Рішення № 74280159, 16.05.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/173/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2018 Справа № 908/2581/17

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Т.А., при секретарі Вака В.С.

За участю представників:

від позивача: Маковецька Н.В., довіреність № б/н від 23.01.2018

від відповідача: Безух А.М., довіреність № б/н від 01.03.2018, адвокат

Розглянувши в судовому засіданні 16.05.2018 матеріали справи № 908/2581/17

за позовом Виробничо-комерційної фірми в формі Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс" (67806, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, буд. 7 код ЄДРПОУ 31502803)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" (72310, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе (Гетьмана Сагайдачного), буд. 31, код ЄДРПОУ 39376884)

про стягнення 277 382,79 грн.

СУТЬ СПОРУ:

19.12.2017 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява № 1112 від 11.12.2017 Виробничо-комерційної фірми в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" про стягнення з відповідача 277 382, 79 грн., з яких: 200 000, 00 грн. основного боргу, 31 182, 51 грн. пені, 39 037, 82 грн. інфляції та 7 162, 46 грн. 3 % річних.

Ухвалою суду 19.12.2017 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2581/17, присвоєно номер провадження 24/173/17, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 05.02.2018.

Ухвалою від 05.02.2018 відкрито провадження у справі № 908/2581/17 в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Відкладено підготовче засідання на 01.03.2018.

Ухвалою від 01.03.2018 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання на 19.03.2018.

Ухвалою від 19.03.2018 закрито підготовче судове засідання. Призначити початок розгляду справи по суті на 17.04.2018.

Ухвалою від 17.04.2018 оголошено перерву в судовому засіданні до 16.05.2018.

В порядку ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 16.05.2018 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом перевірені повноваження присутніх в судовому засіданні представників сторін.

Суд з'ясував чи відомі сторонам права та обов'язки відповідно до ст. 42 ГПК України. Права та обов'язки відомі.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позові та зазначив що 01.07.2016 між сторонами укладений договір підряду № 16/07, на виконання умов якого позивач зобов'язався власними силами та з залученням субпідрядників, виконати будівельно-монтажні роботи і здати у встановлений строк відповідачу об'єкт: «Дільниця охолодження шроту на Мелітопольському олійноекстракційному заводі». 12.07.2016 відповідачем здійснено перерахування позивачу авансового платежу в розмірі 200 000, 00 грн. 30.09.2016 Позивач в повному об'ємі виконав будівельно-монтажні роботи на об'єкті, про що складено та підписано сторонами Акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2016 року (форма КБ-2в) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3). Сторонами 30.09.2016 підписаний Акт приймання виконаних будівельних робіт. Загальна вартість робіт та витрат на об'єкті склала 500 000,00 грн. Кінцевим строком проведення відповідачем розрахунків з позивачем за виконані роботи, було 07.10.2016. Враховуючи розмір сплаченого авансу у розмірі 200 000,00 грн., залишок заборгованості складав 300 000,00 грн. Однак, відповідач 17.11.2016 на користь позивача здійснений частковий платіж на суму 100 000,00 грн. В свою чергу, кошти у розмірі 200 000,00 грн. відповідачем не сплачені. За прострочку виконання грошового зобов'язання відповідачу нараховано пеня в розмірі 31 182,51 грн., 39 037,82 грн. інфляції та 7 162,46 грн. 3% річних. Просить суд, на підставі ст. ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, ч. 1 ст. ст. 530, 837, 875-886 Цивільного кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечує та вказує про списання занадто багато матеріалів та робіт; частину робіт по виготовленню металоконструкцій виконано ФОП Синьооким; в прямі витрати зараховано вартість матеріалів 75 901,39 грн., які були придбані ТОВ «МОЕЗ»; списано вартість експлуатації машин та заробітна плата працівників, що обслуговують машини, хоча жодна з машин не використовувалась на будівництві; списано кошти на відрядження, хоча, позивач залучав місцевих робітників, та не розуміло відповідачу нарахування заробітної плати. В обґрунтування зазначеного відповідачем надано Висновок будівельно-технічного дослідження № 3-2018 від 30.01.2018, первинні документи по закупкам матеріалів, договір № 06/16 від 15.01.2016 з ФОП Синьооким П.О. Просить суд в позові відмовити.

В засіданні 16.05.2018 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" (Замовник) та Виробничо-комерційною фірмою в формі товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс" (Генеральний підрядник) укладено договір підряду № 16/07 на виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті: «Дільниця охолодження шроту на Мелітопольському олійноекстракційному заводі, за адресою Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе (вул. Гетьмана Сагайдачного), 31», за умовами якого (п. 1.1.) Генеральний підрядник зобов'язується власними силами та з залученням субпідрядників, виконати будівельно-монтажні роботи і здати у встановлений строк об'єкт «Дільниця охолодження шроту на Мелітопольському олійноекстракційному заводі» (далі «об'єкт) відповідно до робочого проекту, на комплексі будівель та споруд розташованих м. Мелітополь, вул. Фрунзе (вул. Гетьмана Сагайдачного), 31.

Відповідно до п. 1.3. договору, Замовник зобов'язується надати Генпідряднику будівельний майданчик, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчений будівництвом об'єкт та оплатити роботи на умовах, викладених в цьому Договорі.

Пунктом 2.1. договору сторони обумовили, що загальна сума Договору в момент підписання цього Договору складає 500 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 83 333,33 грн. (п'ятсот тисяч грн., у т.ч. ПДВ вісімдесят три тисячі триста тридцять три грн. 33 коп.). Загальна ціна включає в себе плату за виконану роботу та відшкодування усіх витрат Підрядника.

Розділом 3 договору сторонами визначено, що Замовник проводить перерахування Генпідряднику авансового платежу в сумі 40% від загальної суми цього Договору на протязі 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання цього Договору обома Сторонами (п. 3.1.). Здавання Генпідрядником результатів виконаних робіт та приймання їх Замовником оформлюється Актами приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в), які надаються Генпідрядником Замовнику (п. 3.2.). Представник Замовника перевіряє реальність актів з підтвердженням їх виконавчою документацією відповідно до ДБН А.3,1-5-2009, підписує їх в частині фактично виконаних робіт і передає підписані Акти виконаних робіт (форма №КБ-2в) Генпідряднику не пізніше 3 (трьох) робочих днів з дати отримання від Генпідрядника або письмово надає Генпідряднику мотивовану відмову (п. 3.4.). Остаточне здавання Генпідрядником результатів виконаних робіт та приймання їх Замовником оформлюється Актом приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) та Довідкою про вартість виконаних робіт та витрат ( форма № КБ-3), який надається Генпідрядником Замовнику протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту закінчення виконання робіт за Договором (п. 3.5.). Остаточний розрахунок за виконані роботи відповідно до підписаних Акту приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма № КБ-3), провадиться Замовником на протязі 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання зазначених документів (п. 3.6.)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, 12.07.2016 відповідачем здійснено перерахування позивачу авансового платежу в розмірі 200 000, 00 грн.

30.09.2016 Генпідрядник в повному об'ємі виконав будівельно-монтажні роботи на об'єкті, про що складено та підписано сторонами Акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2016 року (форма КБ-2в) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3).

Зважаючи на виконання Генеральним підрядником в повному об'ємі будівельно-монтажних робіт, які були предметом Договору та враховуючи відсутність з боку відповідача зауважень або недоліків, Генпідрядником та Замовником 30.09.2016 підписаний Акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2016 року, а також Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2016 року відповідно до якої, загальна вартість робіт та витрат на Об'єкті склала 500 000,00 грн.

Враховуючи, що Акт № КБ-2в та Довідка № КБ-3 підписані сторонами 30.09.2016, кінцевим строком проведення Замовником розрахунків з Генпідрядником за виконані роботи, було 07.10.2016 (з урахуванням того, що 01 та 02 жовтня були вихідними днями).Оскільки розмір сплаченого авансу становить 200 000 грн., залишок заборгованості складав 300 000 грн.

Однак, Замовником 17.11.2016 на користь Генпідрядника здійснений частковий платіж на суму 100 000,00 грн. В свою чергу, кошти у розмірі 200 000,00 грн. залишились відповідачем несплаченими.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору.

Згідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (зокрема сплатити гроші), а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем є підрядними, їх регулювання здійснюється ст. ст. 875-886 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Пункт 96 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» передбачає, що підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи (п. 99 Постанови № 668).

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договором підряду від 01.07.2016 № 16/07 сторони узгодили здійснення Замовником остаточного розрахунку за виконані роботи відповідно до підписаних Акту приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма № КБ-3) протягом 5 банківських днів з моменту підписання зазначених документів (п. 3.6.). Отже, кінцевий строк - 07.10.2016 (з урахуванням вихідних 01 та 02 жовтня).

Проте, зобов'язання у встановлений в договорі строк відповідач не виконав, роботи за Актом приймання виконаних робіт за вересень 2016 року у повному обсязі не оплатив, внаслідок чого сума основного боргу становить 200 000,00 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач є таким, що порушив умови договору, оплату робіт в сумі 200 000,00 грн. за договором підряду від 01.07.2016 № 16/07 не здійснив, доказів суду не надав.

За приписами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 73, 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем надано суду відповідні докази, які підтверджують розмір позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 200 000,00 грн. за виконані Генпідрядником будівельні роботи, згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2016 року.

Доводи відповідача та надані документи судом до уваги не приймаються виходячи з наступного.

Як зазначалося вище договором підряду та нормами чинного законодавства передбачено, що підписаний сторонами Акт виконаних робіт є підставою для розрахунків між сторонами.

Відповідно до вимог ст. 6, ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Укладаючи договір підряду № 16/07 від 01.07.2016, сторони на власний розсуд погодили його істотні умови, у тому числі ціну договору. Спірний договір в частині визначення ціни не було визнано у встановленому законом порядку недійсним повністю або частково з підстав її завищення. Зміни до договірної ціни в установленому законом порядку не вносились.

Також, Акти приймання виконаних будівельних робіт підписані представниками як позивача так і відповідача та засвідчені печатками юридичних осіб.

Із зазначених Актів виконаних робіт та Довідки вбачається, що сторонами підписано Акти приймання виконаних будівельних робіт без зауважень та за відсутності боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору. Тобто, відповідачем не виявлено помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва, у тому числі вартості матеріалів, експлуатації машин, заробітної плати, відряджень працівників, обсягів, якості виконаних будівельних робіт за підписаними Актами, що вказує на належне виконання позивачем умов договору та вимог чинного законодавства.

Акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в складаються для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків за виконані підрядні роботи..

Разом з цим, підписані відповідачем Акти приймання виконаних будівельних робіт за ф. № КБ-2в свідчать про конклюдентні дії з боку сторони про визнання ціни, за якою були виконані роботи. До того ж, Акт виконаних робіт та Довідку про вартість виконаних робіт підписано керівником ТОВ «МОЕЗ»- Рудченко С.О., тобто особою, уповноваженою вчиняти юридично значущі дії, а також скріплені печаткою Товариства.

Відповідно до ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами (ч. 5 ст. 65 Господарського кодексу України).

Таким чином, дії керівника відповідача щодо підписання Акту виконаних робіт та Довідки про вартість виконаних робіт за Договором, є діями відповідача як юридичної особи і мають для цієї особи та третіх осіб відповідні юридичні наслідки.

Статтею 853 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником, відповідно до договору підряду, оглянути її і, в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків, негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

За таких обставин, у випадку виявлення недоліків робіт, обов'язок негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акту виконаних робіт), як і в будь-який час перевірити хід та якість робіт, законом покладений саме на відповідача.

Враховуючи приписи статті 853 Цивільного кодексу України, якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Вартість виконаних робіт, вартість матеріалів, вартість експлуатації машин, заробітна плата працівників та кошти на відрядження, які на думку відповідача є завищеними, - не є прихованими недоліками, тому мали бути перевірені в період прийняття робіт за договором.

