Ухвала суду № 74271849, 23.05.2018, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/590/18

Провадження № 2/565/315/18

У Х В А Л А

23 травня 2018 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням

суддіДемчини Т.Ю.з участю секретаряКовальчук В.С.,представника позивача представника третьої особиОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні заяву представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області про визнання незаконним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Кузнецовського міського суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області № 50 від 20 березня 2018 року "Про визначення способу участі батька ОСОБА_6 у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною ОСОБА_7".

Під час підготовчого засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_6 - ОСОБА_4 подала суду письмову заяву про закриття провадження у даній цивільній справі. Заява обґрунтовується тим, що спір, який виник між сторонами, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим цивільне позовне провадження підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.

В судовому засіданні ОСОБА_4 підтримала письмову заяву та просила суд закрити провадження у даній цивільній справі, вважаючи, що спір, який виник між ОСОБА_5 та виконавчим комітетом Вараської міської ради Рівненської області, є адміністративним спором, враховуючи суб'єктний склад та предмет позову - оскарження рішення суб'єкта владних повноважень.

Представник позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_3 в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні даного клопотання у зв'язку з безпідставністю, вважає, що даний спір є цивільним та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки стосується реалізації сімейних прав та обов'язків сторін.

Представник відповідача ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилась, просила суд провести підготовче засідання у її відсутності.

Заслухавши думки учасників процесу, дослідивши предмет та підстави позову, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість підстав для закриття провадження у справі, суд прийшов до висновку про відхилення заяви. При цьому суд враховує наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У відповідності до п.п.1, 2 ч.1 ст.4 КАС України, адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, а саме - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначається статтею 19 КАС України, відповідно до якої юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або при наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій. Спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах публічно-владних управлінських функцій.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_5 оскаржує рішення органу опіки та піклування про визначення способу участі батька у вихованні малолітньої дитини.

Відповідно до п.73 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.08 р. № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини», участь у вихованні дитини та у разі потреби порядок побачення з дитиною того з батьків, який проживає окремо від неї, встановлюються рішенням районної, районної у мм.Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади з урахуванням висновку служби у справах дітей.

Особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання регулюються Сімейним кодексом України (ст.2 СК України).

Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Згідно з ст.158 СК України, за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.

Отже, спірні правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем не містять ознак публічності, оскільки позов подано на захист прав позивача у сфері приватних (сімейних) правовідносин, захист яких, в силу приписів частини 1 статті 19 ЦПК України, віднесений до компетенції місцевого суду загальної юрисдикції. Окрім суб'єктного складу, який за своїми ознаками може визначати спір як адміністративно-правовий, предмет спору носить приватноправовий характер та не стосується захисту прав у сфері публічно-правових відносин.

Як роз'яснив Вищий спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.21 постанови Пленуму № 3 від 01.03.2013 р. «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», якщо орган державної влади та/або орган місцевого самоврядування (суб'єкт владних повноважень) бере участь у справі не на виконання своїх владних повноважень, а з інших правових підстав; не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого учасника спору, то залежно від змісту вимог і суб'єктного складу сторін справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Ураховуючи положення процесуального закону, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

У п.29 вищезазначеної постанови Пленуму Вищий спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснив, що рішення державних адміністрацій районів, районних державних адміністрацій у місті Києві та Севастополі, виконавчих комітетів районних у містах, сільських, селищних рад про встановлення опіки та піклування над дітьми стосується відносин, що регулюються цивільним та сімейним законодавством, і не належать до сфери публічно-правових відносин. Тому вимоги заінтересованих осіб про визнання таких рішень незаконними або визнання незаконними дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб (стаття 18 СК) є спорами про захист прав і інтересів і розглядаються в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 23, 27, 53, 260-261, 353 ЦПК України, ст.ст. 2, 4, 19 КАС України, ст.ст. 2, 19, 157-158 СК України, суд,-

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_6 - ОСОБА_4 про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області про визнання незаконним та скасування рішення з питань способу участі батька у вихованні малолітньої дитини.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий: