Рішення № 74276254, 24.05.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/3337/18

Справа №754/607/18

РІШЕННЯ

Іменем України

24 травня 2018 року м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва

під головуванням судді Бабко В.В.

за участю секретаря судового засідання Базік А.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулась позивач ОСОБА_2 з позовом до відповідача Деснянського районного ВДВС м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про зняття арешту з майна.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 28.05.2003 року Постановою про арешт всього нерухомого майна державного виконавця ВДВС Деснянського РУЮ в м. Києві серії АА № 877682 накладено арешт на нерухоме майно та обмежено право користування та розпорядження майном, що належить ОСОБА_2 Після звернення до відповідача з заявою про зняття арешта з майна позивачу стало відомо, що виконавче провадження закрито, а виконавчий лист певернуто стягувачу. Строк зберігання завершених виконавчих проваджень становить 3 роки, тому арешт неможливо зняти тим органом, який його накладав. У зв'язку з викладеним позивач просить задовольнити позовні вимоги та звільнити з-під арешту все майно, що належить на праві власності позивачу ОСОБА_2, а саме: квартиру АДРЕСА_1; квартиру АДРЕСА_2 та ј частину земельної ділянки та житлового будинку, що знаходяться в АДРЕСА_3.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги просила задовольнити.

Представник відповідача Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просив суд прийняти рішення на підставі поданих стороною доказів, згідно чинного законодавства України.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повідомлених учасників справи.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені та підтвердженні матеріалами справи наступні факти.

Рішенням Печерського районного суду м. Києві від 07.05.2003 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ЗАТ Виробничо-торгівельна швейна фірма «Україна» суму в розмірі 190 980грн.

Постановою про арешт всього нерухомого майна державного виконавця ВДВС Деснянського РУЮ в м. Києві Малою О.Г. серії АА № 877682 було накладено арешт на нерухоме майно та обмежено право користування та розпорядження майном, що належить ОСОБА_2

З довідок від 20.09.2017 року та 19.12.2017 року, виданих Деснянським районним ВДВС м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві вбачається, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що виконавчий лист 1-212 від 28.05.2003 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ЗАТ Виробничо-торгівельна швейна фірма «Україна» суму в розмірі 190 980грн у відділенні не перебуває.

У відповідності до ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчий або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також провадяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Відповідно до частин 1,2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобовязаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Відповідно до Розділу 9 пункту 9.8 Наказу "Про затвердження Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби" строки зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень та здавальних описів (завершених виконавчих проваджень) становлять три роки, після чого вони підлягають знищенню.

Відповідно до Розділу 9 пункту 9.8 Наказу "Про затвердження Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби" документи органу державної виконавчої служби через закінчення строків їх зберігання підлягають знищенню.

Згідно до положень ч.4 ст.41 Конституції України,ч.1 ст.321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до положень ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.. Згідно положень частин 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Отже, накладення арешту на майно позивача обмежує його законні права як власника, щодо вільного користування та розпорядження своїм майном.

Враховуючи наявність накладеного арешту на нерухоме майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не може, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог ОСОБА_2 та необхідність скасування такого арешту.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, статтями 317, 319, 321 ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 263, 265, 354, 430 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про зняття арешту з майна - задовольнити.

Зняти арешт та заборону на відчуження з об'єкту нерухомого майна, що належить на праві власності позивачу ОСОБА_2, а саме: квартиру АДРЕСА_1; квартиру АДРЕСА_2 та ј частину земельної ділянки та житлового будинку, що знаходяться в АДРЕСА_3.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва протягом тридцяти днів з дня його складання через Деснянський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 24 травня 2018 року.

Суддя Бабко В.В.