Рішення № 74275178, 25.05.2018, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/1525/18

Провадження № 2/727/649/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Смотрицького В.Г.

при секретарі Вальчук М.В.

розглянувши у порядку спрощеного провадження справу за позовом за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості посилаючись на те, що 13.12.2013 р. відповідач уклала з ними кредитний договір за яким отримала кредит у розмірі 2100,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Порядок, строки повернення кредиту та сплати відсотків, передбачені Договором.

Однак, відповідач свої обов'язки по договору виконує неналежним чином, прострочена заборгованість станом на 28.01.2018 р. становить 13058 грн. 71 коп., яка складається з 675,83 грн. тіла кредиту, 2676,70 грн. нарахованих відсотків за користування кредитом, 8608,15 грн. нарахованої пені, 500,00 грн. штрафу (фіксована частина), 598,03 грн. штрафу (процентна складова).

А тому просив стягнути з відповідача суму боргу та судові витрати по справі.

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ст. 274 ч. 1 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 лютого 2018 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з письмовою заявою в якій позов підтримує повністю, просить справу розглянути в його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з письмовою заявою в якій позов визнав частково, просить справу розглянути в його відсутність.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що 13.12.2013 р. між відповідачем ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за яким відповідач отримала кредит у розмірі 2100,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок в строки та в порядку, встановлених кредитним договором (а.с.10,11).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

В порушення умов кредитного договору, відповідач неналежно виконувала взяті на себе зобов'язання щодо погашення наданого їй кредиту, у зв'язку з чим станом на 28.01.2018 р. у відповідача утворилась заборгованість перед банком, яку необхідно стягнути в наступному розмірі - 675,83 грн. тіла кредиту та 2676,70 грн. нарахованих відсотків за користування кредитом.

Що ж стосується нарахованої пені в сумі 8608,15 грн., то необхідно зазначити наступне.

За змістом ч. 3 ст. 551 ЦК України суд має право у випадку виникнення спору з приводу розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінивши розмір заборгованості та розмір штрафних санкцій (неустойки), зменшити її розмір у тому випадку, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Розмір заборгованості та штрафних санкцій (розмір неустойки), їх співмірність, обставини, які дають суду право застосувати або не застосувати ч. 3 ст. 551 ЦК України, є фактичними обставинами справи, встановлення яких судом відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 214 ЦПК України є обов'язковою умовою при розгляді справи та ухваленні судового рішення у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 4 вересня 2014 року (справа № 6-100цс14), ч. 3 ст. 551 ЦК України з урахуванням положень ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до частини 3 статті 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватись на засадах, добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено що розмір нарахованої пені, значно перевищує розмір збитків ( більше ніж у 12 разів ), відповідач має хвороби, лікування яких потребує значних коштів, на її утриманні знаходиться мати похилого віку, яка є інвалідом першої групи та потребує постійної сторонньої допомоги та догляду.

Враховуючи положення ст.ст. 3, 509, 551, 627 ЦК України суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру стягнення пені з 8608,15 грн. до 2676,70 грн.

Відносно позовної вимоги про стягнення з відповідача 500,00 грн. штрафу (фіксована частина) та 598,03 грн. штрафу (процентна складова) необхідно зазначити наступне.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Такий правовий висновок Верховний Суд України виклав у постанові 21 жовтня 2015 року в справі 6-2003цс15.

Умовами договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

У той самий час тарифами обслуговування кредитних карт передбачено сплату штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником строків платежів за будь-яким грошовим зобов'язанням.

Отже, вимога банку про стягнення з відповідача штрафу є подвійною відповідальністю і суперечить статті 61 Конституції України.

Отже в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 500,00 грн. штрафу (фіксована частина)та 598,03 грн. штрафу (процентна складова) має бути відмовлено.

Таким чином враховуючи зазначені вище вимоги закону, а також умови кредитного договору, суд вважає, що з відповідача на користь позивача має бути стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 6029,23 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягають також стягненню на користь позивача понесені судові витрати відповідно до задоволеної частини позовних вимог в розмірі 813,52 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 549-552, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 247 ч. 2, 259, 263, 265, 268, 274 ч. 1, 280-289 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» заборгованість у розмірі 6029 (шість тисяч двадцять дев’ять) грн. 23 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» судові витрати у розмірі 813 (вісімсот тринадцять) грн. 52 коп.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

З повним рішенням суду особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись 31 травня 2018 року.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: