Рішення № 74275194, 25.05.2018, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/8305/17

Провадження № 2/727/394/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2018 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Семенка О.В.

при секретарі Гончарук Н.Г.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду м. Чернівці цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгова компанія «Д+Д»ЛТД» до ОСОБА_2, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області, Державного підприємства «СЕТАМ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк», ОСОБА_4, про визнання недійсними електронних торгів з реалізації предмета іпотеки та документів, що складені за наслідками їх проведення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо - торгова компанія Д+Д»ЛТД звернулося із позовом до ОСОБА_2, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області, Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів, акта про реалізацію з електронних торгів нерухомого майна.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішенням Господарського суду Чернівецької області від 17.07.2014 року у справі №926/367/14 09.03.2017 року звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежилі приміщення (кафе) 1-1 - 1-22, загальною площею 305,6 м2; нежилі приміщення (магазин) 2-1 - 2-5, загальною площею 60,80 м2; нежилі приміщення (магазин) 8-1 - 8-4, загальною площею 60,80 м2; нежилі приміщення (магазин) 9-1 - 9-4, загальною площею 54,4 м2; нежилі приміщення 10-1 - 10-4, загальною площею 55,4 м2; нежилі приміщення 11-1 - 11-4, загальною площею 57,0 м2, що належали Товариству з обмеженою відповідальність «Виробничо-торгова компанія «Д+Д»ЛТД» на праві приватної власності та знаходяться за адресою: м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 7. За заявкою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області вказані обєкти нерухомого майна були передані на реалізацію ДП “Сетам” за загальною вартістю усії пяти обєктів нерухомого майна. Державним підприємство «СЕТАМ» було проведено електронні торги з реалізації нерухомого майна, нежитлових приміщень, що знаходяться по вул. Героїв Майдану (колишня вул. Червоноармійська), 7 (сім) за стартовою ціною продажу – 6 710 322,00 грн. Відповідно до протоколу проведення електронних торгів №241485 від 09.03.2017 року, переможцем торгів визначено ОСОБА_2 ІПН НОМЕР_1, з ціновою пропозицією 6 710 322,00 грн. 03.04.2017 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_3 складено Акт №48013712 про реалізацію предмета іпотеки. Позивач вважає, що електронні торги проведено із порушенням правил Порядку реалізації арештованого майна, ст.2, ч.11 ст.62 Закону України “Про виконавче провадження”, ч.5 ст.33 Закону України “Про виконавче провадження”, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини, лот та його ціну свормовано всупереч вимогам Порядку реалізації арештованого майна, що унеможливило продаж кожної одиниці майна окремо та, на думку позивача, вплинуло на попит і ціну реалізованого майна. Крім того, майно позивача реалізовано в обсязі, що перевищує вимоги стягувача у виконавчому провадженні з урахуванням виконавчого збору та витрат у виконавчому провадженні, що свідчить про порушення права власності позивача.

Відповідачі надали письмові заперечення на позов, третя особа на стороні відповідачів ПАТ “УкрСиббанк” надала письмові пояснення на позов та доповнення до них.

Відповідачі та третя особа на стороні відповідачів вважають, що електронні торги відбулися відповідно до правил, що встановлені Порядком реалізації арештованого майна, права позивача під час їх проведення порушені не були.

Відповідачем ОСОБА_2 подано клопотання про залишення позову без розгляду, що залишена судом без задоволення.

Провадження у справі було зупинено 27.12.2018 року у звязку із заявою представника Банку про відвід судді та поновлено ухвалою суду 12.01.2018 року.

Провадження у справі було зупинено 14.03.2018 року у звязку із заявою відповідача ОСОБА_2 про відвід судді та поновлено ухвалою суду 15.03.2018 року.

Відповідачем ОСОБА_2 перед судовими дебатами подано заяву про застосування строків давності.

15 травня 2018 року в судове засідання зявилися представник позивача ОСОБА_5, представник Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області ОСОБА_3, відповідач ОСОБА_2, представник ПАТ “УкрСиббанк”, подала заяву про розгляд справи без її участі. Представник ДП “Сетам” заявив про розгляд справи без його участі.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено,що рішенням Господарського суду Чернівецької області від 17.07.2014 року у справі №926/367/14 позовну заяву Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгова компанія «Д+Д» ЛТД» задоволено та звернуто стягнення на предмет іпотеки за договорами іпотеки № 8548 від 21.03.2007 року та № 8548/1 від 05.02.2008 року, посвідчених приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу за реєстровими номерами № 384 та № 1479, а саме на нерухоме майно: нежилі приміщення (кафе) 1-1 - 1-22, загальною площею 305,6 м2; нежилі приміщення (магазин) 2-1 - 2-5, загальною площею 60,80 м2; нежилі приміщення (магазин) 8-1 - 8-4, загальною площею 60,80 м2; нежилі приміщення (магазин) 9-1 - 9-4, загальною площею 54,4 м2; нежилі приміщення 10-1 - 10-4, загальною площею 55,4 м2; нежилі приміщення 11-1 - 11-4, загальною площею 57,0 м2, що належать товариству з обмеженою відповідальність «Виробничо-торгова компанія «Д+Д»ЛТД» на праві приватної власності та знаходяться за адресою: м. Чернівці, вул. Героїв Майдану ( кол.Червоноармійська) 7, для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» в сумі 5 041 902, 89 грн., що виникли за кредитними договорами № НОМЕР_2 від 21.03.2007 року, № 11293917000 від 05.02.2008 року, № НОМЕР_3 від 05.02.2008 року укладеними між публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Постановою від 03.07.2015 року відкрито виконавче провадження №48013712 про примусове виконання наказу Господарського суду Чернівецької області №926/367/14 від 29.07.2014 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області Наказ господарського суду Чернівецької області №926/367/14 від 29 липня 2014 року визнано таким, що не підтягає виконанню в частині стягнення на предмет іпотеки на загальну суму 664 879,27 грн. Вказана обставина також встановлена в ухвалі Господарського суду Чернівецької області від 31.03.2017 року, що залишена у силі ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.05.2017 року та постановою Вищого господарського суду України від 17.08.2017 року, тому суд вважає її доведеною з огляду на ч.4 ст.82 ЦПК України. З урахуванням вказаної ухвали сума боргу становить 4 377 023,62 грн.

10.11.2016 року суб’єктом оціночної діяльності ТОВ “Експерт Буковина ” складено звіт про оцінку нерухомого майна, вартість якого визначено у розмірі 6 710 322,00 грн. (шість мільйонів сімсот десять тисяч триста двадцять дві гривні 00 коп.).

03.02.2017 року відділом примусового виконання рішень Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області передано ДП “Сетам” заявку на реалізацію арештованого майна, де вказана вартість усіх п’яти об’єктів нерухомого майна - 6 710 322,00 грн.

09.03.2017 року Державним підприємство «СЕТАМ» було проведено електронні торги з реалізації нерухомого майна, нежитлових приміщень, що знаходяться по вул. Героїв Майдану (колишня вул. Червоноармійська), 7 (сім) за стартовою ціною продажу – 6 710 322,00 грн.

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів №241485 від 09.03.2017 року, переможцем торгів визначено ОСОБА_2 ІПН НОМЕР_1, з ціновою пропозицією 6 710 322,00 грн.

03.04.2017 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_3 складено Акт №48013712 про реалізацію предмета іпотеки, а саме: нежилі приміщення 1-1 - 1-22, загальною площею 305,6 м2, реєстраційний номер майна №1231145473101; нежилі приміщення 8-1 - 8-4, загальною площею 60,80 м2, реєстраційний №1231153873101; нежилі приміщення 9-1 - 9-4, загальною площею 54,4 м2, реєстраційний №1231153773101; нежилі приміщення 10-1 - 10-4, загальною площею 55,4 м2, реєстраційний №1231150573101; нежилі приміщення 11-1 - 11-4, загальною площею 57,0 м2, реєстраційний №1231148173101.

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника електронних торгів.

Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення електронних торгів, складання за результатами їх проведення протоколу проведення прилюдних торгів та акта про реалізацію арештованого майна - це є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на електронних торгах, тобто правочином.

Відтак, відчуження майна з електронних торгів за своєю правовою природою відноситься до угод купівлі-продажу, і така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину за статтями 203, 215 ЦК України.

