Вирок № 74277242, 25.05.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/54243/17-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.05.2018 Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Білоцерківця О.А.,

суддів: Підпалого В.В., Остапчук Т.В.,

за участю секретаря Король А.О.,

прокурора Лучківа Ю.В.,

захисників обвинуваченого ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ізюм, Харківської області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, працюючого на посаді заступника начальника управління ювенальної юстиції - начальника відділу виконання функцій прокуратури щодо неповнолітніх, які потрапили у конфлікт із законом, Генеральної прокуратури України, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.3692 КК України,

В С Т А Н О В И В:

З 08 квітня 1999 року по серпень 2008 року та з липня 2014 року ОСОБА_3 працював в органах прокуратури на різних посадах. У період з березня 2013 року по липень 2014 року працював в Державній судовій адміністрації України.

Наказом Генерального прокурора України ОСОБА_4 №1196-ц від 23.08.2016 у зв'язку зі зміною структури та штатного розпису Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 призначено на посаду заступника начальника управління ювенальної юстиції - начальника відділу виконання функцій прокуратури щодо неповнолітніх, які потрапили у конфлікт із законом, Генеральної прокуратури України, звільнивши його з посади заступника начальника управління ювенальної юстиції - начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення щодо неповнолітніх Генеральної прокуратури України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової політики та державної політики у сфері державної митної справи, поліцейські.

Згідно зі ст. 18 Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції, яка ратифікована Верховною Радою України 18.10.2006 та набрала чинності для України 01.01.2010, кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочинами наступних дій, якщо вони вчинені умисно:

- обіцянка, пропозиція або надання державній посадовій особі чи будь - якій іншій особі, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги, щоб ця посадова особа чи така інша особа зловживала своїм справжнім або удаваним впливом з метою одержання від адміністрації чи державного органу Держави-учасниці будь-якої неправомірної переваги для ініціатора таких дій чи будь-якої іншої особи;

- вимагання або прийняття державною посадовою особою чи будь-якою іншою особою, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги для самої себе чи для іншої особи, щоб ця особа чи така інша особа зловживала своїм справжнім або удаваним впливом з метою одержання від адміністрації або державного органу Держави-учасниці будь-якої неправомірної переваги.

За ст. 19 Закону України «Про прокуратуру» ОСОБА_3, як прокурор, зобов'язаний був неухильно додержуватися присяги прокурора, діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Присягу працівника прокуратури ОСОБА_3 прийняв 08.02.2011.

Приблизно у 2007 році ОСОБА_5 познайомився з ОСОБА_3, який на той час працював заступником прокурора Деснянського району м. Києва.

На початку лютого 2017 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, під час зустрічі в кафе «Il Molino» по вулиці Московській, 17/2, у м. Києві, яка відбулася з ініціативи ОСОБА_5, останній поскаржився ОСОБА_3, з приводу неналежного розслідування кримінальних проваджень та отримання консультації щодо законного способу активізації досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 12016100020006096 та № 12016100020005436, які розпочато за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, які розслідуються Дарницьким управлінням поліції ГУНП у м. Києві та у яких ОСОБА_5 і його дружина - ОСОБА_6 є потерпілими.

ОСОБА_3, під час вищезгаданої зустрічі, дізнавшись від ОСОБА_5, що досудове розслідування у кримінальних провадженнях здійснюється Дарницьким УП ГУНП у м. Києві, будучи особисто знайомим із працівником органу внутрішніх справ ОСОБА_8 з 2010 року, (з часу роботи на посаді старшого помічника прокурора Дніпровського району м. Києва), достовірно знаючи, що останній на той час обіймав посаду заступника начальника управління - начальника СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві, усвідомлюючи те, що в силу займаної посади, авторитету та дружніх відносин із ОСОБА_8 у нього є реальна можливість вплинути на прийняття останнім необхідних рішень у вказаних кримінальних провадженнях, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, з метою особистого збагачення, заздалегідь обдумавши послідовність своїх дій, що матимуть значення для успішного здійснення злочинного наміру, маючи на меті скористатися довірливими стосунками, які склалися між ним та ОСОБА_5, вирішив одержати від останнього неправомірну вигоду за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

В силу займаної посади та здобутого досвіду роботи в органах прокуратури ОСОБА_3 достовірно відомо про заборону використовувати свої службові повноваження або своє службове становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, як це передбачено ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції».

Так, під час зустрічі з ОСОБА_5, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди, свідомо ігноруючи вищевказані вимоги діючого законодавства України та порушуючи присягу прокурора, ОСОБА_3, з метою переконати ОСОБА_7 у реальній можливості вплинути на хід досудового розслідування кримінальних проваджень, повідомив останнього, що заступник начальника управління -

начальник слідчого відділу Дарницького управління поліції підполковник поліції ОСОБА_8 є його близьким другом, а тому в силу займаної посади та авторитету він може здійснити вплив на прийняття останнім відповідних процесуальних рішень у кримінальних провадженнях. Після цього ОСОБА_3, продовжуючи виконувати свій злочинний умисел, з метою схилити ОСОБА_5 до надання йому неправомірної вигоди і остаточно переконати останнього у можливості забезпечити проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях в інтересах ОСОБА_5, надав йому телефонні номери ОСОБА_8, а саме робочий (НОМЕР_1 та мобільний НОМЕР_2, та наголосив на необхідності зателефонувати останньому.

Через декілька днів, після вищезгаданої зустрічі, приблизно у лютому - березні 2017 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 разом з дружиною ОСОБА_6 в приміщенні Дарницького управлінням поліції ГУНП у м. Києві, яке знаходиться по вулиці Олександра Кошиця, 3-А в м. Києві, попередньо домовившись в ході телефонного дзвінка, зустрілись з заступником начальника управління - начальником слідчого відділу Дарницького управління поліції ОСОБА_8, який пообіцяв вжити заходів до активізації розслідування, якнайшвидшого розкриття злочинів і завершення досудового розслідування у кримінальних провадженнях.

Наступного дня, приблизно у лютому-березні 2017 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_9 знову зустрівся із ОСОБА_3 у кафе «Il Molino», що на вулиці Московській, 17/2, у м. Києві та розповів йому суть розмови з ОСОБА_8, на що ОСОБА_3 відповів ОСОБА_9, що йому відомо про те, що ОСОБА_8 пообіцяв посприяти в активізації досудового розслідування, оскільки він також зустрічався з ним з цього приводу. Окрім цього, під час цієї розмови ОСОБА_3, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, вчергове підтвердив наявність у нього реальної можливості вплинути на прийняття необхідних для активізації досудового розслідування процесуальних рішень ОСОБА_8 та повідомив ОСОБА_9 про необхідність надання йому неправомірної вигоди для себе в розмірі 5000 доларів США за вчинення таких дій в інтересах ОСОБА_9 При цьому ОСОБА_10, в тому числі в силу займаної посади, достовірно знав та усвідомлював, що ОСОБА_8, як заступник начальника управління - начальник слідчого відділу Дарницького управління поліції, є особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

ОСОБА_9 вислухавши пропозицію ОСОБА_3, повідомив останньому, що у нього не має такої суми грошових коштів і що йому потрібен час для роздумів, однак ОСОБА_3 продовжуючи виконання свого злочинного умислу з метою одержання неправомірної вигоди, впродовж наступного тижня неодноразово телефонував ОСОБА_9 переконуючи його у необхідності передати йому грошові кошти.

ОСОБА_9, на початку травня 2017 року, обдумавши висловлену йому вимогу, усвідомлюючи неправомірність дій ОСОБА_3, однак перебуваючи із останнім в дружніх відносинах, звернувся до ОСОБА_3 як працівника Генеральної прокуратури України з проханням допомогти йому активізувати досудове розслідування у передбачений чинним законодавством спосіб без передання неправомірної вигоди.

Так, 19.05.2017 приблизно о 13 год. 30 хв. під час зустрічі із ОСОБА_5 на розі вулиць Московської та Різницької у м. Києві, ОСОБА_3, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, вчергове наголосив ОСОБА_9 на необхідності передання йому неправомірної вигоди за здійснення впливу на прийняття рішень заступником начальника управління - начальником слідчого відділу Дарницького управління поліції підполковником поліції ОСОБА_8 щодо активізації розслідування у кримінальних провадженнях № 12016100020006096 та № 12016100020005436.

При цьому ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_9 розмір неправомірної вигоди в сумі 3 000 доларів США (що згідно офіційного курсу валют НБУ становило 78798,35 гривень) та наголосив, що цю суму необхідно передати йому особисто і тільки після цього він вчинить всі обумовлені дії - вплине на прийняття в інтересах ОСОБА_9 необхідних рішень заступником начальника управління - начальником слідчого відділу Дарницького управління поліції ОСОБА_8 який в силу займаної посади є особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Будучи переконаним у реальній можливості ОСОБА_3 вплинути на прийняття рішень заступником начальника управління - начальником слідчого відділу Дарницького управління поліції ОСОБА_8, ОСОБА_5 погодився надати йому неправомірну вигоду.

Отримавши згоду ОСОБА_5 надати неправомірну вигоду протягом тижня, ОСОБА_3 наполіг зустрітись з ним та передати йому неправомірну вигоду 25.05.2017 в обідній час поблизу приміщення Генеральної прокуратури України.

Після цієї зустрічі з ОСОБА_5, ОСОБА_3 в двадцятих числах травня 2017 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на отримання неправомірної вигоди, відповідно до попередньо досягнутих із ОСОБА_5 домовленостей, за власного ініціативою зустрівся з заступником начальника управління - начальника слідчого відділу Дарницького управління поліції підполковника поліції ОСОБА_8

Під час цієї зустрічі, яка відбулась біля Дарницького управлінням поліції ГУНП у м. Києві, що знаходиться по вулиці Олександра Кошиця, 3-А в м. Києві, ОСОБА_3 висловив прохання ОСОБА_8 активізувати розслідування у кримінальних провадженнях №12016100020006096та № 12016100020005436, які розслідуються Дарницьким управлінням поліції ГУНП у м. Києві та у яких ОСОБА_5 та його дружина - ОСОБА_6 є потерпілими.

Усвідомлюючи протиправність дій ОСОБА_3, ОСОБА_5 з метою викриття злочинних дій останнього 22.05.2017 звернувся з відповідною заявою про вчинення злочину до Служби безпеки України.

Приблизно о 12 год. 45 хв. 25.05.2017 ОСОБА_5 в телефонній розмові повідомив ОСОБА_3, що він буде його чекати в обумовлений ним час поруч із кінотеатром «Зоряний», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Московська, 31/33.

У подальшому, ОСОБА_3, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди, 25.05.2017 близько 13 год. 00 хв. знаходячись у м. Києві поруч із кінотеатром «Зоряний», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Московська, 31/33, отримав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду в сумі 3000 (три тисячі) доларів CLLIA, що згідно офіційного курсу валют, встановленого Національним банком України на 25.05.2017 складає 78798,35 грн. (сімдесят вісім тисяч сімсот дев'яносто вісім гривень тридцять п'ять копійок), за вплив на прийняття рішень заступником начальника управління - начальником СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 щодо активізації розслідування кримінальних провадженнях № 12016100020006096 та № 12016100020005436.

Одразу після одержання неправомірної вигоди в сумі 3000 (три тисячі) доларів США, ОСОБА_3 був затриманий на місці вчинення злочину.

Отже, своїми умисними, протиправними діями, які виразились у зловживанні впливом, тобто у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 369-2 КК України.

13 вересня 2017 року між прокурором відділу Генеральної прокуратури України Демківим Д.М., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_3 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч.2 ст.3692 КК України. Обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі в межах висунутого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного злочину. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 має понести за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.3692 КК України, а саме: у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн..

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в ній міру покарання, окрім цього прокурором в судовому засіданні було заявлено клопотання про скасування арешту з майна.

Захисники обвинуваченого та обвинувачений в судовому засіданні також просили затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачений ОСОБА_12 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.3692 КК України, за обставин, як вони викладені в обвинувальному акті.

Таким чином, суд вважає, що обставини вчинення ОСОБА_12 злочину, передбаченого ч.2 ст.3692 КК України, знайшли своє об'єктивне підтвердження під час судового засідання.

Суд шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому судом встановлено, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_3 обвинувачення, даних про його особу, який характеризується позитивно, має на утриманні малолітніх дітей, обставин, що пом'якшують покарання, а саме щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючих покарання обставин немає.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_3 відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.

Цивільний позов не заявлений.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 314, 373, 374 та 475 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду від 13 вересня 2017 року між прокурором відділу Генеральної прокуратури України Демківим Д.М. та обвинуваченим ОСОБА_3 про визнання винуватості.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.3692 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн..

Скасувати арешт, що був накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.05.2017 у справі №757/29340/17-к, а саме:

- з грошових коштів в сумі 3000 (три тисячі) доларів США з наступними серіями та номерами купюрами, номіналом 100 доларів США в кількості 30 штук: 1. HF 38501422 F; 2. KB 65870550 B, 3. KG 25376312 A, 4. KB 47554452 C, 5. HB 07983984 I, 6. DB 64953761 D, 7. HB 98830297 E, 8. HB 85595836 D, 9. KI 00339285 A, 10. HB 34291492 A, 11. HL 61296490 G, 12. HE 56043612 B, 13. HB 08548556 L, 14. KB 87924872 I, 15. AB 18556005 T, 16. KL 96159688 C, 17. HB 01299714 G, 18. KK 73327993 A, 19. KK 73327740 A, 20. KK 73327741 A, 21. HA 25384194 A, 22. HA 25384193 A, 23. KB 06961262 K, 24. HD 34655419 A, 25. HC 49176079 A, 26. HD 03439245 B, 27. HA 76872101 A, 28. KB 58061132 A, 29. HH 43099880 A, 30. HF 30191165 E;

- грошових коштів у сумі 4100 (чотири тисячі сто) гривень, банкноти номіналом по 500 та 100 гривень;

- мобільного телефону марки IPhone модель 6, сірого кольору, IMEI НОМЕР_3 з сім картою НОМЕР_4 оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар».

Повернути ОСОБА_3 вилучені речі, а саме:

- грошові кошти у сумі 4100 (чотири тисячі сто) гривень, банкноти номіналом по 500 та 100 гривень;

- мобільний телефон марки IPhone модель 6, сірого кольору, IMEI НОМЕР_3 з сім картою НОМЕР_4 оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар».

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, у разі не подачі на нього апеляції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Судді О.А.Білоцерківець

Т.В.Остапчук

В.В.Підпалий