Рішення № 74273237, 21.05.2018, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/5359/17

Провадження по справі № 2/635/619/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 року смт. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.

секретар судових засідань ОСОБА_1,

учасники справи :

позивач – ОСОБА_2,

представник позивача – ОСОБА_3,

відповідач –ОСОБА_4 сільська рада Харківського району Харківської області,

треті особи – Садівниче товариство «Мрія»,

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 сільської ради Харківського району Харківської області, треті особи – Садівниче товариство «Мрія», Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області про визнання права власності на самочинно збудовані споруди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду шляхом пред’явлення позову, який в подальшому уточнив та в остаточній редакції просить суд визнати за ним право власності на самочинно побудоване майно, садовий будинок літ. «А-1», що складається з коридору №1 площею 3,7 кв.м, кухні №2 площею 8,2 кв.м, сходової №3 площею 12,5 кв.м, комори №4 площею 10,5 кв.м, сан. вузлу №5 площею 3,3 кв.м, тамбуру №6 площею 4,4 кв.м, кімнати №7 площею 23,7 кв.м, кімнати №8 площею 8,1 кв.м, коридору №9 площею 4,7 кв.м, кімнати №10 площею 7,5 кв.м, кімнати №11 площею 7,7 кв.м, кімнати №12 площею 24,2 кв.м, тераси літ. «а1», напівпідвалу літ. «ппд», ганку літ. «а3», мансарди літ. «Мс», надбудови літ. «А1-1», навісу літ. «а», сходів літ. «а2, а4», балкону літ. «а5», замощення літ. «1-11», підпірних стін літ. «111-1V», вигрібної ями літ. «К», загальною площею 118,2 кв.м, житловою площею 71,2 кв.м.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідно до довідки Садівничого товариства «Мрія» позивач є членом Садового товариства «Мрія» з 1990 року та займає земельну ділянку № 150. Відповідно до Статуту Садового товариства «Мрія» земельна ділянка площею 11,51 га надана у безстрокове користування СТ «Мрія» згідно з рішенням виконкому Харківської обласної ОСОБА_1 народних депутатів № 880 від 12.11.1979 року, № 422 від 19.08.1985 року та рішенням виконкому Харківської районної ОСОБА_1 № 459 від 16.05.1989 та № 804 від 18.10.1989. ОСОБА_2 у 1990 року побудував на земельній ділянці № 150 садовий будинок. Документація на дачний будинок на теперішній час відсутня. Будинок побудовано самовільно. Відповідно до технічного паспорту КП «Харківське районне бюро технічної інвентарізації» (інвентарна справа № 364) на земельній ділянці № 150 садового товариства « Мрія» розташовано: садовий будинок літ «А-1», тераса - літ «а 1», напівподвал літ «ппд», ганок - літ «а3», мансарда - літ «Мс», надбудова літ. - «А 1-1», навіс - літ «а», сходи - літ «а2, а4», балкон - літ «а5», замощення - літ «1-11», підпірні стіни - літ «111-1V», вигрібна яма - літ . « К», загальна площа будинку - 118,2 кв. м, житлова 71,20 кв. м. Інвентарізаційна вартість садового будинку складає 375415,0 грн. Як вбачається із технічного паспорта, виданого позивачу, спірний садовий будинок побудований в 1990 році.

Позивач зазначає, що право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення. Постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення» встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва (втратила чинність). Тобто до 05 серпня 1992 року не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності. В Ухвалі Вищого спеціалізованого суду України від 16 березня 2016 року у справі №6-34814ск 15 за результатами розгляду аналогічної справи викладена правова позиція: Таким чином, за наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 05 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи. Ця позиція також узгоджується з Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 від 24.05.2001р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 липня 2001р. за №582/5773 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна», відповідно до якого не належить до самочинного будівництва індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 5 серпня 1992 року, та Порядком прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №79 від 24.04.2015 р., який вступив в чинну дію 26 травня 2015 року, згідно з яким в експлуатацію збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт і проведення технічного обстеження приймаються лише індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, які збудовані з 05 серпня 1992 року до березня 2011 року. Таким чином, не потребує введення в експлуатацію приватних житлових, садових, дачних будинків та господарських споруд, збудованих до 05 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об’єкти, тому звертатися до компетентного державного органу про прийняття господарських споруд до експлуатації немає підстав.

Ухвалою суду від 22.09.2017 позовну заяву залишено без руху у зв’язку з несплатою судового збору.

У встановлений строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви, у зв’язку з чим ухвалою суду від 06 жовтня 2017 року провадження у справі відкрито.

За клопотанням представника позивача ухвалою суду від 24.04.2018 замінено неналежного відповідача - Виконавчий комітет ОСОБА_4 сільської ради Харківського району Харківської області, належним відповідачем – ОСОБА_4 сільською радою Харківського району Харківської області.