Підставами для пред'явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є недодержання державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження», так і недодержання спеціалізованою організацією вимог Порядку реалізації арештованого майна, то при вирішенні позову про визнання прилюдних торгів недійсними суду необхідно встановити такі факти: чи мало місце порушення вимог Тимчасового положення та інших норм при проведенні прилюдних торгів; чи вплинули ці порушення на результати торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати торгів ( постанова ВСУ від 24 жовтня 2012 року).

Окрім наявності зазначених порушень при проведенні прилюдних торгів, розглядаючи спір, слід встановити, чи були порушені права й законні інтереси особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними (Постанова ВСУ від 06.07.2016 року).

Дії державного виконавця щодо визначення складу майна, яке підлягає реалізації з прилюдних торгів, а також щодо його оцінки, безпосередньо формують суттєві умови угод купівлі-продажу, а тому можливість їх окремого оскарження у порядку, встановленому процесуальним законодавством, не усуває тієї обставини, що незаконні дії державного виконавця можуть бути одночасно і підставою недійсності укладеного на прилюдних торгах правочину у зв’язку із недодержанням в момент його вчинення вимог закону (справа №3-262гс15, постанова ВСУ від 24 червня 2015р.).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Правила реалізації арештованого майна визначено Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком реалізації арештованого майна в редакції, чинній на момент реалізації нерухомого майна.

За статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні (списані коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Таким чином, завершальною стадією судового провадження є не винесення судового рішення, а його виконання, в свою чергу звернення стягнення на майно боржника є заходом примусового виконання судового рішення, що включає примусову реалізацію майна боржника, тому має відбуватися із дотриманням імперативних приписів Закону України “Про виконавче провадження” з метою гарантування прав та законних інтересів як стягувача, так і боржника як власника майна, на яке звернуто стягнення.

Загальні положення реалізації майна, на яке звернуто стягнення, передбачені ст.61 Закону України “Про виконавче провадження”, їх порушення є однією з підстав для оскарження дійсності прилюдних торгів.

Відповідно до частини першої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено обороноздатного майна та майна, зазначеного в частині восьмій статті 56 цього Закон уздійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Згідно з ч.2 цього Закону порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Так, згідно з пунктом 1 Розділу І Порядку реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну; організатор електронних торгів, торгів за фіксованою ціною (далі - Організатор) - державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи реалізації арештованого майна, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів та торгів за фіксованою ціною, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.

Відповідно до п.2 Розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Заявка на реалізацію повинна містити відомості про майно, яке передається на реалізацію, його склад, характеристики, опис, вартість, визначену відповідно до ст.57 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п.3 Розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім – шістнадцятим пункту 2 цього розділу. Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору.

Згідно з пунктом 4 Розділу ІІ Порядку реалізації арештованого Начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства.

Згідно з абз.5 вказаного пункту Організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу, Організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів.

Таким чином, за правильність формування лота та його ціни відповідає організатор торгів. Посадові особи державної виконавчої служби відповідальні за достовірність та повноту даних, вказаних у заявці та документів, доданих до неї. При цьому, організатор торгів має право вимагати усунення недоліків заявки, у разі їх виявлення.

Відповідно до пункту 1 Розділу І “Загальні положення" Порядку реалізації арештованого майна арештоване майно-рухоме або нерухоме майно боржника (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного участині восьмій статті 56 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження»), на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації.

Згідно з вказаним пунктом Порядку реалізації арештованогомайна лот - одиниця арештованого майна, що виставляється для продажу на електронних торгах або торгах за фіксованою ціною.

Водночас, стартова ціна лота - початкова ціна продажу лота, яка дорівнює вартості майна, що виставляється на електронних торгах, визначеній відповідно до законодавства.

В розумінні ст.ст. 177, 179, 181, 182 ЦК України нерухоме майно є річчю (предметом матеріального світу), право власності та інші права на яку підлягають обов’язковій державній реєстрації.

Єдиною та достатньою ознакою самостійності об’єкта нерухомого майна є державна реєстрація права власності на нього та присвоєний йому реєстраційний номер.

