Ухвала суду № 74276750, 25.05.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:756/1164/18

Провадження №: 2/755/2803/18

УХВАЛА

Іменем України

"25" травня 2018 р. м. Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

Головуючого - судді САВЛУК Т.В.

при секретарі Бурячек О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Дніпровського районного суду міста Києва матеріали зустрічного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа Орган опіки та піклування Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітніх дітей разом з батьком та відібраннядитини, який подано в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, третя особа Орган опіки та піклування Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітніх дітей разом з матір'ю,

в с т а н о в и в:

Дніпровським районним судом міста Києва відкрите провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, третя особа Орган опіки та піклування Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітніх дітей разом з матір'ю.

24 квітня 2018 року (вх.№23115/1) до суду надійшла зустрічна позовна ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа Орган опіки та піклування Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітніх дітей разом з батьком та відібрання дитини.

Відповідач та представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні просили прийняти зустрічну позовну заяву та об'єднати в одне провадження з первісним позовом.

Представник позивача - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні просила відмовитиу прийнятті зустрічного позову, оскільки за формою та змістом зустрічна позовна заява не відповідає в вимогам ст.175 ЦПК України, також за змістом позовних вимог відповідач у зустрічному позові визначає додаткову вимогу про відібрання дітей від матері, що свідчить про подання нового позову, а не зустрічного в розумінні положень ст.193 Цільного процесуального кодексу України.

Оцінивши наведені відповідачем та представником відповідача підстави для прийняття зустрічного позову, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.49 Цивільного процесуального кодексу України, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 193 Цивільного процесуального кодексу України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Виходячи з предмету первісного позову, ОСОБА_7 пред'явила позов до ОСОБА_6 з вимогою: «Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та малолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, за фактичним місцем проживання їх матері ОСОБА_7».

В той же час, предметом позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 є вимоги: «Визначити місце проживання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з батьком - ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1.

Визначити місце проживання ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з батьком - ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1.

Відібрати малолітніх ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, від матері - ОСОБА_7, та передати їх батьку ОСОБА_7».

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Як роз'яснено у п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції», судам слід мати на увазі, що, оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об'єднання і роз'єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123 - 126 ЦПК.

Порядок прийняття зустрічного позову визначений ст. 193 ЦПК України, де підставами прийняття зустрічного позову до спільного розгляду є взаємопов'язаність, доцільність розгляду в одному провадженні, а також, можливість виключення повністю або частково задоволення первісного позову, у разі задоволення зустрічного позову.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним. Недоцільно розглядати первісний позов і зустрічний позов, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування.

Виходячи зі змісту ст. 193 ЦПК України, законодавством не передбачено прийняття зустрічного позову в частині заявлених вимог. Наслідком прийняття зустрічного позову є його об'єднання в одне провадження з первісним позовом.

Відповідно до ч. 10 ст. 188 ЦПК України, справи об'єднані в одне провадження, роз'єднанню не підлягають.

Первісний позов та зустрічний позов заявлені між тими ж сторонами, але мають різні предмети спору, оскільки доведення підстав для визначення місця проживання дітей з одним із батьків, так і підстави відібрання дітей від матері, є окремими предметом доказування, тягне за собою збір нових доказів та їх доведення іншими засобами доказування, у зв'язку з чим виникає потреба отримати новий висновок органу опіки та піклування щодо місця проживання дітей разом з батьком, що є обов'язковим в розумінні положень ст.19 Сімейного кодексу України, тому, на думку суду, спільний розгляд первісного позову і зустрічного позову, поданого відповідачем, призведе до затягування судового процесу, порушення права позивача на своєчасний, швидкий розгляд та вирішення справи по суті вимог заявлених у первісному позові.

З урахуванням викладеного та зважаючи на те, що вирішення питання про прийняття в провадження зустрічного позову є правом суду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття зустрічного позову та його об'єднання в одне провадження з первісним позовом, що не позбавляє останнього права звернутись до суду з окремим позовом в загальному порядку.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 188, 193, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа Орган опіки та піклування Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітніх дітей разом з батьком та відібрання дитини.

Відповідно до положень ч.2 ст.353 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. (п.4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України)

С у д д я