Позивач та його представник у судове засідання не з’явились, представником позивача подано заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач відзив на позов не надав, направив до суду заяву, в якій просив розглядати справу за відсутності його представника.

Представники третіх осіб у судове засідання повторно не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв’язку з чим суд вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.

Враховуючи заяви позивача та відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Враховуючи, що в судове засідання не з’явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Відповідно до технічного паспорту КП «Харківське районне бюро технічної інвентарізації» (інвентарна справа № 364) на земельній ділянці № 150 садового товариства «Мрія» розташовано: садовий будинок літ «А-1», тераса - літ «а 1», напівподвал літ «ппд», ганок - літ «а3», мансарда - літ «Мс», надбудова літ. - «А 1-1», навіс - літ «а», сходи - літ «а2, а4», балкон - літ «а5», замощення - літ «1-11», підпірні стіни - літ «111-1V», вигрібна яма - літ. « К», загальна площа будинку - 118,2 кв. м, житлова 71,20 кв. м. Інвентарізаційна вартість садового будинку складає 375415,0 грн. Як вбачається із технічного паспорта, виданого позивачу, спірний садовий будинок побудований в 1990 році (а.с. 6-12).

Згідно з Технічним висновком щодо стану дачі № 150 у садовому товаристві «Мрія» на території ОСОБА_4 сільської ради Харківського району Харківської області, станом на липень 2017 року несучі та огороджуючі конструкції об’єктів дачі № 150 у садовому товаристві «Мрія» на території ОСОБА_4 сільської ради Харківського району Харківської області перебувають у задовільному стані, і в цілому виконані із дотриманням усіх пожежних, санітарних та будівельних норм, нормальна і безпечна експлуатація об’єкту можлива (а.с. 13-20).

Згідно з копією довідки Садівничого товариства «Мрія» ОСОБА_2 є членом Садового товариства «Мрія» з 1990 року та займає земельну ділянку № 150 (а.с. 58).

Відповідно до Статуту Садового товариства «Мрія» земельна ділянка площею 11,51 га надана у безстрокове користування СТ «Мрія» згідно з рішенням виконкому Харківської обласної ОСОБА_1 народних депутатів № 880 від 12.11.1979 року, № 422 від 19.08.1985 року та рішенням виконкому Харківської районної ОСОБА_1 № 459 від 16.05.1989 та № 804 від 18.10.1989 (а.с. 44-57).

Згідно з описом вкладення від 29.01.2018 (а.с. 93), позивач звернувся до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області з проханням зареєструвати за ним спірний самочинно побудований садовий будинок, додавши Декларацію про готовність об’єкта до експлуатації (а.с. 86-92).

Проаналізувавши спірні правовідносини, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог і необхідність відмови в їх задоволенні у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, предметом спору є самочинно побудований позивачем у 1990 році садовий будинок № 150 у садовому товаристві «Мрія» на території ОСОБА_4 сільської ради Харківського району Харківської області.

Згідно з частинами 1-3 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

У пункті 30 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва» зазначено, що згідно із пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності цим Кодексом, положення ЦК застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до пункту 9 вказаної Постанови Пленуму, при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що відповідно до статті 26 Закону № 2780-XII спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.

За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК). У зв’язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Як зазначено у пункті 12 Постанови Пленуму, вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов’язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

Отже, обов’язковою умовою для вирішення судом спору щодо визнання права власності на об’єкт самочинного будівництва є відсутність рішення компетентного органу про прийняття забудови до експлуатації або незаконність такого рішення.

Як встановлено судом, позивач 29.01.2018 звернувся до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області з проханням вважати закінчений будівництвом спірний об’єкт готовим до експлуатації, проте жодних даних щодо результатів розгляду вказаного звернення позивачем суду не надано.

Таким чином, враховуючи, що підставою для звернення до суду є виникнення спору про право цивільне, а позивач не надав доказів щодо відмови компетентного органа у прийнятті до експлуатації спірного садового будинку, суд приходить до висновку, що позов є передчасним, у зв’язку з чим задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 сільської ради Харківського району Харківської області, треті особи – Садівниче товариство «Мрія», Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області про визнання права власності на самочинно збудовані споруди – відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України серії МН №780889, виданий Червонозаводським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 11 жовтня 2005 року, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1, місце проживання (перебування): м. харків, пр.. ГагарінаАДРЕСА_1.

Відповідач – ОСОБА_4 сільська рада Харківського району Харківської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04398531, місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, с. Яковлівка, вул.. Ювілейна, 2.

Третя особа – Садівниче товариство «Мрія», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 23328785, місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, с. Яковлівка, вул.. Ювілейна, 2.

Третя особа – Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, », ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35590343, місцезнаходження: 61145, м. Харків, вул.. Космічна, 21.

Повне рішення складено 25 травня 2018 року.

Суддя Т.В. Бобко