Постанова № 7427658, 25.12.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.2009                                                                                           № 40/520

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Смірнової Л.Г.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Міцкевич Р.В. дов. б/н від 08.04.20009 року

від відповідача-1: Мостовенко С.М. дов. б/н від 07.12.2009 року

від відповідача-2: Серединська О.М. дов. б/н від 13.08.2009 року

                               Рудковський С.А. дов. б/н від 31.12.2009 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Лисичанський машинобудівельний завод"

на рішення Господарського суду м.Києва від 23.10.2009

у справі № 40/520 (суддя

за позовом                               ТОВ "Ласка Лізинг"

до                                                   ТОВ "Рентал Центр"

                                                  ЗАТ "Лисичанський машинобудівельний завод"

про                                                   стягнення 959 253,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласка Лізинг” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Рентал Центр” та Закритого акціонерного товариства “Лисичанський машинобудівельний завод” про стягнення заборгованості у розмірі 959 253, 78 грн.

Позивач в обґрунтування позову посилається на невиконання Відповідачем обов’язків за Договором фінансового лізингу №1568/08/2008, що стосується нездійснення оплати лізингових платежів, порушуючи тим самим умови Договору. У зв’язку з тим, що між Позивачем та ЗАТ “Лисичанський машинобудівельний завод”(Відповідач-2) було укладено Договір поруки № 1568/08/2008-П/Ю від 11.09.08, згідно умов якого Відповідач-2 прийняв на себе зобов’язання відповідати перед Позивачем за невиконання Відповідачем-1 зобов’язань за Договором фінансового лізингу № 1568/08/2008 від 11.09.08р., керуючись п. 1.2 Договору поруки та нормами ЦК України просить суд стягнути з Відповідача-1 та солідарного боржника Відповідача-2 заборгованість у розмірі 959 253, 78 грн. та покласти судові витрати на відповідачів.

20.10.2009, одночасно із позовною заявою, позивачем було подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках відповідачів в розмірі заявлених позовних вимог у сумі 1031 930,60 грн.

Заява обґрунтована ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, з посиланням на факти невиконання договірних зобов’язань Відповідача-1 за договором фінансового лізингу. Вказане дає обґрунтовані підстави вважати, що грошові кошти відповідачів у банківських установах України, якщо на них не буде накладений арешт, будуть витрачені відповідачами, що зробить неможливим виконання рішення за позовом, поданим позивачем щодо стягнення з відповідачів на користь позивача суми заборгованості у розмірі 1031 930,60 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.10.2009 року у справі №40/520 заяву позивача про забезпечення позову задоволено. З метою забезпечення позову до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили, солідарно накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю “Рентал Центр” та Закритого акціонерного товариства “Лисичанський машинобудівельний завод” на всіх поточних рахунках у банківських установах сумі 959 253, 78 грн. Стягувачем за даною ухвалою про забезпечення позову є позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Ласка Лізинг”(03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5 корп. 2, Бізнес-центр “Реноме”, код ЄДРПОУ 33104543). Боржниками за даною ухвалою про забезпечення позову є Товариство з обмеженою відповідальністю “Рентал Центр”(код ЄДРПОУ 33782994, 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4-а) та Закрите акціонерне товариство “Лисичанський машинобудівельний завод”(91055, м. Луганськ, Ленінський район, вул. Карла Маркса, 63 код ЄДРПОУ 32202369).

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю “Рентал Центр” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 23.10.2009 року у справі № 40/520.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2009 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Рентал Центр” прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 23.12.2009 року.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, Закрите акціонерне товариство “Лисичанський машинобудівельний завод” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 23.10.2009 року у справі № 40/520.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2009 року апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Лисичанський машинобудівельний завод” прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 23.12.2009 року.

В обґрунтування апеляційних скарг скаржники зазначають, що при прийнятті оскаржуваної ухвали господарським судом м. Києва порушено норми процесуального права, а саме ст. ст. 33, 34, 66 Господарського процесуального кодексу України. По-перше, апелянти зауважують на тому, що позивачем поданий позов до Господарського суду міста Києва у порушення ст.15 ГПК України. Територіальна підсудність справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача. Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Рентал Центр» станом на 19.10.2009р. (свідоцтво наявне в матеріалах справи як додаток до клопотання про передачу справи за підсудністю) місцезнаходження Відповідача по справі зареєстровано за адресою - м. Луганськ, тобто провадження у справі відкрито з порушенням територіальної підсудності. У матеріалах справи наявне клопотання про передачу справи за підсудністю до господарського суду Луганської області. По-друге, скаржники стверджують, що Позивач, обґрунтовуючи наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, виходив виключно з власних, нічим не підтверджених припущень (міркувань, передбачень, прогнозів). Тобто, враховуючи вимоги ст. 33 ГПК, наведення доказів наявності фактичних обставин, з якими позивач пов'язує необхідність застосування заходів до забезпечення позову, є обов'язковим. Однак, в порушення вимог ст.ст. 33 та 66 ГПК в ухвалі відсутні посилання на докази, які підтверджують обставини про необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти. Згідно п. 3 ст. 86 ГПК ухвала господарського суду має містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство. Але, оскаржувана ухвала про забезпечення позову не містить мотивованого висновку про те, які саме обставини свідчать про необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на всіх рахунках відповідачів та які докази на підтвердження цих обставин суду надав позивач в оскаржуваній ухвалі, також не вказано з яких міркувань виходив суд, визнаючи, що невжиття заходів до забезпечення позову утруднить чи унеможливить виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 23.12.2009 року було оголошено перерву до 25.12.2009 року.

23.12.2009 року до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшло колективне звернення трудового колективу відповідача-2, в якому йдеться про те, що накладення арешту на рахунки не тільки зупинить господарську діяльність Товариства, а перш за все порушить конституційні права робітників отримувати заробітну платню, зробить неможливим відраховувати та сплачувати податки, збори та загальнообов'язкові державні платежі, скоротить робочі місця, а в період світової фінансової кризи нам - мешканцям міста Лисичанськ Луганської області ніде буде працевлаштуватися. Неможливість підприємства розраховуватися з контрагентами призведе до зменшення обсягів реалізації продукції, що в свою чергу призведе до зниження прибутковості та до збитковості, до зниження рівня ліквідності та платоспроможності. В майбутньому це призведе діюче підприємство до банкрутства.

25.12.2009 року від позивача до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшла заява про відвід складу суду.

Ухвалою Голови Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2009 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласка Лізинг” про відвід колегії у складі: Смирнова Л.Г.- головуюча суддя, судді Тищенко О.В., Алданова С.О. у справі №40/520 залишено без задоволення.

Представники відповідача-1, відповідача-2 в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційних скарг підтримали, просили апеляційні скарги задовольнити, ухвалу Господарського суду м. Києва від 23.10.2009 року у справі №40/520 скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 25.12.2009 року заперечував проти доводів відповідачів, викладених в апеляційних скаргах, просив суд відмовити у задоволенні скарг та залишити без змін оскаржувану ухвалу Господарського суду міста Києва у справі №40/520 від 23.10.2009 року. Проте, жодного доказу щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову суду не надав.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Відповідно до ч.2 ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, відповідача-2, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм процесуального права, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційних скарг відповідачів та скасування ухвали від Господарського суду від 23.10.2009 року про забезпечення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до за безпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову застосовується тоді, коли відповідач здійснює або може здійснити дії, які можуть утруднити або зробити неможливим реаль не виконання судового рішення. Слід зазначити, що закріплення у процесуальному законодавстві таких положень є однією з гарантій захисту прав та інтересів юридичних та фізичних осіб, які зареєст ровані як суб'єкти підприємницької діяльності.

Забезпечення позову у господарському процесі — це вжиття гос подарським судом, упровадженні якого знаходиться справа, певних заходів щодо охорони прав та інтересів позивача для створення мож ливості реального виконання позитивного (для позивача) рішення суду. Здійснення господарським судом дій щодо забезпечення позову провадиться у разі необхідності з метою забезпечення виконання рішення суду. Так, забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, підставами забезпечення господарського позову є: 1) утруднення ви конання рішення господарського суду; 2) неможливість виконання рішення господарського суду. Наявність цих підстав необхідна, інакше безпідставне вжиття таких заходів може призвести до порушення прав та інтересів сторін у справі, що є неприпустимим.

Позивач подає до господарського суду заяву про забезпечення позову. Вимоги про забезпечення позову може бути викладено як безпосередньо у позовній заяві, так і в окремій заяві, адресованій господарському суду. Отже, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову за заявою позивача або з власної ініціативи.

Забезпечення позову може проводитися на будь-якій стадії процесу, починаючи від порушення провадження у справі і до ухвалення господарським судом рішення по суті справи. Господарський суд, вирішуючи питання про забезпечення позову, у кожному конкретному випадку повинен правильно оцінити обста вини справи та прийняти відповідне рішення, що зумовлено не лише вимогами щодо винесення рішення, а й відсутністю у законі точного переліку господарських спорів або обставин, за наявності яких вживаються заходи до забезпечення по зову. Водночас позитивне вирішення господарським судом питання щодо забезпечення позову є правом, а не обов'язком суду, тому за відсутності достатніх правових підстав господарський суд може від мовити у забезпеченні позову.

Відповідно до п.3 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 23.08.1994№ 02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (ст. 65 ГПК).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним видом заходів до забезпечення позову і предметом відповідної позовної вимоги;

- імовірності настання обставин, зазначених у статті 66 ГПК;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу. (Лист, Вищий господарський суд, від 14.12.2007, № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права").

Матеріали справи не місять жодного доказу того, що не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення.

Позивач, обґрунтовуючи наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, виходив виключно з власних, нічим не підтверджених припущень (міркувань).

Відповідно до ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тобто, враховуючи вимоги ст. 33 ГПК, наведення доказів наявності фактичних обставин, з якими позивач пов'язує необхідність застосування заходів до забезпечення позову, є обов'язковим.

Крім цього, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 86 ГПК України ухвала господарського суду має містити, зокрема, мотиви винесення ухвали.

Але, оскаржувана ухвала про забезпечення позову не містить мотивованого висновку про те, які саме обставини свідчать про необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на всіх рахунках відповідачів та які докази на підтвердження цих обставин суду надав позивач в оскаржуваній ухвалі, також не вказано з яких міркувань виходив суд, визнаючи, що невжиття заходів до забезпечення позову утруднить чи унеможливить виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч.2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

За таких обставин, ухвала Господарського суду м. Києва від 23.10.2009 року у справі №40/521 про забезпечення позову прийнята з порушенням норм процесуального права, отже апеляційні скарги Закритого акціонерного товариства “Лисичанський машинобудівельний завод” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Рентал Центр” підлягають задоволенню, а ухвала Господарського суду м. Києва від 23.10.2009 року у справі №40/520 про забезпечення позову – скасуванню з направленням справи №40/520 для подальшого розгляду до Господарського суду м. Києва.

Крім цього, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначати наступне.

Відповідно до ст. 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Рентал Центр» (відповідач-1) станом на 19.10.2009р. місцезнаходженням Відповідача-1 є - м. Луганськ, вул. Краснодонська, 5-В.

Згідно витягу з ЄДРПОУ Закритого акціонерного товариства “Лисичанський машинобудівельний завод” (відповідач-2) місцезнаходженням Відповідача-2 є - м. Луганськ, вул. Карла Маркса, 63.

Таким чином, справа №40/520 повинна розглядатись Господарським судом Луганської області.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 66, 67, 99, 101, 103 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Закритого акціонерного товариства “Лисичанський машинобудівельний завод” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Рентал Центр” задовольнити.

          Ухвалу Господарського суду м. Києва від 23.10.2009 року у справі №40/520 про забезпечення позову скасувати.

Матеріали справи №40/520 передати для подальшого розгляду до Господарського суду м. Києва.

          Копію даної постанови направити сторонам по справі, Відділу державної виконавчої служби у Оболонському районі м. Києва та Відділу державної виконавчої служби у Ленінградському районі м. Луганська.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді