Ухвала суду № 74272661, 25.05.2018, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/8213/15-к

Провадж. № 1-кп/639/33/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2018 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:

головуючого - судді Федюшина М.В.,

суддів Васильєвої Н.М., Курила В.О.,

секретаря – Кузнецова М.І.,

прокурора - Горюнової І.В.,

захисників – адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому 25 червня 2015 року в ЄРДР за № 12015220500001159, за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289, ч.4 ст.187, ч.2 ст.263, ч.1 ст.304 КК України,

неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4,

неповнолітньої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.186 КК України, колегія суддів,

встановила:

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження дії запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування якого посилалась на відсутність у обвинувачених міцних соціальних зв’язків, тяжкість покарання, що загрожує їм у разі визнання винуватими, що свідчить про наявність ризиків того, що перебуваючи на волі вони можуть незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших неповнолітніх обвинувачених по справі, переховуватись від суду, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.

Обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_3, їх захисники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проти задоволення клопотання заперечували посилаючись на відсутність ризиків зазначених прокурором, та доказів на їх підтвердження, тривалість тримання обвинувачених під вартою, просили змінити обвинуваченим міру запобіжного заходу на не пов’язану із ізоляцією від суспільства у вигляді домашнього арешту.

Інші обвинувачені покладались на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_5 його захисник та представник в судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінальної справи колегія суддів приходить до наступних висновків.

Дія вказаної вище міри запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 обрана слідчим суддею, продовжена судом до 10.06.2018 року.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4, обвинувачуються у вчиненні умисних тяжкого та особливо тяжкого злочинів за ч.2 ст.289, ч.4 ст.187 КК України, за які кримінальним законом визначено покарання від 5 до 8 років та від 8 до 15 років позбавлення волі відповідно.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

При вирішенні клопотань сторін обвинувачення та захисту, суд враховує, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4, обвинувачуються у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченими кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує їм у разі визнання винуватими, вік та стан їх здоров’я, міцність соціальних зв’язків в місці їх проживання, відсутність офіційних джерел доходу, а також будь-яких нових даних про погіршення стану їх здоров’я.

Також колегія суддів враховує, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув’язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв’язками з державою, у якій його переслідують.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність ризиків, суд вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Стороною захисту суду на даній стадії не доведено, що наявні ризики відносно обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, зменшились або зникли.

Будь-яких нових даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

За таких обставин колегія суддів вважає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи на волі можуть незаконно впливати на неповнолітніх обвинувачених по справі, переховуватись від суду та вчинити інші правопорушення, тобто ризики, які були враховані судом при обранні їм такого запобіжного заходу не зменшились.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 183, 331 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Клопотання прокурора - задовольнити.

У задоволенні клопотання сторони захисту – відмовити.

Запобіжний захід відносно обвинувачених ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань №27, продовжити строком на 60 днів, а саме до 23 липня 2018 року включно.

Копію ухвали направити до ХУВП №27 для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.В. Федюшин

судді Н.М. Васильєва

ОСОБА_8