Ухвала суду № 74275026, 18.04.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/7295/17

Провадження по справі № 1-кс/752/3215/18

У Х В А Л А

Іменем України

18.04.2018 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва Мирошниченко О.В., при секретарі Бурлака Т.М., за участю прокурора Краснобрижого А.М., старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м.Києві Коновалової Т.С., захисників Пашковського Д.В., Бєліченка С.К. та підозрюваного ОСОБА_4, розглянувши внесене в рамках кримінального провадження № 12016110030003166 клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м.Києві Коновалової Т.С., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу прокуратури м.Києва Краснобрижим А.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, -

в с т а н о в и в:

Старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві Коновалова Т.С., за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу прокуратури м.Києва Краснобрижим А.М., звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Клопотання слідчого обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України та у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4, згідно зі ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкодити кримінальному провадженню іншим способом.

Досудовим розслідуванням встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, стосовно підозрюваного ОСОБА_4

Так, відповідно до п. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 (п'яти) до 8 (восьми) років.

Відповідно до п. 3 ст. 177 КПК України підозрюваний, з метою ухилення від відповідальності, усвідомлюючи суворість покарання, може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному проваджені, чим перешкоджатиме виконанню процесуальних рішень та всебічному, повному і неупередженому дослідженню обставин кримінального провадження.

Підставою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, а також наявність вищеперерахованих ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 менш суворого запобіжного заходу, ніж застава, не забезпечить запобігання вказаним вище ризикам, що підтверджують такі обставини: тяжкість вчиненого підозрюваним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким; тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні цього злочину - позбавлення волі на строк від 5 (п'яти) до 8 (восьми) років; за віком та станом здоров'я підозрюваний ОСОБА_4, має можливість без будь-яких обмежень пересуватися як на території України, так і за кордоном; на даний час встановлений розмір шкоди, заподіяний діями підозрюваного - в 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що являється великим розміром, на момент вчинення злочину.

З урахуванням зазначеного, орган досудового розслідування вважає, що застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави та забезпечити виконання процесуальних обов'язків.

Під час розгляду клопотання прокурор відділу прокуратури м.Києва Кранобрижий А.М. підтримав клопотання та просив його задовольнити з наведених у клопотання обставин.

Захисники Пашковський Д.В., Бєліченко С.К. та підозрюваний ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання.

В обґрунтування заперечень сторона захисту вказала на необґрунтованість підозри ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України.

Також, сторона захисту вказали на те, що в матеріалах клопотання не наведено жодних доказів, які б свідчили про наявність перелічених у клопотанні слідчого ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, доводи щодо існування вказаних ризиків ґрунтуються на припущеннях, що унеможливлює, на думку сторони захисту, застосування відносно підозрюваного запобіжного засобу у вигляді застави.

Крім того, сторона захисту просила врахувати дані, що характеризують особу підозрюваного, зокрема, те, що ОСОБА_4 одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем роботи, про що надали відповідні документи.

Заслухавши пояснення прокурора, з'ясувавши думку підозрюваного та його захисників, приходжу до наступних висновків.

Слідчим управлінням ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016110030003166, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.06.2016 року, відносно ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 191 ч. 1 ст. 366 КК України.

16 квітня 2018 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 12016110030003166.

Сторона захисту отримала копію клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді застави, у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України.

При вирішенні даного клопотання слідчий суддя виходить з наступного.

Так, нормами діючого кримінального процесуального закону України передбачено, що запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Вимогами статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Положеннями Кримінального процесуального кодексу України визначено, що про обґрунтованість підозри можуть свідчити оформленні належним чином протоколи слідчих (розшукових) дій, долучені до матеріалів кримінального провадження предмети та документи, які є речовими доказами, висновки експертів тощо.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 року).

Так, слідчим на виконання вимог п. 3 ч. 1 ст. 184 КПК України в обґрунтування підозри ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України надано наступні докази: копію висновку експерта відділу технічних досліджень документів та почерку лабораторії криміналістичних видів досліджень Київського НДЕКЦ МВС України від 14.06.2017 № 8-4/1114; копію висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз від 05.12.2017 № 113/7, в об'ємі наданих на дослідження документів, з врахуванням Висновку будівельно-технічної експертизи від 18.09.2017 № 12-5/88, документально підтверджується заподіяні Державному бюджету матеріальні збитки у сумі 177 164,26 грн., що більше ніж у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідками; копію висновку експерта відділу будівельних та земельних досліджень Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 18.09.2017 № 12-5/88 установлено, що обсяги по окремим найменуванням робіт не відповідають фактично виконаним об'ємам на об'єкті, тобто виконані не в повному обсязі, інші доказами в їх сукупності.

