Рішення № 74274028, 21.05.2018, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/5655/17

Провадження № 2/635/788/2018

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2018 року

смт. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Токарєвої Н.М.,

секретар - Антонян М.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 акціонерне товариство

«Страхова компанія «Арсенал Страхування»,

представник позивача - ОСОБА_2,

яка діє на підставі довіреності № 120418-1/с

від 20.04.2018р.

відповідач - ОСОБА_3,

представник відповідача - ОСОБА_4,

діє на підставі нотаріально посвідченої

довіреності від 23.01.2018р. за р. № 45,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

05 жовтня 2017 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 70085,40грн. та судових витрат у вигляді судового збору в сумі 1600,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 01.03.2017р. між ПРАТ СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_5 було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 102/17-Тз/Х/01, згідно якого позивач прийняв на себе зобов’язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля «Нісан» д/н. АХ7205ЕО, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП. 08.03.2017 р. в смт. Хорошеве по провулку Червоноарміському, № 2, Харківського району Харківської області сталося ДТП за участі транспортного засобу марки «Нісан» д/н. АХ7205ЕО під керуванням ОСОБА_5 та Коня, погонщиком якого був ОСОБА_3 Постановою Харківського районного суду Харківської області від 06.04.2017р. у справі № 635/1641/17 відповідач був визнаний винним у порушенні правил ПДР. Власнику автомобіля «Нісан» було завдано майнової шкоди внаслідок ДТП. Вартість відновлювального ремонту складала 70085,40грн., яку позивач повністю відшкодував власнику застрахованого транспортного засобу. Отже відповідач повинен відшкодувати позивачу грошові кошти в порядку регресу.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 07 листопада 2017 року провадження по справі відкрито, призначено судове засідання на 11 грудня 2017 року о 09 год.30 хв.

Представник позивача ОСОБА_6 подав до суду заяву про слухання справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представником відповідача ОСОБА_4 подано до суду заяву про слухання справи за відсутності відповідача та його представника, позовні вимоги не визнав. Відповідач ОСОБА_3 подав до суду письмові заперечення на позов та відзив на позовну заяву, в яких позовні вимоги не визнав, посилався на те, що вважає винною у ДТП водія автомобіля «Нісан», що домашні тварини, хоча і мають непокірливий норов, не може бути віднесено до джерел підвищеної безпеки. Коні під час прогулянки з вершниками стали неконтрольовано рухатись, їх зупинити неможливо було, постраждав один з вершників. Зіткнення з автомобілем неможливо було уникнути оскільки тварина вийшла з-під контролю відповідача.

Суд, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та надані докази, встановив наступне.

01 березня 2017 року між ПРАТ СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_5 було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 102/17-Тз/Х/01, згідно якого позивач прийняв на себе зобов’язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля «Нісан» д/н. АХ7205ЕО, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

Згідно довідки Харківського відділу поліції ГУ НП в Харківській області № 2579/11990/20-2017 від 10 березня 2017 р. 08 березня 2017 року о 12 год. 30 хв. в смт. Хорошеве по провулку Червоноарміському, 2, Харківського району Харківської області, сталося ДТП. Наїзд на тварин – свійська за участю водія автомобіля «Nissan Juke», д/н. АХ7205ЕО ОСОБА_5 та Коня, автомобілю завдано механічні ушкодження, ДТП сталося внаслідок порушення ОСОБА_3 правил п. 7 ПДР, складено адміністративний протокол АП2125794 за ст. 124 КУпАП.

Постановою Харківського районного суду Харківської області від 06.04.2017р. у справі № 635/1641/17 відповідач був визнаний винним у порушенні правил ПДР.

Власником автомобіля «NissanJuke», д/н. АХ7205ЕО ОСОБА_5 09 березня 2017 року було подано заяву про настання події, що має ознаки страхового випадку до позивача.

Позивачем 22 березня 2017 року було складено страховий акт № 006.00243917-1 за договором страхування № 102/17-Тз/Х/01 від 01.03.2017р., здійснено розрахунок страхового відшкодування у розмірі 70085,40грн.

Висновком № 160/03/17 від 17 березня 2017 року визначено вартість відновлювального ремонту у сумі 75731,41 грн.

Згідно рахунку ПАТ «Завод Фрунзе» № ЗиФ-0340482 від 10 березня 2017 р. відновлювальні роботи пошкодженого автомобіля разом з заміною деталей та частин складає 70085,40 грн.

Оскільки умовами договору страхування передбачена можливість визначення розміру страхового відшкодування на підставі даних СТО за умови перерахунку грошових коштів безпосередньо підприємству, яке здійснювало ремонт транспортного засобу, позивачем платіжним дорученням від 27 березня 2017 року № 6770 було перераховано на рахунок ПАТ «Завод ім.. Фрунзе» страхове відшкодування у розмірі 70085,40грн. згідно рахунку ПАТ «Завод Фрунзе» № ЗиФ-0340482 від 10 березня 2017 року.

Згідно ст.ст. 11-16 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. При здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Виконання цивільних обов’язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Обов’язок особи відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки передбачено стст.1166, 1167, 1187 ЦК України.

Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Поняття джерела підвищеної небезпеки закріплено в ст.1187 ЦК, відповідно до якої під джерелом підвищеної небезпеки розуміють діяльність, пов’язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для осіб, які цю діяльність здійснюють, та інших осіб.

Основні ознаки джерела підвищеної небезпеки також наведено у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.92 №6, відповідно до якого «джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність з використання, транспортування, зберігання предметів, речовин й інших об’єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості».

Майнова відповідальність за шкоду, завдану діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей.

Відповідно до положень ст. 1 ПДР України учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.

Відповідно до положень п. 7.7, п. 7.8 ПДР України встановлено, що особам, що керують гужовим транспортом, і погоничам тварин забороняється: а) рухатись по автомагістралях і дорогах для автомобілів; б) використовувати вози, не обладнані світлоповертачами, без ліхтарів у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості; в) залишати на смузі відведення дороги тварин без нагляду та випасати їх; г) вести тварин по дорогах з удосконаленим покриттям, якщо поруч є інші дороги; ґ) переганяти тварин по дорогах у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості; д) переганяти тварин через залізничні колії і дороги з удосконаленим покриттям поза спеціально відведеними місцями. Особи, які керують гужовим транспортом, і погоничі тварин зобов’язані виконувати вимоги інших пунктів цих Правил, що стосуються водіїв і пішоходів і не суперечать вимогам цього розділу.

Відповідно до статей 9, 12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», особа, яка супроводжує тварину, зобов'язана забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду. Шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За статтею 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно п. 1.6 ст. 1 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», власники транспортних засобів юридичні та фізичні особи, які відповідно до Законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

У зв’язку з виплатою страхового відшкодування ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» набуло право зворотної вимоги до винної в дорожньо-транспортній пригоді особи.

На підставі ст. ст. 76, 77, 78-79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення по справі. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов’язку в натурі; зміна правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідачем не спростовано доводів позивача про виконання останнім своїх обов’язків страхувальника та відсутності вини ОСОБА_3 у ДТП, внаслідок якого було пошкоджено автомобіль, який був застрахований.

Суд, системно аналізуючи норми діючого цивільного законодавства у їх застосуванні до правовідносин, що склалися між сторонами вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1600,00грн.

Керуючись ст.ст. 12, 78, 80, 81, 141, 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ВК № 658846, виданий Охтирським МВ ГУМВС України в Сумській області 21.10.2009р., зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 14-Б, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», р/р 2650001412254 в ПАТ «Кредобанк», м. Київ, МФО 325365, код ЄДРПОУ 33908322, м. Київ, вул. Борщагівська, б. 154, страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 70085,40грн, судовий збір в розмірі 1600,00грн., а всього 71685,40грн. (сімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят п’ять гривень сорок копійок).

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до/або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ВК № 658846, виданий Охтирським МВ ГУМВС України в Сумській області 21.10.2009р., зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 14-Б, ідентифікаційний номер НОМЕР_1;

Відповідач – ОСОБА_1 акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», р/р 2650001412254 в ПАТ «Кредобанк», м. Київ, МФО 325365, код ЄДРПОУ 33908322, місцезнаходження: м. Київ, вул. Борщагівська, б. 154.

Повний текст рішення складений 25 травня 2018 року.

Суддя Н.М. Токарєва