оформлення вказаної земельної ділянки відповідач так і не здійснив, а отже, приймаючи до уваги, що до теперішнього часу відповідач користується спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, відповідно до положень статей 1212-1214 ЦК України останній повинен відшкодувати позивачу всі доходи, які він одержав або міг одержати від цього майна.

Розрахунок розміру доходу, одержаного Відповідачем за користування земельною ділянкою територіальної громади м. Харкова здійснюється на підставі нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки (визначеної шляхом множення площі вказаної ділянки та нормативної грошової оцінки одного квадратного метра землі) з урахуванням ставки річної орендної плати за спірний період.

Позивачем до позовної заяви долучений розрахунок розміру доходу одержаного ТОВ «ЗЕЛЕНБУД-СЕРВІС» від безпідставно набутого майна як розмір орендної плати за землю, яка є регульованою та звичайною ціною плати за землю державної та комунальної власності. Вказаний розрахунок зроблений позивачем за період використання відповідачем земельної ділянки у період з 01.01.2015 по 31.12.2017 в сумі 467 632,32 грн.

Проте при аналізі наявних у справі матеріалів судом встановлено, що Харківська міська рада звернулася до суду із позовною заявою до ТОВ «ЗЕЛЕНБУД-СЕРВІС» у квітні місяці 2018 року, розрахунок, приєднаний позивачем до позовної заяви, зроблений без урахування строку загальної позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України, яким є трирічний строк.

З огляду на те, що Позивач надав до суду розрахунок розміру безпідставно збережених коштів за 2015 рік за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, судом із урахуванням строку позовної давності враховується розмір таких коштів за 2015 рік, починаючи з 01.04.2015 по 31.12.2015, внаслідок чого розмір безпідставно збережених коштів за 2015 рік зменшився до суми 96 136,65 грн.

Крім того, при визначенні розміру безпідставно збережених Відповідачем коштів позивачем не врахований розмір сплаченої відповідачем орендної плати за 2015-2017 роки, суми сплати якої містяться в інформації ЦОДПІ м. Харкова ГУДФС у Харківській області, а саме за 2015 рік - 81 505,71 грн., 2016 - 109 534,33 грн., з 01.01.2017 по 31.03.2017 - 29 214,56 грн.

На підставі суми сплаченої Відповідачем орендної плати та з урахуванням строку позовної давності судом встановлений розмір безпідставно збережених останнім коштів за 2015 рік у сумі 14 630,94 грн., за 2016 - 74 150,79 грн., за 2017 - 126 550,4 грн.

Перевіривши розрахунки Харківської міської ради, суд приходить до висновку, що вони є вірними та здійснені на підставі Земельного кодексу України; Податкового кодексу України; Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 №1269/13; Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08; Рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13 «Про затвердження «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013».

Суд приходить до висновку, що обов'язок Відповідача сплатити суму безпідставно отриманого доходу виникає в силу самого факту користування спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави та без сплати орендної плати, і не залежить від того чи сталося це внаслідок поведінки набувача, потерпілого чи інших осіб, або сталось поза їх волею.

Враховуючи зазначені обставини, суд вважає позовні вимоги Харківської міської ради щодо стягнення з ТОВ «ЗЕЛЕНБУД-СЕРВІС» безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 467 632,32 грн. за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 року законними, обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно частини 5 статті 240 ГПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України, ст. 120,125, 206 Земельного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНБУД-СЕРВІС (просп. Науки (колишній Леніна), буд. 19 Б, кв. 25, м. Харків, 61166, ідентифікаційний номер 34015952) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, ідентифікаційний номер 04059243, р/р 31419611700002, Банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, код платежу 24062200) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 215 332,13 грн. та судовий збір у сумі 3 229,98 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 29.05.2018 р.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Суддя І.П. Жигалкін