При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.

Таким чином, приходжу до висновку, що зазначені у клопотанні слідчого обставини підозри мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних.

Що стосується доводів прокурора про наявність у органу досудового розслідування достатніх підстав вважати, що існують зазначені у клопотанні слідчого ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так як підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності кримінальної відповідальності та маючи фінансову незалежність може залишити місце свого проживання і переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду на протязі тривалого часу; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, так як підозрюваний може вчиняти психологічний тиск на свідків, які надали покази у кримінальному провадження та експертів, що проводили дослідження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, так як підозрюваний може не являтись на виклики слідчого, прокурора або суду внаслідок чого буде затягувати досудове розслідування та судовий розгляд кримінального провадження по суті, у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Як встановлено в ході розгляду клопотання та підтверджено прокурором у судовому засіданні, у органу досудового розслідування відсутні будь-які докази, які свідчили про намір підозрюваного ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування.

Більш того, доводи клопотання в частині існування вказаного ризику спростовуються наданими у судовому засіданні під час розгляду клопотання поясненнями прокурора, який зазначив про те, що підозрюваний ОСОБА_4 жодним чином не ухилявся від органів досудового розслідування.

Також, у судовому засіданні прокурором зазначено і про відсутність на момент звернення з вказаним клопотанням, як письмових доказів в розумінні ст. 84 КПК України, так і взагалі фактів, які б свідчили про спроби підозрюваного ОСОБА_4 у незаконний спосіб впливати на потерпілого, свідків, експертів у даному кримінальному провадженні, погрожувати останнім, схиляти їх до дачі неправдивих показань, фальсифікації речових доказів і документів.

При цьому, слідчий суддя не приймає до уваги посилання прокурора у судовому засіданні про те, що підозрюваний ОСОБА_4 здійснює спроби впливати на свідків та суд, оскільки обґрунтованість таких доводів прокурор в ході розгляду клопотання будь-якими доказами не підтвердив, а тому останні є лише припущенням.

Не доведено прокурором у судовому засіданні і наявність ризиків знищити, приховати підозрюваним докази, які викривають його у вчиненні кримінального правопорушення та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки ані у судовому засіданні, ані до матеріалів клопотання, докази на підтвердження існування заявлених ризиків, слідчому судді надані не були та як пояснив прокурор, матеріали на підтвердження вказаних обставин, відсутні.

Окремо, слідчий суддя вказує на те, що одного лише зазначення в клопотанні про застосування запобіжних заходів обставин про те, що підозрюваний намагатиметься переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші дії, спрямовані на протидію розслідуванню, недостатньо. Зазначене повинно підтверджуватись відповідними матеріалами.

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя звертає увагу на те, що ризики, заявлені у клопотанні, викладені формально, без зазначення викладу обставин, на підставі яких сторона обвинувачення дійшла висновку про їх наявність, і без посилання та надання доказів, що підтверджують ці обставини, в порушення п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про недоведеність прокурором в ході розгляду клопотання наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, перелічених у клопотання про застосування запобіжного заходу, і на які вказує прокурор у судовому засіданні.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, нормами якої визначено як підстави для застосування запобіжного заходу наявність одночасно двох елементів, а саме: наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може перешкоджати будь-яким чином здійсненню кримінального провадження, слідчий суддя надходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4, оскільки, як вказано вище, одна з необхідних, визначених законом складових для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, взагалі відсутня, оскільки прокурором наявність заявлених у клопотанні ризиків у судовому засідання під час розгляду клопотання не доведено.

При вирішенні даного клопотання, крім іншого, слідчий суддя на виконання вимог ст. 178 КПК України враховує дані, що характеризують особу підозрюваного ОСОБА_4, а саме те, що останній, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, має зареєстроване у встановленому законом порядку місце реєстрації, та місце роботи, має міцні соціальні зв'язки.

Оцінюючи викладені вище обставини, враховуючи вимоги Кримінального процесуального кодексу України - ст.ст. 177, 178, 194 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про те, що дане клопотання не підлягає задоволенню.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 194 КПК України, у разі, якщо прокурор доведе лише наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, слідчий суддя має право зобов'язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею.

З урахуванням викладеного, керуючись вимогами ст. ст.177, 178, 182, 183, 184 КПК України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання - відмовити.

Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді та суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя