Ухвала суду № 74272241, 24.05.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 24.05.2018 Справа № 554/3852/18

Провадження №1-кс/554/4723/2018

У Х В А Л А

Іменем України

24 травня 2018 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави Кулешова Л.В.,

при секретарі судового засідання Колесніченко О.П.

за участю прокурора Лапоногова С.М.,

слідчого Дорохова Б.А.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Полтави клопотання слідчого СВ Управління Служби безпеки України в Полтавській області ОСОБА_3 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.2018 року за № 2201817000000003, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого керівником ТОВ «Паритет Голд», раніше судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

24.05.2018 року слідчий за погодженням із прокурором звернувся до суду із зазначеним клопотанням, у якому посилався на те, що слідчим відділом УСБУ в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22018170000000003 від 30.01.2018 року за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст. 14, ч.1 ст. 201, ч.1 ст. 263 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

22.05.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

Метою застосування даного запобіжного заходу слідчий вказує забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам останнього ухилитися від слідства, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, тобто вказує на те, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Слідчий зазначає, що ОСОБА_1 раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, а тому враховуючи вищевказані ризики, жоден інший більш м’який запобіжний захід, передбачений ст.176 КПК України, не забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_1

На підставі викладеного, слідчий просить обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та визначити заставу відповідно до вимог ст.182 КПК України у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний з клопотанням не погодився, заперечував проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Додатково у судовому засіданні пояснив, що відсутні ризики впливу на свідків, оскільки свідка ОСОБА_4 він не знає, а також не спілкується ні з ким із учасників кримінальних угрупувань, він є сімейною людиною, має сім’ю, яку утримує і наміру переховуватись від слідства у нього немає. Вказував на наявність міцних соціальних зв’язків, роботи, те, що він має матір, яка є інвалідом , за якою він здійснює догляд. Крім того, зазначив, що не вчиняв злочинів і не порушував чинне законодавство, а в даному випадку має місце провокація злочину, між тим, вказав, що раніше був судимий один раз, але ця судимість погашена в установленому порядку. Тому просив у задоволенні клопотання відмовити.

Захисник під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилався на те, що ризики, зазначені слідчим у клопотанні, є надуманими та не підтверджені доказами. Його підзахисний не має наміру переховуватися від слідства та суду, оскільки має міцні соціальні зв’язки, має матір, яка є інвалідом, за якою від здійснює догляд. Інших, осіб, які б могли здійснювати догляд, практично немає, оскільки сестра підзахисного проживає за іншою адресою. Свідка ОСОБА_4, який є єдиним свідком у справі, він не знає, стосунки з кримінальними елементами не підтримує. Крім того, слід взяти до уваги, що також відсутній прийнятий Верховною Радою України закон, який регламентує обіг зброї, порядок поводження з вогнепальною зброєю, вибуховими речовинами або вибуховими пристроями або ж порядок отримання дозволу на носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї, бойових припасів і т.д., що виключає відповідальність його підзахисного ОСОБА_1 за складом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України. Таким чином, у діях ОСОБА_1 немає самої події злочину. На підставі викладеного, просив відмовити у задоволенні клопотання повністю.

Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.01.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22018170000000003 від 30.01.2018 року внесені відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.14, ч.1 ст.201, ч.1 ст.263 КК України.

Із клопотання вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою подальшого збуту без передбаченого законом дозволу, за невстановлених обставин придбав без передбаченого законом дозволу у невстановлених слідством осіб вогнепальну зброю та бойові припаси. Надалі, ОСОБА_1 переніс вказану вогнепальну зброю та бойові припаси до місця своєї реєстрації та фактичного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, де зберігав без передбаченого законом дозволу.

21.03.2018 року ОСОБА_1, перебуваючи за вищевказаним місцем реєстрації та проживання, за грошові кошти у сумі 2750 гривень збув без передбаченого законом дозволу ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, пістолетні патрони «Парабеллум», калібру 9х19 мм, у кількості 122 шт., які згідно висновку судово-балістичної експертизи №829 від 10.04.2018 року є бойовими припасами, виготовленими промисловим способом, придатними до стрільби.

Крім того, 27.03.2018 року ОСОБА_1, з метою подальшого збуту вогнепальної зброї та боєприпасів, перевіз громадським транспортом з місця зберігання у м.Києві до м.Пирятина Полтавської області пістолет-кулемет «Скорпіон», калібру 9 мм PA Blanc, серійний номер: G7382B», та 42 патрони калібру 9х18мм «ПМ». Того ж дня, перебуваючи у м.Пирятин неподалік від з’їзду з траси Київ-Харків у напрямку м. Гребінка Полтавської області, ОСОБА_1 за грошові кошти у сумі 31680 гривень та 1125 гривень збув без передбаченого законом дозволу ОСОБА_4 вказаний пістолет та 42 патрони, які згідно висновку судово-балістичної експертизи № 829 від 10.04.2018 року є вогнепальною зброєю та бойовими припасами, виготовленими промисловим способом, придатними до стрільби.

Таким чином, з клопотання слідує, що ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразились в придбанні, носінні, зберіганні та збуті вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

У судовому засіданні встановлено, що 22.05.2018 року о 12 год. 10 хв. ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст.208 КПК України.

22.05.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

Вказаний злочин відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків , а також запобігання спробам: незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі «Гарькавий проти України» зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ст.5 п.«С» Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

На обґрунтування клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, слідчий та прокурор посилаються на наявність ризиків, передбачених п.п.3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

У судовому засіданні прокурором доведено наявність зазначених ризиків, передбачених п.п.1,3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто можливість ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість та категорію злочину, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, про що свідчить той факт, що він притягувався до кримінальної відповідальності, та те, що 17.05.2018 року йому було повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № 12017100050008394, яке розслідується СВ Оболонського управління ГУНП України, а також може впливати на свідка у кримінальному провадженні з метою зміни ними показів.

Згідно ст.178 КПК України крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, а також дані про особу підозрюваного.

Так, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням відділу ЗНД УСБУ в Полтавській область про виявлення кримінального правопорушення від 30.01.2018 року щодо протиправної діяльності ОСОБА_5; рапортом слідчого щодо виявлення ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України від 03.04.2018 року; протоколами допиту свідка ОСОБА_4; протоколом затримання особи ОСОБА_1 від 22.05.2018 року; протоколом огляду місця події від 22.05.2018 року; висновком судово-балістичної матеріалами на виконання доручення слідчого від 24.05.2018 року, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Із досліджених у судовому засіданні матеріалів вбачається, що підозрюваний ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, не працює, має на утриманні матір ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7, яка є інвалідом 1 групи, раніше притягувався до кримінальної відповідальності та вказані дані підтверджується довідкою про судимості, яка міститься в матеріалах клопотання, що свідчить про те, що ОСОБА_1 є особою, схильною до вчинення кримінальних правопорушень.

Беручи до уваги дані про особу підозрюваного, стан здоров’я, наявність повідомлення про підозру, інші обставини справи та з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, слідчий суддя дійшов до висновку про неможливість застосувати більш м’який запобіжний захід. При цьому суд бере до уваги, що заяви та клопотання від будь-яких осіб щодо застосування застави або поруки до слідчого та прокурора не надходили.

Посилання підозрюваного та його захисника у судовому засіданні на відсутність закону, який би регулював обіг вогнепальної зброї та бойових припасів, не спростовують відповідальності особи за вчинення дій за ознаками складу злочину, встановленого Кримінальним законом, зокрема ч.1 ст.263 КК України.

Таким чином, клопотання підлягає задоволенню та до підозрюваного ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України належить визначити розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З урахуванням та в межах норм Кримінального-процесуального закону, а також практики Європейського суду з прав людини, розмір застави слід визначити відповідно до того ступеня довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої її застосовано, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, обставини кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у відповідності до п.2 ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (1762 грн. х 60 = 105720 грн.), оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави, належить покласти на підозрюваного обов’язки.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193-194, 196, 197,376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Управління Служби безпеки України в Полтавській області ОСОБА_3 задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 60 діб.

Строк тримання під вартою обчислювати з 12 години 10 хвилини 22 травня 2018 року.

Дата закінчення дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – о 12 годині 10 хвилини 21 липня 2018 року.

Призначити заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 105720 грн., після внесення якої підозрюваний ОСОБА_1 звільняється з-під варти під заставу.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали на депозитний рахунок р/р 37314008015950 в ДКСУ м.Київ ЗКПО 26304855 МФО 820172, отримувач - ТУ ДСА в Полтавській області, призначення платежу: запобіжний захід - застава.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово слідчого/прокурора, що звернувся з клопотанням, та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)» у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_1 зобов’язана роз'ясняти його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:

-не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду з м.Києва;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов'язків, застава буде звернена в доход держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.

Термін дії обов'язків, покладених судом на ОСОБА_1 у разі внесення застави визначити у два місяця.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Зобов’язати слідчого СВ Управління Служби безпеки України в Полтавській області ОСОБА_3 повідомити родичам арештованого про взяття під варту.

Копію ухвали вручити підозрюваному та його захиснику негайно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя : Л.В. Кулешова