Таким чином, лотом є одиниця (один об’єкт) нерухомого майна, вартість лота – це вартість одного об’єкта (одиниці) нерухомого майна.

Виходячи з розуміння лота та його ціни, слід зробити висновок, що кожен з об’єктів нерухомого майна, що входить до предмета іпотеки, є самостійним лотом із власною ціною, відтак, реалізація кожного з таких об’єктів має здійснюватися окремо за ціною такого об’єкта нерухомого майна.

Включення до лота двох та більше одиниць нерухомого майна суперечить вимогам Порядку реалізації арештованого майна.

Судом встановлено, що ДП “Сетам” як організатором торгів сформовано лот та його ціну із порушенням вимог Порядку реалізації арештованого майна, а саме, до лоту включено п’ять одиниць арештованого майна — пять обєктів нерухомого майна, що знаходяться за адресою вул. Героїв Майдану, м. Чернівці, а ціну лоту визначено як загальну вартість п’яти одиниць арештованого майна. Як наслідок, на прилюдних торгах одним лотом продано п’ять об’єктів нерухомого майна за загальною вартістю усіх обєктів, що відповідає стартовій ціні лота — 6 710 322, 00 грн., а саме: нежилі приміщення 1-1 - 1-22, загальною площею 305,6 м2, реєстраційний номер майна №1231145473101; нежилі приміщення 8-1 - 8-4, загальною площею 60,80 м2, реєстраційний №1231153873101; нежилі приміщення 9-1 - 9-4, загальною площею 54,4 м2, реєстраційний №1231153773101; нежилі приміщення 10-1 - 10-4, загальною площею 55,4 м2, реєстраційний №1231150573101; нежилі приміщення 11-1 - 11-4, загальною площею 57,0 м2, реєстраційний №1231148173101.

Більше того, організатором торгів всупереч вимогам абз.5 п.4 Розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна не перевірено належним чином повноту заявки та не вжито заходів для усунення її недоліків, зокрема, щодо необхідності зазначення ціни кожної одиниці арештованого майна окремо з метою формування лота та його ціни.

Крім того, як встановлено судом, у рішенні Господарського суду Чернівецької області від 17.07.2014 року у справі №926/367/14, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки, визначено, що початкова ціна предмета іпотеки встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Як вбачається з заявки про передачу майна на реалізацію від 03.02.2017 р. вартість предмета іпотеки визначалася не щодо кожного з об’єктів нерухомого майна, що до нього входять, а загальна ціна усіх п’яти об’єктів нерухомого майна — 6 710 322,00 грн.

Водночас, зважаючи на те, що формування лота та його реалізація у відповідності до пункту 2 Розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна організатором торгів здійснюється за заявкою відділу державної виконавчої служби, то повнота вказаних у ній даних, зокрема, зазначення стартової ціни кожної одиниці нерухомого майна, на яке звернуто стягнення, безпосередньо впливає на результат електронних торгів.

Більше того, положення Порядку реалізації арештованого майна щодо визначення лота та його ціни кореспондують із ч. 11 ст.61 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою у разі якщо від продажу частини майна виручено суму, необхідну для задоволення вимог стягувача, сплати виконавчого збору, відшкодування витрат виконавчого провадження, а також сплати штрафу, продаж арештованого майна припиняється. Водночас, лише продаж на електронних торгах кожної одиниці нерухомого майна окремо робить за можливе застсування іперативних приписів ч.11 ст.61 Закону України “Про іпотеку”.

Вказане положення грунтується на засадах виконавчого провадження, що врегульовані ст.2 Закону України “Про виконавче провадження”, а саме, співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, верховенства права, справедливості.

Згідно з ч.7 ст.51 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Ч.5 ст.33 Закону України «Про іпотеку» кореспондує із ч.11ст.61 Закону України “Про виконавче провадження” і також закріплює правимо пропорційності, а саме, у разі якщо предметом іпотеки є два чи більше об’єктів нерухомого майна, то стягнення звертається виключно в тому обсязі, що є необхідний для задоволення вимог іпотекодержателя.

Обсяг майна, достатній для задоволення вимог іпотекодержателя, можливо визначити лише після його грошої оцінки.

Таким чином, процедура реалізації майна шляхом проведення електроннних торгів повинна відповідати вимогам ч.11 ст.61 Закону України “Про виконавче провадження”, тобто, майно боржника, на яке звернуто стягнення, підлягає продажу виключно в тому обсязі, що необхідний для задоволення вимог стягувача, сплати виконавчого збору, відшкодування витрат виконавчого провадження, а також сплати штрафу.

З огляду на те, що за обставинами даної справи визначення вартості майна здійнювалося не судом, а державним виконавцем під час виконання судового рішення, то саме орган державної виконавчої служби мав передати майно на реалізацію з визначенням вартості кожної одиниці нерухомого майна з метою реалізації кожного обєкту окремо та у обсязі, що необхідний для задоволення вимог іпотекодержателя, сплати виконавчого збору, відшкодування витрат виконавчого провадження, а також сплати штрафу.

Порушення вимог ч.11 ст.61 Закону України “Про виконавче провадження” та продаж майна боржника в обсязі, неспівмірному із сумою боргу за виконавчим документом, свідчить про встручання у право власності боржника понад межі, встановлені законом, що дає останньому підстави для звернення до суду із позовом про визнання таких прилюдних торгів недійсними.

Законодавець, встановивши можливість втручання держави у право власності боржника з метою виконання судового рішення шляхом його примусової реалізації, водночас закріпив принцип дозволеного правомірного втручання держави у право власності боржника, обмеживши обсяг майна, що може бути реалізований на прилюдних торгах мірою співмірності із розміром боргу за виконавчим документом, що відповідає вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколам до неї.

Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право власності захищається на найвищому рівні згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна. За своєю правовою природою воно потребує регулювання з боку держави і може підлягати обмеженню. Тому держава вправі вживати певних заходів втручання в право власності, в тому числі позбавляти громадян власності, проте в таких діях вона повинна дотримуватися усталених принципів дозволеного правомірного втручання.

У практиці Європейського суду з прав людини (у справах «Вєренцов проти України», «Щокін проти України», «Сєрков проти України», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Булвес» АД 9 10 проти Болгарії», «Трегубенко проти України», «East/West Alliance Limited» проти України») напрацьовані три головні критерії, які слід оцінювати для того, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання в право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: чи є такий захід законним; чи переслідує втручання в право власності «суспільний інтерес»; чи є такий захід пропорційним переслідуваним цілям.

Якщо хоча б одного критерію із перелічених не буде додержано, то ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу.

Принцип співмірності (пропорційності) передбачає «справедливу рівновагу (баланс)» між інтересами держави (суспільства), пов’язаними з втручанням у право власності, й інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання (рішення в справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції»).

У Рішенні від 25 січня 2012 р. № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Порушення принципу співмірності під час примусової реалізації майна свідчить про порушення права власності боржника, що дає йому підстави для звернення до суду із позовом про визнання прилюдних торгів недійсними.

З огляду на встановлені судом обставини справи, вимоги стягувача за судовим наказом №926/367/14 від 29.07.2014 року після визнання його таким, що не підлягає виконанню в сумі 664 879, 27 грн. ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 21.03.2016 року становили суму 4 377 023,62 грн.

Відтак, вимоги стягувача за виконавчим документом 4 377 023,62 грн. були меншими за вартість пяти обєктів нерухомого майна, що входять до предмета іпотеки (6 710 322,00 грн.), на 2 333 298,38 грн.

До арештованого майна входили нежилі приміщення 1-1 - 1-22, загальною площею 305,6 м2, реєстраційний номер №1231145473101; нежилі приміщення 8-1 - 8-4, загальною площею 60,80 м2, реєстраційний номер №1231153873101; нежилі приміщення 9-1 - 9-4, загальною площею 54,4 м2, реєстраційний номер №1231153773101; нежилі приміщення 10-1 - 10-4, загальною площею 55,4 м2, реєстраційний номер №1231150573101; нежилі приміщення 11-1 - 11-4, загальною площею 57,0 м2, реєстраційний номер №1231148173101, загальна площа арештованого майна -533, 2 кв.м., загальна вартість- 6 710 322,00 грн, відтак, ціна квадратного метра спірного нерухомого майна становила 12 585 грн.

