Рішення № 74275847, 22.05.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/227/18

Справа №754/12458/17

РІШЕННЯ

Іменем України

22 травня 2018 року Деснянський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді - Панченко О.М.,

при секретарі: Табачук Д.О.

за участі представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання призначити пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати за три роки, що передують призначенню пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з адміністративним позовом, в якому просить суд зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити йому пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників у галузі економіки України за три роки, що передують року звернення, тобто за 2014-2016 роки, починаючи з 12.07.2017 року. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він отримує пенсію за віком як науковий працівник відповідно до ЗУ «Про науково-технічну діяльність» в Управлінні. 12.07.2017 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування». Своїм листом від 18.08.2017 року Управління повідомило про те, що розмір його пенсії за віком розрахований з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески за 2007 рік (1197.91 грн.). Вважаючи такі дії Відповідача протиправними, позивач звернувся до суду зданими позовними вимогами.

26 вересня 2017 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва відкрито провадження в даній адміністративній справі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову в повному обсязі та просив суд про їх задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, повідомлявся належним чином про день та час розгляду справи.

Таким чином, вислухавши вступне слово представника позивача, розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що надані представником позивача докази та повідомлені ним обставини є достатніми для прийняття рішення у справі без участі представника відповідача.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Позивач отримує пенсію за віком як науковий працівник відповідно до ЗУ «Про науково-технічну діяльність» в Управлінні. 12.07.2017 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування». Своїм листом від 18.08.2017 року Управління повідомило про те, що розмір його пенсії за віком розрахований з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески за 2007 рік (1197.91 грн.). Вважаючи такі дії Відповідача протиправними, позивач звернувся до суду зданими позовними вимогами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу при обчисленні розміру пенсії за віком управління застосувало показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2007 рік у розмірі 1197,91 гривень за рік, що передував призначенню пенсії за Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність».

Закон України «Про наукову і науковово-технічну діяльність» передбачає інші підстави та порядок пизначення пенсії. При цьому позивач з моменту призначення пенсії як науковому працівнику продовжував працювати та сплачувати у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов»язкового державного пенсійного страхування.

До спірних правовідносин підлягає застосуванню ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», згідно якої для обчислення пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи позивач вперше звернувся до Управління за призначенням пенсії згідно Закон України «Про наукову і науковово-технічну діяльність» 24.10.2006 року, що підтверджується відповідною заявою. З заявою про призначення пенсії за віком звернувся до Управління 12.07.2017 року. Отже, показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії позивачу повинен застосовуватися за 2014, 2015, 2016 роки.

Оскільки ЗУ «Про наукову і науковово-технічну діяльність» і ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» визначають різні підходи (формули) обчислення пенсії, то можна дійти висновку, що для обчислення пенсії позивачу показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено внески, вперше застосовується при призначенні пенсії за віком з 12.07.2012 року.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи викладені обставини, суд приходить до висновку що дії відповідача є неправомірними, а тому вимоги позивача підлягають до задоволення шляхом зобов'язання Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити позивачу пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників у галузі економіки України за три роки, що передують року звернення, тобто за 2014-2016 роки, починаючи з 12.07.2017 року.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 46 Конституції України, ст.ст. 77,104-106, 162 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання призначити пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати за три роки, що передують призначенню пенсії - задовольнити.

Зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_2 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників у галузі економіки України за три роки, що передують року звернення, тобто за 2014-2016 роки, починаючи з 12.07.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О.М. Панченко