Постанова № 74273441, 24.05.2018, Апеляційний суд Рівненської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2018 року м. Рівне

справа № 564/1742/13-ц

провадження № 22-ц/787/862/2018

Апеляційний суд Рівненської області в складі колегії суддів: Бондаренко Н.В. (суддя-доповідач),ОСОБА_1, ОСОБА_2

секретар судового засідання: Москалик Т.В.

учасники справи:

позивач –ОСОБА_3

відповідачі – ОСОБА_4 акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк",

Костопільський районний відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області

треті особи –ОСОБА_5, ПП "Спеціалізоване підприємство юстиція"

представник позивача – адвокат ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення Костопільського районного суду Рівненської області в складі судді Цвіркуна О.С. від 22 лютого 2018 року, ухваленого в 13 год. 58 хв. в м.Костопіль, повний текст якого виготовлено 28 лютого 2018 року,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (надалі - ПАТ КБ «Приватбанк»), Костопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, треті особи ОСОБА_5, ПП "Спеціалізоване підприємство юстиція" про стягнення грошових коштів.

Позов мотивований тим, що за заявою відділу державної виконавчої служби Костопільського районного управління юстиції Рівненської області (далі - ВДВС Костопільського РУЮ) в ході виконавчого провадження про примусове стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_5 14 травня 2012 року приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» (далі - ПП «СП «Юстиція») проведено прилюдні торги з реалізації транспортного засобу - автомобіля «Шевроле Лачетті», що належав боржнику. Він придбав даний автомобіль за 51 200 грн.

Для участі в торгах він вніс на рахунок ПП «СП «Юстиція» гарантійний внесок у розмірі 6 144 грн., а після торгів додатково вніс на рахунок відділу державної виконавчої служби 45 056 грн., з яких: 396 грн. 92 коп. - витрати на проведення торгів, 4 059 грн. 92 коп. - виконавчий збір. 25 січня 2013 року платіжним дорученням № 232 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 29 вересня 2006 року на рахунок ПАТ КБ «ПриватБанк» перераховано 40 599 грн. 16 коп. Проте придбаний на аукціоні автомобіль йому переданий не був, а в послідуючому повторно реалізований банком іншій особі.

Враховуючи викладене, ОСОБА_3, уточнивши позовні вимоги, просив суд стягнути на його користь з ПАТ КБ «Приватбанк» отримані ним за платіжним дорученням від 25 січня 2013 року 40 599 грн. 16 коп., як безпідставно набуті кошти, 40 143 грн. 89 коп. інфляційних витрат та проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 10140,56 грн., стягнути на його користь з Костопільського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області сплачений ним виконавчий збір у розмірі 4 059 грн. 92 коп. та вирішити питання щодо стягнення на його користь судові витрати відповідно до ст.141 ЦПК України.

Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 22 лютого 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_3 з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» отримані ним за платіжним дорученням від 25 січня 2013 року 40 599,16 грн. як безпідставно набуті кошти та проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 10140,56 грн.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_3 сплачений останнім судовий збір в розмірі 980 грн.

В задоволенні решти позовних вимог до ПАТ КБ «Приватбанк» відмовлено.

У задоволенні позовних вимог до Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (попереднє найменування Відділ державної виконавчої служби Костопільського районного управління юстиції Рівненської області) відмовлено за безпідставністю.

Рішення мотивоване тим, ПАТ КБ "Приватбанк" в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № ROTOAV10561203 від 29.09.2006 року отримав від позивача за платіжним дорученням № 232 від 25.01.2013 року - 40599,16 грн., однак ПАТ КБ "Приватбанк" не передав переможцю торгів ОСОБА_3 автомобіль "Шевроле Лачетті", а в послідуючому повторно реалізував цей автомобіль, однак кошти першому покупцю не повернув. З підстав зазначених у ст.ст.536,1212 ЦК України стягнув з банку безпідставно набуті кошти та відсотки за користування ними.

Відмовляючи у стягненні інфляційний втрат, суд першої інстанції виходив з відсутності між сторонами зобов’язальних правовідносин. Залишаючи без задоволення вимоги про стягнення виконавчого збору суд вважав, що результати прилюдних торгів з реалізації автомобіля, який належав боржнику ОСОБА_5 є чинними.

В поданій на вказане рішення суду апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» вказує, що суд першої інстанції безпідставно стягнув з нього збитки у сумі 50739,72грн., які складаються із 40 599,16грн. коштів набутих банком безпідставно через неправомірність дій ДВС та 10140,56грн. відсотків за користування ними. Стверджує, що між сторонами відсутні зобов’язальні відносини, тому положення ст.625 ЦК України не застосовуються.

Вважає, що судом не доведено всіх елементів складу правопорушення, тому відсутні підстави для покладення на ПАТ КБ «Приватбанк» по відшкодуванню збитків у порядку ст.ст.22,1166 ЦК України. Просить рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове-про відмову у позові.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить її задовольнити.

Позивач ОСОБА_3 не з’явився. Конверт із повісткою повернувся до суду із відміткою пошти, що за вказаною адресою він не проживає. Вся кореспонденція позивачу направлялася судом на адресу, зазначену ним і останній не повідомляв суд про зміну місця проживання.

Представник позивача – адвокат ОСОБА_6, Костопільський РВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області та третя особа ОСОБА_5 повідомлені про день та час розгляду справи про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення. Заяв, клопотань від них про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надійшло.

Представник третьої особи ПП "Спеціалізоване підприємство юстиція" не з’явився. Конверт із повісткою повернувся до суду із відміткою пошти, що адресат не значиться.

Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано Апеляційний суд Рівненської області та утворено Рівненський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Рівненську область, з місцезнаходженням у місті Рівному.

У відповідності до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Рівненської області.

Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Встановлено, що за заявою ВДВС Костопільського РУЮ 14 травня 2012 року в ході виконавчого провадження про примусове стягнення з ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором 14 травня 2012 року ПП «СП «Юстиція» проведено прилюдні торги з реалізації транспортного засобу - автомобіля «Шевроле Лачетті», номерний знак НОМЕР_1, що належав боржнику.

ОСОБА_3 придбав даний автомобіль за 51 200 грн.

Для участі в торгах позивач вніс на рахунок ПП «СП «Юстиція» гарантійний внесок у розмірі 6 144 грн., а після торгів додатково вніс на рахунок відділу державної виконавчої служби 45 056 грн., з яких: 396 грн. 92 коп. - витрати на проведення торгів, 4 059 грн. 92 коп. - виконавчий збір.

Після проведення прилюдних торгів автомобіль «Шевроле Лачетті» перебував у розпорядженні ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_3 не передавався.

У травні 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом про визнання дій ВДВС Костопільського РУЮ протиправними та скасування результату прилюдних торгів.

25 січня 2013 року платіжним дорученням № 232 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 29 вересня 2006 року на рахунок ПАТ КБ «ПриватБанк» перераховано 40 599 грн. 16 коп.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 березня 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» були задоволені частково і для задоволення його грошових вимог було звернуто стягнення на автомобіль «Шевроле Лачетті», номерний знак НОМЕР_1, який належав ОСОБА_5

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 7 травня 2013 року за заявою ПАТ КБ «Приватбанк» роз'яснено, що заявник має право укладати від імені ОСОБА_5 договори купівлі-продажу автомобіля «Шевроле Лачетті», номерний знак НОМЕР_1, та вимагати надання всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Згідно з договором купівлі-продажу від 14 січня 2014 року, укладеним між ОСОБА_5, інтереси якого представляв ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі ОСОБА_7, яка діяла відповідно до ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 7 травня 2013 року, та товариством з обмеженою відповідальністю «Автокредит плюс» (далі - ТОВ «Автокредит плюс»), останній придбав автомобіль «Шевроле Лачетті», номерний знак НОМЕР_1, за 57 500 грн.

Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 18 травня 2015 року позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» про оскарження прилюдних торгів залишено без розгляду з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Згідно статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Це положення застосовується і до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Якщо без достатньої правової підстави набуваються або зберігаються гроші (як готівкові, так і безготівкові), на них нараховуються відсотки згідно зі статтею 536 ЦК України з того часу, коли набувач дізнався або повинен був дізнатися про безпідставність набуття або збереження грошових коштів.

У разі стягнення безпідставно набутих чи одержаних грошей нараховуються відсотки відповідно до ст. 536 ЦК України й унеможливлюється стягнення 3 % річних від простроченої суми, інфляційних втрат відповідно до ч. 2 ст. 625 цього Кодексу.

Стягуючи з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь позивача безпідставно набуті кошти в сумі 40 599,16 грн. та проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 10140,56 грн., суд першої інстанції врахував правову позицію, висловлену в постанові Верховного Суду України від 2 березня 2016 року № 6-2491цс15 та висновки і мотиви, що містяться в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 27 вересня 2017року, яка відповідно до ч.4 ст.338 ЦПК України (в редакції 2004р.) та частини 1 ст.417 ЦПК України (в редакції яка діє з 15.12.2017) є обов’язковою для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що стягнуті судом першої інстанції кошти у сумі 50739,72грн. є збитками у розумінні ст.ст. 22,1166 ЦК України є безпідставними, оскільки, по –перше, оскаржуване рішення таких висновків не містить, по - друге, ці кошти не можна віднести ні до реальних збитків, ні до упущеної вигоди, оскільки вони є безпідставно набутими банком коштами та відсотками за користування ними.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Рішення суду першої інстанції про відмову у стягненні інфляційних втрат та сплаченого позивачем виконавчого збору учасниками справи не оскаржується, а тому воно переглядається в апеляційному порядку відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при його ухваленні.

Понесені витрати по оплаті судового збору при подачі апеляційної скарги слід віднести за рахунок ПАТ КБ «ПриватБанк».

Керуючись ст.ст.367,368,374,375,381,382-384,390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення.

Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 22 лютого 2018 року залишити без змін.

Судові витрати, понесені по оплаті судового збору при подачі апеляційної скарги віднести за рахунок ПАТ КБ «ПриватБанк».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Судді: Бондаренко Н.В.

ОСОБА_1

ОСОБА_2

Повне судове рішення складено 25 травня 2018року.