З огляду на зазначене, достатньо було реалізувати лише частину обєктів нерухомого майна для повного задоволення вимог стягувача, сплати виконавчого збору, відшкодування витрат виконавчого провадження, сплати штрафу та припинити подальший продаж майна відповідно до імперативних припичів ч.11 ст.61 Закону України “Про виконавче провадження” з метою збережання частини майна у власності іпотекодавця.

Таким чином, вказані порушення правил Порядку реалізації арештованого майна та ст.61 Закону України “Про виконавче провадження” вплинули на результат торгів, оскільки істотні умови правочину купівлі — продажу від 09.03.2017 року, оформленого протоколом №241485, суперечать визначенню лота та його ціни, як наслідок, пять одиниць нерухомого майна продано разом за загальною вартість без торгів щодо кожної одиниці окремо, що унеможливило продаж частини майна, яка задовільняла вимоги стягувача за виконавчим документом, витрати на виконавчий збір та інші витрати у виконавчому провадженні, та збереження частини майна у власності позивача.

Більше того, законний інтерес боржника як власника майна полягає у продажу кожної одиниці арештованого майна окремо, з метою залучення більшої кількості покупців та продажу кожної одиниці за вищою ціною, як наслідок можлисті виручення більшої суми коштів для задоволення вимог стягувача.

Водночас суд констатує, що межі дозволеного правомірного втручання держави в особі органу державної виконавчої служби під час примусової реалізації майна шляхом проведення електронних торгів були порушені, скільки майно позивача реалізовано в надмірному обсязі.

Право власності позивача порушено саме у зв’язку із недотриманням органом державної виконавчої служби та ДП “Сетам” вимог Порядку реалізації арештованого майна та імперативних приписів ч.11 ст.61 Закону України “Про виконавче провадження” та ефективним способом поновлення порушення права власності за даних обставин є саме визнання електронних торгів недійсними.

Законний інтерес позивача як власника майна полягав у вирунеченні якнайбільшої суми від продажу майна, що забезпечувалося дотриманням правил проведення електронних торгів, а саме, продажу кожної одиниці нерухомого майна окремо за ціною такого обєкта, яка значно нижча за загальну вартість усіх пяти обєктів, що дозволило б долучити до торгів покупців ширшого цінового спектру.

Суд відхиляє доводи відповідачів та третьої особи щодо необхідності врахування висновків, наведених в ухвалі Господарського суду Чернівецької області від 31.03.2017 року, що залишена у силі ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.05.2017 року та постановою Вищого господарського суду України від 17.08.2017 року, за скаргою ТОВ “Виробничо-торгова компанія “Д+Д” ЛТД про визнання неправомірними дій начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області про передачу на реалізацію арештованого майна ДП “Сетам”, з огляду на таке.

В силу ст.82 ЦПК України преюдиція властива виключно обставинам справи, якщо вони не спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Згідно з ч.7 ст.82 ЦПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов’язковою для суду. Таким чином, висновки та оцінки іншого суду щодо обставин справи та наданих сторонами доказів не позбавляють суд, який розглядає по суті справу, права надати їм власну оцінку.

Більше того, на момент подання скарги електронні торги проведені не були, скарга стосувалася іншого предмету та матеріально — правових підстав.

З аналогічних мотивів суд відхиляє необхідність врахування висновків Господарського суду в іншій ухвалі від 17.08.2017 року, за скаргою позивача про визнання недійсним звіту про оцінку майна.

Інші доводи відповідачів та третьої особи повністю спростовуються наведеними положеннями чинного на момент проведення торгів законодавства.

Окрім цього 18.10.2017 року в судовому засіданні було допитано в якості свідків наступних осіб: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9. Дані свідки зазначили, що ДП “Сетам” як організатором торгів сформовано лот та його ціну із порушенням вимог Порядку реалізації арештованого майна, так як до лоту включено п’ять одиниць арештованого майна — п’ять об’єктів нерухомого майна, що знаходяться за адресою вул. Героїв Майдану, м. Чернівці, а ціну лоту визначено як загальну вартість п’яти одиниць арештованого майна, що на їх думку є недопустимим. Вони також були зацікавлені у придбанні арештованого майна, однак не всіх п’яти одиниць арештованого майна одразу на яких була визначена одна загальна ціна, а окремо один із наведенних п’яти об’єктів нерухомого майна.

Також, надано в якості свідчень нотаріально засвідчені письмові пояснення громадянки ОСОБА_10, яка є представником Спільного українсько-німецького підприємства у формі підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Буковест», з яких вбачається, що дане товариство неодноразово виявляло зацікавленість у придбанні частини приміщень за адресою: м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 7, протягом 2015-2016 рр., разом з тим існували перешкоди у вільному придбанні частин даного майна з прилюдних торгів. ТОВ «Буковест» участі у торгах не взяло, оскільки не було зацікавлено у придбанні усіх 5-ти нежитлових приміщень за ціною 6 710 322 грн. також повідомила, що якби кожен об’єкт нерухомого майна виставлявся на продаж окремо, то ТОВ «Буковест» взяло б участь у торгах та готове було викупити два нежитлові приміщення за ціною 5 200 000 грн.

Таким чином, зважаючи на те, що 1) мало місце порушення Правил реалізації арештованого майна, в тому числі норм Закону України “Про виконавче провадження”(ст.61), які безпосередньо врегульовують примусову реалізацію майна; 2) такі порушення вплинули на результат торгів; 3) порушено права позивача як власника майна на збереження у власності частини майна, вартість якого перевищувала вимоги стягувача за виконачим документом, а також його законний інтерес у продажу кожної одиниці нерухомого майна для досягнення вищого попиту та ціни, суд доходить до висновку, що є підстави для задоволення позову шляхом визнання недійсними електронних торгів з реалізації нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 7 та документів, якими такі торги оформлені, а саме, протоколу №241485 про проведення електронних торгів від 09 березня 2017 року та акту про реалізацію предмета іпотеки №48013712 від 03.04.2017 року.

Відповідачем ОСОБА_2 перед судовими дебатами подано заяву про сплив строків позовної давності.

Відповідно до статті 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

Згідно зі статтею 48 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

Отже, у справах про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, що перебуває в іпотеці, підлягає застосуванню спеціальна позовна давність, передбачена статтею 48 Закону України «Про іпотеку» (постанова ВСУ від 05.04.2017 у справі №6-1375цс16).

З огляду на те, що електронні торги відбулися 09.03.2017 року, 3-місячний строк їх оскарження закінчився 09.06.2017 року.

Як вбачається із матеріалів справи, позовна заява була надіслана поштою, сама позовна заява датована 08 червня 2017 року, на конверті стоїть штамп відділення поштового звязку із датою відправки 08 червня 2017 року.

З огляду на зазначене, позовна заява подана із дотриманням.стороків позовної давності, тому підстав для відмови в позові немає.

Зважаючи на вищезазначене та керуючись ст.ст.203, 215, 656 ЦК України, ст.ст.2, 61 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 33 Закону України «Про іпотеку», Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. № 2831/5, ст.ст. 10, 57, 60, 61, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгова компанія «Д+Д»ЛТД» – задовольнити.

Визнати недійсними електронні торги з реалізації нерухомого майна - предмету іпотеки, а саме нежилих приміщень (кафе) 1-1 - 1-22, загальною площею 305,6 м2; нежилих приміщень (магазину) 2-1 - 2-5, загальною площею 60,80 м2; нежилих приміщень (магазину) 8-1 - 8-4, загальною площею 60,80 м2; нежилих приміщень (магазину) 9-1 - 9-4, загальною площею 54,4 м2; нежилих приміщень 10-1 - 10-4, загальною площею 55,4 м2; нежилих приміщень 11-1 - 11-4, загальною площею 57,0 м2, що знаходяться за адресою: м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 7, проведені ДП «СЕТАМ» 09 березня 2017 року.

Визнати недійсним Протокол №241485 про проведення електронних торгів від 09 березня 2017 року.

Визнати недійним Акт про реалізацію предмета іпотеки №48013712 від 03.04.2017 року, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. М. Ковальчука, 13.

Стягнути з ОСОБА_2, Державного підприємства «СЕТАМ» на користь позивача судові витрати справі по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 25 травня 2018 року.

СУДДЯ Семенко О.В.