Рішення № 74280795, 25.04.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2018 р. м. Київ Справа № 911/422/18

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

до Фізичної особи-підприємця Форостяного Олександра Івановича

про стягнення 52096,71 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Без виклику представників сторін.

Обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Фізичної особи-підприємця Форостяного Олександра Івановича про стягнення 52096,71 грн. з яких 49679,23 грн. заборгованості по простроченим процентам, 2092,38 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 325,10 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, які виникли у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання, яке встановлено рішенням Господарського суду Київської області від 22.09.2015 року у справі № 911/3745/15.

Позов було прийнято Господарським судом Київської області у відповідності до ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 року № 1207.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки, ціна позову у справі № 911/422/18 не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений на 01 січня року, в якому подано відповідну позовну заяву, справа є не складною з огляду на наявні в ній матеріали, суд, в силу ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

У зв'язку з чим, ухвалою Господарського суду Київської області від 26.03.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/422/18, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно листа Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" № 33-20-606 від 4.04.2014 року приймання та пересилання поштових відправлень, адресованих одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим та м. Севастополь тимчасово призупинено.

Відповідно до інформації, що міститься на офіційному сайті ДП "Укрпошта", відправка кореспонденції не відновлена, тому, ухвалу про відкриття провадження у справі направити відповідачу не виявилося можливим.

Однак, судом було повідомлено відповідача про розгляд справи № 911/422/18 у Господарському суді Київської області шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі Господарського суду Київської області.

Відтак, суд здійснив всі заходи для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи № 911/422/18.

Оскільки, у встановлений судом строк відповідач відзиву на позов та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надіслав, доказів повної або часткової сплати ним заборгованості, яка є предметом даного спору, не надав, клопотань про відкладення розгляду справи з метою надання додаткового часу для подання відзиву від відповідача не надходило, суд вважає, що, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

15.03.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (далі - Кредитор, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Форостяним Олександром Івановичем (далі - Позичальник, відповідач) укладено Договір кредитної лінії № НКЛ- 2010173 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошові кошти в межах невідновлюваної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 141000,00 грн., зі сплатою плати за користування грошовими коштами в розмірі 25,99% річних, з кінцевим терміном повернення 14.03.2015 року включно.

Згідно п. 1.1.1 Договору у випадку невиконання Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п. 5.11-5.12 цього договору, плата за користування кредитом встановлюється в розмірі 30 % річних починаючи з дня невиконання зазначених зобов'язань. Підвищена плата за користування грошовими коштами в розмірі 30% річних діє до дня (включно) виконання умов п.п. 5.11-5.12. цього договору.

Згідно п. 1.1.2 Договору у разі прострочення кінцевого терміну повернення кредиту, який визначено в першому абзаці цього пункту договору, діюча на момент прострочення річна процентна ставка за цим договором збільшується на 20 (двадцять) одиниць та починає застосовуватись до взаємовідносин сторін за цим договором починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном (днем) погашення заборгованості за кредитом по день фактичного погашення заборгованості за цим договором.

Відповідно до пунктів 3.2-3.3 Договору нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом в період (28-29-30-31/365) на непогашену суму кредиту (залишок заборгованості за Кредитом), починаючи з дати видачі кредиту (залишок заборгованості за кредитом), починаючи з дати видачі кредиту до дати його повернення. Сплата відсотків здійснюється в валюті кредиту щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що Позичальник зобов'язується забезпечити своєчасну оплату платежів, передбачених даним договором.

Згідно пункту 5.12.1 Договору Позичальник зобов'язується протягом 3 (трьох) місяців з моменту надання кредиту, перевести обороти пропорційно кредитній заборгованості оборотів фізичної особи-підприємця Форостяного Олександра Івановича по поточним рахункам в Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк". Для підтвердження виконання своїх зобов'язань Позичальник повинен щоквартально надавати довідки про обороти в інших банках, в яких обслуговується позичальник.

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що за прострочення строків повернення кредитних коштів та/або сплати процентів Позичальник сплачує Кредитору пеню із розрахунку 3,0 (три) проценти від простроченої суми за кожний день прострочення. Вказана пеня сплачується у випадку порушення Позичальником строків платежів, передбачених п.п. 1.1, 1.3, 2.3, 2.5, 3.3, 3.8 цього договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених цим договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом.

Відповідно до пункту 9.2 Договору за ненадання Позичальником Кредитору у встановлені цим договором строки будь-яких документів, обов'язковість яких передбачено цим договором (в тому числі документів за вимогою кредитора, а також у будь-яких інших випадках обов'язкового надання документів), а також за неповідомлення позичальником кредитора про факти, зазначені в п.п. 5.1-5.12 цього договору, позичальник сплачує кредитору штраф у розмірі 3,0 (три) проценти від загальної суми отриманих кредитних коштів.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за Договором щодо надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 141000,00 грн.

Також, судом встановлено, що у визначений Договором строк відповідач кредит не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив, в результаті чого, за ним утворилась заборгованість за тілом кредиту у розмірі 43615,00 грн. та заборгованість по відсоткам за користування кредитом у розмірі 20675,13 грн.

Питання стягнення заборгованості за вищенаведеним зобов'язанням розглядалось в матеріалах справи Господарського суду Київської області № 911/3745/15.

Крім того, у зв'язку з порушенням відповідачем строків повернення кредиту та процентів за користування кредитом, позивач просив суд у справі № 911/3745/15 стягнути з відповідача крім заборгованості за кредитом та заборгованості по простроченим процентам, 12395,27 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 3902,08 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 448,26 грн. пені за несвоєчасне повернення процентів, нарахованих за порушення п. 5.12.1 договору за загальний період з 10.02.2015 року по 11.08.2015 року, 644,78 грн. 3% річних від суми простроченого кредиту, 201,15 грн. 3% річних від суми несвоєчасно повернутих процентів, 23,31 грн. сума 3% річних від суми прострочених процентів, нарахованих за порушення п. 5.12.1 договору за загальний період з 10.02.2015 року по 11.08.2015 року та 4230,00 грн. штрафу на підставі п. 9.2 Договору.

Відтак, рішенням суду від 22.09.2015 року № 911/3745/15 позовні вимоги були задоволені повністю.

Таким чином, після набрання зазначеним рішенням законної сили, відповідач був зобов'язаний виконати встановлене в судовому рішенні грошове зобов'язання.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 18 Господарсько-процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно із ч. 4 ст. 75 Господарсько-процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Проаналізувавши вищезазначене та враховуючи, що заборгованість відповідача з повернення кредиту в сумі 43615,00 грн. встановлена рішенням суду у справі № 911/3745/15, станом на момент прийняття рішення у даній справі не погашена, що відповідачем не заперечено та не спростовано, суд вважає правомірним нарахування відсотків за користування кредитом, пені за несвоєчасну сплату процентів та 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, які не були предметом розгляду справи № 911/3745/15 та не охоплені рішенням суду у справі № 911/3745/15, а саме з 12.08.2015 року по 31.01.2018 року (відсотки за користування кредитом) та з 01.02.2017 року по 31.01.2018 року (пеня, 3 % річних).

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є кредитим договором, за яким, згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно з п. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок пені та 3 % річних, наданий позивачем, є обґрунтованим та арифметично вірним. Пеня нарахована у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період що перевищує шестимісячний строк нарахування пені, визначений п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Отже, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача 2092,38 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів на підставі п. 9.1 Договору та 325,10 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату процентів на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахованих за загальний період з 01.02.2017 року по 31.01.2018 року.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Форостяного Олександра Івановича (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, код 34047020) 49679 (сорок дев'ять тисяч шістсот сімдесят дев'ять) грн. 23 коп. заборгованості по простроченим процентам, 2092 (дві тисячі дев'ятсот два) грн. 38 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, 325 (триста двадцять п'ять) грн. 10 коп. 3% річних за несвоєчасну сплату процентів та 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят два) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256-257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 02.05.2018 р.

Суддя Т.П. Карпечкін