Ухвала суду № 74275379, 25.05.2018, Черкаський районний суд Черкаської області

707/676/18

4-с/707/8/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2018 року м.Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Тептюка Є.П.,

при секретарі Березюк Л.С.,

за участю: представника скаржника ОСОБА_1, старшого державного виконавця ЧРВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Крижевського О.А., представника боржника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси скаргу ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" на рішення та дії старшого державного виконавця Черкаського районного відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_4, -

встановив:

Скаржник ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" звернувся до суду з скаргою, в якій просить: визнати дії старшого державного виконавця Черкаського районного відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_4 щодо закінчення виконавчого провадження №50016171 по виконанню виконавчого листа №2/707/364/15 виданого 04.01.2016 року; скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження №50016171 по виконанню виконавчого листа №2/707/364/15 виданого 04.01.2016 року від 02.04.2018 року; зобов'язати старшого державного виконавця Черкаського районного відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_4 відновити виконавче провадження №50016171 по виконанню виконавчого листа №2/707/364/15 виданого 04.01.2016 року.

В обґрунтування своїх вимог скаржник послався на те, що рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 12.05.2015 по цивільній справі за позовом ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2 про стягнення суми позовні вимоги задоволені та стягнуто з відповідача 17125,80 доларів США, що за курсом НБУ станом на 27.01.2015 року становило 272128,93 гривен. Своєчасно виконавчі листи були пред’явлені до виконання. 02.04.2018 року державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, в зв’язку з виконанням рішення суду в повному обсязі.

Не погодившись з вказаною постановою представник ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" звернувся до суду з скаргою, так як рішення виконано не в повному обсязі, а саме не сплачено суму боржниками в повному обсязі, а сплачено лише частина суми, оскільки станом на день погашення заборгованості (30.03.2018 року) 272128,93 грн. становили 10252,93 долара США, а рішенням суду стягнуто з боржника 17125,80 доларів США .

Представник скаржника ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК"в судове засідання з’явився, наполягала на задоволенні вимог скарги.

Державний виконавець в судовому засіданні надав заперечення на скаргу, проти її задоволення заперечував. В обґрунтування своїх заперечень послався на те, що він в повному обсязі вчинив всі необхідні дії для виконання рішення в повному обсязі, оскільки у виконавчому листу зазначена сума до стягнення 272128,93 грн.

Представник боржника в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи осіб, які з’явились в судове засідання осіб, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

Черкаського районного суду Черкаської області від 12.05.2015 по цивільній справі за позовом ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2 про стягнення суми позовні вимоги задоволені та стягнуто з відповідача 17125,80 доларів США, що за курсом НБУ станом на 27.01.2015 року становило 272128,93 грн.

12.05.2015 року був виданий виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 17125,80 доларів США, що за курсом НБУ станом на 27.01.2015 року становить 272128,93 гривен (а.с. 30).

Відповідно до заяви 12.01.2016 року виконавчий лист був пред’явлений до виконання своєчасно (а.с. 32).

02.04.2018 року державним виконавцем була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, в зв’язку з виконанням рішення суду в повному обсязі.

Відповідно до платіжних доручень боржник сплатив 272128,93 грн. 06.07.2016 року – 45408,09 грн., 02.02.2018 року - 90909,09 грн., 29.03.2018 року - 138533,04 грн. (а.с. 36-40).

Станом на 06.07.2016 року, на 02.02.2018 року та на 29.03.2018 року згідно офіційного курсу НБУ долар США по відношенню до гривні складає відповідно 24.8459 грн., 27.8695 грн. та 26.4052 грн.

Тож сума, яка була сплачена боржником станом на 29.03.2018 року становила 10334,51 доларів США.

Так як в рішенні суду та виконавчому листі є чітка вказівка на суму боргу, а саме 17125,80 доларів США, то суд вважає виконання рішення суду відбулось лише частково.

Державний виконавець не звернувся до суду за роз’ясненням виконання рішення.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною першою статті 14 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 1 ОСОБА_5 України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому ОСОБА_5, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим ОСОБА_5, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього ОСОБА_5 та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього ОСОБА_5 підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини другої статті 17 ОСОБА_5 України «Про виконавче провадження» виданий судом виконавчий лист є документом, на підставі якого державна виконавча служба здійснює примусове виконання. У статті 11 зазначеного ОСОБА_5 визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим ОСОБА_5 заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. У зв'язку із цим на нього покладається обов'язок здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим ОСОБА_5.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 49 ОСОБА_5 України «Про виконавче провадження» у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом виконавче провадження підлягає закінченню.

Загальні положення виконання грошового зобов'язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. У разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК.

Посилання державного виконавця на те, що у виконавчому листі зазначена сума в гривнях, суд до уваги не приймає оскільки у виконавчому листі чітко зазначено про стягнення з ОСОБА_2 17125,80 доларів США, що за курсом НБУ станом на 27.01.2015 року становить 272128,93 гривен (а.с. 30).

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 ОСОБА_5 України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.

Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті визначені у статті 53 ОСОБА_5 України «Про виконавче провадження» (в редакції закону, чинного на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини третьої статті 53 ОСОБА_5 України «Про виконавче провадження» (в редакції ОСОБА_5 України від 4 листопада 2010 року № 2677-VI , чинній на момент виникнення та існування спірних правовідносин між стягувачем та суб'єктом оскарження) у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті державний виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує ці кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті державний виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби.

Отже, державний виконавець був зобов'язаний керуватися положеннями, визначеними у статті 53 ОСОБА_5 України «Про виконавче провадження».

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, сформульованій у постанові від 10 лютого 2016 року справі №6-1680цс15, згідно з якою якщо у кредитному договорі виконання зобов'язання визначено у вигляді грошового еквіваленту в іноземній валюті (стаття 533 ЦК України) за наявності хоча б у однієї сторони зобов'язання: або у банка-отримувача або у ініціатора платежу індивідуальної або генеральної ліцензії на використання іноземної валюти на території України (стаття 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»), то суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, якщо саме вона надавалась за договором і позивач просить стягнути суму у валюті.

На час укладення кредитного договору з боржником ОСОБА_5 України «Про захист прав споживачів» не передбачалася заборона на надання споживчих кредитів в іноземній валюті.

Аналіз зазначених норм матеріального права надає підстави для висновку, що рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 12.05.2015 по цивільній справі за позовом ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2 про стягнення 17125,80 доларів США підлягає примусовому виконанню з урахуванням особливостей, визначених статтею 53 ОСОБА_5 України «Про виконавче провадження». При цьому сума боргу, що підлягає стягненню за вказаним судовим рішенням, обчислюється в іноземній валюті, повинна бути конвертована в національну валюту на день здійснення платежу. Це означає, що боржник, виконуючи зобов'язання за виконавчим документом у національній валюті, повинен брати до уваги офіційний валютний курс НБУ, встановлений для відповідної валюти на день платежу (тобто день зарахування коштів на рахунок кредитора).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 6-1063цс17. Та повністю відповідає постанові Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі №638/1839/14-ц.

Враховуючи все вище викладене суд вважає, що здійснення виконання зобов'язання за судовим рішенням у національній валюті, а не у валюті кредиту, без врахування офіційного курсу валют НБУ, зумовило виконання судового рішення не у повному обсязі, тому суд приходить до висновку про те, що дії державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 8 частини першої статті 49 ОСОБА_5 України «Про виконавче провадження» є незаконними.

Визначаючи зміст повноважень суду під час розгляду скарг на дії державного виконавця суд першої інстанції зобов'язаний керуватися положеннями частини другої статті 451 ЦПК України, відповідно до якої у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення.

Відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

Встановивши, що оскаржувана постанова державного виконавця ухвалена передчасно та без достатніх правових підстав, а відповідно, є неправомірною, що є підставою для її безумовного скасування та забовязання державного увиконавця відновити виконавче провадження.

Керуючись ст. 451 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Скаргу ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" на рішення та дії старшого державного виконавця Черкаського районного відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_4 - задовольнити.

Визнати дії старшого державного виконавця Черкаського районного відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_4 щодо закінчення виконавчого провадження №50016171 по виконанню виконавчого листа №2/707/364/15 виданого 04.01.2016 року - неправомірними.

Скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження №50016171 по виконанню виконавчого листа №2/707/364/15 виданого 04.01.2016 року від 02.04.2018 року.

Зобов'язати старшого державного виконавця Черкаського районного відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_4 відновити виконавче провадження №50016171 по виконанню виконавчого листа №2/707/364/15 виданого 04.01.2016 року.

Ознайомитись з повним текстом судової ухвали, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги на ухвалу можуть бути подані протягом 15 днів з дня її складення через суд першої інстанції до апеляційного суду Черкаської області.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 25.05.2018 року.

Суддя Є. П. Тептюк