Постанова № 7427530, 17.11.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2009                                                                                           № 16/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Кондес Л.О.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

Від позивача: Дев»ятка О.Г.- за дов.

Від відповідача:Конодиба С.Є.- директор

Васильєв О.О.- за дов.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ТОВ "Інекс Ріал Істейт" та Товариства з обмеженою відповідальністю „Молодіжний житловий комплекс”

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.02.2009

у справі № 16/13 (суддя

за позовом                               ТОВ "Інекс Ріал Істейт"

до                                                   ТОВ "Молодіжний житловий комплекс"

про                                                   стягнення коштів в розмірі 395130,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2009р. у справі №16/13 частково задоволено уточнений Товариством з обмеженою відповідальністю « Інекс Ріал Істейт» позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Молодіжний житловий комплекс» про стягнення 308709,96 грн.- збитків, 528,95 грн.- пені, 77177,49 грн.- інфляційних, 9084,17 грн.- 3% річних, а всього: 395500,57 грн.

          Підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача 308709,70 грн.- збитків та судові витрати. В решті частини позову відмовлено.

          Не погодившись з рішенням,позивач і відповідач відповідно звернулися з апеляційними скаргами до Київського апеляційного господарського суду.

          Так, відповідач у своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення в частині відшкодування 308709,70 грн.- збитків та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права.

          Зокрема, відповідач наголошує на необґрунтованості та недоведеності матеріалами справи висновку місцевого господарського суду про те, що позивачем, ніби то, доведено та підтверджується матеріалами справи факт недоотримання ним загальної площі квартир у розмірі 122,18 кв.м.

          Відповідач також звертає увагу на те, що при визначенні загальної площі квартир необхідно використовувати дані проектної документації, як це зазначено в Договорі про спільну діяльність від 30.05.2006р., а не дані БТІ, на які посилається позивач чи дані неіснуючої окремої угоди – проектно - кошторисної документації, на яку посилається суд.

          Також, судом першої інстанції не було всебічно з»ясовано обставину, чи має право позивач вимагати відшкодування збитків у повному обсязі та не враховано зустрічного зобов»язання позивача перед відповідачем на суму 37000 грн.

          За Договором позивач і відповідач домовилися про загальну площу квартир відповідно до проектної документації і жодних посилань на використання даних БТІ, які розраховані з урахуванням відповідних знижених коефіцієнтів, в Договорі немає.

          Позивач у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з викладеними відповідачем обставинами оскарження рішення, вважає заперечення відповідача такими, що суперечать умовам укладеного між сторонами Договору про спільну діяльність.

          При встановленні загальної площі квартир суд правильно виходив з даних БТІ,а не з проектних даних, які є попередніми і підлягають уточненню при проведенні технічної інвентаризації збудованих квартир.

          Позивач у своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні на користь позивача 528,95 грн.- пені, 77177,49 грн.- інфляційних, 9084,17 грн.- 3% річних від простроченої суми та стягнути з відповідача на користь позивача 528,95 грн.- пені, 77177,49 грн.- інфляційних, 9084,17 грн.- 3% річних від простроченої суми . В решті частини рішення залишити без змін.

          Позивач вважає, що рішення в оскаржуваній його частині є помилковим і підлягає скасуванню у зв»язку із порушенням норм матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

          Так, судом помилково не були застосовані до спірних правовідносин приписи ст..625 ЦК України.

          Встановлені судом обставини справи свідчать про невиконання відповідачем взятих на себе зобов»язань за договором.

          Позивач наголошує а тому, що суд правильно вирішив, що відповідач повинен повернути позивачу грошові кошти, які відповідають вартості недоотриманих ним квадратних метрів загальної площі квартир за договором на загальну суму 308709,70 грн.

          З моменту підписання сторонами Акту погодження передачі квартир та оформлення Чернігівським БТІ технічних паспортів на ці квартири, у відповідача виникло грошове зобов»язання щодо повернення позивачу грошових коштів на суму вартості загальної площі квартир за договором і, отже, на підставі ст.625 ЦК України відповідач повинен сплатити позивачу інфляційні та 3% річних від простроченої суми.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2009р. № 16/13 прийнято до провадження апеляційну скаргу ТОВ «Молодіжний житловий комплекс».

