Вирок № 74272268, 24.05.2018, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Копія

Справа № 542/1841/17

Кримінальне провадження № 1-кп/542/6/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2018 року Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді – Стрельченко Т.Г.,

при секретарях – Коркішко А.М., Нестеренко О.В.

з участю прокурора – Дашівського С.І.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

потерпілого, цивільного позивача – ОСОБА_2,

представника потерпілого – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Нові Санжари, вул. Незалежності, 32, кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, депутата Клюсівської сільської ради сьомого скликання по одномандатному виборчому округу № 7, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, –

В С Т А Н О В И В :

09.10.2017 року близько 16-45 год. на вулиці с. Клюсівка Новосанжарського району Полтавської області ОСОБА_1 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, маючи прямий умисел на спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, протиправно кулаком правої руки умисно вдарив в ліву частину обличчя ОСОБА_2, чим відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 129 від 10.10.2017 року спричинив тілесні ушкодження потерпілому у вигляді – забою м’яких тканин у виличній області зліва, крововиливу в слизову лівої щоки, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_1 при допиті в судовому засіданні визнав себе винним в пред’явленому обвинуваченні, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Пояснив, що дійсно він 09.10.2017 року близько 16-45 год., знаходячись біля свого помешкання в с. Клюсівка Новосанжарського району Полтавської області, в ході суперечки з ОСОБА_2 наніс останньому удар в ліву частину обличчя, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження. Причиною побиття називає конфлікт який виник незадовго до вказаних подій і пов’язаний він був із виконанням службових обов’язків депутата Клюсівської сільської ради Новосанжарського району та голови земельної комісії та виборами старости села, а також у зв’язку з поширенням неправдивої інформації потерпілим про нього. Цивільний позов потерпілого про відшкодування моральної шкоди не визнав, проти відшкодування витрат на правову допомогу не заперечує.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що дійсно у жовтні 2017 року на одній із вулиць с. Клюсівка Новосанжарського району Полтавської області, обвинуваченим ОСОБА_1 йому було нанесено тілесні ушкодження легкого ступеню тяжкості, у зв’язку з чим він поніс витрати на лікування для придбання ліків та лікарських засобів на загальну суму 250 грн., але чеки не збереглися. Також йому завдано злочинними діями обвинуваченого моральну шкоду, яка полягає у постійному психологічному напруженні, втраті сну, погіршенні самопочуття, постійні головні болі, порушення звичного нормального ритму життя, яку він оцінює в 5000 грн. Крім того він поніс витрати на правову допомогу в сумі 500 грн., що підтверджується квитанцією, доданою до матеріалів справи. Просив задовольнити цивільний позов у повному обсязі. Щодо міри покарання обвинуваченому – покладався на розсуд суду.

Представник потерпілого в судовому засіданні підтримав позовні вимоги потерпілого.

Крім визнання вини самим обвинуваченим, його вина у вчиненні даного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню та дослідженими в судовому засіданні доказами:

- заявою потерпілого ОСОБА_2 про вчинення злочину;

- в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що дійсно ОСОБА_1 09.10.2017 року близько 16-45 год., знаходячись в с. Клюсівка Новосанжарського району, в ході суперечки з ОСОБА_2 наніс останньому удар в ліву частину обличчя;

- в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що дійсно ОСОБА_1 09.10.2017 року близько 16-45 год., знаходячись в с. Клюсівка Новосанжарського району, в ході суперечки з ОСОБА_2 наніс останньому удар в ліву частину обличчя;

- в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду охарактеризував особу обвинуваченого в соціально-побутовому плані виключно позитивно;

- в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що обвинувачений ОСОБА_1 позитивно характеризується серед односельців;

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_2 та фототаблицями до нього від 11.10.2017 року (а.с. 104-109);

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_4 з фототаблицями від 12.10.2017 року (а.с.110-116);

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_5 з фототаблицями від 12.10.2017 року (а.с. 117-123);

- довідками поліклінічного відділення Новосанжарської ЦРЛ про те, що ОСОБА_1 на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 127);

- довідкою-характеристикою на ОСОБА_1, виданою Клюсівською сільською радою Новосанжарського району Полтавської області від 12.10.2017 року (а.с. 125);

- висновком експерта № 129 від 09.10.2017 року, згідно якого потерпілому ОСОБА_2 були нанесені тілесні ушкодження, у вигляді: забою м’яких тканин у виличній області зліва, крововиливу в слизову лівої щоки, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с. 102, 103);

- висновком експерта № 131 від 12.10.2017 року (а.с. 129).

Згідно висновку експерта № 131 (додаткова) у протоколі допиту потерпілого від 10.10.2017 року та в протоколі проведення слідчого експерименту від 10.10.2017 року ОСОБА_2 вказав на локалізацію, механізм та кількість нанесених йому тілесних ушкоджень, що взагалі не протирічить об’єктивним судово-медичним даним, виявленим в процесі проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_2

Згідно висновку експерта № 131 (додаткова) у протоколі допиту потерпілого від 12.10.2017 року та в протоколі проведення слідчого експерименту від 12.10.2017 року ОСОБА_4 вказав на локалізацію, механізм та кількість нанесених ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, що взагалі не протирічить об’єктивним судово-медичним даним, виявленим в процесі проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_2

Згідно висновку експерта № 131 (додаткова) у протоколі допиту потерпілого від 12.10.2017 року та в протоколі проведення слідчого експерименту від 12.10.2017 року ОСОБА_5 вказав на локалізацію, механізм та кількість нанесених ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, що взагалі не протирічить об’єктивним судово-медичним даним, виявленим в процесі проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_2

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне спричинення легкого тілесного ушкодження.

Суд, керуючись ст. 65 КК України, при призначені покарання обвинуваченому, враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Згідно класифікації злочинів, передбаченій ст. 12 КК України, ОСОБА_1 вчинив злочин, який відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Вивченням в процесі судового розгляду даних про особу обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, приймає активну участь в громадському житті громади, на його утриманні знаходяться непрацездатні батьки.

У відповідності до ст. 66 КК України суд визнає обставиною, що пом’якшує покарання обвинуваченого, його щире каяття у вчиненому.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Згідно досудової доповіді, підготовленої начальником Новосанжарського районного відділу з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції ОСОБА_8, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, особистість ОСОБА_1 не становить високої небезпеки для суспільства, в тому числі окремих осіб (а.с. 48-50).

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні злочину, який відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, дані, які характеризують його особу, викладені вище, обставину, яка пом’якшує його покарання, та приходить до висновку про те, що йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у вигляді штрафу, вважаючи таке покарання необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання цивільного позову про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.

Розглядаючи цивільний позов потерпілого, суд приходить до висновку про його часткове задоволення у зв’язку з наступним.

Частиною 2 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Згідно п.п. 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного суду № 5 від 25 травня 2001 року, № 1 від 27 лютого 2009 року, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив умисний злочин щодо потерпілого ОСОБА_2, внаслідок чого останньому були завдані тілесні ушкодження у вигляді забою м’яких тканин у виличній області зліва, крововиливу в слизову лівої щоки.

Внаслідок спричинених тілесних ушкоджень, потерпілий отримав фізичний біль, а також зазнав душевних страждань. За таких обставин, суд вважає, що потерпілому необхідно відшкодувати моральну шкоду та при вирішенні судом питання про її розмір бере до уваги характер злочину, глибину фізичних та душевних страждань, а також обставини заподіяння тілесних ушкоджень. Таким чином, виходячи з принципів розумності, справедливості та зваженості, суд приходить до висновку, що достатньою сумою у відшкодування моральної шкоди буде 2 тис.грн., яку необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1

Що стосується стягнення з потерпілого 500 грн. за надання правової допомоги, суд вказує наступне.

Відповідно до ст. 118 КПК України до процесуальних витрат належать, крім інших, витрати на правову допомогу.

Відповідно до ст.ст. 120, 124 КПК України, витрати, пов’язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Враховуючи вищевказане, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 понесені ним витрати на правову допомогу адвоката ОСОБА_3 в загальному розмірі 500,00 грн., які документально підтверджуються угодою № 157 від 19.12.2017 року (а.с. 23), договором № 157 від 19.12.2017 року про надання юридичних послуг (а.с. 57), ордером ПТ № 017634 від 06.02.2018 року (а.с. 58), квитанцією № 157 від 19.12.2017 року (а.с. 24), розрахунком суми гонорару за надану правову допомогу (а.с. 25), які суд вважає належними та допустимими доказами і приймає до уваги при ухваленні даного вироку.

У кримінальному провадженні речові докази та судові витрати відсутні.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.373, 374, 376, КПК України, суд,–

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п’ятсот десять) грн., в дохід держави.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в рахунок відшкодування моральної шкоди – 2000 (дві тисячі) грн. та в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу – 500 (п’ятсот) грн.

В іншій частині цивільного позову ОСОБА_2 – відмовити.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Полтавської області через Новосанжарський районний суд, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя /підпис/

Відповідає оригіналу

ОСОБА_9 Новосанжарського районного суду

Полтавської області ОСОБА_10