Ухвала суду № 74274688, 17.05.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Провадження № 4с/712/32/18

Справа №712/3484/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді – ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі – ТІТОВА О.І.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, суб’єкт оскарження: Городищенський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, зацікавлена особа: ОСОБА_2 про визнання дій державної виконавчої служби протиправними,

В С Т А Н О В И В:

Скаржник звернувся зі скаргою до суду про визнання дій державної виконавчої служби протиправними, посилаючись на те, що 02 квітня 2014 року Соснівським районним судом м. Черкаси виданий виконавчий лист № 712/952/14 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини. Постановою про прийняття виконавчого провадження від 14 березня 2018 року Городищенським відділом ДВС прийнято до виконання вказаний виконавчий лист.

31 березня 2018 року ним отримано вимогу державного виконавця від 21 березня 2018 року та розрахунок заборгованості по аліментах відповідно до вимог ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Вважає дані вимогу та розрахунок неправомірними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки при їх формуванні державний виконавець виходив з того, що у скаржника наявна заборгованість по сплаті аліментів. Однак з травня 2017 року по лютий 2018 року ним сплачено 6 934 грн. 69 коп., а мало б бути сплачено 6 658 грн. 60 коп., тобто на момент формування розрахунку заборгованості наявна переплата в розмірі 276 грн. 09 коп.

Також державним виконавцем не враховано квитанції, які були подані до заяви щодо сплати аліментів за попередній період як переплату. Крім того, в розрахунку наявні помилки при визначенні розміру відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Так, за весь період з травня 2017 року по лютий 2018 року ДВС виходила з 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, хоча з 07 липня 2017 року набрали чинності зміни до сімейного законодавства та визначено новий мінімальний розмір аліментів на одну дитину – не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що не було враховано державним виконавцем.

Таким чином, вважає дії ДВС неправомірними, а прийняті рішення такими, що підлягають до скасування.

Скаржник та його представник до судового засідання не з’явилися, у відповіді на відзив на скаргу просили проводити розгляд справи у їх відсутність, скаргу підтримали та просили її задовольнити, з підстав викладених у скарзі.

Представник Городищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області до судового засідання не з’явився, направив до суду відзив на скаргу та заяву про розгляд справи у його відсутність, у задоволенні скарги просив відмовити.

Зацікавлена особа ОСОБА_2 до судового засідання не з’явилася, причини неявки суду не відомі, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільно - процесуального законодавства України та Законом України „Про виконавче провадження”.

В судовому засіданні встановлено, що на виконанні у Городищенському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управляння юстиції у Черкаській області перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 712/952/14-ц виданого Соснівським районним судом м. Черкаси від 02.04.2014 року про стягнення із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3 аліментів на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі ј частини від усіх видів заробітку відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 22.01.2014 року до її повноліття.

14 березня 2018 року головним державним виконавцем Городищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управляння юстиції у Черкаській області ОСОБА_4, винесено постанову про прийняття виконавчого провадження ВП № 44260350 по виконанню вказаного виконавчого листа, яке надійшло із Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві у зв’язку із звільненням боржника ОСОБА_1 з ТОВ «СБ Алхамбра».

При прийнятті даного виконавчого провадження державний виконавець здійснив розрахунок заборгованості по аліментах, виходячи із довідки попереднього місця роботи боржника ТОВ «Служби Безпеки «Ахамбра», згідно якої аліменти утримувалися та перераховувалися стягувачу в повному обсязі, заборгованості не має, остання виплата відбулася 10 травня 2017 року.

21 березня 2018 року державним виконавцем направлено боржнику вимогу щодо сплати заборгованості по аліментах та розрахунок заборгованості по аліментах, яка станом на 01 березня 2018 року становить 5 906 грн. 81 коп.

З даного розрахунку вбачається, що у зв’язку з відсутністю у державного виконавця відомостей щодо фактичного заробітку або доходу боржника за період встановлення заборгованості (з 10 травня 2017 року по лютий 2018 року), заборгованість по аліментах визначена виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості, відповідно до рішення суду мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Боржник або стягувач мають право надати державному виконавцю офіційні докази про фактичне отримання заробітку (доходу), за умов надходження такої інформації принцип нарахування заборгованості буде змінено.

Відповідно до ч. 2 ст. 195 Сімейного кодексу України, заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

З розрахунку заборгованості вбачається, що середньомісячна заробітна плата по м. Городище та Городищенському районі офіційно становила в червні 2017 року 5 245 грн., з липня 2017 року по лютий 2018 року – 5 321 грн.

Виходячи з такого розміру середньомісячної заробітної плати було здійснено розрахунок аліментів у розмірі ј частини, але не менше 30 % прожиткового мінімуму, що повністю відповідає вимогам Сімейного кодексу України та ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Щодо посилання скаржника на визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку суд приходить до наступного.

Відповідно до Закону України № 2037-VIII від 17 травня 2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», внесено зміни до Сімейного кодексу України, та визначено, що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 183 Сімейного Кодексу України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина присуджуються за рішенням суду.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом.

Статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено порядок стягнення аліментів.

Відповідно до ч. 3 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Частиною 1 статті 192 Сімейного Кодексу України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів уразі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених Кодексом.

Частиною 4 статті 223 Цивільно-процесуального кодексу України передбачено, що якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів. їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Таким чином, враховуючи вимоги чинного законодавства, для зміни розміру стягнення аліментів боржнику або стягувачу необхідно звертатися до суду з відповідною позовною заявою. Тобто, якщо рішенням суду присуджено до стягнення аліменти у розмірі ј частини всіх доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, то до стягнення підлягає саме такий розмір аліментів, стягнення аліментів у розмірі не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку можливе лише за рішенням суду шляхом подачі позовної заяви про зміну розміру аліментів. Отже, без наявності рішення суду державний виконавець позбавлений можливості самовільно проводити відповідні перерахунки.

Крім того, скаржник посилається на ту обставину, що ним було здійснено переплату по виплаті аліментів та державним виконавцем не враховані відповідні квитанції, однак до матеріалів скарги до суду жодної квитанції в обґрунтування свої доводів не надано.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку про відсутність в діях державного виконавця порушень вимог чинного законодавства, а тому скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 258-260, 447, 451 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 в задоволенні скарги - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом п’ятнадцятиднів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ: