Рішення № 74280608, 21.05.2018, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 травня 2018 року Справа № 913/63/18

Провадження №19/913/63/18

Розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001)

до Комунального підприємства "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради (вул. Молодіжна, 22 А, м. Золоте, Попаснянський район, Луганська область, 93295)

про стягнення 1772645 грн 14 коп.

Суддя Господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання - Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача - Єфременко О.О., представник за довіреністю №14-85 від 14.04.2017,

від відповідача - представник не прибув.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Комунального підприємства "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради про стягнення 3 % річних в сумі 132332 грн 14 коп., інфляційних втрат у сумі 1640313 грн 00 коп. за договором купівлі - продажу природного газу №13/3715-БО-20 від 28.12.2012.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Господарського суду Луганської області від 14.12.2015 у справі №913/914/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради стягнуто основний борг, 3 % річних та інфляційні втрати. Оскільки відповідач продовжує порушувати зобов'язання з оплати отриманого природного газу, станом на 06.02.2017 розмір основного боргу складає 4678081 грн 47 коп., позивачем здійснено донарахування 3 % річних та інфляційних втрат починаючи з 22.10.2014.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 06.03.2018 відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 04.04.2018.

Відповідач у відзиві б/н від 22.03.2018 на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначив, що в період з березня 2017 по березень 2018 року відповідачем основна сума боргу частково сплачена та станом на 22.03.2018 заборгованість складає 260266 грн 32 коп. Сума пені в розмірі 161531 грн 34 коп., 3 % річних у розмірі 94352 грн 81 коп., інфляційні втрати в розмірі 328124 грн 07 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 39968 грн 09 коп., відповідачем також сплачено в грудні 2016 та березні 2017 року. Таким чином, є незрозумілим нарахування позивачем 3 % річних за зобов'язаннями листопада 2013 року на суму боргу 518941 грн 31 коп., інфляційних втрат за цей же період на суму боргу 618303 грн 68 коп.; за зобов'язаннями грудня 2013 року нарахування 3 % річних на суму боргу 1400058 грн 69 коп., а інфляційних втрат - на суму боргу 1626640 грн 23 коп. Просить застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за період з 22.10.2014 по січень 2015 року включно.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 04.04.2018 відкладено розгляд справи в підготовчому провадженні на 18.04.2018.

Позивач у відповіді б/н та б/д на відзив зазначив, що відповідно до картки рахунку, яка відображає оплати відповідача, оплати здійснювалися відповідачем з березня 2017 по березень 2018. При цьому згідно з розрахунком позивача 3% річних та інфляційні втрати нараховані за період з 22.10.2014 по 06.02.2017, тобто до надходження оплат з боку відповідача. Пунктом 9.3 договору купівлі - продажу природного газу №13/3715-БО-20 від 28.12.2012 сторони встановили строк позовної давності тривалістю 5 років до всіх позовних вимог. Таким чином, на думку позивача, жодного пропуску строку позовної давності у цій справі немає.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.04.2018 відкладено розгляд справи в підготовчому провадженні на 04 травня 2018 року.

Ухвалою суду від 04.05.2018 закрито підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 21.05.2018 року.

Представник позивача в судовому засіданні 21.05.2018 виступив з промовою у судових дебатах. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи.

У судовому засіданні 21.05.2018 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд зазначає наступне.

28.12.2012 між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець, позивач) та Комунальним підприємством "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради (покупець, відповідач) укладено договір купівлі - продажу природного газу №13/3715-БО-20, за умовами п.1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору.

Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями, та іншими споживачами (п.1.2 договору).

Відповідно до п.2.1 договору продавець передає покупцеві з 01.01.2013 по 31.12.2013 газ обсягом до 1544,184 тис. куб. м., у т.ч. по місяцях кварталів (тис. куб. м.):

МісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягСічень350,253Квітень59,645Липень0Жовтень87,779Лютий308,845Травень0Серпень0Листопад203,479Березень249,070Червень0Вересень0Грудень285,113І кв.160II квартал59,645III квартал0IV квартал576,371

Відповідно до п.3.3 договору приймання - передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акту приймання - передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п.3.4 договору).

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п.6.1 договору).

У разі невиконання покупцем п.6.1 договору умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п.7.2 договору).

Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав з цим договором (строк позовної давності), у т.ч. щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років (п.9.3 договору).

Згідно з п.11.1 договору він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2013, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

На виконання вказаних умов договору позивач передав, а відповідач протягом січня - грудня 2013 року прийняв природний газ на суму 6597081 грн 47 коп., який останній оплатив частково, що і стало підставою звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Відповідач свої обов'язки за договором щодо своєчасної та повної сплати вартості поставленого природного газу виконав частково, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у сумі 1919000 грн 00 коп., на яку нараховані пеня, 3 % річних та інфляційні втрати.

У зв'язку з наявною у відповідача заборгованістю у сумі 2698340 грн 10 коп. позивач звернувся до Господарського суду Луганської області з вимогами про стягнення основної суми заборгованості у сумі 1919000 грн 00 коп., пені у розмірі 325312 грн 25 коп., 3 % річних у сумі 95278 грн 99 коп., інфляційних нарахувань в сумі 358748 грн 86 коп.

Зазначені обставини встановлені в рішенні Господарського суду Луганської області від 14.12.2015 у справі №913/914/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради про стягнення 2698340 грн 10 коп. Вказаним рішенням позов задоволено частково; стягнуто з Комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» заборгованість за договором №13/3715-БО-20 від 28.12.2012 купівлі-продажу природного газу в розмірі 1919000 грн 00 коп., пеню в розмірі 161531 грн 34 коп., 3% річних в розмірі 94352 грн 81 коп., інфляційні витрати в розмірі 328124 грн 07 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 39968 грн 09 коп.; в решті позову відмовлено.

Зазначене рішення залишене без змін постановами Донецького апеляційного господарського суду від 08.02.2016 та Вищого господарського суду України від 26.03.2016.

Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Ураховуючи склад сторін у цій справі та справі №913/914/15, обставини, встановлені судовим рішенням у справі №913/914/15, є преюдиційними для цієї справи.

Предметом позову у цій справі є вимога позивача про застосування до відповідача наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, а саме, стягнення інфляційних витрат за період з листопада по грудень 2013 року в розмірі 1640313 грн 00 коп. та 3% річних за період з 22.10.2014 по 06.02.2017 у розмірі 132332 грн 14 коп. за несвоєчасні розрахунки за договором купівлі - продажу природного газу №13/3715-БО-20 від 28.12.2012.

Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Судом було перевірено розрахунок 3% річних, наданий позивачем та встановлено, що він є арифметично неправильним.

Водночас, господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок 3% річних, зроблений за допомогою програми "Законодавство", в межах заявленого позивачем періоду:

Місяць надання послугСума заборгованості, грнЧасткова оплата, грнПеріод нарахуванняКількість днів простроченняСума 3% річних, грнЛистопад 2013829157,6365216,32 28.03.201414.12.2013-28.03.2014Задоволено рішенням Господарського суду Луганської області від 14.12.2015 у справі №913/914/15 763941,31174000,00 31.03.201429.03.2014-31.03.2014 589941,3131000,00 02.04.201401.04.2014-02.04.2014 558941,3140000,00 07.04.201403.04.2014-07.04.2014 518941,31 08.04.2014-21.10.2014 22.10.2014-06.02.201783935742,97Грудень 20131400058,69 14.01.2014-21.10.2014 Задоволено рішенням Господарського суду Луганської області від 14.12.2015 у справі №913/914/15 22.10.2014-06.02.201783996431,44 Усього132174,41

Ураховуючи викладене, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є 3% річних за період з 22.10.2014 по 06.02.2017 в сумі 132174 грн 41 коп.

Підпунктом 3.2 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» передбачено, що згідно з Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті Урядовий кур'єр. Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України «Про інформацію» є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, господарський суд прийшов до висновку про те, що позивачем арифметично невірно визначено розмір інфляційних втрат за заявлений період.

Водночас, господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок інфляційних втрат, зроблений за допомогою програми "Законодавство":

Місяць надання послугСума заборгованості, грн.Часткова оплата, грн.Період нарахування інфляціїСума інфляції, грн.Листопад 2013829157,6365216,32 28.03.2014Січень 2014-Вересень 2014Задоволено рішенням Господарського суду Луганської області від 14.12.2015 у справі №913/914/15 763941,31174000,00 31.03.2014 589941,3131000,00 02.04.2014 558941,3140000,00 07.04.2014 518941,31 Жовтень 2014 - Грудень 2016379174,81Грудень 20131400058,69 Лютий 2014 - Вересень 2014Задоволено рішенням Господарського суду Луганської області від 14.12.2015 у справі №913/914/15 Жовтень 2014 - Грудень 20161022980,79 Усього1402155,60

З огляду на викладене, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача інфляційні втрати за період жовтень 2014 - грудень 2016 року в сумі 1402155 грн 60 коп.

Щодо клопотання відповідача, викладеного у відзиві б/н від 22.03.2018 на позовну заяву, про застосування строку позовної давності в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за період з 22.10.2014 по січень 2015 включно, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 Цивільного кодексу України), а частиною першою ст. 258 Цивільного кодексу України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

За змістом ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.ч.3, 4).

Суд зазначає, що строк позовної давності щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат за цим позовом не пропущено, оскільки у п.9.3 договору сторони збільшили строк позовної давності щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань до 5 років.

Отже суд дійшов висновку щодо відхилення клопотання відповідача про застосування строку позовної давності в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за період з 22.10.2014 по січень 2015 включно.

Щодо твердження відповідача про необґрунтованість нарахування 3 % річних та інфляційних втрат за спірний період у цій справі, у зв'язку з тим, що ним у період з березня 2017 по березень 2018 року основна сума боргу частково сплачена та станом на 22.03.2018 складає 260266 грн 32 коп., суд зазначає наступне.

Згідно виписки по особовому рахунку відповідача, яка надана ним до відзиву на позовну заяву (а.с.66-67), вбачається, що оплати здійснювались відповідачем з 23.03.2017 по 16.03.2018. При цьому нарахування 3 % річних здійснюється позивачем з 22.10.2014 по 06.02.2017, та інфляційних втрат - з жовтня 2014 по грудень 2016, тобто до надходження оплат з боку відповідача.

Ураховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково.

Судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.129, 165, 232, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради, вул. Молодіжна, 22 А, м. Золоте, Попаснянський район, Луганська область, 93295, ідентифікаційний код 32082152, на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 20077720, 3% річних у сумі 132174 грн 41 коп., інфляційні втрати в сумі 1402155 грн 60 коп., судовий збір у сумі 23014 грн 95 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 29.05.2018.

Суддя Т.В. Косенко