Рішення № 74277469, 20.04.2018, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/5521/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2018 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Супрун Г. Б.,

за участю секретаря судового засідання - Федоренко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просила визнати незаконними дії відповідача з невиплати недоотриманої пенсії.Позовні вимоги мотивує тим, що вона є внутрішньо переміщеною особою з АР Крим з 25.09.2105 року. 09.09.2014 року вона досягла пенсійного віку. Після переміщення у вересні 2015 року вона звернулась до Управління пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва за призначенням пенсії. Виплата пенсії була розпочата з 01.03.2016 року. При цьому за період з 09.09.2014 по 29.02.2016 року пенсія не була призначена. 10 лютого 2017 року позивач звернулась до відповідача з заявою про виплату недоотриманої пенсії, проте 13.03.2017 року відповідачем було відмовлено через відсутність на це підстав.

В судове засідання позивач не з'явилась, представник позивача надала суду заяву слухати справу у її відсутність. Позовні вимоги просила задовольнити з викладених у позові підстав.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився. Надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, до заяви додали лист Пенсійного фонду РФ в м.Ялта ( яким керувались при відмові у виплаті пенсії позивачу) , в якому зазначено, що ОСОБА_1 отримала пенсію по лютий 2016р.

Дослідивши матеріали справи, встановивши характер спірних правовідносин, суд приходить до наступних висновків.

Згідно статті 46 Конституцій України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Законом України «Про пенсійне забезпечення» в статті 1 встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом

Судом встановлено, що позивач була внутрішньо переміщеною особою з Автономної Республіки Крим. Запит її пенсійної справи з тимчасово окупованої АРК і, тим більше, використання відомостей, отриманих з тимчасово окупованої території для обмеження її права на пенсійне забезпечення, є незаконним та свідчить про системні порушення прав громадян з боку Пенсійного фонду України та невірне застосування норм права.

Виплата пенсій мешканцям АРК має деякі особливості порівняно з іншою територією України, що обумовлені окупованим статусом АРК. Ці особливості встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2014 року № 234, яка встановила підстави виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м.Севастополя і не отримують пенсії та соціальні послуги від Пенсійного Фонду Російської Федерації або інших міністерств та відомств, що здійснюють пенсійне забезпечення у Російській Федерації .

Згідно постанови, особа, яка мешкає в тимчасово окупованій АРК та бажає отримувати пенсію за українським законодавством, має звернутись до органів ПФУ. Вичерпний перелік цих органів встановлено Постановою Правління ПФУ від 07.07.2014 № 13-4. Вказані органи за письмовою згодою особи та на підставі поданих документів надсилають запит щодо витребування пенсійної справи до органів Російської Федерації, зазначених у пункті 1 цього положення.

Виплата пенсії після надходження пенсійної справи разом з документами про припинення виплати пенсії поновлюється з дати припинення виплати за місцем попереднього отримання пенсії.

З матеріалів справи вбачається, що 09.09.2014 року позивач досягла пенсійного віку.

Після переміщення у вересні 2015 року звернулась до Управління пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва за призначенням пенсії, яка почала виплачуватись з 01.03.2016 року.

При звернення за виплатою недоотриманої пенсії позивачзвернулась як внутрішньо переміщена особа. Отже, під час виплати недоотриманої пенсії повинні були застосовуватися норми про пенсійне забезпечення внутрішньо переміщених осіб.

Згідно частини 1 статті 7 Закону України«Про внутрішньо переміщених осіб», для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Згідно пункту 1 Постанови КМУ від 05.11.2014 року № 637 (яка діяла в тій же редакції під час його першого звернення до ГУ ПФ України), призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з законодавством оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509.

Постановою КМУ № 365 від 08.06.2016 року було затверджено призначення (відновлення) соціальних виплат ВПО. Пунктом 6 цього положення встановлено: структурний підрозділ з питань соціального захисту населення не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви про призначення (відновлення) соціальних виплат надсилає запит про отримання електронної справи отримувача соціальної виплати до державного підприємства Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України, який протягом п'яти робочих днів з дня отримання такого запиту надсилає відповідну електронну справу до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.

Жодної норми щодо необхідності надання паперової справи з тимчасово окупованої території для призначення (поновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам чинне законодавство України не містило та не містить.

Саме наявність чинних норм, які дозволяють виплатити недоотриману пенсію позивачу без звернення до органів окупаційної влади в Криму або до органів влади держави - агресора, робить невиплату пенсії незаконною.

З аналізу наведених норм випливає, що органи ПФУ з моменту переміщеної особи звернення за виплатою недоотриманої пенсії повинні були діяти в рамках чинного законодавства, а саме: зробити запит електронної пенсійної справи до державного підприємства Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України та після отримання цієї справи виплатити йому недоотриману пенсію з моменту припинення виплат Україною в 2014 році.

Наведений порядок дій передбачений чинним законодавством є єдиним можливим за умови правомірних дій відповідача. Ніякого іншого порядку дій чинне законодавство не передбачає.

Відповідно до частини 1 ст. 1 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб від 20.10.2014 № 1706-VII, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщенихосіб» від 20.10.2014 року № 1706-VII (зі змінами та доповненнями) для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення, здійснюється відповідно до законодавства України (ч.1). Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (ч.2). Громадяни пенсійного віку, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи (ч.3).

Відповідно до ст. 4 Закон України - №1706-VII, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього закону. Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Форма заяви затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сімї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну.

Відповідно до частини першої ст.5 закону України №1706-VII, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції» призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з законодавством оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАСУ, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, доводи позивача знайшли своє підтвердження та обґрунтовані, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями ст.ст. 2, 6, 8, 10, 14, 72, 90, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невиплати недоотриманої пенсії за віком ОСОБА_1 за період з 09.09.2014 року по 29.02.2016 року

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів до Київського апеляційного адміністративного суду через Подільський районний суд м.Києва.

Якщо було оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну не було подано.

Суддя Г. Б. Супрун