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2009р.№16/13 прийнято до провадження апеляційну скаргу ТОВ «Інекс Ріал Істейт» та призначено справу до розгляду на 14.04.2009р.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2009р. у справі №16/13 з ініціативи суду призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено Державному підприємству «Київська обласна багатопрофільна лабораторія науково-дослідного експертно-криміналістичного центру», у зв»язку з чим апеляційне провадження у справі було зупинено на час проведення експертизи на підставі п.1 ч.2 ст.79 ГПК України.

          Витрати по проведенню судової будівельно - технічної експертизи судом покладено порівну на обох сторін.

          18.09.2009р. до Київського апеляційного господарського суду від експертної установи надійшов Висновок № 03-07/64-09 від 17.08.2009р.

          Позивач надав копію платіжного доручення №77 від 22.07.21009р. на суму 5826,24 грн. на підтвердження оплати судової експертизи, яке просив долучити до матеріалів справи №16/13.

          Відповідач на підтвердження оплати судової експертизи надав оригінали платіжних доручень: №273 від 09.09.09. на суму 2913,12 грн. та № 569 від 20.07.09. на суму 2913,12 грн., всього на суму 5826,24 грн., які долучені до матеріалів справи № 16/13.

           Розглянувши у судових засіданнях апеляційні скарги позивача та відповідача і відзиви на них, дослідивши матеріали справи, оцінивши та перевіривши Висновок судової будівельно-технічної експертизи за правилами ст..43 ГПК України, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія установила наступне:

          Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до відповідача на підставі укладеного 30.05.2006р. між ТОВ «Молодіжний житловий комплекс» ( Сторона-1) та ТОВ «Інекс Ріал Істейт» ( Сторона-2) Договору №1 про спільну діяльність( надалі –Договір).

          Відповідно до Договору сторони домовилися здійснювати співробітництво в питаннях, пов»язаних з будівництвом першої черги багатоповерхового будинку з інженерними спорудами і мережами та благоустроєм земельної ділянки відповідно до проектної документації по проспекту Перемоги, 151-А у м.Чернігові.

          Позивач просить стягнути з відповідача 308709,96 грн.- загальна вартість недоотриманих позивачем 122,18 кв.м загальної площі квартир, яка є сумою зайво отриманих відповідачем коштів і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

          Крім зазначеної суми, позивач вважає, що відповідач відповідно до умов п.11.4 Договору повинен сплатити пеню за порушення графіку будівництва в розмірі 528,95 грн. за доданим розрахунком, а також на підставі ст..625 ЦК України за порушення грошового зобов»язання 76807,01 грн.- інфляційних та 9084,17 грн.- 3% річних станом на 11.12.2008р.

          Позивач звертає увагу на умови п.2.2 Договору, відповідно до якого позивач зобов»язався поетапно сплатити грошові кошти необхідні для будівництва 3368 кв.м загальної площі квартир, а після прийняття об»єкта в експлуатацію, прийняти вказану в договорі кількість квартир, фінансування будівництва яких проводилось за рахунок його коштів.

          Будівництво об»єкта було здійснено протягом 2006-2007 років. 30.10.2007р. державною приймальною комісією було складено Акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об»єкта.

          19.11.2007р. Акт державної приймальної комісії було зареєстровано в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м.Чернігова та затверджено рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради за № 303.

          Перелік квартир, які переходять у власність позивачу, сторони погодили також у складеному 21.11.2007р. Акті погодження передачі квартир і після оформлення Чернігівським МБТІ в листопаді-грудні 2007р. технічних паспортів на погоджені сторонами квартири з»ясувалося, що загальна площа переданих позивачу квартир складає 3246,10 кв.м. і, отже, площа недоотриманих квадратних метрів загальної площі квартир, які мали бути передані йому відповідачем у власність, складає 122,18 кв.м.

          При цьому,позивач посилається на п.1.2 Інструкції про порядок проведення інвентаризації об»єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2007р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.07.2001р. за № 582/5773, яка визначає порядок та методику проведення технічної інвентаризації збудованих ( реконструйованих) будинків, допоміжних будівель та споруд з метою, зокрема, визначення їх фактичної площі та об»єму ( щодо проектних).

