Рішення № 74280948, 21.05.2018, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.05.2018

Справа № 920/180/18

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л.,

за участю секретаря судового засідання Пономаренко Т.М.,

представника позивача – не з’явився

представника відповідача – не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сумах у приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/180/18

за позовом Українського державного геологорозвідувального інституту (УКРДГРІ) (Державне підприємство), м. Київ

до Товариства з додатковою відповідальністю «Конотопм’ясо», м. Конотоп Сумської області

про стягнення 11980,73 грн.,

встановив:

До господарського суду звернувся Український державний геологорозвідувальний інститут (УКРДГРІ) (Державне підприємство) з позовом до ТДВ «Конотопм’ясо» про стягнення 11980,73 грн., у тому числі: 7346,24 грн. основного боргу за договором № КД2296-00 з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування (водозабір підприємства (свердловини №№ 73/3, 74/4, 92/5)) від 12.02.2013, 634,59 грн. – 3% річних, 3999,90 грн. інфляційних збитків. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання відповідачем взятих на себе за вищезазначеним договором зобов’язань в частині оплати наданих послуг.

03.04.2018 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позову не визнав, мотивуючи свою позицію відсутністю потреби в послугах позивача у зв’язку зі зміною вимог законодавства та вжиття ним заходів, направлених на розірвання договору.

19.04.2018 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій він позов підтримав, підтвердив викладені за змістом позовної заяви обставини та зазначив, що предметом позову є заборгованість відповідача лише за перший етап послуг 2015 року, надання яких підтверджується наданими доказами. Щодо виконання договору в іншій частині, то позивач зазначив, що після закінчення виконання робіт першого етапу 2015 року, враховуючи позицію відповідача, який відмовлявся від подальшої співпраці та просив призупинити надання послуг, позивач не розпочав надання послуг з виконання робіт другого та наступних етапів 2015 року. У зв’язку з чим, позивач заявив до стягнення заборгованість лише за фактично надані послуги.

07.05.2018 від відповідача до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, у якому відповідач проти позову заперечив, підтримав свою позицію, викладену у відзиві, та зазначив, що не підписував актів виконання робіт за надані послуги першого етапу 2015 року, оскільки він повідомляв позивача про розірвання договору. У той же час, відповідач підтвердив факт надходження до нього поштовим відправленням з супровідним листом №391 від 12.03.2015 акту № 1/2015 від 11.03.2015 у двох примірниках, рахунку на оплату та інформаційного звіту з виконання робіт за перший етап 2015 року.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача 21.05.2018 у судове засідання не з’явився, про причини неявки представника відповідач суд не повідомив, хоча про судове засідання відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується підписом представника відповідача на повідомленні про час та дату наступного судового засіданні, яке було складено за результатами судового засіданні від 15.05.2018.

Тому, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд встановив наступне.

12 лютого 2013 року між ПАТ «Конотопм’ясо» (правонаступником якого, згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є ТДВ «Конотопм’ясо») - (замовник) та позивачем (виконавець) був укладений договір № КД2296-00 з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування (водозабір підприємства (свердловини №№73/3, 74/4, 92/5)) (далі - Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язався виконати для замовника, а замовник зобов'язався прийняти й оплатити роботи з моніторингу та наукового супроводження надрокористування водозабором підприємства (свердловини №№73/3, 74/4, 92/5).

02 грудня 2013 року та 02 грудня 2014 року до Договору № КД2296-00 від 12.02.2013 сторонами були внесені зміни та доповнення Додатковими угодами № 1 та № 2.

Відповідно до п. 10.4 Договору він набирає чинності з дня його підписання і діє до 26 грудня 2015 року.

У відповідності до п. 1.3 Договору сторонами узгоджено календарний план на 2015 р. (Додаток № 1), в якому наведені обсяг робіт, етапи (підетапи) та строки їх надання (а.с.94).

Згідно п. 5.1 Договору загальна вартість послуг визначається протоколом узгодження договірної ціни, що є Додатком № 2 і складає у 2015 році 32650 грн., крім того ПДВ 20% - 6530 грн., всього: 39180 грн.

Відповідно до п. 4.1 Договору перелік звітної документації, що підлягає оформленню та здаванню виконавцем замовнику за окремими етапами (підетапами) надання послуг та за Договором у цілому, також вимоги до їх змісту визначаються цим Договором.

За умовами п. п. 4.2, 4.3. Договору по завершенню кожного етапу (підетапу) виконавець надає замовнику акт здавання-приймання послуг в 2-х примірниках та Інформаційний звіт у письмовій формі. Замовник протягом 5 робочих днів з дня одержання звітних документів та акту здавання-приймання послуг, зазначених в п. 4.1. цього Договору, якщо надані послуги відповідають умовам Договору, зобов'язаний направити виконавцю підписаний та належним чином оформлений акт здавання-приймання послуг.

На підставі Договору, виконавцем надано послуги І етапу 2015 року, здійснено відповідно до «Методичних рекомендацій з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування» аналіз робіт, що виконуються надрокористувачем на об'єктах (водозабір підприємства (свердловини №№73/3, 74/4, 92/5)), та оцінку їх відповідності програмі робіт надрокористувача та чинним нормативно-методичним і правовим документам.

Акт № 1/2015 від 11.03.2015 в двох примірниках поштовим відправленням з супровідним листом №391 від 12.03.2015, рахунком на оплату та інформаційним звітом з виконання робіт за перший етап 2015 року направлено відповідачу (а.с.36-43, 54).

Надані послуги першого етапу 2015 року не були прийняті замовником згідно акту № 1/2015 від 11 березня 2015 року, акт здавання-приймання послуг І етапу 2015 року у встановлений договором п'ятиденний термін замовником не підписаний та не направлений виконавцю.

Будь яких зауважень або заперечень щодо повного та належного надання послуг по договору або мотивованої відмови від підписання акту наданих послуг позивачу надано не було.

Відповідно до ч.4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими.

Факт одержання 17.03.2015 відповідачем поштового відправленням з супровідним листом №391 від 12.03.2015, в тому числі акту та рахунку на оплату №231 від 11.03.2015 відповідачем визнається та підтверджується матеріалами справи (а.с.50, 99).

Також суд зауважує, що послуги першого етапу 2015 року авансовані замовником в сумі 2448,76 грн. платіжним дорученням № 40141 від 28.01.2015 (а.с.44).

Отже, згідно направленого замовнику акту №1/2015 від 11.03.2015 про здавання-приймання за договором № КД2296-00 від 12.02.2013, вартість не прийнятих та не оплачених наданих послуг становить 7346,24 грн.

Згідно п. 5.4 Договору замовник взяв на себе зобов'язання здійснити оплату за виконаний етап (підетап) на підставі акту здавання-приймання послуг протягом 10 (десяти) робочих днів з дати його підписання.

Проте свої зобов'язання за Договором відповідач не виконав та не оплатив у повному обсязі та у строк встановлений п. 5.4 Договору виконаних робіт згідно акту №1/2015 від 11.03.2015, чим допустив утворення заборгованості в розмірі 7346,24 грн.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським, кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договорами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) – ч. 1 ст. 530 ЦК України.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням строків, передбачених п. 4.3 та п. 5.4 Договору відповідач вважається таким, що прострочив з 08.04.2015.

Відтак, вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості за надані за Договором послуги в сумі 7346,24 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 634,59 грн. 3% річних та 3999,90 грн. інфляційних нарахувань.

Перевіривши, в межах позовних вимог, розрахунки позивача, в тому числі: періоди нарахувань, розміри простроченого платежу, індекси інфляції, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат у повному обсязі.

У відповідності до вимог статей 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Частино 2 ст. 237 ГПК України встановлено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Щодо аргументів відповідача про несплату за виконані роботи у зв’язку з вжиттям заходів для розірвання Договору, суд зазначає наступне.

Відповідно до норм ст. 188 ГК України та 651 ЦК України розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Укладений сторонами Договір не містить умов щодо можливості його розірвання в односторонньому порядку.

Суд наголошує, що відповідачем не було надано суду доказів розірвання Договору, в тому числі до фактичного надання послуг позивачем, тому аргументи відповідача щодо причин несплати за Договором судом відхиляються, як необґрунтовані.

Враховуючи вищевикладене, підтвердження матеріалами справи заборгованості відповідача перед позивачем у загальній сумі 11980,73 грн., суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 грн.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 185, 232, 233, 236– 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Конотопм’ясо» (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Генерала Тхора, 150; ід. код 00444049) на користь Українського державного геологорозвідувального інституту (УКРДГРІ) (Державне підприємство) (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 78-А; ід. код 01432032) заборгованість за Договором № КД2296-00 з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування (водозабір підприємства (свердловини №№ 73/3, 74/4, 92/5)) від 12.02.2013 у сумі 11980,73 грн., в тому числі: 7346,24 грн. основного боргу, 634,59 грн. – 3% річних, 3999,90 грн. інфляційних збитків; а також витрати по сплаті судового збору у даній справі у розмірі 1762 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України). Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 29.05.2018.

Суддя В.Л.Котельницька