Рішення № 74280528, 23.05.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.05.2018Справа № 910/5073/18Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. при секретарі судового засідання Астаповій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" про відшкодування матеріальної шкоди 99 000,00 грн. в порядку регресу, за участю представника позивача - ОСОБА_1, довіреність №1997/18 від 15.12.2017 року, відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача матеріальні збитки в розмірі 99 000,00 грн. на підставі ст.ст. 12, 22 Закону України "Про ОСЦПВ", ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.08.2017 року сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортних засобів «Toyota Camry», д/н НОМЕР_1, (застрахований позивачем транспортний засіб) та «TOYOTA Camry», д/н НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2.

Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 122 470,46 грн.

Цивільну відповідальність винної особи у ДТП - громадянина ОСОБА_2 було застраховано в Товаристві з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.04.2018 року відкрито провадження у справі, вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду на 23.05.2018 року.

21.05.2018 року відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки позивачем не доведено правомірність страхового відшкодування у зазначеному розмірі без урахування фізичного зносу пошкодженого автомобіля.

23.05.2018 року представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи постанови Київського районного суду м. Одеси від 14.09.2017 року по справі 520/10808/17, громадянин ОСОБА_2 30.08.2017 року о 19 годині 15 хвилин, керуючи автомобілем НОМЕР_3 по вул. Академіка Вільямса в м. Одеса, не дотримався безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_4.

Зазначеною постановою Київського районного суду м. Одеси від 14.09.2017 року по справі 520/10808/17 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено на нього штраф.

Пошкоджений автомобіль був застрахований у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Страхова компанія "АХА Страхування" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № тп70599а6о від 13.10.2016 року.

Відповідно до акту виконаних робіт № 00000000160 від 23 01.2018 року, копія якого міститься в матеріалах справи, вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля НОМЕР_4 склала 125 968,30 грн.

Як вбачається з страхового акту 3336 від 02.11.2017 року, позивачем виплачено страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 122 470,46 грн.

Зазначені кошти в розмірі 122 470,46 грн. позивачем було виплачено страхувальнику, що підтверджується платіжним дорученням № 386 140 від 06.11.2017 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортним засобом - автомобілем НОМЕР_3, який спричинив ДТП та заподіяв збитки автомобілю НОМЕР_4, керував ОСОБА_2.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем НОМЕР_3, ОСОБА_2 встановлена в судовому порядку.

Тому, ОСОБА_2 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю НОМЕР_4, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, що між відповідачем та страхувальником було укладено договір (поліс) ОСЦПВВНТЗ № АК/0992471 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «TOYOTA Camry», д/н НОМЕР_2, і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди. Вказаним договором передбачено ліміт відповідальності за шкоду завдану майну у розмірі 100 000,00 та франшизу у розмірі 1 000,00 грн.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Судом було надано належну оцінку відзиву на позовну заяву, проте доводи відповідача, що позивачем не доведено правомірність страхового відшкодування у зазначеному розмірі без урахування фізичного зносу не приймаються судом, оскільки, згідно з п.п. 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 та зареєстрованої в Мінюсті України 24.11.2003р. за №1074/8395 коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД, 7 років - для інших легкових КТЗ тощо. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4. Тому, коефіцієнт фізичного зносу пошкодженого автомобіля НОМЕР_4 2016 року випуску, дорівнює нулю, так як на момент ДТП 14.09.2017 року, строк експлуатації останнього не перевищував строку вказаного у Методиці для відповідного транспортного засобу. Доказів наявності обставин, зазначених в п. 7.39. Методики, матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано. Водночас позивач визначив розмір матеріального збитку автомобіля НОМЕР_4 отриманого внаслідок ДТП в розмірі фактичних витрат відповідно до акту виконаних робіт № 00000000160 від 23 01.2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю НОМЕР_4, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку, в межах ліміту відповідальності (100 000,00 грн.), за вирахуванням франшизи (1 000,00 грн.) передбаченого договором (полісом) № АК/0992471, суд приходить до висновку, що права позивача за захистом яких він звернувся до суду порушено відповідачем і тому позов підлягає задоволенню у розмірі 99 000,00 грн. (100 000,00 грн. ліміт відповідальності - 1 000,00 грн. франшиза).

Судовий відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "ДОМІНАНТА" (03056, м. Київ, провулок Індустріальний, 23; код 35265086) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; код 20474912) 99 000 (дев'яносто дев'ять тисяч ) грн. 00 коп. страхового відшкодування та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повне рішення складено 29.05.2018р.

Суддя С.О. Чебикіна