В актах виконаних робіт, що підписані сторонами за договором, зазначались обсяги та вартість виконаних робіт, які узгоджені сторонами при підписанні. Підписані сторонами акти виконаних робіт вказує на те, що робота, виконана підрядником відповідно до договору підряду, прийнята замовником. Доказів негайного повідомлення підрядника про відступи від умов договору або інші недоліки з боку відповідача - не надано.

Наданий відповідачем договір № 06/16 від 15.01.2016, укладений з ФОП Синьооким П.О., взагалі не підтверджує ніяких фактів, на які посилається відповідач. Так, предметом даного договору є поставка та передача запчастин до обладнання, однак ні в Договорі, ні в специфікаціях не зазначено, на який об'єкт призначались ці запчастини та до якого саме обладнання.

Посилання відповідача на висновок експертизи та завищення вартості матеріалів і робіт є безпідставним та не може прийнято до уваги, оскільки:

- відповідачем належним чином прийнято роботи, підписано Акти виконаних робіт, жодних зауважень не надходило,

- після прийняття робіт та підписання актів відповідачем частково сплачено за виконані роботи - 17.11.2016 перераховано 100 000 грн., що підтверджує погодження з виконаними роботами,

- посилаючись на придбання матеріалів, відповідач не надає Актів приймання-передачі матеріалів ВКФ у формі ТОВ «МЕГАПОЛІС»,

- надані документи по закупкам матеріалів підтверджують тільки закупку, а не передачу х ВКФ у формі ТОВ «МЕГАПОЛІС» та монтаж на об'єкті,

- проведення експертного дослідження в односторонньому порядку, без участі представника позивача та після спливу майже 1,5 року після виконання робіт - не може виступати належним доказом, оскільки Замовник міг провести будь-які зміни на об'єкті.

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Позивачем надані докази в підтвердження наявності основного боргу за договором підряду в розмірі 200 000,00 грн. Відповідачем доводи позивача не спростовані, доказів сплати боргу не надані.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 200 000,00 грн. основного боргу є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині недотримання термінів оплати робіт, позивачем нарахована пеня у розмірі 31 182,51 грн. за загальний період з 01.11.2016 по 18.05.2017.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписами ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Виходячи з наведених норм, відповідальність у вигляді сплати штрафних санкцій покладається на боржника в разі наявності відповідної норми закону або умови договору, яка передбачає можливість застосування певного виду штрафної санкції за конкретний вид правопорушення та визначає розмір штрафної санкції.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 7.5. договору, який передбачає, якщо замовник не виконає своїх зобов'язань за договором щодо платежів, то він сплачує Генпідряднику пеню в розмірі 10 % від простроченої суми за кожен день прострочення.

Порушення відповідачем термінів розрахунків є доведеним. Вимога про стягнення пені у розмірі 31 182,51 грн. за загальний період з 01.11.2016 по 18.05.2017 заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 7 162,46 грн. 3% річних та 39 037,82 грн. інфляції за період з 08.10.2016 по 28.11.2017.

Розрахунок 3% річних та інфляції виконаний з дотриманням норм законодавства, а тому вимога в цій частині судом задовольняються.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги задовольняються у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача в сумі 4 160,74 грн.

Керуючись ст. ст. 219, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (72310, Запорізька обл., місто Мелітополь, вулиця Фрунзе (Гетьмана Сагайдачного), будинок 31, код ЄДРПОУ 39376884) на користь Виробничо-комерційної фірми в формі Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАПОЛІС» (67806, Одеська обл., Овідіопольський район, селище міського типу Авангард, вулиця Базова, будинок 7, код ЄДРПОУ 31502803) - 200 000 (двісті тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 31 182 (тридцять одна тисяча сто вісімдесят дві грн.) 51 коп. пені, 39 037 (тридцять дев'ять тисяч тридцять сім) грн. 82 коп. інфляції, 7 162 (сім тисяч сто шістдесят дві) грн. 46 коп. 3% річних та 4 160 (чотири тисячі сто шістдесят) грн.74 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 29.05.2018.

Суддя Т.А. Азізбекян