          Позивач стверджує, що при встановленні загальної площі квартир слід використовувати саме дані БТІ, а не проектні дані, які є попередніми і не підлягають уточненню при проведенні технічної інвентаризації збудованих квартир.

          Квартири, передбачені п.5.2 Договору в редакції від 01.03.2007р. загальною площею 3246,10 кв.м., перейшли у власність позивача.

          Із недоотриманої позивачем площі , 58,19 кв.м загальної площі квартир відносяться до квартир, будівництво яких було здійснено по ціні 2272,50 грн. з ПДВ на загальну суму 132237,06 грн., а 63,99 кв.м відносяться до квартир, будівництво яких було здійснено по ціні 2777,50 грн. з ПДВ на загальну суму 176472,90 грн..

          В процесі судового провадження у справі позивач 24.02.2009р. звернувся до суду першої інстанції із заявою в порядку ст..22 ГПК України про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 308709,70 грн.- збитків, 528,95 грн.- пені,77 177.49 грн.- інфляційних, 9084,17 грн.- 3% річних від простроченої суми, а всього: 395500,57грн.

          Обґрунтовуючи уточнені позовні вимоги, позивач посилається на умови п. 2.1.11 Договору про спільну діяльність від 30.05.2006р., відповідно до якого відповідач зобов»язався після належної здачі об»єкта в експлуатацію передати позивачу частину квартир в кількості та на умовах Договору про спільну діяльність.

          Позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов»язань за договором і, як наслідок, спричинення збитків, які поніс позивач, і до яких слід віднести недоотримані ним квадратні метри загальної площі квартир, які мали бути передані йому у власність відповідачем, у зв»язку з чим відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України, ч.2 ст.224 ГК України, ч.1 ст.623 ЦК України відповідач повинен відшкодувати завдані позивачу збитки.

          Отже, як вважає позивач, відповідач повинен повернути позивачу грошові кошти, які відповідають вартості недоотриманих ним квадратних метрів загальної площі квартир за Договором, на загальну суму 308709,96 грн., яку він вважає завданими йому відповідачем збитками.

          Відповідно до ст.. 625 ЦК України відповідач на вимогу позивача ( кредитора) повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

          Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що на момент укладення Договору про спільну діяльність були використані приблизні техніко-економічні показники основних конструктивних рішень, зазначених на стадії «Проект» і, виходячи із попередньої вартості всього будівництва сторонами була визначена вартість 1 кв.м. загальної площі квартир у сумі 2272,50 грн., а відповідно до Додаткової угоди №2 від 17.11.2006р. до Договору сторонами була переглянута вартість 1 кв.м. загальної площі квартир, яка з 01.12.2006р. уже становила 2777,50 грн.

          Відповідач також звертає увагу на те, що на момент укладення Договору сторони не могли передбачити та врахувати реальну вартість 1 кв.м. загальної площі квартир. Договір про спільну діяльність також містить ознаки договору будівельного підряду.

          Ціна в таких договорах є завжди динамічною і уточняється сторонами договору при виконанні кожного етапу будівельних робіт.

          Відповідач також заперечує проти посилань позивача на порушення відповідачем графіку будівництва об»акта, узгодженого сторонами строку закінчення будівництва та здачу об»єкта в експлуатацію в червні 2007р., посилаючись на п.4.1 Договору, відповідно до якого закінчення будівництва та здача об»єкта в експлуатацію була тільки запланована на червень 2007р. і ,тим більше, позивачем у жовтні 2006р., у лютому та березні 2007р. був порушений графік фінансування будівництва ( Додаток №1), що унеможливлювало за відсутності коштів завершити будівництво об»єкта та здати його в експлуатацію в червні 2007р.

          Крім того, відповідно до Додатків Б,В Державних будівельних норм України загальна площа квартир - це сумарна площа жилих і додаткових приміщень з урахуванням лоджій, балконів, веранд і терас,котрі розраховуються із знижуючими коефіцієнтами (для балконів і терас – 0,3, для лоджій – 0,5).

          На момент укладення Договору Позивач та Відповідач, визначаючи загальну площу квартир, не врахували знижуючий коефіцієнт, котрий застосовується для балконів, лоджій, веранд і терас, а при оформленні Чернігівським МБТІ технічних паспортів на квартири, на які посилається позивач, площа лоджій, балконів та терас розраховувалася з урахуванням відповідних знижуючих коефіцієнтів.

          Відповідно до Договору про спільну діяльність сторони домовилися про загальну площу квартир відповідно до проектної документації, а не про фактичну загальну площу квартир, у зв»язку з чим використовувати дані Чернігівського МБТІ при вирішенні даного спору неможливо.

          Крім того, відповідно до платіжних доручень, що є в матеріалах справи та зведеної таблиці, позивач перерахував відповідачу грошові кошти у сумі 8465972 грн., але відповідно до Додаткової угоди №3 до Договору про спільну діяльність №1 від 30.05.2006р. пункт 3.1 Договору було викладено в новій редакції і вартість об»єкта уже становила 8531507,,00грн. Тобто, позивач не доплатив відповідачу суму у розмірі 65535,00 грн.

( 8531507,00 грн.- 8464972,00 грн.= 65535,00 грн.).

          Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову в частині відшкодування відповідачем збитків, з огляду на наступне:

          Відповідно до п.2 ст.1131 ЦК України умови договору про спільну діяльність,у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

          Відповідно до статтей 1133,1137 ЦК України „Вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність ( спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв»язки. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю,якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин.

          Порядок відшкодування витрат і збитків, пов»язаних із спільною діяльністю учасників, визначається за домовленістю між ними.

          У разі відсутності такої домовленості кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільне майно.

          Умова, за якою учасник повністю звільняється від участі у відшкодуванні спільних витрат або збитків, є нікчемною”.

           Відповідно до п.1.1 Договору про спільну діяльність №1 від 30.05.2006р. сторони домовилися здійснювати співробітництво в питаннях, пов»язаних з будівництвом першої черги багатоповерхового будинку по проспекту Перемоги, 151-А в м.Чернігові відповідно до проектної документації.

          Згідно пунктів 5.2, 5.3 розділу 5 Договору загальна площа квартир складає 4502,71кв.м.

          Відповідно до погодження головним архітектором міста від 24 березня 2007р. проектної документації ( витяг з проекту знаходиться в матеріалах справи) загальна площа квартир складає 4508,63 кв.м. Це також відображено в Акті державної приймальної комісії від 30 жовтня 2007р.

          При проектуванні нових житлових будинків беруться до уваги вимоги Державних будівельних норм України ( ДБН В.2.2-15-2005), які є обов»язковими для юридичних і фізичних осіб – суб»єктів підприємницької діяльності на території України.

          Відповідно до Додатків Б,В ДБН загальна площа квартир - це сумарна площа жилих і додаткових приміщень з урахуванням лоджій, балконів, веранд і терас, котрі розраховуються із знижуючим коефіцієнтом ( для балконів і терас – 0,3; для лоджій -0,5).

          В силу положень ст..538 ЦК України виконання свого обов»язку однією із сторін,

яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов»язку, є зустрічним виконанням зобов»язання. При зустрічному виконанні зобов»язання сторони повинні виконувати свої обов»язки одночасно.

          Відповідно до п.9.2 Договору сторони домовилися, що здача-приймання Об»єкта в експлуатацію здійснюється у відповідності до чинного законодавства України.

          Інструкція „Про порядок проведення технічної інвентаризації об»єктів нерухомого майна”, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001р.» ( надалі – Інструкція) не регулює порядок здачі-приймання Об»єкта в експлуатацію, а лише визначає порядок та методику інвентаризації збудованих будинків, допоміжних будівель та споруд з метою визначення їх фактичної площі та об»єму ( щодо проектних).

          За Договором сторони домовилися про загальну площу квартир відповідно до проектної документації і немає в Договорі посилань на використання даних БТІ, які розраховані з урахуванням відповідних знижуючих коефіцієнтів.

          Відповідно до ч.1 ст.179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечить законодавству.

          Відповідно до статтей 627,628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

          Відповідно до ч.1 ст.41 ГПК України для роз»яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, Київським апеляційним господарським судом було призначено судову будівельно-технічну експертизу.

          Оцінивши та перевіривши Висновок судової будівельно – технічної експертизи від 17.08.2009р. № 03-07/64-09 за правилами ст..43 ГПК України, який відповідно до статті 42 ГПК України не є обов»язковим для господарського суду, але у судової колегії не викликає сумніву достовірність встановлених експертом обставин, що мають значення

для правильного вирішення спору, судова колегія зважає на компетентність експерта, який не вийшов за межі своїх повноважень, ним додержано вимог законодавства при проведення експертизи, на узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи, обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

          Експерт зазначає, що, виходячи із своєї компетенції та вимог діючих нормативних документів в галузі будівництва в Україні, в яких не встановлено правил підрахунку «дійсної фактичної загальної площі квартир», також «фактичної загальної площі квартир», але передбачено правила підрахунку загальної площі квартир.

          Ознайомившись з Висновком судової будівельно-технічної експертизи по даній справі, судова колегія вважає, що ТОВ «Молодіжний житловий комплекс», передавши у власність позивачу 44 квартири в будинку №151-А по проспекту Перемоги у місті Чернігові, свої зобов»язання за Договором про спільну діяльність №1 від 30 травня 2006р. виконало належним чином та у повному обсязі.

          Під час укладення Договору про спільну діяльність №1 від 30.05.2006р. сторонами була визначена на підставі проектної документації та інших вихідних даних загальна вартість всього Об»єкта будівництва у сумі 10230000,00 грн.

          Позивач зобов»язався профінансувати 75% вартості всього Об»єкта будівництва, що і відображено у пункті 3.1 Договору, зокрема, вартість Об»єкта будівництва з необхідними супутними роботами та тимчасовими спорудами в межах земельної ділянки будівельного майданчика з урахуванням площі всіх підсобних та технічних приміщень на дату укладання Договору скаладає 7653780,00 грн.

          Відповідно до пунктів 5.2,5.3 Договору загальна площа всіх квартир становить 4502,71 кв.м Оскільки позивач вирішив профінансувати 75% вартості всього Об»єкта будівництва, то він повинен отримати 75% загальної площі всіх квартир, що складає 3368,00 кв.м.

          Виходячи із цих даних, сторонами було визначено вартість 1 кв.м. загальної площі квартир:

          7653780,00 грн./ 3368,00 кв.м.= 2272,50 грн./кв.м.

          Під час проведення судової будівельно-технічної експертизи судовим експертом було встановлено, що площа 44-х квартир, придбаних позивачем без врахування знижуючих коефіцієнтів, котрі були застосовані Чернігівським МБТІВ до балконів та лоджій, складає 3323,04 кв.м.

          Тобто, сторонами Договору про спільну діяльність при підрахунку загальної площі 44-х квартир була допущена помилка, яка вплинула на вартість 1 кв.м. загальної площі квартир.

          При вірному підрахунку загальної площі 44-х квартир, вартість 1 кв.м. загальної площі квартир становила б:

          7653780,00 грн./ 3323,04 кв.м.= 2304,00 грн./кв.м.

          В ході проведення дослідження експертом було виявлено, що при визначенні загальної площі кожної з квартир, зазначеної в проектній документації, не було враховано вимоги нормативних документів, якими передбачався порядок розрахунку площі літніх приміщень, а саме, лоджій і балконів і як результат, стало те, що проектна установа при визначенні загальної площі квартир, не застосувала знижуючі коефіцієнти до площі літніх приміщень, тому загальна площа кожної квартири була завищена.

          В Інвентаризаційній справі Чернігівського МБТІ № 19951 за вересень-жовтень 2007р. при розрахунку загальної площі квартир у будинку №151-А по проспекту Перемоги в місті Чернігові, площа літніх приміщень була визначена у відповідності з вимогами нормативних документів із застосуванням знижуючих коефіцієнтів - для балконів - 0,3 та для лоджій -0,5 і складає 3246,40 кв.м.

          Саме тому при оформленні Договору про спільну діяльність №1 від 30.05.2006р. сторонами була завчасно закладена розбіжність загальної площі квартир, яка стала наявною після складання Інвентаризаційної справи № 19951.

          Оскільки при оформленні Договору сторонами не було враховано вимоги нормативних документів, якими передбачався порядок розрахунку літніх приміщень, а саме, лоджій і балконів, то вартість 1 кв.м. загальної площі квартир становила б: 7653780,00 грн./ 3246,40 кв.м.= 2358,00 грн./ кв.м.

          Позивач зазначає в позовній заяві, що відповідач не віддав йому 122,10 кв.м загальної площі квартир, а за даними Чернігівського МБТІ загальна площа квартир складає 3246,10 кв.м., тобто є меншою, ніж передбачена Договором, на 122,10 кв.м.

          Однак дане твердження є необґрунтованим, тому що загальна вартість Об»єкта будівництва мала б зменшитися, оскільки зменшилась загальна площа квартир з урахуванням знижуючих коефіцієнтів.

          Тобто, до загальної площі квартир з урахуванням знижуючих коефіцієнтів 3246,40 кв.м. слід застосовувати вартість 1 кв.м. загальної площі квартир у розмірі 2272,50 грн. Це, в свою чергу, призводить до зменшення вартості Об»єкта будівництва на: 7653780,00 грн. - ( 3246,490 кв.м. * 2272,50 грн.) = 278336,00 грн.

          Однак, застосування знижуючих коефіцієнтів до площі літніх приміщень, жодним чином не впливає на загальну вартість Об»єкта будівництва.

          Отже, незважаючи на незастосування проектною організацією при визначенні загальної площі квартир знижуючих коефіцієнтів до літніх приміщень, це не вплинуло на загальну вартість будівництва житлового будинку, розташованого за адресою по проспекту Перемоги, 151-А в місті Чернігові.

           Відповідно до статтей 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає ті докази,які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Враховуючи Висновок судової будівельно-технічної експертизи № 03-07/64-09 від 17.08.2009р. у даній справі, доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що позивачем не доведено факт спричинення відповідачем позивачу збитків у розмірі 308709,96 грн. за Договором про спільну діяльність, оскільки матеріали справи не підтверджують факт порушення відповідачем зобов»язань за Договором, у зв»язку з чим судова колегія не вбачає підстав для задоволення позову в частині відшкодування збитків, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині задоволення позову щодо відшкодування збитків з прийняттям нового рішення про відмову в позові в зазначеній частині вимог.

          Апеляційна скарга відповідача є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

          За таких обставин, відповідно до ст..49 ГПК України понесені відповідачем витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 1978,00 грн. та витрати по оплаті за судову будівельно-технічну експертизу в сумі 5826,24 грн. у даному випадку при задоволенні апеляційної скарги відповідача, покладаються на позивача.

          Судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо відмови в позові в частині стягнення пені в сумі 528,95 грн., 77177,49 грн.- інфляційних, 9 0884,17 грн.- 3% річних.

          Щодо пені за порушення графіку будівництва Об»єкта, то відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

          Позивач, нараховуючи пеню, виходив із повної ціни Договору, але вихідні дані для нарахування неустойки Договором не передбачені.

          В пункті 11.4 Договору сторони при укладенні Договору не дійшли до згоди щодо розміру зобов»язання, яке повинно враховуватися при нарахуванні відсотків ( ціна всього Договору чи розмір несвоєчасно виконаного зобов»язання, тощо).

          Таким чином, сторони не визначили відповідальності та нарахування неустойки.

          Щодо стягнення інфляційних та 3% річних на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, то позивач не врахував, що у даному випадку відповідач при укладенні Договору не брав на себе грошове зобов»язання, а за прострочення іншого зобов»язання, ніж грошове, стягнення інфляційних та 3% річних чинним законодавством не передбачено.

          З огляду на викладене, в зазначеній частині вимог судова колегія залишає рішення без змін, як таке, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, а апеляційну скаргу позивача, як необґрунтовану, залишає без задоволення.

          Керуючись ст..ст.49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

          1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інекс Ріал Істейт» залишити без задоволення.

          2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Молодіжний житловий комплекс» задовольнити.

          3.Рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.02.2009р. у справі №16/13 скасувати в частині задоволення позову щодо відшкодування збитків та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові про стягнення 308709,96грн.- збитків.

           В решті частини рішення залишити без змін.

          4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інекс Ріал Істейт» (03150; м. Київ, вул..Горького, 95, Код 33880166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Молодіжний житловий комплекс» ( 14038; м.Чернігів, проспект Перемоги, 145, Код 00233617) 1978,00 грн.- держмита за подання апеляційної скарги, 5826,24 грн.- витрати за проведення судової експертизи.

          Видати наказ.

          Видачу наказу доручити Господарському суду Чернігівської області.

          5.Матеріали справи № 16/13 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя                                                                      

Судді